Рішення

від 05.01.2024 по справі 909/937/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.01.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/937/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу № 909/937/23 за позовом Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" до Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Івано-Франківське дорожньо-експлуатаційне управління" Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 41912,07 грн.

Суть спору.

Комунальне підприємство "Івано-Франківськводоекотехпром" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Івано-Франківське дорожньо-експлуатаційне управління" Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" про стягнення 41912,07 грн, з яких: 1042,89 грн - поточна заборгованість, 39447,05 грн - заборгованість по договору розтермінування боргу, 809,79 грн - інфляційні втрати, 612,34 грн - три проценти річних.

Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем умов договору № 2855 про надання послуг централізованого водопостачання і водовідведення від 19.08.2014 та договору розтермінування боргу № 2855 від 01.03.2023.

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, позивач здійснив нарахування відповідачу трьох процентів річних в сумі 612,34 грн та 809,79 грн інфляційних втрат.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 12.10.2023 для розгляду справи № 909/937/23 визначено суддю Горпинюка І.Є.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2023 позовну заяву Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" (вих. № 75.3.4.1/1907 від 05.10.2023, вх. № 11971/23 від 12.10.2023) залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

02.11.2023 до відділу документального забезпечення, канцелярії господарського суду від КП "Івано-Франківськводоекотехпром" надійшла заява №75.3.4.1/2066 від 31.10.2023 (вх. №15848/23) з додатками, згідно яких позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 909/937/23; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення та повідомив, що останні мають право у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, подати суду відповідне обґрунтоване клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін: відповідач - в строк для подання відзиву; позивач - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Копію ухвали від 07.11.2023 про відкриття провадження у справі суд надіслав сторонам згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адреси, які вказані у позовній заяві та відповідають даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Копія зазначеної вище ухвали вручена позивачу - 15.11.2023 (трекінг відправлення 7650102927109); відповідачу - 13.11.2023 (трекінг відправлення 7650102927125).

Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Фактичні обставини справи встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд та інші мотиви ухваленого рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив таке.

19.08.2014 між Комунальним підприємством "Івано-Франківськводоекотехпром" (виробник) та філією "Івано-Франківське дорожньо-експлуатаційне управління" Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (споживач) укладено договір № 2855 про надання послуг централізованого водопостачання і водовідведення (а.с. 7-10).

Зазначений вище Договір укладено у письмовій формі, підписано і скріплено печатками сторін, погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього.

Відповідно до п. 1.1. Договору, "Виробник" зобов`язується надавати "Споживачу" послуги централізованого водопостачання і водовідведення у обсягах зазначених в додатку №1, який являється невід`ємною частиною даного Договору, а "Споживач" зобов`язується своєчасно оплачувати спожиті послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені цим Договором.

Права та обов`язки сторін визначені у розділі 3 Договору.

Пунктом 3.2.4. Договору сторони погодили щомісячно в 12-й робочий день місяця, направляти свого представника у відділ обліку та реалізації послуг Виробника для подання додатку №4 "Звіт про обсяги переданої Споживачу питної води і прийнятих від нього стічних вод" та одержання відповідних рахунків на оплату.

Пунктом 3.2.5 Договору встановлено, що Споживач зобов`язується здійснювати оплату послуг централізованого водопостачання і водовідведення в 3-х денний термін з моменту отримання рахунку та вносити авансовий платіж до 1-го числа місяця, за який проводиться передоплата, в розмірі вартості наданих послуг у минулому періоді.

Згідно з пунктом 3.3.2. Договору "Виробник" має право вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих послуг від Споживача.

За період з 01.03.2023 по 01.09.2023, відповідачу надано послуги централізованого водопостачання і водовідведення на загальну суму 18542,89 грн.

Проте, відповідач зобов`язання щодо своєчасної і в повному обсязі оплати наданих послуг, згідно договору № 2855 про надання послуг централізованого водопостачання і водовідведення від 19.08.2014, належним чином не виконав. За надані послуги розрахувався частково, в розмірі 17500,00 грн. Борг в сумі 1042,89 грн залишився несплаченим.

01.03.2023 між Комунальним підприємством "Івано-Франківськводоекотехпром" (кредитор) та філією "Івано-Франківське дорожньо-експлуатаційне управління" Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (боржник) укладено договір розтермінування боргу № 2855 (а.с. 13).

Зазначений вище Договір укладено у письмовій формі, підписано і скріплено печатками сторін, погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього.

Пунктом 1.1. Договору розтермінування боргу погоджено, що боржник визнає за собою заборгованість перед Кредитором, що склалась станом на 01 березня 2023 року внаслідок неоплати за надані послуги централізованого водопостачання та водовідведення згідно договору №2855 від 19.08.2014 р. в сумі 39447,05 грн.

Відповідно до п.1.2. Договору розтермінування боргу кредитор надає боржнику на 3 місяці розстрочку оплати заборгованості, що починається від 01 березня 2023 року та закінчується 31 травня 2023 року, а боржник зобов`язується проводити щомісячно оплату згідно поданого графіка.

Всупереч умов договору розтермінування боргу, відповідач свої зобов`язання не виконав; жодної оплати не здійснив.

Заборгованість по Договору розтермінування боргу №2855 від 01.03.2023 р. станом на 01.09.2023 р. становить 39447,05 грн.

Наявність боргу відповідача перед позивачем у розмірі 39447,05 зафіксовано в акті звірки за 01.01.2023- 01.03.2023 (а.с. 14), який підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Отже, відповідач не погасив заборгованість в сумі 39447,05 грн за договором про розтермінування боргу, яка існувала станом на 01.03.2023, та поточну заборгованість в сумі 1042,89 грн (за період 01.03.2023-01.09.2023), згідно договору № 2855 про надання послуг централізованого водопостачання і водовідведення від 19.08.2014, що стало підставою для нарахування відповідачу трьох відсотків річних та інфляційних втрат, та звернення до суду з даним позовом.

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

Положеннями частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що зазначені вище договори укладено сторонами у письмовій формі, підписано та скріплено печаткою, погоджено всі умови договорів та досягнуто згоди щодо виконання умов останніх.

Суду не надано доказів визнання недійсними договорів чи наявності правових підстав для встановлення їх нікчемності, а тому в силу презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України), останні є правомірними та належною підставою виникнення прав та обов`язків у сторін договору.

Згідно із ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 525 та частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як передбачено ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач свого обов`язку з оплати наданих послуг централізованого водопостачання та водовідведення не виконав. Борг відповідача перед позивачем становить 1042,89 грн (поточна заборгованість) згідно договору № 2855 про надання послуг централізованого водопостачання і водовідведення від 19.08.2014 та 39444,05 грн згідно договору розтермінування боргу № 2855 від 01.03.2023. Доказів на спростування таких обставин відповідач не надав.

Відповідно до вимог статті 165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач відзиву проти позову не подав, проти задоволення позовних вимог іншим чином не заперечував.

В контексті наведеного позов в частині стягнення 1042,89 грн поточної заборгованості та 39447,05 грн заборгованості згідно договору розтермінування боргу обгрунтований і підлягає задоволенню.

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, позивач здійснив нарахування відповідачу трьох процентів річних в сумі 612,34 грн та 809,79 грн інфляційних втрат.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.

Відтак, нарахування позивачем трьох процентів річних та інфляційних втрат є правомірним.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

У відповідності до розрахунку позивача (а.с. 12), до стягнення з відповідача належить три проценти річних в сумі 612,34 грн, за період 01.03.2023 - 01.09.2023; інфляційні втрати в сумі 809,79 грн, за період 01.03.2023-01.09.2023.

Суд, за допомогою ІПС "ЛІГА:ЗАКОН", перевірив правильність нарахування позивачем трьох процентів річних і дійшов висновку про задоволення позову в цій частині за розрахунком позивача. При цьому, суд звертає увагу, що позивач здійснює розрахунок трьох процентів річних за період 01.03.2023 - 01.09.2023 без урахування 01.09.2023, оскільки у розрахунку зазначено: "кількість днів прострочення - 184".

Перевіривши правильність нарахування позивачем інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

У розрахунку позивача не враховано розмір дефляції за липень та серпень 2023 року.

Нарахування індексу інфляції у розумінні ст. 625 ЦК України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю, і може мати при цьому економічну назву "дефляція", то це не змінює її правову природу. Є цілком неприпустимим при розрахунку пропуск жодного місяця, бо при цьому руйнувався би весь ланцюг розрахунків.

За висновком Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, статтею 625 ЦК України передбачено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

В контексті викладеного, до стягнення підлягають інфляційні втрати в розмірі 395,70 грн, за період прострочення 01.03.2023 - 01.09.2023, з урахуванням розміру дефляції за період з 01.07.2023 до 31.08.2023 (- 414,09); в частині стягнення 414,09 грн (розмір дефляції за період з 01.07.2023 до 31.08.2023) позов задоволенню не підлягає.

За наведеного, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати.

Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 20236 від 11.10.2023 (а.с. 30).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено судом частково, в сумі 41497,98 грн, то суд стягує з відповідача в користь позивача судовий збір в сумі 2657,43 грн, тобто пропорційно сумі задоволених вимог (41497,98/41912,07= 0,9901, або 99,01%; 11546,29 · 0,9901 = 2657,43 грн).

Решту судового збору в сумі 26,57 грн суд покладає на позивача.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 75, 86, 123, 129, 165, 178, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" до Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Івано-Франківське дорожньо-експлуатаційне управління" Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 41912,07 грн задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Є. Петрушевича, буд. 1, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код юридичної особи: 31790584) в особі філії "Івано-Франківське дорожньо-експлуатаційне управління" Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Юліана Целевича, буд. 36, м. Івано-Франківськ, 76008, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу: 35277023) на користь Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" (вул. Ботанічна, буд. 2, м. Івано-Франківськ, 76011, ідентифікаційний код юридичної особи: 32360815) 1042 (одну тисячу сорок дві) грн 89 коп. поточної заборгованості, 39447 (тридцять дев`ять тисяч чотириста сорок сім) грн 05 коп. заборгованості по договору розтермінування боргу, 612 (шістсот дванадцять) грн 34 коп. трьох процентів річних, 395 (триста дев`яносто п`ять) грн 70 коп. інфляційних втрат та 2657 (дві тисячі шістсот п`ятдесят сім) грн 43 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні вимог Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" про стягнення з Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Івано-Франківське дорожньо-експлуатаційне управління" Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 414,09 грн інфляційних втрат.

Судовий збір в сумі 26,57 грн покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя І.Є. Горпинюк