Постанова

від 04.01.2024 по справі 340/4135/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 січня 2024 року м. Дніпросправа № 340/4135/23Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року

у справі № 340/4135/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 03.04.2023 року №0031937-2410-1127, №0032805-2410-1127, №0034287-2410-1127.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року у справі № 340/4135/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Судом зазначено, що згідно пункту "ж" пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Суд вказав, що правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є правовий статус будівлі. Судом досліджено, що нежитлові будівлі, які належать позивачу на праві власності, за вимогами ДК 018-2000 віднесені до класу (код 1271) «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», та використовується ним безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, як сільськогосподарським товаровиробником. В свою чергу податковий орган не довів, що позивач використовував належні йому на праві власності об`єкти нерухомості у будь-який іншій, відмінній від сільськогосподарської діяльності спосіб. З цих підстав, суд дійшов висновку, що нежитлові будівлі розташовані за адресами: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 фактично є нерухомістю сільськогосподарського товаровиробника, яка використовується ним у своїй діяльності, а відтак нерухомість за цими ардесами не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в силу положень пункту "ж" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України. З цих підстав суд вважав, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Не погодившись з рішенням суду, Головне управління ДПС у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року у справі № 340/4135/23, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вказує, що правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухомість у вигляді звільнення від сплати податку є правовий статус будівлі. Зазначає, що призначення конкретного об`єкта нерухомості обчислюється на підставі документів, що підтверджують право власності, у порядку визначеному Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-200. Вважає, що позивач є власником об`єктів нерухомості, які не відносяться до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства», а отже позивач є платником податку на нерухоме майно, відмінене від земельної ділянки. Вказує, що посилання позивача на експертні висновки про віднесення будівель до об`єктів сільськогосподарського призначення не дають законодавчого права на пільгу.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач є засновником та головою фермерського господарства "Олійник" (ЄДРПОУ 22224697), що підтверджується статутом ФГ "Олійник" та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №843374 позивач є власником земельної ділянки площею 0,8022 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3525281200:51:000:0027, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04.08.2011 серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є власником комплексу господарських будівель виробничої бази за адресою: АДРЕСА_1 . Комплекс включає такі об`єкти: господарська будівля, Г, загальна площа 2115,1 кв.м.; господарська будівля, Д, загальна площа 302,6 кв.м.; господарська будівля, Е, загальна площа 118,8 кв.м.; перехід, е, загальна площа 24,4 кв.м.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.12.2008 серії НОМЕР_2 позивач є власником нежитлової будівлі, будівлі виробничої бази за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 479,3 кв. м.; господарча будівля, А, 466,0 кв. м.; КДУ, Б, 30,6 кв. м.; башта Рожневського, б, 2,0 кв.м; мощення, І-І, 776,0 кв. м.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.12.2006 серії НОМЕР_3 , позивач є власником нежитлової будівлі, розташованою за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа 49 кв. м.; погріб, п-д, 17,7 кв. м.; погріб, п-ді 25,6 кв. м.; вбиральня, У, 1,4 кв. м.; підстанція, П, 4,0 кв. м..

03 квітня 2023 року Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області прийнято податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено до сплати податкове зобов`язання на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік, яке сплачується фізичними особами, які є платниками об`єктів нежитлової нерухомості:

- №0031937-2410-1127 в сумі 318,50 грн.,

- №0032805-2410-1127 в сумі 3115,45 грн.;

- №0034287-2410-1127 в сумі 16645,85 грн.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

За правилами підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України).

Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Отже, за загальним правилом, об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Законом України № 2628-VIII від 23.11.2018р., який набрав чинності 01.01.2019, внесено зміни до ПК України і підпункт «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України викладено в такій редакції: не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Тобто, законодавець уточнив з 01.01.2019, що сільськогосподарським товаровиробником є як юридичні, так і фізичні особи.

Умовою звільнення таких об`єктів від оподаткування законодавець визначив цільове призначення їх фактичного використання та встановив вичерпний перелік підстав, коли податкова пільга не надається, а саме: у випадках, коли нерухомість здається власниками в оренду, лізинг, позичку.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, суд апеляційної інстанції зазначає, що підставою застосування приписів пп. «ж» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України є одночасна сукупність двох умов:

- особа є сільськогосподарським виробником;

- дане нерухоме майно віднесено до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 та використовується безпосередньо у сільськогосподарській діяльності такої особи.

Відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач є засновником фермерського господарства «Олійник» (ЄДРПОУ 22224697), основним видом діяльності якого є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Крім того, як правильно дослідив суд першої інстанції, належні позивачеві комплекси будівель, розташовані за адресами: АДРЕСА_3, АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 передані позивачем до складеного капіталу фермерського господарства Олійник, код ЄДРПОУ 22224697, у відповідності до розділу 3 Статуту фермерського господарства ОЛІЙНИК, що підтверджується заявою позивача, щодо безоплатного використання зазначеного майна у виробничому процесі ФГ Олійник та витягами з протоколів загальних зборів ФГ Олійник №3 від 24.12.2008, №4 від 27.12.2006, № 5 від 10.10.2011.

Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що нежитлові будівлі, які належать позивачу на праві власності, використовуються ним для здійснення сільськогосподарської діяльності через створене фермерське господарство ФГ «Олійник», в якому позивач є головою господарства (керівником і засновником).

Також, як правильно врахував суд першої інстанції, відповідач не довів використання позивачем належних йому на праві власності об`єктів нерухомості у будь-який іншій, відмінній від сільськогосподарської діяльності спосіб.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17 серпня 2000 року №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, що призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», що включає підкласи: 1271.1 «Будівлі для тваринництва»; 1271.2 «Будівлі для птахівництва»; 1271.3 «Будівлі для зберігання зерна»; 1271.4 «Будівлі силосні та сінажні»; 1271.5 «Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства»; 1271.6 «Будівлі тепличного господарства»; 1271.7 «Будівлі рибного господарства»; 1271.8 «Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва»; 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші».

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що норми податкового законодавства не покладають на платника податку обов`язок отримати від Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві» експертний висновок щодо правильності класифікації наявних у власності особи об`єктів нерухомості за державним класифікатором ДК 018:2000, проте такі дії платника могли б спростити процес податкового адміністрування податку на нерухомість.

Аналогічний висновок вказано Верховним Судом у постанові від 09 травня 2023 у справі № 380/10802/22.

З цих підстав аргументи скаржника стосовно експертного висновку про віднесення будівель до об`єктів сільськогосподарського призначення колегія суддів відхиляє.

Апеляційним судом зі змісту матеріалів справи досліджено, що нежитлові будівлі, які належать позивачу на праві власності, за вимогами ДК 018-2000 віднесені до класу (код 1271) «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», що підтверджується експертним висновком АС12 №2306601 від 07.03.2023 року, наданим Державним Підприємством "Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві".

Відтак, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що нежитлові будівлі, які належать позивачу на праві власності, не є об`єктами оподаткування, відповідно до пункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, а тому спірні рішення відповідача є протиправними та підлягають скасуванню. Натомість, зворотні доводи скаржника свого підтвердження не знайшли.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року у справі №340/4135/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко