Справа № 526/1052/23
Провадження № 2/526/97/2024
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 січня 2024 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі
головуючої судді Максименко Л.В.
секретаря судового засідання Синепол С. А.
розглянувши увідкритому судовомузасіданні в м.Гадяч упорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справу№ 526/1052/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агро-Край» про стягнення коштів (орендної плати, інфляційних витрат, 3% річних),
в с т а н о в и в:
05 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Агро-Край» про стягнення коштів (орендної плати, інфляційних витрат, 3% річних) за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5320485500:00:007:0059 за 2021 та 2022 роки у загальному розмірі 26886,72 грн, з яких 23151 грн основний борг, 435, 76 грн -3% річних, 3299, 96 грн інфляційні витрати.
Відповідно до ч.1ст.274 ЦПК Україниу порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від7 квітня 2023року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін.
Позивач ОСОБА_1 та відповідач ТОВ «Агро-Край» копію ухвали отримали відповідно 13.04.2023 року та 12.04.2023 року.
03.05.2023 ТОВ «Агро-Край» направило до суду відзив на позовну заяву, в якому пояснює, що товариство завжди виконувало свої обов`язки в часті виплати орендної плати, проте на даний час не має можливості через воєнний стан сплатити існуючу заборгованість позивачу і визнає цю обставину форс-мажорною, що є підставною для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання зі сплати заборгованості та зменшити розмір неустойки до її розумного розмірі. Просить у задоволенні позовних щодо стягнення інфляційних витрат та 3 процентів річних відмовити в повному обсязі, судові витрати покласти на позивача та відмовити у задоволенні вимог про відшкодування витрат на правову допомогу за необґрунтованістю доказів про понесення таких витрат.
11 грудня 2023 року ТОВ «Агро-Край» надав суду довідку - розрахунок по орендній платі за землю, згідно якої заборгованість по орендній платі перед ОСОБА_1 становить 23151, 48 грн.
15 грудня 2023 року від представника ОСОБА_1 адвоката Рой І. В. надійшла заява про уточнення позовних вимог, у зв`язку з надходженням вищезазначеної довідки про заборгованість по орендній платі за землю, в якій просить стягнути з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування вищевказаною земельною ділянкою за 2021 та 2022 роки у загальному розмірі 28246,21 грн, з яких 23151,48 грн орендна плата, 1122,20 грн (3% річних), 3972, 53 грн (інфляційні втрати).
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.03.2010 ОСОБА_1 є спадкоємцем земельної ділянки площею: 2,7748 га, яка розташована на території Лютенської (колишньої Рашівської) сільської ради.
09 вересня 2015 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стандарт-агро» укладено Договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,7748 га, кадастровий номер 5320485500:00:007:0059, яка розташована на території Рашівської сільської ради. Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.10.2015 року, номер запису про інше речове право 11496091.
Згідно п. 8 договору оренди землі, договір укладено на 7 років до 31 грудня 2022 року. Земельна ділянка передана в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до Додаткової угоди № б/н від 11.12.2017 р. до договору оренди землі від 09.09.2015 зі згоди Орендодавця Орендар передав, а Новий орендар приймав на себе права та обов`язки сторони (Орендаря), передбачені в Договорі оренди, де Новий орендар - ТОВ «Агро-край», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №319989214 від 11.01.2023.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №319989214 від 11.01.2023, з 01.01.2018 року орендна плата вноситься Орендарем в розмірі 10% від нормативної грошової земельної ділянки, що складає 11983,17 грн за рік оренди.
Згідно довідки - розрахунку по орендній платі за землю ТОВ «Агро-Край» від 11.12.2023 станом на 22.11.2023 заборгованість по орендній платі перед ОСОБА_1 становить 23151, 48 грн.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 за 2021 рік та 2022 рік, відповідачем ТОВ «Агро-Край» нараховано позивачу орендну плату за землю у сумі по 14379,83 грн за кожен рік, з якої утримано та перераховано податок в сумі 2588,37 грн за кожен рік, тобто позивачу нараховано за 2021 та 2022 роки орендну плату в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, про що відповідач також не заперечував у відзиві.
Відповідно до п. 10 Договорів оренди землі - обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.
Статтею 526Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 13ЗУ «Прооренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Так, відповідно до п.4 ч.1 ст.24 даного Закону орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до статті 96ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Згідно з частиною 1 статті 15ЗУ «Прооренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За змістом частин 1, 2 статті 21Закону України«Про орендуземлі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
За умовами п. 5 Договору оренди землі - Орендна плата вноситься у такі строки - до 31 грудня поточного року. Орендна плата вноситься на рахунок орендодавця або сплачується в іншій формі, погодженій сторонами.
Як вбачається з наведених вище норм права, договір оренди землі обов`язково є платним. Розмір орендної плати є істотною умовою договору оренди землі.
Відповідно дост. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму богу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що ТОВ «Агро-край» має заборгованість перед ОСОБА_1 в сумі 23 151 грн.48 коп. за 2021 та 2022 роки, яку не виплачує без поважних причин, тому вважає, що позов в цій частині підлягає повному задоволенню.
Суд також погоджується з розрахунком позивача щодо стягнення 3% річних від простроченої суми заборгованості, яка складає 1122,20 грн., та інфляційні втрати 3972,53 грн.
Суд не погоджується з позицією відповідача щодо зменшення до розумного розміру неустойки, вважаючи, що нарахування 3 відсотків річних та інфляційних втрат є неустойкою. Зобов`язаннязі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річнихє акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Тобто, інфляційні втратине є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання(правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 та постанові КГС ВС від 23.03.2023 №920/505/22).
Заява сторони відповідача про звільнення від відповідальності через повномасштабне вторгнення армії рф на територію України, які є форс мажорними обставинами, на думку суду не може бути прийнята до уваги, оскільки про те, що сторона звільняється від відповідальності через форс-мажорні обставини, має бути прямо зазначено в договорі, однак жодної згадки про такі обставини в договорі немає. Крім того судом не встановлено причинно наслідкового зв`язку між запровадженням воєнного стану в зв`язку зі збройною агресією рф та неможливістю відповідача виконання грошового зобов`язання перед позивачем.
Згідно ч.1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідачем не доведено, що саме через повномасштабне вторгнення рф на територію України, товариство не може виконати зобов`язання за договором по сплаті орендної плати за землю, тобто ним не доведено наявність форс мажорних обставин у цьому конкретному випадку, лише вказано про загальновідомі факти, без наведення конкретних наслідків для товариства.
Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав в судовому порядку шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку по оплаті орендної плати та наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника сумизаборгованості та інших виплат, передбачених чинним законодавством.
Також підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення на її користь судових витрат, які складаються зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої та другоїстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною третьоюстатті 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
У постанові від 15.06.2021 року у справі №159/5837/19 провадження № 61-10459св20 Верховним судом наведено правовий висновок про те, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другоїстатті 137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Оскільки сумавитрат на професійну правничу допомогу, заявлена позивачем, є співмірною зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та враховуючи, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, підстав для відмови у стягненні з відповідача цих витрат у суду немає.
Захисником позивача надано до суду обґрунтований розрахунок наданих послуг, який не виходить за межі розумності та допустимості, зважаючи на складність справи, кількість поданих захисником процесуальних документів, тому виходячиз критеріюрозумності таспіврозмірності розмірутаких витратна правничудопомогу, заявлена сума підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору, які в даному теж підлягають стягненню з відповідача.
Керуючисьст.12,81,263-265,268,273ЦПК України, суд,
в и р і ш и в:
позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Агро-Край» про стягнення коштів (орендної плати, інфляційних витрат, 3% річних) - задовольнити.
Стягнути зТОВ «Агро-Край»на користь ОСОБА_1 заборгованість поорендній платіза користуванняземельною ділянкою(кадастровийномер 5320485500:00:007:0059)за 2021та 2022роки узагальному розмірі 28246(двадцятьвісім тисячдвісті сорокшість)грн.21коп.,з яких 23 151,48 грн. (орендна плата за землю); 1122, 20 грн (3% річних), 3972,53 грн (інфляційні витрати).
Стягти з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня йогопроголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін:
Позивач ОСОБА_1 , місце проживання - с. Рашівка, Миргородського р-ну, РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідач ТОВ «Агро-Край», місцезнаходження м. Гадяч, вул. Лохвицька, 29, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 41103827.
Головуюча: Л. В. Максименко
Суд | Гадяцький районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 05.01.2024 |
Оприлюднено | 08.01.2024 |
Номер документу | 116128161 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Гадяцький районний суд Полтавської області
Максименко Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні