Рішення

від 05.01.2024 по справі 916/4778/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4778/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Меткаспостач

до Товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-ОПТ

про стягнення 216559,30 грн

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткаспостач" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД-ОПТ" про стягнення 216559,30 грн заборгованості за договором поставки № 86 від 14.06.2021, з яких - 200653,92 грн основного боргу, 13896,11 грн пені, 1003,27грн інфляційних втрат, 1006 грн 3% річних.

Ухвалою від 06.11.2023 суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідання. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву та заяви із запереченнями (в разі наявності) проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

08.11.2023 через підсистему Електронний суд від представника відповідача - адвоката Малюка Є.В. надійшла заява про надання доступу до електронної справи, яке судом задоволено.

16.11.2023 через підсистему Електронний суд від представника відповідача - адвоката Малюка Є.В. надійшла заява про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 20.11.2023 суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Відзиву на позовну заяву відповідач не надав суду, тому справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

14.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Меткаспостач" (позивач, постачальник) та до Товариством з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД-ОПТ"

(відповідач, покупець) укладено договір поставки № 86, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах цього договору (п. 1.1).

Найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна та загальна вартість товару, строки поставки узгоджуються сторонами окремо. Підставою для бухгалтерського обліку господарської операції з поставки товару є первинний документ, а саме - видаткова накладна. Сторони домовились, що первинний документ підтверджує здійснення господарської операції (п. 1.2).

Згідно з п. 11.5 договору, його строк з моменту підписання і по 14.06.2022. Якщо жодна із сторін за 14 днів до закінчення строку письмово не відмовиться від пролонгації, то договір є автоматично пролонгованим на кожний наступний календарний рік.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що покупець зобов`язаний оплачувати реалізований ним товар щотижня. Покупець за необхідності надає постачальнику звіт і зазначенням кількості реалізованого товару та вказує товарні залишки на дату формування звіту. Такий звіт надається покупцем у електронному вигляді засобами електронної пошти, по факсу та в інший спосіб (п. 7.7).

Відповідно до п. 9.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання сторонами.

Га виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 290664,60 грн, на підтвердження чого позивачем надані копії 24 видаткових накладних за період з 21.09.2021 по 17.12.2021(а.с. 12-35).

Також на підтвердження поставки позивачем надані копії товарно-транспортних накладних (перевізник ТОВ Нова пошта) та податкових накладних (а.с. 36-106).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 цього Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Крім того, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити як назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в України").

Згідно з абз. 1 п. 2.5. Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 № 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

З огляду на викладене, вищезазначені видаткові накладні відповідають вимогам до первинних бухгалтерських документів.

Відтак, у відповідача виник обов`язок з проведення розрахунку за відпущений позивачем товар.

Відповідач частково розрахувався за вищезазначений товар на суму 90010,68 грн, що підтверджується банківською випискою.

Так, платіжним дорученням № 1500 від 10.11.2021 сплачено відповідачем 23041,20 грн, № 184 від 16.11.2021 - 2000грн, № 159 від 23.11.2023 на суму 2673,64 грн, №65 від 30.11.2021 - 18221,28грн, № 177 від 07.12.2021 - 1784,63грн, № 108 від 14.12.2021 - 6953,65грн, № 59 від 21.12.2021 - 7345,56 грн, № 2636 від 18.01.2022 - 14394грн, № 66 від 08.02.2022 - 9723,84грн, № 62 від 22.02.2022 - 3872,88грн.

З огляду на викладене, враховуючи часткову оплату, за відповідачем утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 200653,92грн.

Позивач надіслав відповідачу лист-вимогу від 09.08.2023 № 167 про необхідність сплатити борг у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Позивачем надано копію опису вкладення, поштової накладної від 11.08.2023 про надіслання зазначеної вимоги на адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань м. Южне Одеської області вул. Іванова 9 (а.с. 135-137). Номер поштового відправлення 0912900078365.

Відповідно до відомостей сайту Укрпошти дане поштове відправлення повернуто позивачу без вручення з відміткою пошти 28.08.2023 за закінченням строку зберігання.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1.7 постанови пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

З огляду на викладене, днем вимоги є 28.08.2023 - день повідомлення пошти про неможливість вручити лист-вимогу, тому відповідач мав розрахуватись за отриманий товар у семиденний строк, тобто до 04.09.2023 включно.

Однак, відповідач не сплатив позивачу 200653,92 грн вартості отриманого товару.

На час ухвалення рішення судом встановлено, що відповідач 07.11.2023 змінив місцезнаходження відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на м. Одеса вул. Велика Арнаутська 19, офіс 807.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.

Відповідач доказів перерахування боргу в сумі 200653,92 грн за отриманий товар станом на день розгляду спору не подав, тому позовні вимоги про стягнення 200653,92грн основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи прострочення сплати відповідачем вартості отриманого товару позивач просить стягнути з відповідача 1003,27 грн втрат від інфляції та 1006 грн 3% річних, нарахованих за період 24.08.2023 по 23.10.2023.

Однак, розрахунок позивача має недоліки, оскільки він не врахував, що відповідач мав сплатити товар протягом 7 днів, тобто до 04.09.2023 включно. Відповідно прострочення оплати має місце з 05.09.2023.

З огляду на викладене, суд здійснив розрахунок 3% річних та інфляційних за період з 05.09.2023 по 23.10.2023:

Інфляційні витрати:

Останній період (05/09/2023 - 23/10/2023)

Індекс інфляції

вересень 2023

100,50

жовтень 2023

100,80

Розрахунок здійснюється за формулоюІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,......ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період

IIc (100,50 : 100) x (100,80 : 100) = 1.01304000

Інфляційне збільшення:

200 653,92 x 1.01304000 - 200 653,92 = 2 616,53 грн.

Отже, за розрахунком суду розмір інфляційних становить 2616,53 грн, що є більшою сумою ніж просить позивач.

Але враховуючи, що суд не має права виходити за межі позовних вимог, то суд задовольняє вимоги позивача про стягнення 1003,27грн

Розрахунок 3% річних:

Розрахунок здійснюється за формулою:Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, деС - сума заборгованості,Д - кількість днів прострочення.

з 05/09/2023 до 23/10/2023

200 653,92 x 3 % x 49 : 365 : 100=808,11 грн.

Всього розмір 3% річних становить 808,11 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення 1006 грн 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 808,11грн.

Щодо вимог позивача про стягнення 13896,11 грн пені, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 220 ГК України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов`язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»).

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 8.1 Договору, за прострочення строку здійснення розрахунку за отриманий товар покупець сплачує на вимогу постачальника пеню в розмірі 0,2% від вартості неоплаченого товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день такого прострочення.

З огляду на викладене, розрахунок позивача має недоліки, оскільки як зазначив суд вище, прострочення оплати має місце з 05.09.2023 і по 23.10.2023.

Розрахунок суми пені здійснюється за формулою:Пеня = С x 2УСД x Д : 100, деС - сума заборгованості за період,2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення,Д - кількість днів прострочення.

Всього розмір пені за розрахунком суду здійсненим за допомогою Ліга-кулькулятор становить 10 994,74 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 13896,11 грн пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 10994,74грн.

Враховуючи викладене, заявлений позивачем позов підлягає частковому задоволенню в сумі 213460,04грн, з яких - 200653,92 грн основного боргу, 10 994,74 грн пені, 1003,27грн інфляційних втрат, 808,11 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД-ОПТ" (код 43331493, м. Одеса вул. Велика Арнаутська 19, офіс 807) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткаспостач" (код 35784726, с. Озерна Білоцерківського району Київської області, вул. Хмельницького Богдана 33) 213460,04грн заборгованості та 3201,91 грн витрат зі сплати судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 05 січня 2024 р.

Суддя В.В. Литвинова