Рішення

від 27.11.2023 по справі 160/20626/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 рокуСправа №160/20626/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК ОКО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ГК ОКО» звернулось через підсистему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просять:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність ТОВ «ГК ОКО» критеріям ризиковості платника податку №19857 від 21.07.2023 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ «ГК ОКО» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області надати в 30-денний строк з дня набрання законної сили рішення суду звіт про його виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуване рішення від 21.07.2023 року №19857 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність позивача п.8 критеріям ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню з наступних підстав. Оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії, а відтак має відповідати загальним вимогам, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, а саме - бути обґрунтованими та вмотивованими, тобто повинно містити не тільки конкретні підстави його прийняття (фактичні та юридичні), але і наведені контролюючим органом переконливі та зрозумілі мотиви його прийняття. Однак, оскаржуване рішення зазначеним вимогам не відповідає. Так, в оскаржуваному рішенні вказано, що Комісією регіонального рівня відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 р. №1165 прийнято рішення: відповідність платника податку п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з наявністю у структурного підрозділу податкової інформації, аналіз якої свідчить про можливе формування податкового кредиту без реального здійснення господарських операцій, проте, якої саме податкової інформації, відповідачем не зазначено як й не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких зафіксовані такі операції. Отже, прийняте відповідачем рішення необґрунтоване, безпідставне, не містить конкретних об`єктивних фактів, на підставі яких його ухвалено, а тому є протиправним. Позивач вважає, що у відповідача немає жодних правових підстав для визнання позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, а тому рішення є безпідставним, необ`єктивним та таким, що не підтверджується жодними належними і допустимими доказами. На підставі викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 06.09.2023 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк протягом п`яти днів з моменту отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: доказів сплати судового збору у розмірі 2147,20 грн.

21 вересня 2023 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви разом із платіжним дорученням.

Ухвалою суду від 26.09.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

30 жовтня 2023 року представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області подано до суду відзив, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що відповідно до пункту 8 Критеріїв Постанови №1165, ТОВ «ГК ОКО» включено до переліку ризикових платників податку, як такого, по якому податкова інформація свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, про що складено Протокол від 21.07.2023 №499 та прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 21.07.2023 №19857. За результатами розгляду поданих позивачем повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків, Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, зроблено висновок, що підстави для виключення позивача з переліку ризикових підприємств господарювання відсутні у зв`язку із тим, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, тобто відповідають пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, про що прийнято рішення №19857 від 21.07.2023 року. На думку відповідача, внесення позивача до переліку ризикових не створює для нього жодних перешкод для діяльності як платника податків та не порушує його права і інтереси. З огляду на вищевикладене, податковий орган вважає, що рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є обґрунтованим, правомірним та таким, що прийняте відповідно до норм діючого законодавства та в установленому порядку.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГК ОКО» (код ЄДРПОУ 40958419 зареєстроване як юридична особа, про що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено 14.11.2016 запис №12241020000079090.

На обліку в органах державної податкової служби перебуває з 14.11.2016 року, та є платником податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності позивача є:

33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення (основний);

Згідно Наказу від 14.11.2016 року №1-К, винесеного на підставі Рішення єдиного засновника (учасника) ТОВ "ГК ОКО" від 13.11.2016 року №1, ОСОБА_1 , згідно зі Статутом приступив до виконання обов`язків директора з 16.11.2016 року.

21.07.2023 року проведено засідання Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на якому розглянуто інформацію отриману в межах Алгоритму дій структурного підрозділу ГУ ДПС щодо моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, ТОВ "ГК ОКО", які за даними відповідного структурного підрозділу відповідають критеріям ризиковості.

За результатами засідання Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних складено протокол №499 від 21.07.2023 року в якому погоджено одноголосно віднесення (внесення) ТОВ "ГК ОКО" (код ЄДРПОУ 40958419), як такого, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

21.07.2023 року Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №19857 про відповідність платника податку ТОВ "ГК ОКО" критеріям ризиковості платника податку.

Підставою зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку: встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості, а саме: 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (ТОВ «ІНТЕГРА-2016» - 40575065, ТОВ «ХАТЕЙ» - 43788018, ТОВ «ЮНІТЛАЙТ КОМПАНІ» - 43151909).

Вважаючи рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №19857 від 21.07.2023 року про внесення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до п.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.62.1.2 п.62.1 ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п.71.1 ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п.74.1, 74.3 ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п.201.16 ст.201 ПК України).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165), який набрав чинності з 1 лютого 2020 року.

Відповідно до п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до п.5 Порядку №1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Додатком №1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, у Додатку №1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема, згідно з якими:

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Так, Додатком 4 до Порядку №1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно додатку 4 Порядку №1165 рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить формулювання "рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Як встановлено судом, 21.07.2023 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, прийнято рішення №19857 про відповідність ТОВ "ГК ОКО" критеріям ризиковості платника податку (п.8 Критеріїв ризиковості платника податку).

Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток №1 до Порядку №1165) визначено, що платник податку відноситься до ризикових, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Натомість, у рядку «Код податкової інформації, яка є підставою прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку»: 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (ТОВ «ІНТЕГРА-2016» - 40575065, ТОВ «ХАТЕЙ» - 43788018, ТОВ «ЮНІТЛАЙТ КОМПАНІ» - 43151909).

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Верховний Суд неодноразово вказував, що при вирішенні спорів такої категорії суди з огляду на правове регулювання, характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу (постанова від 16.12.2020 у справі №340/474/20, постанова від 05.01.2021 у справі №640/10988/20, постанова від 16.02.2021 у справі №280/3235/20 тощо).

Дослідивши зміст оскаржуваного рішення, судом встановлено, що останнє не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування». В рядку «Код податкової інформації, яка є підставою прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні/розрахунки коригування платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Також, судом встановлено, що не містить жодної конкретизації щодо підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податку відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податку і зміст протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №499 від 21.07.2023 року (яка податкова інформація (отримана в межах Алгоритму дій) досліджувалась, посилань на конкретний перелік документів, які контролюючий орган вважає не поданими).

Між тим, Верховним Судом в постанові від 05.01.2021 по справі №640/11321/20 зазначено, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. При цьому, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, зазначене не скасовує обов`язок доказування, покладений на суб`єкта владних повноважень частиною другою статті 77 КАС України.

Приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, контролюючий орган має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. При цьому, відповідачем не надано жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення та був покладений в основу його прийняття.

Суд зауважує, що матеріалами справи підтверджено, що 22 червня 2021 року між ТОВ «ГК ОКО» та ТОВ «ЮНІТЛАЙТ КОМПАНІ» було укладено договір поставки товарів/виконання робіт № ДП-2206-1 від 22.06.2021 року, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, виконати роботу, а замовник зобов`язується на умовах, визначених цим Договором, прийняти та оплатити цю роботу.

В межах даного договору було виконані роботи, за результатом чого складено акт виконаних робіт. Розрахунки між сторонами проведено відповідно до платіжного доручення № 762 від 26.07.2021 року, що підтверджується банківською випискою.

05 травня 2021 року між ТОВ «ГК ОКО» та ТОВ «ХАТВЕЙ» укладено договір купівлі-продажу № 05/05-2021-1 від 05.05.2021 року, відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим договором прийняти і оплатити продукцію в асортименті, кількості та за цінами у відповідності до рахунків-фактур, товарних накладних.

В межах даного договору позивачем було придбано товар (непродовольчі товари), що підтверджується рахунком-фактурою № 163 від 05.05.2021 року та видатковою накладною № ВН-163 від 05 травня 2021 року.

Розрахунки між сторонами проведено відповідно до платіжних доручень №743 від 02.07.2021 року та № 731 від 18.06.2021 року, що підтверджується банківською випискою.

05 січня 2021 року між ТОВ «ГК ОКО» та ТОВ «ІНТЕГРА-2016» було укладено договір № 05/01/2021-1 від 05.01.2021 року, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця обладнання, інструмент, витратний матеріал та надає послуги надалі в тексті договору - товар, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його ціну на умовах цього договору.

В межах даного договору ТОВ «ГК ОКО» було придбано товар (непродовольчі товари), що підтверджується видатковими накладними № 63 від 14 січня 2022 року, № 40 від 06.12.2021 року, № 117 від 15 листопада 2021 року, № 5 від 01 жовтня 2021 року, № 4 від 01 жовтня 2021 року, № 194 від 28 вересня 2021 року, № 24 від 02 вересня 2021 року, № 216 від 30 серпня 2021 року, № 187 від 22 липня 2021 року, № 79 від 12 липня 2021 року, № 209 від 31 травня 2021 року, № 135 від 17 березня 2021 року.

Розрахунки між сторонами проведено відповідно до платіжних доручень 04.01.2022 року, № 843 від 06.12.2021 року, № 831 від 15.11.2021 року, 01.10.2021 року, № 801 від 30.09.2021 року, № 788 від 02.09.2021 року, № 862 від № 804 від № 784 від 30.08.2021 року, № 765 від 02.08.2021 року, № 764 від 30.07.2021 року, № 746 від 12.07.2021 року, № 741 від 07.06.2021 року, № 740 від 04.06.2021 року, № 735 від 26.05.2021 року, № 733 від 24.05.2021 року, № 689 від 17.03.2021 року.

ТОВ «ЮНІТЛАЙТ КОМПАНІ» (43151909) - займається оптовим продавцем м`ясом і м`ясними продуктами, іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками тощо. Також, ТОВ "ЮНІТЛАЙТ КОМПАНІ" здійснює придбання товару, робіт/послуг від суб`єктів господарювання, які формують власний податковий кредит від підприємств які внесені до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

ТОВ "ХАТВЕЙ" (43788018) здійснює оптову торгівлю молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, установлення та монтаж машин і устатковання, технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів. Також, ТОВ "ХАТВЕЙ" здійснює придбання товару, робіт/послуг від суб`єктів господарювання які формують власний податковий кредит від підприємств, які внесені до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

ТОВ "ІНТЕГРА-2016" (40575065) здійснює оптову торгівлю машинами й устаткуванням, оптовою торгівлею верстатами. Також, ТОВ "ІНТЕГРА-2016" здійснює придбання товару, робіт/послуг від суб`єктів господарювання які формують власний податковий кредит від підприємств, які внесені до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Таким чином, зі змісту оскаржуваного рішення та протоколу не вбачається, яка ризикова операція та по якій податковій накладній досліджувалася податкова інформація по платнику податку, в порушення змісту пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

В свою чергу, суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявні первинні документи (податкові накладні, договори, специфікації, видаткові накладні, рахунки на оплату, ТТН, платіжні доручення та інше) оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, а саме: ТОВ «ЮНІТЛАЙТ КОМПАНІ» (43151909), ТОВ "ХАТВЕЙ" (43788018), ТОВ "ІНТЕГРА-2016" (40575065) щодо операцій з придбання товарів (послуг) протягом січня-листопад 2021 року та в січні 2022 року.

Більш того, суд звертає увагу на те, що віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, суд вважає неспроможним аргументом. Оскільки, поширення на позивача "ризиковості" через відносини з іншими "ризиковими" платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

Отже, зазначені доводи контролюючого органу є необґрунтованими та безпідставними та, відповідно, не можуть слугувати підставою для віднесення платника податку до ризикових.

Окремо слід зазначити, що вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що Комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність товариства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Рішення від 21.07.2023 року №19857 прийнято, у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що спірне рішення від 21.07.2023 року №19857 не відповідає критерію обґрунтованості та вмотивованості, оскільки відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача п.8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознакою «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування» та прийнято без дотримання вимог чинного законодавства, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно та нерозсудливо, у зв`язку з чим таке рішення підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 по справі №227/3208/16-а.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на позицію Верховного Суду, висловлену в постановах від 12.11.2020 у справі №240/3906/19, від 27.08.2019 року у справі №540/2077/18, від 07.02.2020 року у справі №826/11086/18, суд вважає безпідставними в межах розгляду даної справи, оскільки останні сформовані щодо застосування норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 №117 (далі- Порядок №117), який втратив чинність з 01.02.2020.

Суд зазначає, що Порядок №117, який втратив чинність, та Порядок №1165, який застосовний до спірних правовідносин, передбачають різні механізми зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів; механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Верховним Судом у постанові від 16.02.2021 у справі №280/3235/20 зазначено, що право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм п.6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом і в постанові від 16.12.2020 у справі №340/474/20, постанові від 05.01.2021 у справі №640/10988/20, тощо.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

З огляду на викладене, суд критично ставиться до тверджень відповідача про те, що оскаржуване рішення не породжує правових наслідків для платника податку та не порушує прав останнього, оскільки таке рішення є індивідуальним актом у розумінні пункту 19 частини 1 статті 4 КАС України, яке в подальшому створює для платника податку, відносно якого воно прийнято, певні юридичні наслідки під час реєстрації податкової накладної/рахунку коригування, поданої таким платником податку, та підлягає оскарженню у судовому порядку.

Також суд зазначає, що оскільки відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 саме Комісією регіонального рівня розглядається питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, зобов`язання щодо виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК ОКО» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, слід покласти саме на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо заявленого клопотання про встановлення судового контролю шляхом подання звіту про виконання судового рішення, суд зазначає, що положеннями статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, а саме: суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Проте, у даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень, адже у суду не має достатніх підстав вважати, що відповідач буде перешкоджати його виконанню після набрання ним законної сили.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що встановлення судом строку для виконання судового рішення та зобов`язання подати звіт є правом, а не обов`язком суду та не може бути обрано позивачем одним із способів захисту порушеного права.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як, видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2 684,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №1168 від 26.07.2023 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в розмірі 2 684,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК ОКО» (49000, м.Дніпро, вул. Старокозацька (колишн. Комсомольська), буд. 64/66, кв. 40, код ЄДРПОУ 40958419) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-А; код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність ТОВ «ГК ОКО» (код ЄДРПОУ 40958419) критеріям ризиковості платника податку №19857 від 21.07.2023 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ «ГК ОКО» (код ЄДРПОУ 40958419) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-А; код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК ОКО» (49000, м.Дніпро, вул. Старокозацька (колишн. Комсомольська), буд. 64/66, кв. 40, код ЄДРПОУ 40958419) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева