Рішення

від 06.12.2023 по справі 646/2671/23

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/2671/23

№ провадження 2/646/1377/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2023 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі: головуючого - Демченко І.М. за участю секретаря Разєнкової Т.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія ?АРКС ЛАЙФ? про стягнення страхового відшкодування з урахуванням індексу інфляції за час прострочення виплати страхового відшкодування та трьох відсотків річних, а також моральної шкоди

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення страхового відшкодування у зв`язку із настанням страхового випадку - смерті застрахованої особи - її неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок отриманих травм у дорожньо-транспортній пригоді, що мала місце 27.10.2021 по проспекту Гагаріна, 336, у місті Харкові за участю автомобіля ВАЗ 21102 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 . У зв`язку з тим, що страховий випадок настав під час дії договору добровільного страхування життя, укладеного 19.11.2020 між позивачкою та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія ?АРКС ЛАЙФ?, однак у страховій виплаті їй відмовлено, просить суд стягнути з відповідача 50000 грн страхового відшкодування, 2285 грн. трьох відсотків річних, 16 381 грн. інфляційних втрат та 8000 грн витрат на правову допомогу.

Ухвалою суду від 14.06.2023 провадження у справі відкрито та її призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

06.07.2023 відповідачем Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія ?АРКС ЛАЙФ? подано відзив, у якому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 страхова компанія просить відмовити у повному обсязі, з огляду на те, що згідно з умовами електронного договору добровільного страхування життя від 19.11.2020 застрахованою особою є ОСОБА_4 та страховими випадками визначено: смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку, травматичне ушкодження застрахованої особи внаслідок нещасного випадку, згідно додатку № 6 до правил страхування. 27.10.2021 ТДВ ?СК ?АРКС ЛАЙФ? було зафіксовано звернення позивача щодо настання 27.10.2021 події, що має ознаки страхової, а саме: отримання травматичного ушкодження застрахованої особи ОСОБА_4 внаслідок ДТП, у той же час від позивача через страхового агента - АТ КБ ?ПРИВАТ БАНК? до ТДВ ?СК ?АРКС ЛАЙФ? надійшли фотокопії документів, відповідно до яких ІНФОРМАЦІЯ_2 настала смерть ОСОБА_4 внаслідок отриманих у вказаному ДТП травматичного ушкодження. Пунктом 14.1 страхового договору передбачено, що для отримання страхової виплати страхувальник зобов`язаний не пізніше 30 робочих днів після дати отримання травми та не пізніше 12 місяців з дня смерті застрахованої особи надати заяву на страхову виплату, до якої в обов`язковому порядку надати, зокрема: для спадкоємців - свідоцтво про право на спадщину, довідку про відсутність алкоголю у крові застрахованої особи на момент настання страхової події. Отримавши від позивача документи, було встановлено, що матеріали кримінального провадження за фактом вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди з обвинувальним актом щодо ОСОБА_5 перебувають на розгляді Червонозаводського районного суду м.Харкова, у зв`язку з чим позивачу було повідомлено про необхідність надання рішення, складеного за результатами розгляду цього кримінального провадження та листом за вих № П_22689/л/цв від 04.04.2023 відмовлено у здійсненні страхової виплати. Посилаючись на п. 15.6 страхового договору, відповідач вважає, що страховик має право відстрочити прийняття рішення за подією та здійснення страхової виплати у випадку, якщо за фактами, що послужили причиною настання випадку, порушено кримінальне провадження або почато судовий процес, - до закінчення досудового слідства або судового розгляду.

Таким чином, на думку відповідача, позивач не виконала дій/ не надала документи, обумовлені договором для здійснення свого права, а відповідно вона не має правових підстав на страхової виплати.

11.07.2023 позивачем подано до суду заяву про зміну предмету позову шляхом доповнення позовних вимог та стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000 грн.

03.08.2023 представником відповідача подано відзив на доповнені вимоги, у задоволенні яких він просить відмовити з огляду на їх незаконність та безпідставність.

Суд, з`ясувавши позицію позивача та її представника, заслухавши заперечення представника відповідача, вивчивши письмові докази, встановив фактичні обставини справи та відповідні правоовідносини, що виникли між сторонами.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Судовим розглядом встановлено, що 19.11.2020 шляхом оформлення Електронного договору добровільного страхування життя (АКЦЕПТ) HAG5NS-20AJ1Y1 між ТДВ "СК "АРКС "ЛАЙФ" та позивачкою ОСОБА_1 було укладено Договір добровільного страхування життя "Захист на кожен день" Оферти № РВ0001, предметом якого було визначено страхування майнових інтересів Страхувальника, що не суперечать законодавству та пов`язані з життям, здоров`ям та працездатністю Застрахованої особи.

Договір було укладено на підставі Правил добровільного страхування життя (нова редакція) від 16 лютого 2016 року (реєстраційний номер 0116069 від 24.03.2016) зі всіма Змінами, зареєстрованими розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (надалі - Правила) та згідно з ліцензією Нацкомфінпослуг серія АЕ 284381 від 11.02.2014(п.4.2. Договору).

Умовами Договору визначено предмет страхування, права та обов`язки сторін, перелік документів, які підтверджують настання страхового випадку, порядок здійснення страхової виплати, підстави для відмови у страховій виплаті тощо.

Застрахованою особою згідно розділу 5 Акцепту є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тобто син позивачки.

Згідно п.6.1. Акцепту та п.12.2. Договору, страховими випадками за Договором є:

- смерть Застрахованої особи внаслідок нещасного випадку.

- травматичне ушкодження Застрахованої особи внаслідок нещасного випадку, згідно Додатку № 6 до Правил страхування.

Пунктом 6.2 нещасним випадком визнається у тому числі протиправні дії третіх осіб.

Строк дії договору - з 20.11.2020 по 19.11.2021, страхова сума 50 000 грн., страховий платіж 240 грн.

27.10.2021 до ТДВ "СК "АРКС ЛАЙФ" надійшло звернення ОСОБА_1 про настання 27.10.2021 події, що має ознаки страхового випадку - травматичне ушкодження застрахованої особи - ОСОБА_4 внаслідок ДТП.

Через страхового агента - АТ КБ ?ПРИВАТ БАНК? до ТДВ ?СК ?АРКС ЛАЙФ? надійшли документи, свідоцтво про смерть ІНФОРМАЦІЯ_2 застрахованої особи ОСОБА_4 , лікарське свідоцтво про смерть, відповідно до якого причиною смерті ОСОБА_4 стала закрита важка черепно-мозкова травма, висновок експерта №12-17/463-А/21, відповідно до якого виникнення вищевказаної травми, пов`язано із дорожньо-транспортною пригодою, що мала місце 27.10.2021. Під час госпіталізації до стаціонару, що мало місце безпосередньо після настання ДТП, етиловий спирт в крові ОСОБА_4 не знайдений.

При цьому, Страхувальником було надано Страховику медичну карту стаціонарного хворого, згідно якої ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні в період з 27.10.2021 по ІНФОРМАЦІЯ_2 , де помер.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що передбачено ст. 628 ЦК України та відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами .

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані: з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Відповідно до ст. ст. 5, 6 Закону України «Про страхування» страхування може бути добровільним або обов`язковим. Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Згідно ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. договори страхування укладаються відповідно до правил страхування. договір страхування повинен містити: назву документа; назву та адресу страховика; прізвище, ім`я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження; прізвище, ім`я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу; зазначення предмета договору страхування; розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя; розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя; перелік страхових випадків; розміри страхових внесків(платежів,премій)і строки їх сплати; страховий тариф(страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума); строк дії договору; порядок зміни і припинення дії договору; умови здійснення страхової виплати; причини відмови у страховій виплаті; права та обов`язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін; підписи сторін.

Згідно ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. 991 ЦК України страховик має право відмовити від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом. Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону. Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

З урахуванням змісту статті 979 ЦК України та статті 16 Закону України "Про страхування" у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку.

Тобто, виходячи зі змісту цих норм, можна зробити висновок, що коли виникає страховий випадок, страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись окремо у кожному випадку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.13.3.1. Договору, Страхувальник зобов`язується виконувати умови Договору та Правил.

Відповідно до п.14.1. Договору, при настанні випадків, вказаних в п. 12.2, Страхувальник (Застрахована особа, її спадкоємці, близькі родичі або Вигодонабувач) повинен повідомити Страховика та/або Страхового агента (його представника) протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня настання зазначеної події або не пізніше 6 (шести) місяців після дати смерті Застрахованої особи, надавши Страховику та/або Страховому агенту (його представнику) заяву про настання події з зазначенням дати та обставин настання нещасного випадку.

Повідомлення про подію може бути здійснено Страхувальником одним із наступних шляхів:

- при безпосередньому відвідуванні найближчого відділення Страхового агента;

- під час телефонного звернення до контакт-центру Страхового агента за тел. 3700;

- заповнення відповідної електронної форми на офіційному веб-сайті Страхового агента pb.ua.

Судовим розглядом встановлено, що про факт настання ДТП та отримання травми застрахованою особи, яка спричинила її смерть, що настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , страховика було повідомлено своєчасно та не заперечується ця обставина і відповідачем.

Відповідно до п.14.2. Договору, для отримання страхової виплати Страхувальник, Застрахована особа її спадкоємці або Вигодонабувач зобов`язаний не пізніше 30 (тридцяти) робочих днів після дати отримання травми або закінчення лікування та не пізніше 12 (дванадцяти) місяців з дня смерті Застрахованої особи надати Заяву на страхову виплату. До заяви обов`язково додаються, зокрема, такі документи: акт про нещасний випадок або документ від компетентних органів, який підтверджує, причини, обставини що смерть (втрата працездатності) Страхувальника настала внаслідок нещасного випадку (п.14.2.5. Договору).

На виконання вищевказаних умов договору позивачкою та страховим агентом надано медичну карту стаціонарного хворого ОСОБА_4 , свідоцтво про смерть, висновок про відсутність на час страхового випадку стану сп`яніння застрахованої особи, витяг з ЄРДР та обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , відповідно до якого пішохід ОСОБА_4 перетинав дорогу по пішохідному переходу.

Відповідно до п.13.2.8 Договору, Страховик має право відмовити у страховій виплаті згідно з чинним законодавством України та умовами Договору.

З урахуванням наведеного, суд не вбачає обставин, що підтверджують наявність обґрунтованих обставин для відмови у виплаті ОСОБА_1 страхового відшкодування у розмірі 50 000, 00 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При вирішенні питання щодо стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, суд зазначає, що страхова компанія листом від 04.04.2023 повідомила позивача про відмову у здійсненні страхової виплати у зв`язку з відсутністю судового рішення за результатами розгляду кримінального провадження за фактом дтп та зазначила про можливість перегляду такого рішення у випадку надання страховику відповідних документів.

Відомості щодо результатів розгляду кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_5 у матеріалах справи відсутні, питання про виплату страхового відшкодування та визначення його розміру вирішується цим судовим рішенням та саме з моменту набрання ним законної сили у страховика настане строк для виконання грошового зобов`язання та можливість застосування до нього наслідків цивільно-правової відповідальності за прострочення його виконання.

При вирішенні питання щодо стягнення зі страховика моральної шкоди, завданої внаслідок душевних хвилювань, пов`язаних із необхідністю вжиття додаткових заходів для судового захисту своїх прав, суд виходить з того, що відновлення порушеного права на виплату страхового відшкодування є справедливим та адекватним способом захисту порушеного права позивача, адже моральна шкода, завдана смертю сина, не є об`єктом цивільно-правового договору, який є предметом розгляду цієї справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ст. ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням вищевикладеного, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 2684, 00 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини 1 статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 137 ЦПК України, яка регламентує витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Верховний Суду у постанові від 15 червня 2021 року в справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20) дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Крім того, саме заінтересована сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву заявлено про необґрунтованість витрат на правову допомогу та зроблено заяву про зменшення їх розміру.

Суд, оцінюючи обсяг виконаних адвокатом робіт, зазначених у акті від 23.08.2023, а саме: ознайомлення з документами щодо невиплати страхового відшкодування, юридична консультація та роз`яснення наявності підстав для звернення до суду, складання позовної заяви та розрахунків, складання процесуальних заяв у ході судового розгляду справи та участь у судових засіданнях, дійшов висновку про їх співмірність заявленому розміру витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт, наданих послуг, складністю справи, та зазначає, що документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 15, 81, 263, 264, 265, 268, 280-284 ЦПК України

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія ?АРКС ЛАЙФ? про стягнення страхового відшкодування з урахуванням індексу інфляції за час прострочення виплати страхового відшкодування та трьох відсотків річних, а також моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «АРКС ЛАЙФ», юридична адреса: місто Київ, вулиця Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 35692536, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , суму страхового відшкодування у розмірі 50 000, 00 (п`ятдесят тисяч) грн. та 8 000, 00 (вісім тисяч) гривень понесених судових витрат на правничу допомогу.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «АРКС ЛАЙФ», юридична адреса: місто Київ, вулиця Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 35692536, в дохід держави судовий збір в розмірі 2 684, 00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн., які перерахувати за такими реквізитами: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий : І.М.Демченко