ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року м. Черкаси справа № 925/1368/20(925/1248/23)
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з помічником (за дорученням судді) Пастуховою О.С., за участю:
від позивача: не з`явився,
від відповідача: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю «Агросенс Груп» в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Крупи Руслана Анатолійовича,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Агросенс Трейд»
про визнання недійсним договору,
ВСТАНОВИВ:
Ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю «Агросенс Груп», арбітражний керуючий Крупа Руслан Анатолійович, звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №27/07/2020 від 27.07.2020, що укладений між ТОВ «Агросенс Груп» та ТОВ «Агросенс Трейд».
Ухвалою суду від 15.09.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня одержання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі і вирішено розглядати її у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні на 07.11.2023.
Ухвалою суду від 07.11.2023 у зв`язку з неявкою сторін розгляд справи відкладено на 20.12.2023, явку сторін визнано необов`язковою.
20.12.2023 у судове засідання сторони не з`явились.
Ухвали суду від 22.09.2023 та 07.11.2023 направлені на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, однак повернуті поштою з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
У зв`язку з неявкою сторін суд розглядає справу за наявними матеріалами.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, з`ясувавши обставини справи, суд встановив наступне.
ТОВ «ОДЕСЬКА ЗТК» звернулось до Господарського суду Черкаської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «АГРОСЕНС ГРУП» у зв`язку з тим, що боржник має невиконані грошові зобов`язання перед ініціюючим кредитором, строк виконання яких настав 21.05.2019 (дата сплати за отриманий товар), за порушення умов договору поставки товару №18/12/13 від 13.12.2018 в загальному розмір 261 704 грн. 33 коп.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.11.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Агросенс Груп», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Титаренка Євгенія Ігоровича.
Постановою Господарського суду Черкаської області від 13.09.2021 боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Титаренка Євгенія Ігоровича.
Ухвалою суду від 06.06.2023 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Крупу Руслана Анатолійовича.
17.12.2018 між ТОВ «АГРОСЕНС ГРУП» (кредитор) та ТОВ «АГРОСОЮЗСНАБ» (позичальник) укладено Договір №17/12/2018 про надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги.
Відповідно до Договору:
п.1.1.Кредитор надає позичальнику зворотну безвідсоткову фінансову допомогу (надалі - фінансова допомога), під якою сторони розуміють грошові кошти, надані кредитором позичальнику у користування у розмірі та на строк, що визначені в цьому Договорі.
п.1.2.Сторони домовились, що фінансова допомога, що надається за цим Договором, є безвідсотковою.
п.1.3.Позичальник вправі використати суму позики на здійснення господарської діяльності, визначеної його статутом/ в також для будь-якої іншої діяльності, не забороненої чинним законодавством.
п.3.1. Кредитор надає позичальнику фінансову допомогу у розмірі 1 300 000,00 гривень.
На виконання Договору ТОВ «АГРОСЕНС ГРУП» надало ТОВ «АГРОСОЮЗСНАБ» поворотну фінансову допомогу, неповернутий розмір якої станом на 27.07.2020 (тобто всього за 4 (чотири) місяці до відкриття провадження у справі про банкрутство) становив 455 790,00 грн.
27.07.2020 між ТОВ «АГРОСЕНС ГРУП» (первісний кредитор) та ТОВ «АГРОСЕНС ТРЕЙД» (новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги №27/07/2020.
Згідно пунктів 1.1-1.4. Договору первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором про надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 17/12/2018 від 17.12.2018 (Основний Договір), укладеного між первісним кредитором та позичальником - ТОВ «АГРОСОЮЗСНАБ» (боржник).
Первісний кредитор стверджує, а новий кредитор приймає до уваги, що розмір заборгованості боржника перед первісним кредитором за Основним договором становить 455 790,00 грн.
За цим Договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за Основним договором.
Даний договір є оплатним, за відступлення права вимоги новий кредитор сплачує первісному кредитору винагороду в сумі 455 790,00 грн. впродовж 5 (п`яти) банківських днів.
За згодою сторін між новим кредитором та первісним кредитором на суму визначену в пункті 1.3. Договору може бути проведено взаємозалік зарахування зустрічних однорідних вимог.
28.05.2020 (за 3 місяці до укладення оскаржуваного договору) постановою Північного апеляційного господарського суду у справі №925/943/19 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з ТОВ «Агросенс Груп» на користь ТОВ «Одеська ЗТК»: основна заборгованість в розмірі 104 999,88 грн., 30% річних в розмірі 15 861,73 грн., пеня в розмірі 13 579,67 грн., 2 016,62 грн. судового збору за подачу позову, 3 196,56 грн. витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції, 6 438,14 грн. витрат за подачу апеляційної скарги, та 1 726,14 грн. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
22.07.2020 (тобто до укладення оскаржуваного договору) приватним виконавцем Недоступ Д.М. відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 на виконання наказу Господарського суду Черкаської області у справі №925/943/19.
22.07.2020 (тобто до укладення оскаржуваного договору) приватним виконавцем Недоступ Д.М. у межах виконавчого провадження НОМЕР_1 винесено постанову про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ТОВ «Агросенс Груп».
Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства:
ч.1. ст.7. Спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
ч.2. ст.7. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
ч.1, 2, 4 ст. 42. Господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав:
боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку;
боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;
боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;
боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна;
боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав:
боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
боржник уклав договір із заінтересованою особою;
боржник уклав договір дарування.
За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд ухвалює рішення.
Відповідно до Господарського кодексу України:
ч.1 ст.173. Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
ч.1 ст.174. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
ч.4 ст.179. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
ч.7 ст.179. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
ч.2 ст.180. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до Цивільного кодексу України:
ч.2 ст.11. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
ч.1 ст.13. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
ч.1 ст.14. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
ч.1 ст.215. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
ч.1 ст.215 та ч.1 ст.216. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:
ст.13. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
ч.1 ст.73. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
ч.1,3 ст.74. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
ст.76. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
ч.1 ст.77. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
ст.78. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
ст.79. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
ст.86. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
ч.4 ст.236. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Великою Палатою Верховного Суду викладено у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) висновок про те, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті З ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд наголошує, правочини, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.
Поручитель, який став солідарним боржником у зв`язку з невиконанням позичальником свого обов`язку у кредитному зобов`язанні, що виникло первинно з його волі та згідно з його бажанням, не є абсолютно вільним у обранні варіантів власної поведінки, його дії не повинні призводити до такого стану, у якому він ставатиме неплатоспроможним перед своїми кредиторами (висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 405/1820/17).
Боржник, який вчиняє дії, пов`язані із зменшенням його платоспроможності після виникнення у нього зобов`язання із повернення заборгованості діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.
Водночас будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (постанова Верховного Суду у справі № 405/1820/17 від 24.07.2019, № 910/8357/18 від 28.11.2019),
В обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані.
Тому усі боржники мають добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 922/1903/18.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 755/17944/18 (провадження № 61-17511св19) зроблено висновок, що «однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті З ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як сплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції «фраудаторності» при сплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати сплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника).
Таким чином, суд погоджується із доводами позивача, що оскаржуваний Договір відповідає вказаним критеріям для визнання недійсності, оскільки укладений 27.07.2020, тобто протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство; за відступлення права вимоги відповідач винагороду за договором не сплатив, укладений із ТОВ «АГРОСЕНС ТРЕЙД», яке є заінтересованою особою стосовно боржника.
При визначенні заінтересованості суд виходить із наступного.
Визначення поняття заінтересована особа стосовно боржника для цілей КУзПБ наведено в ч. 1 ст. 1 цього кодексу, де зазначено, що «заінтересовані особи стосовно боржника - …… юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, ….».
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та ФОП станом на 27.07.2020 (дату укладення оскаржуваного Договору) обидва підприємства перебували під фактичним контролем третіх осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які одночасно в двох товариствах були керівниками, учасниками та кінцевими бенефіціарними власниками.
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із задоволенням позову сплачений позивачем за подання позову судовий збір необхідно покласти на відповідача.
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги №27/07/2020 від 27.07.2020, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОСЕНС ГРУП» та товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОСЕНС ТРЕЙД».
3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСЕНС ТРЕЙД» (вул. Пушкіна, 67, м. Черкаси, 18007, код ЄДРПОУ 40938942) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСЕНС ГРУП» (вул. Пушкіна, 67, м. Черкаси, 18007, код ЄДРПОУ 39564186) 2 732,31 грн. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 05.01.2024.
Суддя С.С. Боровик
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2023 |
Оприлюднено | 08.01.2024 |
Номер документу | 116133810 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: майнові спори, стороною в яких є боржник, з них: спори про визнання недійсними правочинів, укладених боржником |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Боровик С.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні