Ухвала

від 26.12.2023 по справі 477/1438/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1438/23

Провадження №1-кс/477/1205/23

УХВАЛА

про арешт майна

26 грудня 2023 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 внесене у кримінальному провадженні №12023150000000173 від 21 квітня 2023 року про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2023 року старший слідчий СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12023150000000173 від 21 квітня 2023 року із клопотанням про накладення арешту на майно, що було вилучено 23 листопада 2023 року в ході проведення санкціонованого обшуку іншого володіння особи транспортного засобу автомобіля, марки «Land Rover Renge Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою забезпечення його збереження як речового доказу.

В обґрунтування поданого клопотання вказує, що СУ ГУНП в Миколаївській області за фактом внесення службовими особами ТОВ «Арида Компани» (код ЄРДПОУ 43519092) упродовж 2020 2021 років недостовірних відомостей до офіційних документів, в результаті чого підприємством переміщено зернові культури невідомого походження через митний кордон України в митному режимі «ЕК10» на адресу підприємств - нерезидентів, а також здійснено операції щодо купівлі продажу таких культур на митній території України, без подальшого декларування доходу на прибуток та умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів та державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах 21 квітня 2023 року внесено відомості в ЄРДР за №12023150000000173 та розпочато досудове розслідування за частиною першою статті 366 та частиною третьою статті 212 КК України.

Під час досудового розслідування 09 серпня 2023 року на підставі пункту 3 частини першої статті 276, частини першої статті 278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 212 КК України.

23 листопада 2023 року під час проведення санкціонованого обшуку іншого володіння особи транспортного засобу марки «Land Rover Renge Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено та вилучено зазначений транспортний засіб.

Оскільки вилучене майно відповідає критеріям означеним у статті 98 КПК України та є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, слідчий ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою збереження речового доказу.

В судове засідання слідчий не з`явився. Від прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 надійшла заява, у якій просив клопотання задовольнити та розгляд справи проводити без його участі.

Від представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна ПП «Благодатне» - адвоката ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд клопотання без його участі. Просив у задоволенні клопотання відмовити, з огляду на те, що транспортний засіб перебуває у власності підприємства та не має жодного відношення до ОСОБА_5 .

Згідно з положенням частини четвертої статті 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження №12023150000000173 від 21 квітня 2023 року кваліфіковане за частиною третьою статті 212 КК України та частиною першою статті 366 КК України.

Досудовим розслідуванням у цьому кримінальному провадженні встановлено, що у лютому 2020 року, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_7 , який, виконує організаційно - розпорядчі та адміністративно - господарські обов`язки суб`єкта господарської діяльності ТОВ «АРИДА КОМПАНИ», тобто є службовою особою вказаного товариства, будучи обізнаними про порядок проведення експортних операцій з вивезення за межі митної території України сільськогосподарської продукції та сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку до Державного бюджету України, виник злочинний умисел, направлений на умисне ухилення від сплати податків під час реалізації такої продукції на адресу експортерів.

На виконання злочинного умислу, ОСОБА_7 , діючи умисно із корисливих спонукань, переслідуючи мету наживи, розробив злочинний план, який полягав в отриманні прибутку, шляхом здійснення експортних операцій з вивезення за межі митної території України сільськогосподарської продукції та ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) до Державного бюджету України, шляхом не повернення валютної виручки та недекларування доходу від операцій з реалізації товарів, а саме експорту сільськогосподарської продукції.

Розуміючи, що самостійно реалізувати вказаний злочинний план, направлений на ухилення від сплати податків неможливо, ОСОБА_7 прийняв рішення залучити до вчинення злочину в якості пособника свого зятя ОСОБА_5 , який з використанням підконтрольного йому підприємства нерезидента Grain Trade Sp.z.o.o (ul. Stanislawa Zbrowskiego, 14, 26-600 Radom, Poland) забезпечить укладення зовнішньоекономічного контракту на експорт сільськогосподарської продукції між ТОВ «АРИДА КОМПАНИ» та Grain Trade Sp.z.o.o, можливість накопичення продукції у складських приміщеннях ТОВ «Зерноторгова компанія «Деметра» (код ЄДРПОУ 43675206), частка власності якого належить ОСОБА_5 , розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , організує фактичний вивіз продукції з митної території України, а в подальшому здійснить не повернення валютної виручки, тобто не здійснить оплату за відвантажену на адресу Grain Trade Sp.z.o.o продукцію.

З метою реалізації спільно розробленого злочинного плану ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора та головного бухгалтера TOB «АРИДА КОМПАНИ», у період липень листопад 2020 року, у тому числі на адресу Grain Trade Sp.z.o.o, експортовано сільськогосподарську продукцію (ячмінь, пшеницю, соєві боби, кукурудзу, горох, шрот соняшниковий) у загальній кількості 46 363 542 кг вартістю 326 451 510,51 грн.

При цьому, ОСОБА_7 , ігноруючи як вимоги нормативних актів, що визначають порядок ведення бухгалтерського обліку та складання податкової звітності, так і свої обов`язки службової особи ТОВ «АРИДА КОМПАНИ», усвідомлюючи протиправність своїх дій та покладений на нього обов`язок дотримання встановленого законом порядку нарахування та сплати податків, шляхом внесення недостовірних відомостей до податкової декларації з ПДВ за 2020 рік, у порушення вимог п.п.14.1.36 п.14, п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, скерував до Головного управління ДПС у Миколаївській області податкові декларації з податку на додану вартість за серпень - грудень 2020 року, згідно яких підприємством задекларовано операції з вивезення товарів за межі митної території України (рядок 2.1 декларації) вартістю 297 076 014,00 грн., хоча фактично відповідно до даних митної служби у вказаний період даним підприємством здійснено вивезення товарів за межі митної території України вартістю 326 451 510,51 грн.

Далі, директор ТОВ «АРИДА КОМПАНИ» ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати заздалегідь розроблений злочинний план, направлений на ухилення від сплати податків, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючі їх настання, у розділі 1 податкової Декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ «АРИДА КОМПАНИ» за 2020 рік від 19.02.2021 зазначив неправдиві відомості у рядку 1 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, рядку 4 «Об`єкт оподаткування» та рядку 6 «Податок на прибуток» а саме, відобразив нульові показники, достовірно знаючи, що підприємство здійснило операції по експорту сільськогосподарської продукції на суму 326 451 510,51 грн, за правилами бухгалтерського обліку одержало дохід у вказаній сумі, який необхідно було відобразити у рядку 1 та 6, а також не задекларував у рядку 6 та не сплатив до державного бюджету України податок на прибуток у сумі 60 216 965,46 грн.

В свою чергу ОСОБА_5 , виконуючи відведену йому роль пособника, в період часу з листопада 2020 року по теперішній час не здійснив оплату за отриману підконтрольним йому підприємством нерезидентом Grain Trade Sp.z.o.o сільськогосподарську продукцію вартістю 303 681 437,39 грн., що призвело до неповернення валютної виручки на рахунок ТОВ «АРИДА КОМПАНИ».

Таким чином, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своєї діяльності, шляхом не відображення у податковій Декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ «АРИДА КОМПАНИ» за 2020 рік від 19.02.2021 доходу у сумі 334 538 697,18 грн. від вищевказаних експортних операцій по реалізації ТОВ «АРИДА КОМПАНИ» товарів на адресу Grain Trade Sp.z.o.o та інших підприємств нерезидентів, не задекларували у 2021 році та не сплатили податок на прибуток підприємства у сумі 60 216 965,46 грн., тим самим фактично досягли злочинної мети та умисно ухилились від сплати податку на прибуток ТОВ «АРИДА КОМПАНИ» у сумі 60 216 965, 46 грн.

09 серпня 2023 року на підставі пункту 3 частини першої статті 276, частини першої статті 278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 212 КК України.

Постановою слідчого від 19 серпня 2023 року підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук, досудове розслідування зупинено.

Діючи у відповідності до положень частини п`ятої статті 280 КПК України, з метою проведення слідчих (розшукових) дій, спрямованих на визначення місцезнаходження підозрюваного, оголошеного у розшук, слідчий 20 листопада 2023 року звернувся до слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області з клопотанням про проведення низки обшуків за місцем проживання підозрюваного та транспортних засобів, що перебувають у його володіння та користуванні.

Як вбачається з ухвали слідчого судді №477/1438/23 від 20 листопада 2023 року, саме з метою встановлення місця перебування підозрюваного ОСОБА_5 було надано дозвіл на проведення обшуку, зокрема і транспортного засобу автомобіля, марки «Land Rover Renge Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

23 листопада 2023 року під час проведення санкціонованого обшуку іншого володіння особи транспортного засобу автомобіля, марки «Land Rover Renge Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1 , слідчим виявлено та вилучено указаний транспортний засіб.

Згідно постанови про визнання речовими доказами від 23 листопада 2023 року, вилучене 23 листопада 2023 року майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12023150000000173 від 21 квітня 2023 року.

З метою збереження речових доказів, слідчий ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене в ході обшуку майно.

Вирішуючи клопотання в межах заявлених вимог та відповідно до наданих стороною обвинувачення доказів, слідчий суддя виходить з такого.

Порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження і зокрема арешту майна визначений положеннями Глав 10 та 17 КПК України

Відповідно до частини другої статті 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (частина третя статті 132 КПК України).

Згідно частини першої статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно частини третьої статті 170 КПК України, у випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до частини першої, другої статті 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

У свою чергу, слідчим у поданому ним клопотанні не зазначено яким чином транспортний засіб автомобіль, марки «Land Rover Renge Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1 , дозвіл на відшукання якого було надано слідчим суддею з метою встановлення місця перебування підозрюваного відноситься до кримінального провадження. Матеріали поданого клопотання не містять відомостей та належних підстав, вважати вилучені речі засобами чи знаряддями вчинення кримінального правопорушення, слідчим не наведено які саме сліди або інші відомості кримінального правопорушення може зберігати вилучене майно, яким чином воно може бути використане, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що вказує на не обґрунтованість необхідності арешту цього майна з метою його збереження як речового доказу, через його невідповідність критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Підстав вважати, що вказане майно могло бути здобуто незаконним шляхом, що могло мати своїм наслідком застосування до нього спеціальної конфіскації слідчим не наведено.

При оцінці доводів клопотання та прийнятті судового рішення, слідчий суддя враховує те, що на транспортному засобу марки «Land Rover Renge Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1 відсутні будь-які сліди кримінального правопорушення; під час розгляду клопотання слідчим не надано будь-яких доказів, які б підтверджували набуття цього майна у протизаконний спосіб, що давало б підстави застосувати до нього спеціальну конфіскацію.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права, законність та недоторканність права власності.

Виходячи із фактичних даних наявних у матеріалах судового провадження, враховуючи не доведеність органом досудового розслідування обставин, які б виправдовували втручання у права і свободи особи у зазначений слідчим спосіб, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.

При розгляді клопотання, слідчий суддя, враховуючи положення кримінального процесуального закону, сприяв учасникам судового розгляду в наданні ними доказів, можливостях доведення переконливості висунутих ними аргументів, чим скористалася сторона захисту навівши достатність підстав вважати, що зазначене вище майно не належить підозрюваному, не відповідає ознакам, визначеним статтею 98 КПК України та не набуте злочинним шляхом, а отже і відсутність підстав для задоволення клопотання слідчого у цій частині.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу прокурора як процесуального керівника у кримінальному провадженні, що відмова у задоволенні клопотання слідчого має слугувати прикладом юридичного захисту від можливого свавілля правоохоронних органів щодо майна третьої особи, про що констатується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Зосимов проти України», враження про яке може скластися враховуючи хід проведення досудового розслідування по цьому кримінальному провадженню.

Керуючись статтями 170-173, 309, 395 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 внесене у кримінальному провадженні №12023150000000173 від 21 квітня 2023 року про арешт майна відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_8