Ухвала

від 04.01.2024 по справі 456/3292/17

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/3292/17

Провадження № 1-кс/456/24/2024

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

04 січня 2024 року Слідчий суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 про вжиття заходів щодо бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні, вжиття заходів щодо недотримання розумних строків досудового розслідування, винесення окремої ухвали щодо прискорення розслідування кримінального провадження та покарання винних в затягуванні слідства та бездіяльності осіб,

в с т а н о в и в :

Скаржник звернувся до суду зі скаргою, в якій просить слідчого суддю вжити заходів щодо бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні №12017140130001787 від 04.10.2017, вжити заходів щодо недотримання розумних строків досудового розслідування, винести окрему ухвалу щодо прискорення розслідування в даному кримінальному провадженні та покарання винних в затягуванні слідства та бездіяльності осіб. В обґрунтування скарги покликається на те, що протягом останніх чотирьох місяців жодні слідчі чи процесуальні дії у вказаному кримінальному провадженні не вчиняються, що затягує розгляд досудового розслідування. Порушено розумні строки. Бездіяльність слідчого, прокурора щодо затягування слідства є протиправною та такою, що порушує право його, як потерпілого на розумні строки кримінального провадження.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали скарги, вважає, що слід відмовити у відкритті провадження за скаргою з наступних підстав.

У частинах 1, 2 статті 55 Конституції України проголошено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - це суддя, до повноваження якого належить здійснення порядку судового контролю за дотриманням прав, свобод, інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Так, згідно з ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В той час, право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним. Право на суд, особливо щодо умов прийнятності скарги, може бути обмеженим настільки, щоб не було порушено саму сутність цього права, тобто, обмеження повинні мати законну мету і зберігати пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями.

Право на доступ до суду, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути реалізовано тільки у відповідності до вимог національного законодавства, в зв`язку з чим слідчий суддя, вирішуючи питання про право на оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора, діє в межах тих повноважень, які встановлені діючим кримінальним процесуальним законом і не приймає до уваги доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки вони можуть бути перевірені судом тільки в результаті розгляду скарги по суті.

Главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Частиною 1 ст.303 КПК України передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким такі рішення, дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені. Встановлений ч.1 ст.303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; 2) рішенняслідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.

За приписами ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу

Як на правову підставу для подання скарги, ОСОБА_2 не покликається на жодну норму КПК України, а лише зазначає про порушення розумних строків досудового розслідування.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Всупереч наведеному, у скарзі відсутні доводи про те, які саме процесуальні дії у визначений КПК України строк повинен був вчинити слідчий чи прокурор та не вчинив.

Аналогічно до матеріалів скарги не долучено жодного рішення слідчого або прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 308 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежується під час досудового розслідування мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудовогорозслідування.

За приписами частини другої вказаної статті прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняти процесуальне рішення.

Також ч. 2 ст. 308 КПК України передбачено, що особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.

З наведеного вбачається, що підставою для звернення до слідчого судді на підставі п.1 ч.1 ст.303 КПК України, в контексті порушення розумних строків є бездіяльність прокурора вищого рівня, яка полягає у не вчиненні дій, які він зобов`язаний вчинити в порядку, визначеному ст.308 КПК України, тобто розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняти процесуальне рішення.

І саме така бездіяльність може бути оскаржена до слідчого судді в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України. І вчинення таких дій належить до повноважень прокурора вищого рівня.

За змістом ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

КПК розрізняє такі поняття як «рішення» (прокурора) та «повідомлення» (прокурора), яке є процесуальною дією (статті 110 та 111 КПК відповідно).

Повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої, зокрема, прокурор повідомляє певного учасника кримінального провадження про прийняте процесуальне рішення (частина 1 статті 111 КПК).

Процесуальними рішеннями є всі рішення прокурора. Рішення прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених КПК, а також коли прокурор визнаєце за необхідне (частини 1 та 3 стаття 110 КПК). Одним з обов`язкових елементів постанови є мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК (пункт 2 частини 5 статті 110 КПК).

Дійсно, положеннями статті 308 КПК прямо не передбачено обов`язок прокурора вищого рівня приймати за результатами розгляду по суті скарги рішення у формі постанови. Проте виходячи з аналізу статей 110, 303, 308 КПК та враховуючи те, що: (1) у провадженнях за скаргами на рішення прокурора в порядку пункту 9-1 частини 1 статті 303 КПК предметом оскарження є у тому числі обґрунтованість та вмотивованість рішення прокурора вищого рівня щодо розумності строків досудового розслідування; (2) відмова прокурора в задоволенні скарги потребує наведення мотивів відхилення доводів скарги; (3) іншої форми рішення, яке б містило відповідні мотиви, окрім постанови, КПК не передбачено - рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування має бути викладене у формі постанови.

Такий висновок Суду не суперечить правовій позиції Верховного Суду про те, що КПК не вимагає щоб кожне рішення, яке приймається у зв`язку з розслідуванням кримінальної справи, викладалося у формі постанови (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 490/10025/17). Такий висновок Верховний Суд зробив, виходячи, зокрема, з того, що (1) нормами КПК прямо не передбачено прийняття керівником прокуратури рішення у формі постанови, (2) таке рішення приймається в межах реалізації організаційних повноважень та (3) його прийняття не потребує відповідного мотивування в контексті вимог частини 5 статті 110 КПК.

У розумінні пункту 9-1 частини 1 статті 303 КПК під час досудового розслідування може бути оскаржено рішення прокурора, прийняте у формі постанови, про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування.

В данному випадку, матеріали скарги не містять доказів звернення ОСОБА_2 до прокурора вищого рівня з питанням недотримання розумних строків під час досудового розслідування.

При цьому слідчий суддя зауважує, що вимоги скарги ОСОБА_2 побудовані на порушенні розумних строків, і законом чітко визначено механізм захисту прав скаржника у такому випадку. І до слідчого судді може бути оскаржена не будь-яка бездіяльність, а бездіяльність прокурора вищого рівня, який всупереч вимогам ст.308 КПК України не прийняв відповідне рішення.

Слідчий суддя зауважує, що скаржник просить слідчого суддю вжити заходів щодо недотримання розумних строків досудового розслідування, винести окрему ухвалу щодо прискорення розслідування в даному кримінальному провадженні та покарання винних в затягуванні слідства та бездіяльності осіб. Однак прийняття таких рішень слідчим суддею правовими приписами КПК України не передбачено.

Слідчий суддя звертає увагу, що в контексті порушення розумних строків, бездіяльність слідчого чи прокурора в даному випадку не може бути оцінена слідчим суддею в розумінні п.1 ч.1 ст.303 КПК України, як і не може слідчий суддя зобов`язувати слідчого та прокурора приймати конкретні рішення у кримінальному провадженні. Наведене нівелює основні принципи кримінального судочинства.

Слідчий суддя лише вправі вирішувати питання бездіяльності прокурора вищого рівня щодо порушення вимог ст.308 КПК України, однак такої вимоги до суду скаржником не заявлено.

Згідно з ч.4 ст.304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Отже, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 про вжиття заходів щодо бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні, вжиття заходів щодо недотримання розумних строків досудового розслідування, винесення окремої ухвали щодо прискорення розслідування кримінального провадження та покарання винних в затягуванні слідства та бездіяльності осіб.

При цьому слід роз`яснити скаржнику, що слідчий суддя наділений повноваженнями, які регламентовано правовими приписами КПК України, і вправі зобов`язати уповноважену особу вчинити дію лише у спосіб, та в порядку, передбаченому нормами статті 303 КПК України. У випадку, якщо скаржник вважає, що органом досудового розслідування та прокуратури порушено розумні строки проведення досудового розслідування, він вправі оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування, а рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування, оскаржити до слідчого судді.

У випадку відсутності реагування, скаржник вправі звернутися до суду та оскаржити таку бездіяльність, а саме щодо порушення вимог ст.308 КПК України.

Крім цього, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити скаржнику, що бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, відповідно до вимог ч. 1 ст. 304 КПК України може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту такої бездіяльності.

Керуючись ст. ст. 303, ч.4 ст. 304, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 про вжиття заходів щодо бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні, вжиття заходів щодо недотримання розумних строків досудового розслідування, винесення окремої ухвали щодо прискорення розслідування кримінального провадження та покарання винних в затягуванні слідства та бездіяльності осіб.

Копію ухвали невідкладно надіслати скаржнику.

Ухвала про відмову у відкритті провадження може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня одержання заявником копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1