Рішення

від 04.01.2024 по справі 924/1158/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" січня 2024 р. Справа № 924/1158/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Крупської В.В., розглянувши справу

за позовом виробничо-комерційної фірми "Пілігрим", с. Чабанівка Кам`янець-Подільського району Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Балтик-Агро", с. Чабанівка Кам`янець-Подільського району Хмельницької області

про стягнення 512 060,85 грн. основної заборгованості, що еквівалентно 13 393,83 євро; 614 882,25 грн. пені; 200 178,04 грн. 3% річних,

представники сторін:

позивача: адвокат Вагін Д.С. згідно ордера серії ВХ №1056399 від 02.11.2023 року;

відповідача: адвокат Воєвідко М.Я. згідно ордера серії ВХ №1058185 від 02.12.2023 року;

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить стягнути з відповідача 512 060,85 грн. основної заборгованості, що еквівалентно 13 393,83 євро; 614 882,25 грн. пені; 200 178,04 грн. 3% річних. Вимоги мотивує неналежним виконанням ТОВ «Балтик-Агро» своїх зобов`язань з оплати переданого позивачем товару молодняка породи овець.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 08.11.2023 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 05.12.2023 року.

Ухвалою суду від 05.12.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.01.2024 року.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав, наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача під час судового розгляду спору та у відзиві вважає, що у позові слід відмовити, позаяк у договорі не визначено строків оплати за товар. Зазначає, що передбачена в договорі відстрочка не може розцінюватись як настання терміну оплати. Аналогічно у рахунку фактурі від 22.11.2019 року немає посилань на строк оплати товару.

Додає, що у разі надходження звернення/заяви/претензії від позивача до відповідача, останній виконає свій обов`язок в повному обсязі.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

31.05.2019 року між виробничо-комерційною фірмою «Пілігрим» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Балтик-Агро» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №1/19 (далі договір), за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця на умовах згідно з даним договором клінічно здорових тварин молодняка овець породи LACAUNE у кількості 190 голів ярок (віком 12-18 місяців), а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його ціну відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 1.2. договору ціна та кількість товару вказуються в додатку до цього договору, що з моменту його підписання стає невід`ємною його частиною.

Покупець набуває право власності на товар після його повної оплати відповідно до умов договору (п. 1.4. договору).

У п. 2.1. договору сторонами погоджено, що вартість товару становить: голова молодняка вівці породи LACAUNE (ярки) 10 402,00 грн, що еквівалентно 350,00 євро за курсом 1 євро = 29,72 грн, встановленим Національним Банком України на дату укладення цього договору за одну одиницю товару.

Загальна вартість договору на день відвантаження товару складає 1976380,00 грн з ПДВ, що еквівалентно 66 500,00 євро за курсом євро, встановленим Національним Банком України на дату укладення цього договору (п. 2.2. договору).

Сторони визначили, що оплаті підлягає сума гривень, еквівалентна 66 500,00 євро по курсу Національного Банку України станом на дату платежу (п. 2.3. договору).

За положеннями п. 2.4. договору продавець надає відстрочку платежу покупцю до 01 листопада 2019 року на суму 1 040 200,00 грн, що еквівалентно 35 000,00 євро за курсом 1 євро = 29,72 грн та відстрочку до 01 листопада 2020 року 936 180,00 грн, що еквівалентно 31 500,00 євро курсом 1 євро = 29,72 грн.

Датою виконання зобов`язання щодо оплати товару покупцем вважається дата зарахування на розрахунковий рахунок продавця суми, яка еквівалентна 66 500,00 євро станом на дату перерахування коштів (п. 2.5. договору).

Продавець передає покупцеві товар до 31.10.2019 року на умовах, визначених у розділі 2 договору (п. 4.1. договору).

Покупець несе відповідальність перед продавцем за прострочення оплати частини вартості товару відповідно до п. 1.1. та п. 2.3. цього договору у вигляді пені у розмірі 0,1% від суми відвантаженого, але неоплаченого товару за кожний день прострочення (п. 5.2. договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 7.1. договору).

Договір підписано сторонами та скріплено їхніми печатками.

У додатку до договору сторонами погодженого специфікацію на передачу товару вартістю 1976380,00 грн з ПДВ.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру №СМФ-0000020 від 22.11.2019 року на сплату 1976380,00 грн. за племінні чистопородні молоді вівці LACAUNE (ярки віком до 18 місяців).

Відповідно до виписки з особового рахунку позивача, відповідачем згідно рахунку від 22.11.2019 року сплачено позивачу 18.12.2019 року 100000,00 грн, 10.01.2020 року 100000,00 грн; платіжними дорученнями №71 від 25.01.2023 року 200000,00 грн, від 31.01.2023 року 99009,90 грн, від 01.02.2023 року 96435,64 грн, від 07.02.2023 року 99009,90 грн, від 08.02.2023 року 89108,91 грн, від 21.02.2023 року 90000,00 грн, від 23.02.2023 року 90000,00 грн, від 25.02.2023 року 47886,95 грн, від 02.03.2023 року 90000,00 грн, та від 10.03.2023 року 874928,70 грн. На загальну суму 1 976 380 грн.

У зв`язку з неповною оплатою поставленого позивачем відповідачу товару, ВКФ "Пілігрим" звернулась з даним позовом до суду.

Позиція суду.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що 31.05.2019 року між виробничо-комерційною фірмою «Пілігрим» та товариством з обмеженою відповідальністю «Балтик-Агро» укладено договір купівлі-продажу №1/19, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця на умовах згідно з даним договором клінічно здорових тварин молодняка овець породи LACAUNE у кількості 190 голів ярок (віком 12-18 місяців), а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його ціну відповідно до умов даного договору.

Згідно з частиною 1 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Факт поставки товару, передбаченого договором, на суму 66 500 євро не заперечується сторонами. Жодних доказів недоліків товару щодо кількості або якості учасниками справи не надано.

Згідно із частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Сторони визначили, що оплаті підлягає сума гривень, еквівалентна 66 500,00 євро по курсу Національного Банку України станом на дату платежу (п. 2.3. договору).

За положеннями п. 2.4. договору продавець надає відстрочку платежу покупцю до 01 листопада 2019 року на суму 1040200,00 грн, що еквівалентно 35000,00 євро за курсом 1 євро = 29,72 грн та відстрочку до 01 листопада 2020 року 936180,00 грн, що еквівалентно 31500,00 євро курсом 1 євро = 29,72 грн.

Датою виконання зобов`язання щодо оплати товару покупцем вважається дата зарахування на розрахунковий рахунок продавця суми, яка еквівалентна 66500,00 євро станом на дату перерахування коштів (п. 2.5. договору).

З вищевикладених положень договору вбачається, що сторонами погоджено оплату відповідачем поставленого товару шляхом перерахування позивачу гривневого еквіваленту 66500 євро на дату здійснення платежу. Також передбачено сплату 35000 євро до 01.11.2019 року та 31500 євро до 01.11.2020 року.

Доводи відповідача щодо невизначення строку оплати за товар є власним трактуванням умов договору та спростовуються п. 2.4. договору, у якому чітко визначено, що 35000 євро підлягає сплаті до 01.11.2019 року, решта суми в розмірі 31500 євро - до 01.11.2020 року.

Згідно виписок з банківського рахунку та платіжних доручень, відповідачем сплачено позивачу за товар 53 106,20 євро (при здійсненні перерахунку розміру заборгованості, вчиненого позивачем, судом встановлено, що курс євро станом на 18.12.2019 рік становив 26,1962 грн, відтак, відповідачем у вказаний день сплачено 3817,35 євро, а не 3817,33 євро; також при перерахунку сплачених 23.02.2023 року 90000,00 грн. судом встановлено, що еквівалент у євро складає 2311,68 євро, а не 2311,67 євро).

Доказів сплати залишку боргу в розмірі 13393,80 євро матеріали справи не містять, з чого суд приходить до висновку про стягнення вказаної суми в судовому порядку. В стягненні 0,03 євро боргу суд відмовляє.

В даному випадку судом враховується позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 16.01.2019 року у справі №373/2054/16-ц, згідно якої гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, не суперечить чинному законодавству.

Крім того, висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 14-134цс18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 року у справі №373/2054/16-ц також змінила рішення попередніх судів шляхом виключення із них вказівки на гривневий еквівалент стягнутого в іноземній валюті боргу та зазначила наступне: "що стосується можливості і порядку визначення в рішенні суду еквівалента суми боргу в національній валюті, то Велика Палата Верховного Суду зазначає, що була висловлена правова позиція з цього приводу, яку викладено у постанові від 04 липня 2018 року у справі N 14-134цс18. Велика Палата Верховного Суду вказала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні".

Відтак, гривневий еквівалент стягнутих сум боргу в іноземній валюті не підлягає зазначенню в резолютивній частині судового рішення.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3% річних та пеню згідно вміщених у позовній заяві розрахунків.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 року у справі №373/2054/16-ц зазначила, що у контексті статей 524, 533-535, 625 ЦК України можна зробити висновок, що грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року №6-49цс12, і Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від такої позиції.

У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3% річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення. Тому при обрахунку 3% річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 16.01.2019 року у справі №373/2054/16-ц).

У постановах Верховного Суду від 28.01.2019 у справі № 922/3782/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 у справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 у справі № 905/305/18, від 21.05.2018 у справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 у справі № 927/467/17, від 27.05.2019 у справі № 910/20107/17 тощо, зазначено, що з огляду на вимоги статей 79 86 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

При перерахунку відсотків річних судом враховується позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16, у якій зазначено про те, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних, та позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15 тощо, що прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь.

Позаяк у договорі зазначено про сплату коштів до 01.11., відповідно 01.11. є кінцевою датою сплати, а 02.11. - першим днем прострочення.

Із розрахунку позивача судом встановлено, що останній здійснює нарахування заборгованості з 01.11. відповідного року, та включає в періоди нарахування день фактичної сплати, що не відповідає вищевикладеному. Відтак, судом здійснено наступний перерахунок в ІПС "Законодавство" 3% річних в межах періодів, визначених позивачем: з 02.11.2019 року по 17.12.2019 року на борг в розмірі 35000 євро = 132,33 євро; з 19.12.2019 року по 09.01.2020 року на борг в розмірі 31182,65 євро = 56,32 євро; з 11.01.2020 року по 31.10.2020 року на борг в розмірі 27451,28 євро = 663,78 євро; з 02.11.2020 року по 24.01.2023 року на борг в розмірі 58951,28 євро = 3943,29 євро; з 26.01.2023 року по 30.01.2023 року на борг в розмірі 53916,36 євро = 22,16 євро; 31.01.2023 року на суму боргу в розмірі 51433,43 євро = 4,23 євро; з 02.02.2023 року по 06.02.2023 року на борг в розмірі 48997,86 євро = 20,14 євро; 08.02.2023 року на борг в розмірі 46482,21 євро = 3,82 євро; з 09.02.2023 року по 20.02.2023 року на борг в розмірі 44209,03 євро = 43,60 євро; 22.02.2023 року на суму 41902,77 євро = 3,44 євро; з 23.02.2023 року по 26.02.2023 року (дата зарахування платежу згідно платіжного доручення №94 від 25.02.2023 року - 27.02.2023 року) на борг в розмірі 39591,09 євро = 13,02 євро; з 28.02.2023 року по 01.03.2023 року на суму боргу в розмірі 38351,79 євро = 6,30 євро; з 03.03.2023 року по 09.03.2023 року на борг в розмірі 36048,55 євро = 20,74 євро; з 11.03.2023 року по 02.11.2023 року на борг в розмірі 13393,8 євро = 260,90 євро. На загальну суму 5194,07 євро. В стягненні 41,93 євро 3% річних суд відмовляє.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

У п. 5.2. договору сторони погодили, що покупець несе відповідальність перед продавцем за прострочення оплати частини вартості товару відповідно до п. 1.1. та п. 2.3. цього договору у вигляді пені у розмірі 0,1% від суми відвантаженого, але неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Водночас, за положеннями Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб`єктів переказу грошей через платіжні системи.

Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 зазначеного Закону).

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»).

Таким чином, максимальний розмір пені пов`язаний із розміром облікової ставки Національного банку України.

Із вчиненого позивачем розрахунку вбачається нарахування пені без обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ, оскільки 0,1% від суми простроченого зобов`язання є більшим за подвійну облікову ставку НБУ.

Чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України гривні.

При цьому, саме у гривні вона повинна обчислюватись на момент щоденного прострочення зобов`язання (аналогічний правовий висновок викладений у постанові ОП КГС ВС від 18 вересня 2020 року у справі № 916/4693/15).

Проте, вказані вище положення не враховані позивачем та безпідставно нараховано пеню в іноземній валюті, з врахуванням суми боргу в євро, яку в подальшому помножено на курс євро станом на час подання позовної заяви, а не шляхом визначення гривневого еквіваленту боргу на кожен день прострочення та обрахунку з вказаної суми розміру пені з застосування подвійної облікової ставки НБУ. Тому як 16 083,30 євро пені, так і її гривневий еквівалент в розмірі 614882,25 грн. не можуть бути стягнуті з відповідача, позаяк невірно нараховані. Вказане має наслідком відмову в задоволенні відповідної позовної вимоги.

З всього вищевикладеного, позов виробничо-комерційної фірми "Пілігрим", с. Чабанівка Кам`янець-Подільського району Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Балтик-Агро", с. Чабанівка Кам`янець-Подільського району Хмельницької області про стягнення 512 060,85 грн. основної заборгованості, що еквівалентно 13 393,83 євро; 614 882,25 грн. пені; 200 178,04 грн. 3% річних, підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути 13393,80 євро боргу, 5194,07 євро 3% річних. В стягненні 0,03 євро боргу, 41,93 євро 3% річних та 614882,25 грн. пені суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог (на відповідача - 10659,52 грн. (18587,87 євро х 38,2311 грн. = 710 634,72 х 1,5% = 10659,52 грн.))

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов виробничо-комерційної фірми "Пілігрим", с. Чабанівка Кам`янець-Подільського району Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Балтик-Агро", с. Чабанівка Кам`янець-Подільського району Хмельницької області про стягнення 512 060,85 грн. основної заборгованості, що еквівалентно 13 393,83 євро; 614 882,25 грн. пені; 200 178,04 грн. 3% річних, задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Балтик-Агро» (32383, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Чабанівка, вул. Шляхова, 2Г, код 40854281) на користь виробничо-комерційної фірми «Пілігрим» (32383, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Чабанівка, вул. Шляхова, 2, код 31472109) 13393,80 євро (тринадцять тисяч триста дев`яносто три євро 80 євроцентів) боргу, 5194,07 євро (п`ять тисяч сто дев`яносто чотири євро 07 євроцентів) 3% річних, 10659, 52 грн. (десять тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять грн. 52 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 05.01.2024 року

СуддяМ.В. Музика

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/

Віддрук. у 1 прим.: 1 - до справи; сторонам - в електронні кабінети