Ухвала

від 05.01.2024 по справі 626/124/24

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/124/24

Провадження № 2/626/167/2024

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

05.01.2024 року м. Красноград

Суддя Красноградського районного суду Харківської област Рибальченко І.Г., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Наталинської сільської ради Красноградського району Харківської області про визнання права власності ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Красноградського районного суду Харківської області з позовом до Наталинської сільської ради Красноградського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,8765 га, кадастровий номер 6323386000:06:000:0076 на території Соснівської сільської ради Красноградського району Харківської області.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що зазначену позовну заяву слід залишити без руху, як таку, що не відповідає вимогам статі 177 ЦПК України.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" фізичною особою за подання до суду позовної заяви майнового характеру має бути сплачено судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно з підпунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Як роз`яснено в п.12 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №20 від 22.12.1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

За ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

У відповідності до ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України", документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна.

Обґрунтованість проведеного розрахунку судового збору, позивач підтверджує з посиланням на витяг із технічної документації, про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" визначає, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення поділяється на два типи: нормативну та експертну.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Відповідно до ст. 18 Закону України Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Згідно ст. 19 Закону України "Про оцінку земель" експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться суб`єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України "Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні", а також інших нормативно-правових актів та державних стандартів, норм і правил.

Як вбачається із ст.20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Отже, зважаючи на п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України та норми Закону України "Про оцінку земель", для визначення вартості об`єкта, тобто ціни позову в даному спорі, необхідно виходити із експертної грошової оцінки спірного майна. На підставі викладеного, позивач повинен визначити ціну позову станом на дату подання позовної заяви, яка повинна відповідати дійсній вартості спірного майна (звіт експертної грошової оцінки), надавши відповідні докази та доплатити (в разі необхідності) судовий збір за позовну вимогу майнового характеру з розрахунку 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд звертає увагу позивача, що в матеріалах справи наявна квитанція від 04.01.2023 про сплату судового збору в сумі 1678,83 грн.

Визначення відповідача, предмета та підстав спору є правом позивача. Відповідачем є та процесуальна особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. На відміну від позивача відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Однак, визначивши процесуальний статус Наталинської сільської ради як відповідача, позивач не зазначив та жодним чином не обґрунтував якими саме діями чи бездіяльністю зазначеного відповідача порушуються, не визнаються чи оспорюються будь-які його права, як позивача.

Серед іншого аналіз поданої позовної заяви та доданих до неї матеріалів свідчить про те, що саме відмова у вчиненні нотаріальної дії , а саме видачі свідоцтва про право на спадщину є підставою для звернення до суду. Тому суд звертає увагу позивача, що відповідно до ст. 50 Закону України "Про нотаріат", нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наявність у позовній заяві зазначених вище недоліків, суд дійшов висновку про те, що позовну заяву слід залишити без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 95, 175, 177, 185,260, 261,353 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Наталинської сільської ради Красноградського району Харківської області про визнання права власності - залишити без руху, повідомивши позивача по справі про необхідність усунути вищенаведені в мотивувальній частині ухвали недоліки позову у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 3 ст. 187 ЦПК України, у разі якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Копію ухвали надіслати позивачу для відома та виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя