Ухвала

від 03.01.2024 по справі 911/994/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"03" січня 2024 р. Справа№911/994/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Коробенка Г.П.

Яковлєва М.Л.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства «Укрпалетсистем»

на рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2023

у справі №911/994/23 (суддя О.О. Христенко)

за позовом Приватного підприємства «Укрпалетсистем»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золота Середина»

про визнання інформації недостовірною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Київської області рішенням від 02.10.2023 у справі №911/994/23 в задоволені позову Приватного підприємства «Укрпалетсистем» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золота Середина» про визнання інформації недостовірною та зобов`язання вчинити дії відмовив повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Приватне підприємство «Укрпалетсистем» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2023 у справі №911/994/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Приватного підприємства «Укрпалетсистем» задовольнити повністю.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2023 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Укрпалетсистем» на рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2023 у справі №911/994/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга надійшла безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду, в суді апеляційної інстанції матеріали справи №911/994/23 відсутні, з огляду на що, суд вважає за необхідне витребувати матеріали цієї справи.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 13.12.2023 витребував з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/994/23. Відклав розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Укрпалетсистем» на рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2023 у справі №911/994/23.

Матеріали справи №911/994/23 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 27.12.2023.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2023 у зв`язку із перебуванням судді Демидової А.М. та судді Ходаківської І.П. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2023 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Укрпалетсистем» на рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2023 у справі №911/994/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Коробенко Г.П., Яковлєв М.Л.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.

18 жовтня 2023 набрав чинності Закон України №3200-ІХ від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами". Вказаним законом внесені відповідні зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до ч. ч. 1 та 5 ст. 6 ГПК України, у редакції від 18.10.2023 у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно з ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим кодексом, у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає, що Приватне підприємство «Укрпалетсистем» та адвокат Петров Олег Едуардович, відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України, починаючи з 18.10.2023 зобов`язані бути зареєстровані в обов`язковому порядку в електронному кабінеті.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб-громадян України), номери засобів зв`язку та електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, яка підписана адвокатом Петровим Олегом Едуардовичем відсутні відомості про наявність або відсутність електронних кабінетів Приватного підприємства «Укрпалетсистем» та адвоката Петрова Олега Едуардовича, що є порушенням вимог п.2 ч.2 ст.258 ГПК України.

Таким чином, оскільки дана апеляційна скарга подана особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але в порушення п. 2 ч. 2 ст. 258 ГПК України не вказала відомостей про наявність або відсутність у неї електронного кабінету, наявні підстави для залишення такої скарги без руху.

Частиною1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частина 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України визначає, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваного рішення суду було складено 14.11.2023, отже останнім днем строку подання апеляційної скарги є 04.12.2023.

Проте, апеляційна скарга була подана скаржником 08.12.2023, про що свідчить відмітка канцелярії суду про отримання апеляційної скарги.

Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

При цьому, ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Звертаючись з апеляційною скаргою, з тексу апеляційної скарги вбачається, що скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення, зазначаючи, що повний текст рішення суду першої інстанції позивачем отримано 22.11.2023 згідно з копією конверу та поштового трекеру який додано до апеляційної скарги.

Розглянувши подане клопотання та перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи скаржник повний текст оскаржуваного рішення отримав засобами поштового зв`язку 22.11.2023. Також дане рішення було доставлено в електронний кабінет Приватного підприємства «Укрпалетсистем» 14.11.2023 о 22:40, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду, датою вручення є 15.11.2023.

Отже, скаржник був обізнаний, про існування оскаржуваного рішення від 02.10.2023, також мав можливість дізнатися про наявність рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 статті 129 Конституції України).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

При цьому згідно з усталеною практикою ЄСПЛ вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається зазначати підстави, однією з яких може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у справі за їх участю. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (пункт 27 рішення від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02 та ухвала від 14.10.2003 у справі "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine), заява № 50966/99).

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку, що скаржником у заявленому клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не наведено обставин, які йому завадили звернутися з апеляційною скаргою в строк передбачений нормами Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження, при цьому у клопотанні про поновлення строку не обґрунтовано та не надано належних доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження, та не наведено існування об`єктивних обставин, що унеможливили подання апеляційної скарги протягом розумного строку.

Вказані недоліки апеляційної скарги скаржник має право усунути протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (п.4 ч.1 ст. 261 ГПК України).

Згідно з ч.2 ст.260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена із порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.174 ГПК України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Укрпалетсистем» на рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2023 у справі №911/994/23 залишити без руху.

2. Скаржник має право усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: надати суду обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2023 у справі №911/994/23; надавши суду апеляційної інстанції відомості щодо реєстрації електронного кабінету Приватного підприємства «Укрпалетсистем» та докази реєстрації адвоката Петрова Олега Едуардовича в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз`яснити скаржнику, що якщо відповідна заява про усунення недоліків не буде подана особою в зазначений строк, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (п.4 ч.1 ст. 261 ГПК України).

4. Всі документи та письмові докази в паперовому вигляді подаються через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 А (І поверх), в електронній формі особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або яка повинна бути зареєстрована в обов`язковому порядку, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного підпису, якщо інше не передбачено ГПК України, тобто через систему "Електронний суд".

5. Копію даної ухвали надіслати учасникам по справі.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді Г.П. Коробенко

М.Л. Яковлєв