Рішення

від 04.01.2024 по справі 240/23198/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2024 року м. Житомир справа № 240/23198/23

категорія 113070200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанову,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №007111 від 27.06.2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова була винесена виключно за результатами помилкового висновку про допущення Позивачем порушень вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" щодо здійснення 24.05.2023 року вантажних перевезень без відповідно оформлених документів. На думку Позивача, Відповідач не врахував, що при здійсненні вантажного перевезення була наявна товарно-транспортна накладна на перевезення вантажу, але вона оформляється вантажовідправником, а тому перевізник не може нести відповідальність за її оформлення з відповідними недоліками.

Ухвалою суду від 08.08.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі і її призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник Відповідача, Державної служби України з безпеки на транспорті, подав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечується і зазначається, що положення ст.39 та ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено перелік документів, які повинні мати водії та пред`являти на підтвердження здійснення вантажних перевезень. Відповідно до акту перевірки від 24.05.2023року №252697, як зазначено у відзиві, у Позивача, який здійснював внутрішнє перевезення вантажу, була наявна товарно-транспортна накладна на перевезення вантажу, але вона не містила обов`язкових реквізитів щодо автомобільного перевізника, відомостей про автомобіль, водія, що не відповідає вимогам ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відсутність належним чином оформленої товарно-транспортної накладної або іншого документа на вантаж, на думку Відповідача, свідчать про наявність порушень вимог ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" та підстав для застосування відповідних штрафних санкцій.

Таке порушення, на думку представника Відповідача, правомірно стало підставою для винесення оскаржуваної постанови.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено, що уповноваженими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області 24.05.2023 року на 395км. автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський було проведено перевірку транспортного засобу MAN, реєстраційний державний номер НОМЕР_1 , який використовувався Позивачем для надання послуг з внутрішніх перевезень вантажу, про що був складений відповідний акт.

Як зазначено в даному акті перевірки від 24.05.2023 року №252697, дослідженому судом, при наданні послуг з внутрішніх перевезень вантажу у автоперевізника була наявна товарно-транспортна накладна, в якій були відсутні відомості про автомобільного перевізника, автомобіль, водія, що не відповідає вимогам ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та п.11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363.

За результатами розгляду акту перевірки від 24.05.2023 року №252697 та доданих до нього матеріалів Відповідачем в особі начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті була винесена оскаржувана постанова №007111 від 27.06.2023 року про застосування до Позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.

Як зазначено в постанові №007111 від 27.06.2023 року та відповідно до доводів представника Відповідача, наведених у відзиві, підставою для застосування до Позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн. стало порушення вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме здійснення внутрішнього перевезення вантажу без належно оформленої товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документу на вантаж, які передбачені для автомобільного перевізника.

Безспірно, за приписами ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року N 2344-III (надалі - Закон N 2344-III) автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Одночасно приписами цієї ст.48 Закону N 2344-III передбачено, що при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

- дата і місце складання;

- вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

- автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

- вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

- транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

- пункти завантаження і розвантаження.

Аналогічно, відповідно до п.11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363 (надалі - Правила), основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

В ході дослідження судом копії спірної товарно-транспортної накладної №87 від 19.05.2023 року, яка долучена Позивачем до позову, встановлено, що в ній відсутня інформація: - про автомобіль, яким здійснювалося спірне внутрішнє перевезення вантажу;

- про автомобільного перевізника, який здійснював спірне внутрішнє перевезення вантажу;

- про водія, який управляв автомобілем в ході здійснення спірного внутрішнього перевезення вантажу;

- найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж;

- про особу, що отримала певний вантаж для перевезення та її підпис.

Суд вважає безпідставними доводи Позивача, що такі недоліки в оформленні товарно-транспортної накладної №85 від 19.05.2023 року не можуть бути підставою для застосування до нього оскаржуваного штрафу, так як вони мали місце з вини вантажовідправника.

Безспірно, в силу вимог п.11.3 Правил та ст.48 Закону N 2344-III товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

Суд також погоджується із доводами Позивача, що саме вантажовідправник зобов`язаний в товарно-транспортній накладній зазначити всі обов`язкові реквізити.

Разом з тим, відсутність таких обов`язкових реквізитів взагалі не дає можливості визначити ні вид вантажу, ні вид транспортного засобу для його перевезення, ні автоперевізника.

Досліджена судом товарно-транспортна накладна №87 від 19.05.2023року свідчить, що у Позивача в ході здійснення спірного внутрішнього перевезення вантажу, яке мало місце 24.05.2023 року на 395 км. автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський, була відсутня товарно-транспортна накладна на таке перевезення, яка б підтверджувала, що:

- саме Позивач є автоперевізником відповідного вантажу;

- що таке перевезення здійснюється саме транспортним засобом MAN (реєстраційний державний номер НОМЕР_1 ), який використовується Позивачем для надання послуг з внутрішнього перевезення вантажу;

- що певний вантаж, який знаходився у автомобілі MAN (реєстраційний державний номер НОМЕР_1 ) 24.05.2023 року на 395 км. автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський, доручено перевозити за відповідним маршрутом конкретному автоперевізнику, яким є Позивач, а не інший перевізник.

Тобто, у Позивача, який реально 24.05.2023 року на 395 км. автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський здійснював внутрішнє перевезення конкретного вантажу на замовлення конкретної особи, була відсутня товарно-транспортна накладна, яка б підтверджувала право Позивача на таке перевезення.

В розумінні вимог ст.48 Закону N 2344-III товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж є обов`язковими документами на підтвердження правомірності надання послуг з внутрішнього перевезення вантажів.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону N 2344-III перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, є підставою для застосування до автомобільних перевізників адміністративно-господарського штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Інших доводів щодо протиправності оскаржуваної постанови Позивачем в позові не наведено.

Таким чином, суд робить висновок, що Позивач 24.05.2023 року надавав послуги з внутрішнього перевезення вантажів за відсутності належно оформленої товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документу на вантаж, які передбачені для автомобільного перевізника статтею 48 Закону N 2344-III, а тому допустив порушення законодавства про автомобільний транспорт і до нього правомірно на підставі абзацу третього частини першої статті 60 Закону N 2344-III застосована санкція у вигляді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 грн.

В зв`яжу з цим суд зазначає про помилковість доводів Позивача, що підставою для застосування до нього оскаржуваного штрафу є окремі недоліки товарно-транспортної накладної №85 від 19.05.2023 року. Підставою для застосування до нього оскаржуваного штрафу є відсутність товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документу на вантаж, які передбачені для автомобільного перевізника статтею 48 Закону N 2344-III, які б підтверджували право Позивача на перевезення відповідного вантажу 24.05.2023року.

На підставі викладеного суд робить висновок про безпідставність доводів Позивача та про відсутність підстав для задоволення його позовних вимог в повному обсязі.

Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 звернувся до Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк