Ухвала

від 29.11.2023 по справі 937/5784/20

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 937/5784/20

Провадження № 2-в/333/40/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року м. Запоріжжя

Комунарський районнийсуд м.Запоріжжя ускладі:головуючого-суддіКулик В.Б.,за участюсекретаря судовогозасідання КариН.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, питання про відновлення втраченого провадження цивільної справи № 937/5784/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 19.09.2023 року постановлено направити копії матеріалів за апеляційною скаргою ТОВ «ІНТЕРПРОЕКТ-ІНЖИНІРИНГ» в особі представника адвоката Вертелецького М.О. на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17.12.2021 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та 3-х відсотків річних до Комунарського районного суду м. Запоріжжя для вирішення процесуального питання про відновлення втраченого судового провадження.

У своїй ухвалі суд апеляційної інстанції зазначив про те, що ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17.12.2021 року задоволено заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та 3-х відсотків річних.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, 07.09.2023 року ТОВ «ІНТЕРПРОЕКТ-ІНЖИНІРИНГ» в особі представника адвоката Вертелецького М.О. подало засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга подана безпосередньо до Запорізького апеляційного суду, в якому відсутні матеріали цивільної справи № 937/5784/20 як в паперовому вигляді, так і в електронному вигляді в АСДС, апеляційний суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття апеляційного провадження.

24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, строк дії якого наразі подовжено.

Відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 14.09.2022 року № 49/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області на Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

12.09.2023 року матеріали цивільної справи №937/5784/20 витребувано з Комунарського районного суду м. Запоріжжя.

Згідно з відповіддю Комунарського районного суду м. Запоріжжя матеріали справи до суду не надходили.

Станом на час постановлення цієї ухвали справа до суду не надійшла через тимчасову окупацію частини території України, що унеможливлює розгляд цієї справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 11.07.2023 року № 197 «Про затвердження Змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською Федерацією», територія розташування Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Мелітопольська міська територіальна громада, входить до цього Переліку.

З врахуванням того, що територія м. Мелітополь, Запорізької області є тимчасово окупованою територією України, а також зважаючи на те, що справа не передавалась до Комунарського районного суду м. Запоріжжя, є підстави припустити, що судове провадження у цій справі могло бути втрачене.

Враховуючи, що судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, є Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області, який на цей час не здійснює правосуддя, то визначення підсудності щодо розгляду питання про відновлення втраченого судового провадження у вищевказаній цивільній справі покладається на Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26.09.2023 року відкрито провадження у справі з вирішення питання відновлення втраченого судового провадження у справі № 937/5784/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та 3-х відсотків річних. Копії ухвал надіслано учасникам справи та запропоновано їм, до початку судового розгляду справи, подати всі наявні у них документи, на підставі яких можна відновити втрачене провадження.

20.11.2023 року представником позивача адвокатом Нестеришиним Т.С. до суду надано документи наявні копії матеріалів цивільної справи.

Так, позивач та його представник належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явились, представник позивача адвокат Нестеришин Т.С. надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, просить відновити втрачене судове провадження.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв та клопотань до суду не надано.

Представник апелянта ТОВ «ІНТЕРПРОЕКТ-ІНЖИНІРИНГ» адвокат Вертелецький М.О. до суду не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив відновити втрачене провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Розглянувши питання про відновлення втраченого провадження цивільної справи № 937/5784/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що представником позивача адвокатом Нестеришиним Т.С. до суду надано наступні документи:

- копія позовної заяви від 31.01.2020 року з усіма доданими документами (копія договору позики від 05.04.2018 року, додаток до позовної заяви про стягнення боргу за договором позики від 05.04.2018 року (розрахунок пені за користування коштами); копія паспорту ОСОБА_2 ; копія платіжного доручення № 2 від 22.01.2020 року; копія довідки банку від 31.01.2020 року;

- копія ухвали суду від 09.10.2020 року про відкриття провадження;

- копія ухвали суду від 02.06.2021 року про перехід від розгляду заяви за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження;

- копія ухвали від 22.06.2021 року про закрити підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду;

- копія заочного рішення від 17.12.2021 року;

- копія супровідного листа від 17.12.2021 року про направлення позивачу копії заочного рішення від 17.12.2021 року;

- копія ухвали суду від 17.12.2021 року про забезпечення позову;

- копія Інформації з Державного реєстру речових прав від 07.09.2023 року.

Відповідно до ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі закінченій ухваленням судового рішення або в якій провадження закрите, проводиться в порядку, встановленому цим Кодексом.

Положенням ст. 489 ЦПК України передбачено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Згідно з ст. 490 ЦПК України заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції.

Відповідно зі ст. 493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.

У зв`язку з цим слід визнати, що відновлення втраченого провадження це є відтворення в документах судового провадження. Тобто, безпосереднім об`єктом відновлення є конкретний перелік відсутніх повністю або частково матеріалів втраченої цивільної справи.

Враховуючи викладене,зважаючи нате,що наявнів справіпро відновленнявтраченого провадженнякопії документівна думкусуду єналежними тадостатніми длявідновлення втраченогопровадження суд,перевіривши зібраніматеріали,вважає,що питаннявідновлення судовогопровадження вцивільній справі,розглянутій Мелітопольськимміськрайонним судомЗапорізької області№ 937/5784/20за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, є таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження. У разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз`яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів. Після набрання законної сили ухвалою суду, визначеною частиною третьою цієї статті, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження за касаційною скаргою у справі, провадження у якій втрачено.

Суд вважає, що вищевказані документи, є належними та достатніми для відновлення втраченого провадження, а тому вважає за можливе відновити втрачене судове провадження по цивільній справі № 937/5784/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Керуючись ст. ст. 488-490, 493, 494, ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відновити втраченесудове провадженняу справі№ 937/5784/20за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, яке складається з:

- копія позовної заяви від 31.01.2020 року з усіма доданими документами (копія договору позики від 05.04.2018 року, додаток до позовної заяви про стягнення боргу за договором позики від 05.04.2018 року (розрахунок пені за користування коштами); копія паспорту ОСОБА_2 ; копія платіжного доручення № 2 від 22.01.2020 року; копія довідки банку від 31.01.2020 року;

- копія ухвали суду від 09.10.2020 року про відкриття провадження;

- копія ухвали суду від 02.06.2021 року про перехід від розгляду заяви за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження;

- копія ухвали від 22.06.2021 року про закрити підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду;

- копія заочного рішення від 17.12.2021 року;

- копія супровідного листа від 17.12.2021 року про направлення позивачу копії заочного рішення від 17.12.2021 року;

- копія ухвали суду від 17.12.2021 року про забезпечення позову;

- копія Інформації з Державного реєстру речових прав від 07.09.2023 року.

Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17.12.2021 року про забезпечення позову у справі № 937/5784/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу відновити в такому змісті:

Справа № 937/5784/20

Провадження № 2-з/937/358/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2021 року м. Мелітополь

Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Бахаєв І.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Безуха А.М. про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу.

17 грудня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Безух А.М. подав до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на майно ТОВ «ІНТЕРПРОЕКТ-ІНЖИНІРИНГ», а саме: квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 та належать на праві власності ТОВ «ІНТЕРПРОЕКТ-ІНЖИНІРИНГ», у зв`язку з тим, що неприйняття заходів для забезпечення позову може призвести до неможливості виконання в майбутньому рішення суду у разі задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суддя, дослідивши позовну заяву, заяву про забезпечення позову та додатки до них, приходить до наступних висновків.

Згідно ч.ч. 1, 2ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»: єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі (п.1.); розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

Отже, закон пов`язує забезпечення позову з неможливістю чи утрудненням виконання судового рішення.

Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 26 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, в провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу в розмірі 100000 доларів США та 3 відсотків річних в розмірі 65687,67 доларів США.

Суддя вважає, що даний вид забезпечення позову знаходиться у прямому зв`язку із предметом позовних вимог, і не вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, призведе до порушення майнових прав позивача. Такий захід забезпечення позову буде достатнім та співмірним із заявленими позивачем вимогами, оскільки існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного та предмету позову, суд дійшов до висновку про задоволення заяви позивача про забезпечення позову по вказаній цивільній справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 81,149-153,157, 247, 258-260, 353 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Безуха А.М. про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме:

-квартиру АДРЕСА_1 , та належать на праві власності ТОВ «ІНТЕРПРОЕКТ-ІНЖИНІРИНГ» (ідентифікаційний код юридичної особи 37020965),

- квартиру АДРЕСА_2 та належать на праві власності ТОВ «ІНТЕРПРОЕКТ-ІНЖИНІРИНГ» ідентифікаційний код юридичної особи 37020965).

Копію ухвали негайно направити до Департаменту реєстраційних послуг Мелітопольської міської ради Запорізької області (м. Мелітополь вул. М. Грушевського 27), Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 36) - для виконання, сторонам у справі - до відома.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення ухвали до виконання 3 роки з дня постановлення даної ухвали, тобто до 17 грудня 2024 року.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Учасник справи може подати до суду вмотивоване клопотання про скасування заходу забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 15(п`ятнадцяти) днів з дня її складання, з урахуванням пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення (ухвала), якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ

Заочне рішення (повний текст) Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17.12.2021 року у справі № 937/5784/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу відновити в такому змісті:

Справа № 937/5784/20

Провадження №2/937/388/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Бахаєва І.М.

за участі секретаря судового засідання - Драгун В.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні Мелітопольськогоміськрайонного судуЗапорізької областіцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь борг у сумі 2 491 000,00 грн., що еквівалентно 100 000,00 доларів США, три відсотки річних у сумі 1 636 279,86 грн., що еквівалентно 65 687,67 доларам США.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.04.2018 року ОСОБА_1 надав у борг ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 100 000 доларів США, які позичальник зобов`язався повернути у строк до 01.07.2018. Проте, відповідач не виконав своїх боргових зобов`язань. Станом на 14.08.2020 відповідач має заборгованість перед позивачем, яка складає 2 491 000,00 грн, що еквівалентно 100 000,00 доларів США. Крім того, у зв`язку із несвоєчасним поверненням боргу позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних за прострочення виконання зобов`язання, що з 05.04.2018 по 31.01.2020 складає 1 636 279,86 грн, шо еквівалентно 65 687,67 долара США. Відповідач порушив взяте на себе зобов`язання, у зв`язку з чим позивач змушений звернутись до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився без повідомлення причин своєї неявки, про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки з доданими документами на адресу останнього відомого місця реєстрації відповідача та через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву та будь-які клопотання до суду не подавав. Через неявку відповідача у судове засідання з невідомих причин, на підставі заяви позивача, у відповідності зі ст. 280 ЦПК України, суд вважає за необхідне ухвалити по справі заочне рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому у цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

05.04.2018 ОСОБА_1 на умовах строкової позики надав у готівковому вигляді ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 100 000 доларів США, що підтверджується копією договору займу від 05.04.2018/а.с.7/.

За договором займу від 05.04.2018 позикодавець передає користувачу у користування на строк обумовлений договором позику, яку користувач зобов`язаний повернути позикодавцю після закінчення строку, встановленого договором, а саме не пізніше 01.07.2018.

Договір займу від імені ОСОБА_2 про одержання від ОСОБА_1 грошових коштів та зобов`язання їх повернути, суд визнає як письмовий доказ укладання договорів позики між сторонами, який долучено до матеріалів справи/а.с.36/.

Станом на 14.08.2020 - день звернення до суду із вказаним позовом відповідач ОСОБА_2 не виконав перед позивачем ОСОБА_1 свої боргові зобов`язання.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених Цивільним кодексом, а саме: з договорів та інших правочинів.

Статтею 627 ЦПК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагенту та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У силу ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відтак, обчислення 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України, як відповідальність за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за розпискою від 05.04.2018 року за прострочений період з 05.04.2018 року по 14.08.2020 року (день звернення до суду з позовом) складає: 1 636 279,86 грн, шо еквівалентно 65 687,67 долара США (100 000*36%/100%/365*666).

Згідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно із ст. 533 ЦК України, грошове зобов`язання має бути виконано у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у Постанові від 16.01.2019 р. у справі №373/2054/16-ц, згідно якого Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

У матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_2 виконав свої зобов`язання за договором позики від 05 квітня 2018 року та повернув грошові кошти.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 не виконав взяті на себе зобов`язання за договором позики від 05 квітня 2018 року та не повернув отримані ним в якості позики гроші, чим порушив умови договору, що в свою чергу призвело до неналежного виконання передбаченого ст. 526 ЦК України обов`язку та настання відповідних правових наслідків для позичальника.

Факт невиконання відповідачем взятого на себе зобов`язання згідно договору позики від 05.04.2018 доведено.

Відповідно до загального правила на кредитора (позикодавця) покладається обов`язок підтвердити прийняття виконання. Позикодавець, як кредитор, повинен видати позичальнику розписку в отриманні виконання або повернути отриманий при укладенні договору борговий документ. Згідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася.

Отже, грошові кошти за договором позики від 05.04.2018 року в сумі 2 491 000,00 грн, що еквівалентно 100 000,00 доларів США, а також 3% річних у сумі 1 636 279,86 грн, шо еквівалентно 65 687,67 долара США за період з 05.04.2018 року по 14.08.2020 року повинні бути стягнені з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду також був сплачений судовий збір у сумі 10510 грн. 00 коп., що підтверджується доданим до матеріалів справи платіжним дорученням/а.с.1/, який підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 18, 141, 223, 247, 258, 264, 265, 268, 280, 352-356 ЦПК України, ст.ст. 11, 509, 526, 530, 543 ЦК України, Постановою від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц Великої Палати Верховного Суду, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором займу від 05 квітня 2018 року у розмірі 2 491 000,00 (два мільйони чотириста дев`яносто одну тисячу) грн., що еквівалентно 100 000 (ста тисячам) доларів США, та 3% річних в сумі 1 636 279 (один мільйон шістсот тридцять шість двісті сімдесят дев`ять) грн. 86 копійок, що еквівалентно 65 687 (шістдесяти п`яти тисячам шестистам вісімдесяти семи) доларам США 67 центам.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 10510 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції Комунарський районний суд м. Запоріжжя, шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 29 листопада 2023 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя В.Б. Кулик