Ухвала

від 04.01.2024 по справі 600/63/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 січня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/63/24-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Анісімов О.В., розглянувши матеріали позову Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес Буковина» про стягнення санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И В:

У поданому до суду позові Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі позивач) просить:

- стягнути з ТЗОВ «Велес Буковина» на користь Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі 344576,22 грн., шляхом перерахування коштів Чернівецьке ГУК / Чернівецька ТГ / 50070000 (Надходження до Фонду соціального захисту інвалідів) на р/р UА818999980313191230000024405, код 37836095, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: *; 101; ідентифікаційний код; за нестворені робочі місця для осіб з інвалідністю.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 171 КАС України, суддя зазначає наступне.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 вказаної вище статті визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 5 КАС України).

Також, згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суддя зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Суддя звертає увагу на те, що позивач у цій справі, як суб`єкт владних повноважень, просить стягнути з ТЗОВ «Велес Буковина» на користь Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі 344576,22 грн.

Суддя зазначає, що спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21 березня 1991 року №875-XII (далі - Закон №875-XII).

Так, частиною 4 статті 20 Закону №875-ХІІ передбачено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю або в судовому порядку (частина 9 статті 20 Закону №875-ХІІ).

Як видно з вищевказаних положень Закону №875-ХІІ, обов`язок зі сплати підприємствами, установами, організаціями адміністративно-господарських санкцій визначний у строк до 15 квітня року, наступного за звітним роком. Відтак, суддя вважає, що у Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, як суб`єкта владних повноважень, наявне право на звернення до суду щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій у строк протягом трьох місяців із зазначеної дати 15 квітня року, наступного за звітним роком, тобто до 15 липня.

Натомість, згідно відмітки Укрпошти на конверті поштового відправлення, позовну заяву надіслано до суду 28.12.2023 року, тобто з порушенням тримісячного строку, що визначений ст. 122 КАС України.

Варто зазначити, що представником позивача не надано суду будь-яких доказів, які б вказували про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, суддею встановлено, що представником позивача не додано до позову заяву про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску. Відтак, суддя надає позивачу строк для належного обґрунтування підстав такого пропуску строку на звернення до суду.

Враховуючи зазначене, суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху на підставі ч. 1 ст. 123 КАС України.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Окрім цього, згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).

Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У поданому до суду позові позивача викладено одну позовну вимогу майнового характеру.

Відповідно до Закону України Про державний бюджет України на 2023 р. з 1 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684,00 грн.

Так, представник позивач просить стягнути з ТЗОВ «Велес Буковина» на користь Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі 344576,22 грн., що і становить ціну позову.

Відтак, за подання вказаного позову позивачу належить сплатити судовий збір у розмірі 5059,05 грн.

Дослідженням матеріалів позову суддею встановлено, що на підтвердження сплати судового збору позивачем додано платіжне доручення №562 від 04.09.2023 року про сплату судового збору у розмірі 5168,64 грн.

Разом з цим, суддя звертає увагу, що згідно відомостей з КП Діловодство спеціалізованого суду, встановлено, що платіжне доручення №562 від 04.09.2023 року було додано в якості доказу сплати судового збору при зверненні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з позовом до ТЗОВ «Велес Буковина» про стягнення адміністративно-господарських санкцій, який згідно ухвали суду від 25.09.2023 року у справі №600/6050/23-а було повернуто позивачу.

Так, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 3674-VI визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. А тому, будь-які дії щодо сплаченого судового збору за платіжним дорученням №562 від 04.09.2023 року, в тому числі що стосуються повернення такого судового збору вирішуються виключно в рамках адміністративної справи №600/6050/23-а

Відтак, суддя приходить до висновку, що позивачем у справі №600/63/24-а при зверненні до суду з позовом судовий збір не сплачено, а тому такий необхідно сплатити.

Враховуючи вищенаведене, суддя приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на вищенаведене, суддя вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачеві строк для їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 121-123, 241-243, 248 КАС України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес Буковина» про стягнення санкцій та пені залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом звернення до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду у відповідності до вимог, встановлених частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися не поданою і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.В. Анісімов