Постанова

від 28.08.2023 по справі 757/21309/19-п

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21309/19-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2023 року суддя Печерського районного суду м. Києва Білоцерківець О.А., за участю секретаря Мамед О.Ю., прокурора Прокопова О.Е., розглянувши матеріали, що надійшли з Національного агентства з питань запобігання корупції, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого на посаді народного депутата України Верховної Ради України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-7 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу № 31-02/171 ОСОБА_1 , як посадова особа, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» 10.07.2018 вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів: користуючись наданими йому депутатськими повноваженнями щодо права на конституційне подання разом з іншими народними депутатами України (усього 56 осіб) звернувся до Конституційного Суду України з конституційним поданням № 16/18 з питання, щодо якого у нього наявний приватний інтерес: про невідповідність Конституції України окремих положень Закону України «Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» та статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, чим порушив встановлені пунктом 3 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» вимоги.

Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Прокурор у судовому засіданні просив встановити вину ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення та закрити провадження за закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Вислухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, суддя приходить наступного висновку.

Протокол № 31-02/171 про адміністративні правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП, складений 18.04.2019 головним спеціалістом першого відділу (м. Київ) Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції Кисленко І.А., відповідає вимогам ст. 255 КУпАП.

Відповідно до матеріалів справи та протоколу Центральної виборчої комісії «Про результати виборів народних депутатів України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі» від 26.10.2014 ОСОБА_1 обрано народним депутатом України.

Згідно зі статтею 79 Конституції України та абзацом першим частини першої статті 2 Закону України «Про статус народного депутата України» зазначається, що повноваження народного депутата починаються після складення ним присяги на вірність Україні перед Верховною Радою України з моменту скріплення присяги особистим підписом під її текстом.

Таким підписом текст присяги на вірність України ОСОБА_1 скріплено 27 листопада 2014 року, а отже і його повноваження у статусі народного депутата України почалися з 27 листопада 2014 року.

Згідно з підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» народні депутати України є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, у тому числі вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачені у статті 28 Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат зобов`язаний додержуватись інших вимог та обмежень, які встановлюються законом.

Набувши повноважень народного депутата України, ОСОБА_1 був ознайомлений з вимогами законодавства у сфері запобігання корупції.

Діями зазначеного народного депутата України, які порушують вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, є звернення разом з іншими народними депутатами України (усього 56 осіб) до Конституційного Суду України з конституційним поданням про невідповідність Конституції України окремих положень Закону України «Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», зокрема пункту 4 частини першої статті 1, статей 19-21 та пов`язаних з ними окремих положень статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Виходячи із понять реального конфлікту інтересів, а також приватного інтересу, визначених у частині першій статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів має місце за наявності: приватного інтересу; службових чи представницьких повноважень; суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями; впливу вищезазначеної суперечності на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Тобто реальний конфлікт інтересів існує тоді, коли особа, користуючись наданими службовими повноваженнями задля задоволення приватного інтересу, приймає рішення або вчиняє дію на користь себе або третіх осіб.

Приватний інтерес визначається як будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях (стаття 1 Закону України «Про запобігання корупції»).

Слід зазначити, що родинні відносини завжди становлять для особи, на яку поширюються положення Закону України «Про запобігання корупції», приватний інтерес, зумовлений прагненням піклуватись про близьку особу. Відповідно, наявність у такої особи повноважень, пов`язаних із вчиненням/невчиненням дій, прийняттям рішень стосовно близької особи, утворює потенційний конфлікт інтересів, а реалізація службових повноважень стосовно близької особи - реальний конфлікт інтересів.

Відповідно до матеріалів справи, факт наявності родинних відносин народного депутата України ОСОБА_1 із його матір`ю ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 має пряме відношення до ТОВ «Легалплейс» (код ЄДРПОУ 38346230) та ТОВ «Укрбізнес ЛТД» (код ЄДРПОУ 38346204), оскільки є засновником ТОВ «ФАВ-Україна», код ЄДРГІОУ 33347313, яке у свою чергу є учасником та володіє більшою часткою статутного капіталу у них товариствах), а також та обставина, що ОСОБА_1 є повноважним представником компанії «Файмарк Рісорсиз Корп», Панама, яка також є одним із засновників ТОВ «Легалплейс» (код ЄДРПОУ 38346230) та ТОВ «Укрбізнес ЛТД» (код ЄДРПОУ 38346204), становить його приватний (майновий) інтерес під час звернення до Конституційного Суду України із конституційним поданням від 10.07.2018 № 16/18, зумовленого бажанням отримати вигоду для близької особи та компанії, інтереси якої він представляє протягом декількох років: повернення арештованого майна, у тому числі нерухомого майна, належного ТОВ «Легалплейс» (код ЄДРПОУ 38346230) та ТОВ «Укрбізнес ЛТД» (код ЄДРПОУ 38346204). і корпоративних прав зазначених підприємств, засновниками яких є юридичні особи: компанія «Файмарк Рісорсиз Корп», Панама, та ТОВ «ФАВ-Україна» (код ЄДРПОУ 333473 13, ОСОБА_2 , є засновником та кінцевим бенефіціарним власником цього товариства), що підтверджується також матеріалами реєстраційних справ зазначених товариств, оскільки визнання неконституційними норм, про які йдеться у конституційному доданні від 10.07.2018 № 16/18, призведе до припинення управління АРМА переданих йому активів та повернення власникам відповідного майна, що, у свою чергу, дасть можливість матері - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 здійснювати вирішальний вплив на управління/господарську діяльність підприємств безпосередньо або через інших осіб, у тому числі щодо відчуження, розпорядження та користування нерухомим майном; забезпечити сталий розвиток та підвищити рівень фінансової стабільності цих підприємств (у тому числі економічне зростання), оскільки з часу накладення арешту на зазначене нерухоме майно відповідними правами наділене виключно АРМА.

Акти Конституційного Суду України є правовими актами, приймаються спеціально уповноваженим органом, з дотриманням встановлених форми і процедури, і є обов`язковими до виконання на території України.

Конституційний Суд України може визнавати закони та інші правові акти повністю або частково неконституційними, внаслідок чого вони втрачають чинність з дня ухвалення рішення про їх неконституційність (частина друга статті 152 Конституції України, частина перша статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України»).

Згідно з частиною третьою статті 150 Конституції України, такі рішення є обов`язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Таке рішення тягне втрату чинності відповідного закону чи правового акта.

Конституційний Суд України уповноважений лише визнавати неконституційними деякі акти і не створює нові у випадку їх неконституційності.

Отже, звертаючись до Конституційного Суду України із конституційним поданням з питань, у яких особа має приватний інтерес не як фізична особа, а як народний депутат України, який має право на звернення з конституційним поданням, така особа власне використовує свій статус народного депутата України у приватних інтересах.

Дії народного депутата України ОСОБА_1 , які полягали у підписанні конституційного подання від 10.07.2018 №16/18, зумовлюють виникнення суперечності, коли, з одного боку є, ОСОБА_1 як фізична особа, маючи особистий приватний інтерес, зумовлений особистою зацікавленістю у припиненні управління АРМА нерухомого майна, яке належить ТОВ «Легалгілейс» (код ЄДРПОУ 38346230) та ТОВ «Укрбізнес ЛТД» (код ЄДРПОУ 38346204), і корпоративних прав зазначених підприємств, та повернення цих активів власникам, а з іншого - виконуючи повноваження обраного представника Українського народу, ОСОБА_1 має діяти в інтересах Української держави і Українського народу та не використовувати депутатський мандат у власних інтересах, що в розумінні вимог Закону України «Про запобігання корупції» є реальним конфліктом інтересів.

Таким чином, ОСОБА_1 усупереч вимогам пункту 3 частини першої статті 18 Закону України «Про запобігання корупції» і частин другої та третьої статті 8 Закону України «Про статус народного депутата України», користуючись наданими депутатськими повноваженнями задля задоволення приватного інтересу, здійснював дії на користь своєї близької особи, використовуючи свої повноваження, надані Конституцією України щодо права на конституційне подання, звернувся разом з іншими народними депутатами України (усього 56 осіб) до Конституційного Суду України з конституційним поданням про невідповідність Конституції України окремих положень Закону про АРМА, зокрема пункту 4 частини першої статті 1, статей 19-21 та пов`язаних з ними окремих положень статті 100 Кримінального процесуального кодексу України з питань, щодо яких мав приватний інтерес.

Вказане підтверджується підписами суб`єктів права на конституційне подання 56 народних депутатів України, серед яких навпроти прізвища народного депутата України ОСОБА_1 , як одного з підписантів цього конституційного подання міститься його власноручний підпис.

Отже, своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено частиною другою статті 1727 КУпАП, а саме: вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язані з`ясувати зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це визначено ст. 252 КУпАП.

За таких обставин, оцінивши докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності для висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП доведена повністю.

Пункт 7 ч.1 ст.247 КУпАП передбачає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення.

Враховуючи, що строк накладення адміністративного стягнення закінчився, провадження у справі підлягає закриттю.

Враховуючи викладене, керуючись ст.38, п.7 ст.247 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-7 КУпАП за закінченням строків накладення адміністративного стягнення, закрити.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя О.А. Білоцерківець