Рішення

від 03.01.2024 по справі 918/1045/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" січня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/1045/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Агро"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Агро Трейд"

про стягнення заборгованості в сумі 506 372 грн. 26 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

09 жовтня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Агро" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Агро Трейд" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 506 372 грн. 26 коп.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер Агро" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вуд Агро Трейд" укладено договір № 91200812 купівлі-продажу, на виконання умов якого позивач передав у власність відповідачу товар (тягач) на загальну суму 420 240 грн. 00 коп., що підтверджується актом приймання-передачі та видатковою накладною.

Позивач зазначає, що відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі виконав свої зобов`язання по оплаті за поставлений товар у визначений договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання.

За твердженням позивача, за несвоєчасне виконання зобов`язань з оплати поставленого товару у відповідача виник перед позивачем борг в сумі 506 372 грн. 26 коп. (з якого 84 000 грн. 00 коп. основна заборгованість, 380 317 грн. 20 коп. неустойки, 34 269 грн. 82 коп. інфляційних втрат та 7 785 грн. 24 коп. 3% річних), який останній просить суд стягнути на його користь з відповідача

Відповідач у свою чергу не скористався наданим йому законом правами подати письмові заперечення проти позову, або будь-які інші письмові заперечення по суті спору.

Суд зазначає, що до матеріалів справи (до позовної заяви) залучені належні докази виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачам копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу місця проживання відповідача, яка також є офіційною адресою його місця проживання згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття судом провадження у справі - відповідна ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту 3, 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день поставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день прославлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Ухвала суду про порушення провадження у справі, ухвалу суду про відкладення розгляду справи, відповідачем не отримані, про що свідчать поштові повідомлення про повернення поштового відправлення з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вуд Агро Трейд" вважається повідомленим про розгляд справи № 918/1045/23 належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач проявив протиправну процесуальну бездіяльність.

З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними у справі матеріалами.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даного спору, останній не скористалися свої процесуальним правом на подачу відзиву або будь-яких інших пояснень, тому вважає можливим здійснювати розгляд справи по суті.

В судове засідання 03 січня 2024 року учасники процесу не з`явився.

Заяви та клопотання у справі.

27 грудня 2023 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі останнього.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі 918/1045/23, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 15 листопада 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15 листопада 2023 року відкладено підготовче засідання на 04 грудня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04 грудня 2023 року, з урахуванням ухвали суду від 07 грудня 2023 року закрито підготовче провадження по розгляду позовної заяви у справі № 918/1045/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Агро" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Агро Трейд" про стягнення заборгованості в сумі 506 372 грн. 26 коп. та призначено розгляд справи № 918/1045/23 до судового розгляду по суті на 27 грудня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27 грудня 2023 року відкладено розгляд справи 918/1045/23 по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 03 січня 2024 року.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

08 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнерагро" (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вуд Агро Трейд" (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу № 91200812 (далі - договір), відповідно до п.1.1, 1.2. якого, продавець зобов`язався поставити та передати у власність покупця товар - тягач MAN TGX 26.480, 2014 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , а покупець зобов`язався прийняти вказаний товар та оплати його вартість, яка становить 420 240 грн. 00 коп. з ПДВ.

Відповідно до п. 4.1. договору, загальна ціна за даним договором складає 420 240 грн. 00 коп. з ПДВ.

Згідно до п. 3.1. договору, товар передається покупцю з моменту підписання видаткової накладної.

Пунктом 5.1. договору сторонами узгоджено безготівковий вид розрахунків.

Відповідно до п. 5.2. договору сторони визначили, що покупець зобов`язаний здійснити повну оплату товару до 31 грудня 2020 року.

Згідно п. 7.1. договору пунктом поставки товару є вул. Київська, 57Б, с. Антопіль, Рівненський р-н., Рівненська обл.

Відповідно до пунктів 8.1., 8.2. передача товару здійснюється в пункті поставки товару. Фактом отримання товару покупцем є акт приймання-передачі товару, підписаний уповноваженими представниками обох сторін та видаткова накладна.

Пунктом 10.1. договору встановлено, що за порушення умов п. 5.2. даного договору покупець сплачує продавцю неустойку в розмірі 0,5% від загальної ціни за даним договором за кожен день прострочки платежу.

08 грудня 2020 року на виконання укладеного договору купівлі-продажу № 91200812 від 08 грудня 2020 року позивач передав відповідачу обумовлений договором товар, що підтверджується підписаними обома сторонами актом приймання-передачі до договору купівлі-продажу № 91200812 від 08 грудня 2020 року та видатковою накладною № 278 від 08 грудня 2020 року.

У свою чергу, відповідач оплатив товар лише частково на загальну суму 336 240 грн. 00 коп., що підтверджується доданими до позовної зави копіями платіжних інструкцій № 11 від 01 січня 2021 року на суму 81 240 грн. 00 коп., № 12 від 02 січня 2021 року на суму 135 000 грн. 00 коп., № 213 від 12 серпня 2021 року на суму 150 000 грн. 00 коп.

Таким чином, станом на даний час відповідачем не оплачено позивачу кошти в розмірі 84 000 грн. 00 коп. Окрім того, зважаючи на вказані прострочення в оплати прийнятого товару, позивач нарахував відповідачу 380 317 грн. 20 коп. неустойки, 34 269 грн. 82 коп. інфляційних втрат та 7 785 грн. 24 коп. 3% річних.

Враховуючи викладені обставини та прострочення у розрахунках за договором, позивач просить стягнути з відповідача основний борг за порушення строків проведення оплати за поставлений товар, грошову відповідальність за виконання грошового зобов`язання у вигляді стягнення інфляційних втрат на 3% річних та штраф (неустойку).

Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі

Джерела права й акти їх застосування.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з купівлі-продажу (поставки товару) на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору поставки.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України)

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як передбачено пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судом взято до уваги, що згідно частини 2 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76-78 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення і висновок суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Аргументуючи позовні вимоги позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу від 08 грудня 2020 року № 91200812.

В якості доказів вказаних обставини суду надано наступні докази, а саме: копію договору купівлі-продажу № 91200812 від 08 грудня 2020 року; копію акту приймання-передачі до договору купівлі-продажу № 91200812 від 08 грудня 2020 року; копію видаткової накладної № 278 від 08 грудня 2020 року; копію податкової накладної № 12 від 08 грудня 2020 року; копію платіжних інструкцій № 11 від 01 січня 2021 року; № 12 від 02 січня 2021 року; № 213 від 12 серпня 2021 року.

На підставі вказаних доказів судом встановлено, а саме: факт виникнення між сторонами договірних відносин по купівлі-продажу (тягача); факт поставки позивачем та передачі у власність відповідача поставленого товару; факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань по оплаті за договором; факт виникнення основної заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, товар проданий позивачем отриманий відповідачем без зауважень, документи на підставу вказаних обставини підписані та не заперечені відповідачем, станом час звернення позивачем з позовом до суду заборгованість відповідача перед останнім за поставлені товари становить 84 000 грн. 00 коп.

Вказані обставини відповідачем не заперечено.

Щодо нарахування позивачем підставі ст. 625 ЦК України 3% річних на інфляційних втрат за не проведення оплати по договору та нарахованої неустойки відповідно до п. 10.1, суд зазначає наступне.

Суд, здійснивши власний розрахунок за допомогою системи комплексного інформаційного забезпечення LIGA360 встановив, що позивачем вірно нараховано суму 3% річних та інфляційних втрат.

Отже, зважаючи на викладене, до стягнення з відповідача підлягають наступна відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання та неустойки, а саме 380 317 грн. 20 коп. неустойки, 34 269 грн. 82 коп. інфляційних втрат та 7 785 грн. 24 коп. 3% річних.

З правовою позицією позивача, суд погоджується.

Оцінка аргументам відповідача не надавалась, оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подачу відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових заперечень.

Суд, за результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача.

Порушені права та інтереси позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Дана справа, яка пов`язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.

Невиконання відповідачем зобов`язання в укладених з позивачем правочину порушило інтереси останнього, які полягають у несвоєчасному отриманні оплати за поставлений товар та обумовлює настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді стягнення з відповідача суми основної заборгованості, 3% річних, інфляційних втрат та неустойки.

Судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем по справі у якості судових витрат заявлено сплату судового збору в розмірі 7 595 грн. 59 коп.

Зважаючи на вищевказані обставини, у зв`язку із задоволенням позову, та враховуючи, що в результаті неправильних дій відповідача, який не сплатив відповідачу обумовлені договором кошти у встановлений строк, що призвело до необхідності позивачу звертатись до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 7 595 грн. 59 коп. покладається на відповідача.

Щодо заявлених витрат на правничу допомогу в сумі 15 000 грн. 00 коп., судом рішення не приймалося, оскільки в матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Агро Трейд" (34330, Рівненська обл., Володимирецький р-н, с. Воронки, вул. Київська, 11, код. 42783642) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Агро" (35371, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Антопіль, вул. Київська, 57б, код. 38892443) 84 000 (вісімдесят чотири тисячі) грн. 00 коп. основної заборгованості, 380 317 (триста вісімдесят тисяч триста сімнадцять) грн. 20 коп. неустойки, 34 269 (тридцять чотири тисячі двісті шістдесят дев`ять) грн. 82 коп. інфляційних втрат, 7 785 (сім тисяч сімсот вісімдесят п`ять) грн. 24 коп. 3% річних та 7 595 (сім тисяч п`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 59 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05 січня 2024 року.

Суддя Войтюк В.Р.