Рішення

від 26.12.2023 по справі 585/2797/23

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/2797/23

Номер провадження 2/585/706/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2023 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Цвєлодуб Г.О.,

секретаря судового засідання - Салій О.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Осьмакова О.А.,

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача - адвоката Мороз Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження, у режимі відеоконференцзв`язку, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Березівської сільської ради Глухівського району, про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

05 липня 2023 року представник позивача - адвокат Осьмаков О.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить позбавити відповідача батьківських прав щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивовано тим, що сторони мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Фактично з моменту народження дитини та до розірвання шлюбу вони вже проживали окремо. Весь час відповідач життям сина не цікавився, за місцем проживання не відвідував, участі у його вихованні та утриманні не приймав, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу,- не створює умов для отримання нею освіти. Позивач самостійно забезпечую нормальні умови проживання дитини та її утримання. Вважає, що відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Ухвалою від 13.07.2023 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

04.09.2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача, в якому просили позов залишити без задоволення, оскільки відповідач не відмовляється від виконання свого батьківського обов`язку і у разі подальшого перешкоджання йому позивачкою буде також звертатись до суду за визначенням способу і можливості його участі у вихованні сина.

Ухвалою суду від 05.09.2023 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, пояснили обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач та його представник у судовому засіданні заперечували проти позову, просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник органу опіки та піклування Березівської сільської ради Глухівського району в судове засідання не з`явився, проте належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

В судовому засіданні було вислухано думку дитини в присутності соціального працівника-педагога, який не заперечував проти позбавлення батьківських прав батька.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , батьками якого є сторони, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Згідно витягу з реєстру територіальної громади від 05.05.2023 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до висновку виконавчого комітету, як органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Березівської сільської ради 09.08.2023 № 130, виконавчий комітет Березівської сільської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що відповідає найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Як вбачається з копій квитанцій відповідач на ім`я позивачки сплачував матеріальну допомогу на утримання дитини.

Згідно виписки № 25354 із медичної карти стаціонарного хворого КНП «КМКЛШМД» від 31.12.2021 року у ОСОБА_2 у 2021 році діагностовано ускладнений остеохондроз попереко-крижового відділу хребта, секвестровану килу диску L5, S1 корінців справа, виражений больовий синдром.

ОСОБА_2 з 02.06.2023 року прийнятий на роботу до ФОП ОСОБА_4 водієм з окладом згідно штатного розпису.

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 26.09.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , створені всі необхідні умови для гармонійного розвитку, проживання та виховання дитини, а мати в змозі забезпечити повноцінний розвиток дитини та її проживання, права дитини не порушуються.

У відповідності до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пунктом 2 частини 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, засудження за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують , та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько чи мати ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Жодної з цих обставин на час розгляду судом справи та ухвалення судового рішення не встановлено.

Посилання на те, що відповідач систематично ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно дитини в судовому засіданні так і не було встановлено, та те, що відповідач є особою, яка злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Не підтверджено належними доказами те, що до відповідача застосовувалися заходи впливу у вигляді попередження з боку органів внутрішніх справ, накладення адміністративної відповідальності, бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування.

Суд критично оцінює висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача щодо свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки даний висновок є недостатньо обґрунтованим, а тому не може бути беззаперечним доказом для підтвердженням факту ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, а також застосування до нього такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав. При цьому, суд враховує, що такий висновок має рекомендаційний характер та не є обов`язковим для суду (ч.ч. 5, 6 ст.19 СК України).

Умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч. 1 ст.164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками. Відповідні докази умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідача відносно своєї дитини - позивачки в матеріалах справи відсутні.

Пунктом 18 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено право суду, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків з урахуванням характеру, особи батька, а також конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем та третьою особою в судовому засіданні не доведено, що поведінка відповідача відносно свого сина є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками, не доведено та не надано суду достатніх доказів, в чому полягає захист його інтересів шляхом саме позбавлення батька по відношенню до сина батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків відносно дитини.

ВСС України у справі № 211/559/16-ц від 01.11.2017 року зауважив, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. В даній постанові суд касаційної інстанції підкреслив наступне, що при позбавленні батьківських прав суду слід не тільки встановити ухилення батька від виконання батьківських обов`язків, а також чи попереджувався батько офіційно про необхідність змінити ставлення до дитини. Позиція Верховного Суду у даній справі базується, серед іншого, на рішенні ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України». З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є не доцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна, не було достовірно доведено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не встановлено обставин, які є беззаперечними підставами для позбавлення відповідача батьківських прав, у зв`язку з чим, слід відмовити в задоволенні позову.

Беззаперечні докази винної поведінки та свідомого нехтування своїми обов`язками відповідачем, які б свідчили про злісне ухилення ним від виховання своєї дитини і як наслідок необхідність застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав, у матеріалах справи відсутні.

Приймаючи до уваги, що відповідач виявляє бажання піклуватися про свою дитину та судом не встановлено фактів умисного його ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, вчинення ним будь-якого негативного психологічного тиску на свою дитину, спричинення їй будь-якої моральної чи фізичної шкоди, то суд не знаходить достатніх підстав, передбачених ст. 164 СК України для позбавлення його батьківських прав, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Зважаючи, що в ході судового розгляду представника сторін висловили думку, що дійсно відповідач в силу обставин, які склалися, недостатньо приймає участь у вихованні своєї дитини, то суд приходить до висновку, що його необхідно попередити про зміну ставлення щодо виховання дитини.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 142, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Березівської сільської ради Глухівського району, про позбавлення батьківських прав - відмовити

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З повним текстом рішення суду сторони можуть ознайомитись у приміщенні Роменського міськрайонного суду Сумської області 05 січня 2024 року, на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за електронною адресою: https://reyestr.court.gov.ua, за № справи 585/2797/23, або у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС у кабінеті користувача.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г. О. Цвєлодуб