Рішення

від 07.06.2023 по справі 607/16715/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.06.2023 Справа №607/16715/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., представника позивача ОСОБА_1 - Кавійчик В.П. , представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Притули О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «НАЙСІ», ОСОБА_3 , відділу «Центр надання адміністративних послуг у місті Тернопіль» Тернопільської міської ради про визнання трудових відносин припиненими, зобов`язання подати документи про державну реєстрацію змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, для виключення запису про особу як директора та як особи, яка має право вчиняти юридичні дії без довіреності від імені товариства, зобов`язання будь-якого державного реєстратора, який уповноважений відповідно до законодавства України здійснювати будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внести зміни про виключення запису про особу як директора підприємства та як особи, яка має право вчиняти юридичні дії без довіреності від імені підприємства,

УСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідачів Приватного підприємства «Найсі», відділу «Центр надання адміністративних послуг у місті Тернопіль» Тернопільської міської ради, в якому, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила: визнати трудові відносини між нею та відповідачем припиненими у зв`язку із її звільненням з посади директора за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України; зобов`язати відповідача подати документи про державну реєстрацію змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, для виключення запису про особу ОСОБА_1 як директора (керівника) та як особи, яка має право вчиняти юридичні дії без довіреності від імені підприємства, відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» протягом 10 (Десяти) робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили; зобов`язати будь-якого державного реєстратора (суб`єкта державної реєстрації), які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати будь-які реєстрації дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, внести зміни про виключення запису про особу як директора (керівника) ПП «Найсі», код ЄДРПОУ 31080327 та як особи, яка має право вчиняти юридичні дії без довіреності від імені товариства, ОСОБА_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 22 липня 2019 року її було призначено на посаду директора ПП «Найсі», про що було внесено запис до трудової книжки та до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 18 березня 2020 року рішенням засновника ПП «Найсі» прийнято рішення про звільнення її відповідно до поданої нею заяви від 11 березня 2020 року. 18 березня 2020 року її було звільнено з посади директора ПП «Найсі» згідно наказу за №10/К за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. станом на 17 липня 2021 року засновником ПП «Найсі» ОСОБА_3 не проведені відповідні реєстраційні дії щодо виключення даних про керівника ОСОБА_1 17 липня 2021 року на адресу засновника нею направлено лист з проханням подати відповідні документи для внесення державним реєстратором відповідних змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказаний лист вручено адресату 26 серпня 2021 року. Однак, не зважаючи на її прохання, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис про керівника ОСОБА_1 залишився без змін.

Зазначила, що вказаний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань має для неї негативні наслідки, а саме відомості, які містяться в реєстрі вважаються достовірними та можуть бути використані у спорі з третьою особою, наявність запису в реєстрі підпадає під обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, у разі ухилення відповідачем від виконання зобов`язань та керівника, зазначеного в реєстрі, можуть накладатись обмеження у праві виїзду за межі України у порядку встановленому законом, запис в реєстрі несе у собі ризики, пов`язані з потенційною відповідальністю ТОВ перед державою в особі фіскальних органів. Таким чином, запис про фізичну особу в реєстрі в якості керівника може бути підставою для відповідальності, є обмеженням для зайняття посади державного службовця, а самі ж відомості з реєстру можуть бути використані іншими особами у спорі з третьою особою.

Посилаючись на наведене, позивач просила задовольнити позов.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

18 жовтня 2021 року представник відповідача Тернопільської міської ради подала відзив на позов. Вказала, що позовні вимоги щодо зобов`язання будь-якого державного реєстратора, який уповноважений відповідно до законодавства України здійснювати будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внести зміни про виключення запису про особу як директора підприємства та як особи, яка має право вчиняти юридичні дії без довіреності від імені підприємства є передчасними та такими, що не можуть підлягати задоволенню. Так, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджували б факт звернення позивача до відділу «Центр надання адміністративних послуг» Тернопільської міської ради чи іншого її структурного підрозділу з наявними в неї документами для державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відмови у вчиненні дій позивач не отримувала, а тому Тернопільська міська рада жодним чином не порушила права позивача.

Представник позивача адвокат Кавійчик В.П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позовній заяві, просить їх задовольнити з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Притула О.Б. в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог з підстав їх необґрунтованості та недоведеності. Вказала, що засновником ПП «Найсі» ОСОБА_3 не приймалось рішення про звільнення ОСОБА_1 з обійманої нею посади і вказаний факт не доведений стороною позивача.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились з невідомих на те суду причин, про день та час розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

За результатами розгляду справи по суті судом встановлено наступні обставини справи.

Як слідує з наказу ПП «Найсі» про прийом на роботу ОСОБА_1 за №17/К від 11 жовтня 2016 року, ОСОБА_1 приступила до виконання обов`язків згідно рішення засновника з 11 жовтня 2016 року.

Згідно рішення засновника ПП «Найсі» - ОСОБА_3 від 11 березня 2020 року, вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади директора ПП «Найсі» за угодою двох сторін згідно наказу за №10-К від 18 березня 2020 року.

Як вбачається з наказу ПП «Найсі» про звільнення ОСОБА_1 за №10/К від 18 березня 2020 року, ОСОБА_1 слід вважати такою, що звільнена згідно рішення засновника з 18 березня 2020 року за згодою двох сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України та провести остаточний розрахунок.

З відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що у відомостях про ПП «Найсі», зокрема у графі «Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо» зазначено керівником позивача ОСОБА_1 . При цьому, у графі «Перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі частки кожного засновника (учасників) зазначено про те, що засновником ПП «Найсі» є відповідач ОСОБА_3 .

Позивач зверталася до відповідача ОСОБА_3 із листом-повідомленням від 17 липня 2021 року, в якому просила відповідача провести реєстраційні дії, що відбулись в ПП «Найсі», а саме звернутися до нотаріуса для завірення Рішення щодо змін в ПП «Найсі» (юридичної особи, звільнення директора) та провести реєстраційні дії змін стосовно ПП «Найсі».

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що приміщення по АДРЕСА_1 до 23 липня 2019 року належало ТОВ «Наутілус», в якому вона працювала на посаді директора. На першому та другому поверсі завжди працювала піцерія «Челентано», на 2 поверсі працював склад працівників піцерії, які готували їжу, приймалися директори. Це приміщення було у власності ТОВ «Наутілус», вони здавали його в оренду підприємцям та ПП «НАЙСІ». 23 липня 2019 року вказане приміщення було продане фізичній особі ОСОБА_5 , після чого було розірвано договір оренди з ПП «НАЙСІ» і ще двома підприємцями. Надалі вони уклали договір оренди з новим власником даного приміщення. Всі працівники ТОВ «Наутілус» працювали у вказаному приміщенні в офісі на 4 поверсі на підставі укладеного договору оренди вже з новим власником. Там же на 4 поверсі, на підставі договору оренди з новим власником ОСОБА_5 , або її представником, орендувало офіс ПП «НАЙСІ». В ПП «НАЙСІ» працювала директор ОСОБА_1 , головний бухгалтер ОСОБА_6 , яка по сумісництву працювала і в ТОВ «Наутілус», працівники піцерії. Їй стало відомо, що керівника ПП «НАЙСІ» ОСОБА_1 було звільнено після розірвання договору оренди між ФОП ОСОБА_5 та ПП «НАЙСІ». Чи був присутній гр. ОСОБА_3 при цьому вона не пам`ятає. Тільки чула від когось, що ніби то було рішення про звільнення ОСОБА_1 . Сама ОСОБА_1 прийшла працювати в ПП «НАЙСІ» адміністратором. Вона була більше ніж директор, вона привела піцерію до більш якісного обслуговування, всі були дуже задоволені її роботою. З часом ТОВ «Наутілус» переїхало за адресою АДРЕСА_2 . З того часу ОСОБА_4 була впевнена, що ОСОБА_1 звільнена з посади директора, так як раніше вона бачила наказ про її звільнення, знала що підприємство закривається.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що в ТОВ «Найсі» працювала з 2006 року по березень 2020 рік на посаді бухгалтера. ОСОБА_1 була її керівником з 2017 по 2020 рік. На кінець 2020 року засновником ПП «Найсі» був ОСОБА_3 , який в усній формі дав пояснення, що у зв`язку з карантином всі працівники будуть звільнені. Самого ОСОБА_3 бачила в офісі, але з ним не спілкувалась. Прийшла ОСОБА_1 і повідомила, що сьогодні всі працюють останній день. На підставі рішення засновника ПП «Найсі» ОСОБА_3 був наказ керівника ОСОБА_1 про звільнення свідка ОСОБА_6 і на підставі такого ж рішення таким же самим наказом була звільнена ОСОБА_1 . Остання приносила і показувала ОСОБА_6 свій наказ. Наказ про звільнення ОСОБА_6 був підписаний керівником, тобто ОСОБА_1 . Це рішення свідок бачила один раз, перечитавши його. Разом із ними були ще звільнені два працівники на посадах бармен-касир. Особисто на тему свого звільнення ОСОБА_6 не спілкувалась із засновником ОСОБА_3 . Свідок ОСОБА_6 подавала кінцеві звіти після 1 квітня 2020 року в податкові органи та пенсійний фонд. Звітність була підписана електроним ключем ОСОБА_1 і ОСОБА_6 . На той момент ОСОБА_1 і ОСОБА_6 були вже звільнені, але звіти мали бути кимось подані. Після дати звільнення ОСОБА_6 та її керівника ОСОБА_1 , засновник ОСОБА_3 не звертався з жодним питаннями до них. Вони після звільнення взагалі більше не бачились. Свою трудову книжку про звільнення та трудову книжку про звільнення ОСОБА_1 та двох інших працівників заповняла ОСОБА_6 особисто. Всі документи (установчі документи, накладні, зарплатні відомості), які були по підприємству ОСОБА_6 та ОСОБА_1 склали по коробках і залишили в кабінеті, їхня подальша доля їй невідома. Всі документи, за які відповідала ОСОБА_6 вона показала ОСОБА_1 . Ключі від кабінету мала ОСОБА_1 . Двері до офісу закрила ОСОБА_1 . На це підприємство ОСОБА_6 більше не поверталася. Всі зв`язки з ТОВ «Найсі» вона припинила. Розрахунок зі звільненими працівниками по зарплаті ОСОБА_6 нараховувала та проводила особисто як головний бухгалтер разом з компенсацію в повному обсязі. Вже в квітні 2020 року електронні ключи її та ОСОБА_1 , печатки, штампи закінчились. До того моменту, коли вони ще були дійсні ОСОБА_6 здала всю звітність.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У пункті першому частини 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Згідно з частиною першою статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Європейський суд з прав людини вказує, що приватне життя «включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру». Стаття 8 Конвенції «захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом». Поняття «приватне життя» в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на «приватне життя» (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine, № 21722/11, § 165)).

З урахуванням положень частини першої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та усталеної практики Європейського Суду з прав людини необхідно зробити висновок, що наявність у реєстрі інформації щодо позивача як про керівника товариства відноситься до професійної діяльності останнього та охоплюється поняттям «приватне життя».

У пункті 1 частини першої статті 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є угода сторін.

Конституційний Суд України у рішеннях від 7 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

В силу вимог п. п. 12, 13 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про органи управління юридичної особи; відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Згідно з вимогами пункту 6 частини 1 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати таким вимогам: рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству. Рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами), якщо інше не передбачено законом. Рішення уповноваженого органу управління юридичної особи (крім акціонерних товариств, громадських формувань та об`єднань співвласників багатоквартирного будинку) щодо зміни керівника юридичної особи у випадках, коли для прийняття такого рішення достатньо голосів не більше 10 осіб, підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами, які голосували за таке рішення та кількості голосів яких достатньо для прийняття рішення, якщо інше не передбачено статутом юридичної особи. Справжність підписів на рішенні уповноваженого органу управління юридичної особи нотаріально засвідчується з обов`язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів, крім рішень, створених на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та підписаних з використанням кваліфікованого електронного підпису, а також інших випадків, передбачених законом.

В силу вимог п. 2 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п`ятою цієї статті, подаються такі документи: примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв`язку з юридичною особою.

Відповідно до вимог п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: документів, що подаються заявником для державної реєстрації; 2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач працювала на посаді директора ПП «Найсі».

Рішенням засновника ПП «Найсі» - ОСОБА_3 від 11 березня 2020 року вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади директора ПП «Найсі» за угодою двох сторін згідно наказу за №10-К від 18 березня 2020 року.

18 березня 2020 року позивач була звільнена із займаної посади на підставі наказу ПП «Найсі» за №10/К від 18 березня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 згідно рішення засновника за згодою двох сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Таким чином, на даний час, трудові відносини між позивачем та ПП «Найсі» фактично припинені, позивач не виконує будь-яких трудових обов`язків у ПП «Найсі» та не отримує заробітну плату у ньому.

Вказані обставини також підтверджуються поясненнями свідків, які в судовому засіданні повідомили, що у 2020 році трудові відносини між позивачем та ПП «Найсі» були припинені на підставі рішення засновника ОСОБА_3 та відповідного наказу про звільнення ОСОБА_1 .

Водночас, відповідач ПП «Найсі», після звільнення позивача з посади директора ПП «Найсі», в силу вимог ст. ст. 15, 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», не здійснило державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема щодо виключення запису про особу ОСОБА_1 , як директора (керівника) та як особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

Вказана бездіяльність відповідача ПП «Найсі» порушує права позивача, оскільки трудові відносини між нею та ПП «Найсі» фактично припинені, а наявність вказаних відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо керівника ОСОБА_1 , може призвести до безпідставного притягнення позивача до відповідальності у випадку порушенням відповідачем законодавства про працю, може використовуватись у спорі з третьою особою, підпадає під обмеження сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності.

Аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що у даному випадку порушуються права позивача щодо порядку припинення трудового договору.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення, шляхом визнання трудових відносин між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «НАЙСІ» припиненими у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 з посади директора за угодою двох сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України та шляхом зобов`язання ПП «НАЙСІ» подати документи про державну реєстрацію змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, для виключення запису про особу ОСОБА_1 як директора (керівника) та як особи, яка має право вчиняти юридичні дії без довіреності від імені підприємства, відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» протягом 10 (Десяти) робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

Водночас, суд вважає що позовні вимоги позивача про зобов`язання будь-якого державного реєстратора (суб`єкта державної реєстрації), які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати будь-які реєстрації дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, внести зміни про виключення запису про особу як директора (керівника) ПП «Найсі», код ЄДРПОУ 31080327 та як особи, яка має право вчиняти юридичні дії без довіреності від імені товариства, ОСОБА_1 до задоволення не підлягають, оскільки стосуються невизначеного кола осіб, а також з тих підстав, що рішення суду про визнання припиненими трудових відносин позивача із ПП «Найсі» та зобов`язання ПП «Найсі» подати документи про державну реєстрацію змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, для виключення запису про особу ОСОБА_1 як директора (керівника) та як особи, яка має право вчиняти юридичні дії без довіреності від імені підприємства, відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» протягом 10 (Десяти) робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили, є достатнім та належним способом захисту прав позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 81, 200, 263, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «НАЙСІ» припиненими у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 з посади директора за угодою двох сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Зобов`язати Приватне підприємство «НАЙСІ» подати документи про державну реєстрацію змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, для виключення запису про особу ОСОБА_1 як директора (керівника) та як особи, яка має право вчиняти юридичні дії без довіреності від імені підприємства, відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» протягом 10 (Десяти) робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із Приватного підприємства «НАЙСІ» в дохід держави 908 гривень судового збору.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 .

Відповідач: Приватне підприємство «НАЙСІ», адреса: вул. Сагайдачного, 11, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 31080327.

Відповідач: відділ «Центр надання адміністративних послуг у місті Тернопіль» Тернопільської міської ради, адреса: вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 34334305.

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 .

Головуючий суддяДзюбич В. Л