Рішення

від 11.12.2023 по справі 229/972/21

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/229/70/2023

ЄУН 229/972/21

РІШЕННЯ

іменем України

11 грудня 2023 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Грубника О.М.

за участю секретаря

судового засідання Варламової О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Камос" про розірвання договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Дружківського міського суду з позовом до відповідача, в якому просив розірвати договір оренди землі від 01 листопада 2007 року, укладений ним з Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю імені С.М. Кірова та стягнути з відповідача на його користь заборгованість по орендній платі в сумі 9421,82 грн та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1816 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує наступним.

Позивач є власником земельної ділянки площею 5,340 га, кадастровий номер 1425583100:02:000:0221, яка розташована на території Новобахмутівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, відповідно до Державного акту на право власності не земельну ділянку від 08.06.2005 року.

01 листопада 2007 року між ним та СТОВ імені С.М. Кірова був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки. Правонаступником цього товариства на даний час є СТОВ "Камос".

Основна мета договору оренди земельної ділянки - своєчасне отримання орендодавцем орендної плати в установленому розмірі. Однак відповідач в порушення вимог діючого законодавства та договору оренди землі від 01 листопада 2007 року не виплатив позивачу орендну плату за 2019-2020р.р., що є систематичністю несплати оренди. Він був позбавлений доходу у вигляді отримання орендної плати за 2019-2020р.р. в сумі 9421,82 грн.

Крім того, орендна плата за 2016 рік була виплачена несвоєчасно 28.12.2017 року.

Також, відповідачем не виконувалась вимога п.13 договору про перегляд кожні три роки розміру орендної плати.

Ухвалою Дружківського міського суду від 01.03.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у цивільній справі. Визначено розгляд справи проводити в спрощеному порядку позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач та його представник самі перестали звертатись за орендною платою та саботували її отримання. А також, в 2019 році відповідачу стало відомо існування договору емфітевзису та реєстрацію права користування ділянкою позивача ОСОБА_2 .

Рішенням Дружківського міського суду від 24.09.2019 ( справа №229/4059/19) договір емфітевзису визнано недійсним.

Позивач умисно відмовляється від отримання орендної плати, банківські реквізити позивача відповідачу невідомі, через що у 2020 році було надано оголошення до газети із проханням з`явитися всіх, хто не отримав орендну плату, для її отримання.

Відповідач стверджує, що вини готові сплатити орендну плату позивачу за період 2019-2021 роки.

Крім того, у відповідача є підозра, що позивач не в курсі цього позовного провадження та може бути введеним в оману його представниками Мазіними, тому просить викликати позивача до суду особисто.

Ухвалою від 24 травня 2021 року явку позивача ОСОБА_1 визнано обов`язковою.

22.06.2021 року від ОСОБА_1 надійшла заява, підписана позивачем власноручно, де він вказує, що особисто звернувся до суду з вказаною позовною заявою, всі додатки засвідчені його особистим підписом, а також представник постійно інформує його про розгляд справи. Через похилий вік та стан здоров`я, не може приїхати на розгляд справи, просить розглядати справу без його участі.

Представник позивачка в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату час та місце проведення повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши відповідні докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 1425583100:02:000:0221 площею 5,340 га, яка розташована на території Новобахмутівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області. Цільове призначення землі - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ДН № 137672, виданим 08 червня 2005 року Ясинуватською районною державною адміністрацією Донецької області на підставі розпорядження №95 від 31.03.2005 року.

01 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та СТОВ «Ім. С.М. Кірова» укладено договір оренди землі б/н, відповідно до умов якого ОСОБА_1 , як орендодавець, надає, а СТОВ «Ім. С.М. Кірова», як орендар, приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Новобахмутівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, площею 5,340 га (пашня), строком на 15 років; орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі або натуроплатою у розмірі 1,1% нормативної грошової оцінки, що становить 487,22 грн на рік, до кінця поточного року. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформлюється відповідними актами.

Договір зареєстрований у Ясинуватському районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19 серпня 2009 року за № 04.09.170.00089.

До 2018 року орендна плата за договором від 01.11.2007 року виплачена відповідачем і отримана позивачем .

За 2019-2020 роки орендна плата позивачу не виплачена.

За ствердженням відповідача позивач умисно не звертався до бухгалтерії товариства за отриманням орендної плати.

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальнимЗаконом України «Про оренду землі»,ЗК Українита загальними нормамиЦК Українищодо підстав дострокового розірвання договору.

За загальними правиламистатті 651 ЦК Україниумовою розірвання договору оренди в односторонньому порядку є істотне порушення умов договору та інші випадки, встановлені договором та законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно достатті 124 ЗК Українипередача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Пунктом "д" частини першоїстатті 141 ЗК Українипередбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата орендної плати.

Стаття 13 Закону України «Про оренду землі»визначає, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Згідно із частиною першоюстатті 21 цього Законуорендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати (стаття 24 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до частини другоїстатті 24 Закону України «Про оренду землі»орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Положеннями частини першоїстатті 32 Закону України «Про оренду землі»також передбачені умови розірвання договору оренди землі, якими є невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору, випадкове знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також підстави, визначені земельним законодавством та іншими законами України.

Отже, за змістомстатті 141 ЗК Українитастатті 32 Закону України «Про оренду землі»підставою розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати, а не разове порушення умов договору у цій частині.

Стороною відповідача було надано акт від 07 квітня 2021 року, відповідно до якого директор СТОВ «Камос» Кюрджиєв С.П., головний бухгалтер СТОВ «Камос» Репа Т.М., представники громади с.Новобахмутівка ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , здійснили поадресний об`їзд орендодавців СТОВ «Камос», що мешкають на території с.Новобахмутівка, у тому числі ОСОБА_1 , з метою з`ясування причин неотримання та видачі орендної плати за землю за період з 2018-2020 роки. Відповідно до відомості на видачу орендної плати за землю за 2018-2020 роки ОСОБА_1 було запропоновано отримати орендну плату за землю у розмірі 8531,01 грн., однак він відмовився від її отримання, що засвідчив своїм особистим підписом.

Позивачем, у його особистих письмових поясненнях від 20.06.2021 року, цей факт підтверджено.

Крім того, було також надано примірник місцевої газети «Провинция» №45 від 04 листопада 220 року, у якому СТОВ «Камос» було розміщено оголошення з проханням орендодавців та спадкоємців отримати орендну плату за використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення згідно укладених договорів оренди землі в строк до 31 грудня 2020 року.

За таких обставин суд не може вважати невиплату орендної плати такою, що відбулася з вини відповідача.

Згідно частини третьоїстатті 13 ЦК Українине допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першоїстатті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 709/1089/17 (провадження № 61-12745сво18) зроблено висновок, що застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першоїстатті 3 ЦК Україниналежать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду вже робила правовий висновок щодо поняття систематичності несплати орендної плати, що є підставою для розірвання договору. Так, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з вимогамистатті 537 ЦК Україниборжник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса в разі: відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; відсутності представника недієздатного кредитора. Зазначена норма надає за певних умов право добросовісному кредитору вимагати свій обов`язок іншим шляхом, ніж надання орендної плати особисто орендодавцю. Однак, зазначені положення не свідчать про обов`язковість таких дій, а лише регламентують можливу поведінку орендаря та нотаріуса.

Винна поведінка, яка є підставою для припинення правовідносин, кореспондується з обов`язком та небажанням його виконувати на умовах, визначених договором. Відсутність у договорі обов`язку перерахування коштів на депозит нотаріуса, крім визначеного законом лише такого права, та нездійснення орендарем таких дій, не може бути безумовною підставою для розірвання договору, а лише тягне за собою виплати цих сум. А тому не використання орендарем свого права на внесення орендної плати на депозит нотаріуса не може тлумачитися як невиконання ним зобов`язання, не може тлумачитись як систематична несплата орендної плати.

За встановленими обставинами справи, відповідачем до 2018 року включно виконувався обов`язок щодо виплати орендної плати за спірним договором. У подальшому ним також вживалися заходи для виконання своїх зобов`язань перед орендодавцем, однак ОСОБА_1 відмовився від прийняття орендної плати, що засвідчив своїм особистим підписом. Крім того, під час дії договору оренди від 01.11.2007 року, у 2017 році, позивач ОСОБА_1 уклалав договір емфітевзису щодо тієї ж земельної ділянки з іншою особою.

За таких обставин суд зазначає, що між сторонами склалися відносини, за якими ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки, не мав бажання збереження орендних правовідносин з відповідачем, орендна плата за 2019-2020 рік ОСОБА_1 не отримувалась. Послідовність дій орендодавця та його відмова отримувати надані орендарем кошти, а також факт укладення нового договору щодо тієї ж земельної ділянки, вказує на створення штучних підстав для розірвання договору оренди.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині розірвання договору оренди земельної ділянки задоволенню не підлягають.

Щодо розрахунку заборгованості за 2019-2020 роки, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 9 Договору Орендна плата вноситься у грошовій формі в розмірі 487,22 грн.

Оренда плата вноситься до кінця поточного року (п.11 Договору).

Так, орендна плата за користування земельною ділянкою була невиплачена за 2019-2020 роки, тобто за 2 роки.

Позивачем, у позовній заяві помилково зазначена інша сума орендної плати за один рік-4410,91 грн, яка згідно розрахунком виплати орендної плати за 2018 рік, складеним і підписаним головним бухгалтером ОСОБА_5 , належить ОСОБА_6 .

Отже, виходячи з наявних у справі доказів, сума орендної плати за 2018 рік, яка належить ОСОБА_1 становить 4706,96 грн тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 9413,92 грн.

Сума орендної плати за один рік становить 4706,96 грн. (4706,96 *2 = 9413,92 грн.)

Відповідач не заперечує щодо виплати позивачу заборгованості по орендній платі за вказаний період.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем, при поданні позову було сплачено 1816 грн судового збору.

Задовольняючі позов частково, суд, з урахуванням вимог ст.141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви (щодо вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі) у розмірі 908 грн.

Керуючись ст.ст. 2,4,5,76-81,89, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Камос" про розірвання договору оренди земельної ділянки задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Камос", яке розташовано за адресою с.Новобахмутівка, Ясинуватського району Донецької області, вул.Шкільна,3 , ЄДРПОУ 30844979, на користь ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованість з орендної плати за період 2019-2020 роки в сумі 9413 (дев`ять тисяч чотириста тринадцять) грн 92 коп.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Камос", яке розташовано за адресою с.Новобахмутівка, Ясинуватського району Донецької області, вул.Шкільна,3 , ЄДРПОУ 30844979, на користь ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання в 30 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20 грудня 2023 року.

Суддя О.М.Грубник