Рішення

від 01.12.2023 по справі 440/15278/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 грудня 2023 року м. ПолтаваСправа №440/15278/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лазебної А.В.

та представника відповідача - Левчановського Д.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до Державної установи "Полтавський виправний центр (№136)" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - позивач, ГУПФ України в Полтавській області) звернулось до суду з позовом до Державної установи "Полтавський виправний центр (№136)" (надалі - відповідач, ДУ "Полтавський виправний центр (№136)"), у якому позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 15432,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на несплату відповідачем фінансових санкцій у розмірі 15432,27 грн, застосованих до ДУ "Полтавський виправний центр (№136)" на підставі рішення від 24.05.2023 №2 про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду.

2. Позиція відповідача.

Відповідач у відзиві на позов просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на протиправність рішення ГУПФ України в Полтавській області від 24.05.2023 №2 про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду /а.с. 27-28/.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у порядку письмового провадження).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.12.2023 проти задоволення позовних вимог заперечував.

Обставини справи

На підставі наказу ГУПФ України в Полтавській області від 19.04.2023 №483 проведена позапланова перевірка правильності використання ДУ "Полтавський виправний центр (№136)" страхових коштів за період з 01.10.2015 по 27.04.2023, підставою для здійснення документальної перевірки була письмова заява страхувальника /а.с. 5/.

Результати перевірки оформлені актом від 27.04.2023 №10 /а.с. 7-12/, у якому зазначено, що за період з 01.10.2015 по 27.04.2023 у відповідача виявлено порушення п.1 ч.2 ст. 15, ч.3 ст.30, ч.1 ст.31 Закону №1105, п. 1.2, п. 2.2 Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України 19.07.2018 №13 "Про затвердження Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, а саме - відповідач при наданні матеріального забезпечення порушив порядок використання коштів Фонду: призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності при відсутності необхідних документів, які є підставою для її призначення - відсутні листки непрацездатності АДН № 822967, АДЦ № 286040, АДЦ№ 286145; переплата склала: 1986,18 грн за листком непрацездатності АДН №822967 на ОСОБА_1 , період з 27.07.2018 по 07.08.2018 - виплата 28.08.2018; 5337,18 грн за листком непрацездатності АДЦ №286040 на ОСОБА_1 за період з 12.11.2018 по 04.12.2018 - виплата 10.01.2019, 2965,00 грн за листком непрацездатності АДЦ №286145 на ОСОБА_1 за період з 05.12.2018 по 14.12.2018 року - виплата 25.01.2019.

24.05.2023 позивач прийняв рішення №2 про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду, на підставі якого до відповідача застосовані фінансові санкції у розмірі 15432,27 грн /а.с. 13-14/.

Рішення направлене відповідачу листом від 24.05.2023 та отримане ним 30.05.2023, що підтверджено копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с. 15, 16/.

Посилаючись на те, що відповідач рішення від 24.05.2023 №2 у визначеному законом порядку не оскаржив, фінансові санкції добровільно не сплатив, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 №16/98-ВР (далі - Основи №16/98-ВР) відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян в Україні.

Статтею 4 Основ №16/98-ВР визначено залежно від страхового випадку види загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема, страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Положеннями статті 25 Основ №16/98-ВР передбачено надання за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням видів соціальних послуг та матеріального забезпечення, зокрема, страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, а саме: допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV, у редакції на час спірних відносин).

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1105-XIV уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку є Пенсійний фонд України.

Правовий статус, порядок утворення та діяльності уповноваженого органу управління визначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За змістом пункту 6 частини першої статті 5 Закону №1105-XIV основними завданнями уповноваженого органу управління та його територіальних органів є здійснення контролю за використанням страхових коштів, перевірки правильності їх використання страхувальниками із застосуванням ризик-орієнтованих підходів, контролю за веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовування у встановленому законодавством порядку фінансових санкцій та накладення адміністративних штрафів.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 8 Закону №1105-XIV визначено, що роботодавець несе відповідальність за порушення порядку використання страхових коштів, несвоєчасне або неповне їх повернення.

У силу абзацу першого частини шостої цієї статті у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавець відшкодовує уповноваженому органу управління в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачує штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

А відповідно до частин сьомої, восьмої статті 8 Закону №1105-XIV своєчасно не сплачені фінансові санкції та адміністративні штрафи стягуються до бюджету уповноваженого органу управління в порядку, встановленому законом.

Право застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи від імені уповноваженого органу управління мають керівники територіальних органів уповноваженого органу управління та їх заступники.

Пунктом 4.2 Порядку перевірки правильності використання страхувальниками страхових коштів Фонду соціального страхування України та застосування фінансових санкцій за порушення встановленого порядку їх використання, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування України від 02.10.2020 №23, визначено, що страхувальник зобов`язаний сплатити (повернути) визначену у рішенні про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій суму коштів протягом десяти робочих днів, що настають за днем отримання такого рішення.

Статтею 10 Закону №1105-XIV передбачено, що спори, що виникають із правовідносин, передбачених цим Законом, вирішуються в судовому порядку. Строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом, а також інших видів заборгованості не застосовується.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення з відповідача суми фінансових санкцій, застосованих за результатами перевірки дотримання страхувальником порядку використання страхових коштів Фонду соціального страхування України, предметом доказування у цій справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення фінансових санкцій у судовому порядку, встановлення факту їх сплати відповідачем у добровільному порядку або відсутності такого факту тощо.

Суд враховує, що фінансові санкції у розмірі 15432,27 грн за порушення порядку використання страхових коштів застосовані до відповідача рішенням ГУПФ України в Полтавській області від 24.05.2023 №2, що отримане ним 30.05.2023 /а.с. 13-16/.

Відповідно до пунктів 7.1, 7.3 Порядку перевірки правильності використання страхувальниками страхових коштів Фонду соціального страхування України та застосування фінансових санкцій за порушення встановленого порядку їх використання страхувальник може оскаржити рішення про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій або рішення про застосування фінансових санкцій в судовому порядку або звернувшись до спеціальної комісії Фонду з питань вирішення спорів (далі - комісія), яка створена при робочому органі виконавчої дирекції Фонду.

Скарга на рішення робочого органу виконавчої дирекції Фонду, подана з дотриманням порядку і строків, визначених пунктом 7.1 цього Порядку, зупиняє строки сплати страхових коштів та фінансових санкцій до винесення рішення комісією або до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Однак відповідач рішення ГУПФ України в Полтавській області від 24.05.2023 №2 у визначеному законом порядку не оскаржив.

Водночас правомірність такого рішення не підлягає перевірці у межах цього судового провадження виходячи з предмета спору, що полягає у стягненні з відповідача фінансових санкцій, застосованих на підставі відповідного рішення.

Такі висновки суду відповідають усталеній практиці Верховного Суду (зокрема, постанови від 13.02.2018 у справі №826/18379/14, від 19.02.2019 у справі №807/495/17, від 03.02.2022 у справі №560/4343/19, від 14.02.2022 у справі №826/9711/17 при їх системному аналізі).

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач фінансові санкції у добровільному порядку не сплатив, рішення про їх застосування не оскаржив.

А тому відповідні фінансові санкції належить стягнути з відповідача у судовому порядку.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 20, 21/.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відповідні витрати у справі відсутні.

Відповідач доказів понесення судових витрат у цій справі не надав.

Отже підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до Державної установи "Полтавський виправний центр (№136)" про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Державної установи "Полтавський виправний центр (№136)" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області заборгованість у розмірі 15432,27 грн (п`ятнадцять тисяч чотириста тридцять дві гривні двадцять сім копійок).

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 13967927; вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014).

Відповідач: Державна установа "Полтавський виправний центр (№136)" (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 08564305; вул. Лікаря О. Богаєвського, 10/30, м. Кременчук, Полтавська область, 39600).

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, визначені статтями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 06 грудня 2023 року.

Суддя О.О. Кукоба