Ухвала

від 03.01.2024 по справі 274/3348/23

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 274/3348/23

Провадження №1-в/0274/706/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.01.2024 м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , представника ДУ «Бердичівська виправна колонія (№ 70)» ОСОБА_5 , засудженого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ «Бердичівська виправна колонія (№ 70)» провадження за клопотанням начальника ДУ «Бердичівська виправна колонія (№70)» у Житомирській області про застосування покарання за наявності кількох вироків щодо засудженого

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, -

в с т а н о в и в:

15.11.2023 на новий розгляд до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з Житомирського апеляційного суду надійшло клопотання адміністрації ДУ "Бердичівська виправна колонія (№70)" з проханням на підставі п. 11 ч. 1 ст. 537, п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, ч. 4 ст. 70 КК України, визначити порядок застосування покарання засудженому ОСОБА_7 за вироками Оболонського районного суду м. Києва від 11.11.2021 та Солом`янського районного суду м. Києва від 01.12.2020.

В судовому засіданні представник ДУ "Бердичівська виправна колонія (№ 70) клопотання підтримав з підстав, викладених в ньому. Просив вирішити питання про виконання двох вироків.

Засуджений ОСОБА_7 , захисник підтримали клопотання адміністрації.

На думку прокурора подання підлягає задоволенню, просив застосувати ст. 70 ч.4 КК України та призначити ОСОБА_7 остаточне покарання 6 років позбавлення волі. Початок строку покарання визначити з 13.09.2021, тобто моменту затримання.

Заслухавши представника випраної колонії, прокурора, засудженого, ознайомившись з матеріалами провадження, особової справи засудженого, суд дійшов висновку, що клопотання про застосування покарання за наявності кількох вироків підлягає задоволенню з таких підстав.

Визначення порядку застосування покарання за наявності кількох вироків можливе, якщо виявиться, що стосовно засудженого існує вирок, який не виконано і про який не було відомо суду, який постановив останній за часом вирок (п.п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 року за № 11 «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов`язаних з виконанням вироків».

Судом встановлено, що вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 01 грудня 2020 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України та призначено покарання: за ч. 1 ст. 186 КК України у виді двох років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 289 КК України у виді п`яти років та десяти місяців позбавлення без конфіскації майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_7 покарання за сукупністю злочинів - п`ять років та десять місяців позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироками Деснянського районного суду міста Києва від 03 червня 2016 року та Подільського районного суду міста Києва від 23 червня 2016 року, призначено ОСОБА_7 покарання за сукупністю злочинів - шість років позбавлення волі без конфіскації майна.

Постановою Верховного Суду від 27.04.2023 вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 01 грудня 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року щодо ОСОБА_7 змінено, виключено рішення про призначення ОСОБА_7 остаточного покарання на підставі ст. 70 ч. 4 КК України. Ухвалено вважати ОСОБА_7 засудженим вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 01 грудня 2020 року за ст. 186 ч. 1, ст. 289 ч. 2, ст. 70 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 10 місяців без конфіскації майна. У решті судові рішення щодо ОСОБА_7 залишені без зміни.

13.09.2021 ОСОБА_7 було затримано та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 289 КК України. В подальшому вироком Оболонського районного суду м. Києва від 11.11.2021 року ОСОБА_7 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначено йому покарання у вигляді п`яти років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією усього майна. Згідно змісту вироку, запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити без змін у вигляді тримання під вартою, строк відбуття покарання рахувати з часу взяття під варту - 13.09.2021 року. Вирок набрав законної сили 13.12.2021 року.

Як вбачається з вироку Оболонського районного суд м. Києва від 11.11.2021 року на час ухвалення цього вироку матеріали справи не містили даних про вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 01.12.2020 року, який на той час не набрав законної сили, а тому суду належить вирішити питання про застосовування покарання за наявності цих двох вироків.

Вирішуючи вказане питання, суду належить вирішити, яке правило призначення остаточного покарання підлягає застосуванню в такій ситуації за сукупністю злочинів (ч. 4 ст. 70КК) чи за сукупністю вироків (ст. 71КК).

За змістом ч. 4 ст. 70 КК, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання призначається за правилами, визначеними частинами 13 цієї статті (сукупність злочинів).

Разом із тим відповідно до ч. 1 ст. 71 КК, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком (сукупність вироків).

Таким чином, законодавець чітко визначив момент у часі, що розмежовує ці два правила це постановлення обвинувального вироку, а не набрання ним законної сили.

Правило призначення покарання за сукупністю вироків є більш суворим, ніж за сукупністю злочинів.

Визначення законодавцем більш суворих правил призначення остаточного покарання за сукупністю вироків, ніж за сукупністю злочинів, обумовлено саме фактом вчинення нового злочину (нових злочинів) після постановлення попереднього вироку, тобто після того, як цю особу вже було засуджено за інший злочин (інші злочини), але вона не зробила висновків зі своєї попередньої протиправної поведінки та факту її засудження, а навпаки продовжила злочинну діяльність, що вказує на підвищену суспільну небезпеку цієї особи та недосягнення виховної мети покарання, призначеного за попереднім вироком.

Таким чином, суди, призначаючи остаточне покарання, повинні застосовувати правила, передбачені ст. 71 КК, якщо злочин вчинено саме після постановлення попереднього обвинувального вироку, а не після набрання ним законної сили. При цьому, час набрання першим вироком законної сили на правило призначення покарання не впливає. Викладене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01.06.2020 у справі № 766/39/17

Зважаючи на те, що згідно з вироком Оболонського районного суду м. Києва від 11.11.2021 злочин, у вчиненні якого визнано ОСОБА_7 винним, було вчинено 04.09.2021, тобто після постановлення вироку Солом`янського районного суду м. Києва від 01.12.2020 року (хоча і до набрання ним законної сили), тому суд застосовує положення ч. 1 ст. 71 КК України, визначаючи остаточне покарання засудженому за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, при цьому суд враховує особу засудженого, суспільну небезпеку та тяжкість скоєних ним злочинів.

Початок строку відбування призначеного покарання суд обраховує з часу затримання засудженого з межах другого кримінального провадження, а саме - 13.09.2021.

На підставі викладеного та керуючись статтями 372, 537, 539 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Вирішити питання про застосування покарання до засудженого ОСОБА_7 за наявності вироку Солом`янського районного суду м. Києва від 01.12.2020, яким його засуджено за ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 10 місяців без конфіскації майна, та вироку Оболонського районного суду м. Києва від 11.11.2021, яким його засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців з конфіскацією усього майна.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання за вирком Солом`янського районного суду м. Києва від 01.12.2020 за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 11.11.2021, призначити ОСОБА_7 до відбуття 06 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 11.11.2021, а саме з 13.09.2021.

На ухвалу може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 7 днів з дня її оголошення, засудженим з моменту вручення йому копії.

Суддя ОСОБА_1