Ухвала

від 05.01.2024 по справі 910/121/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.01.2024Справа № 910/121/24Суддя Мандичев Д.В., розглянувши матеріали позовної заяви Державного підприємства «Черкаський консервний комбінат» (Україна, 18030, Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Чигиринська, будинок 13; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05529691)

до 1) ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 )

2) Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

3) Черкаської обласної військової адміністрації (Україна, 18001, Черкаська область, місто Черкаси, бульвар Шевченка, будинок 185; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00022668)

4) ІНФОРМАЦІЯ_2 (АДРЕСА_3)

5) ІНФОРМАЦІЯ_3 (АДРЕСА_4)

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним рішення, витребування та визнання недійсним акту про примусове вилучення майна,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року Державне підприємство «Черкаський консервний комбінат» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), Військової частини НОМЕР_2 , Черкаської обласної військової адміністрації, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправним та скасування наказу № 401 від 13.12.2023 Командувача Сил логістики Збройних Сил України, визнання протиправним рішення Черкаської обласної військової адміністрації від 19.12.2023 за № 566/01/09-03, витребування з Військової частини НОМЕР_2 акту від 26.12.2023 про примусове вилучення майна та визнання його недійсним.

Відповідно до вимог частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

Суд відзначає, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Із позовної заяви вбачається, що Державне підприємство «Черкаський консервний комбінат» при зверненні із позовом не вказало ідентифікаційного коду ЄДРПОУ відповідача 4 - ІНФОРМАЦІЯ_2, а також невірно зазначено найменування відповідача 5 - Рада національної безпеки і оборони України, у той час як юридичною особою є Апарат ІНФОРМАЦІЯ_3.

Крім того, пунктом 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Всупереч вказаним нормам процесуального закону позивачем не зазначено змісту позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3.

Статтею 164 ГПК України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення віл сплати судового збору відповідно до закону та документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Так, згідно приписів частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір"(далі - Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із підпункту 2 пункту 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить - 2 684,00 гривень.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина 3 статті 6 Закону).

З огляду на вказане, розмір судового збору за подання даного позову становить 8 052,00 грн. Проте, позивачем при зверненні з позовом до суду не надано належних доказів на підтвердження сплати судового збору у відповідному розмірі.

Водночас, позивачем разом у позовній заяві міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору до розгляду справи по суті.

Статтею 8 Закону унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Згідно з частиною 2 цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої цієї статті можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, позивач не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", тому в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).

За таких обставин, враховуючи положення статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в справі № 910/21040/17 від 23.08.2018.

Приписами абзацу 1 частини 6 статті 6 ГПК України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 6 ГПК України визначено, що електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до абз. 1, 2 частини 8 статті 6 ГПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Судом здійснено запит на отримання інформації про наявність у Державного підприємства «Черкаський консервний комбінат» (позивача) зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

За результатами запиту судом встановлено, що у позивача не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС (відповідь на запит суду № 399181).

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

При цьому суд звертає увагу позивача, що відповідно до абз. 1 частини 6 статті 6 ГПК України процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Таким чином, суд відзначає, що позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а позовна заява підлягає залишенню без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного та керуючись статтями 164, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Державного підприємства «Черкаський консервний комбінат» до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), Військової частини НОМЕР_2 , Черкаської обласної військової адміністрації, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним рішення, витребування та визнання недійсним акту про примусове вилучення майна залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Д.В. Мандичев