Постанова

від 04.01.2024 по справі 293/1868/23

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №293/1868/23

Провадження № 3/293/24/2024

04 січня 2024 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Проценко Л.Й.,

розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з відділу поліцейської діяльності №1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, зач.1ст.130, ч.2 ст. 126, ч. 6 ст. 121, ч.5 ст. 121 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

09.11.2023 до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності згідно протоколів про адміністративні правопорушення, а саме:

серії ААД №171803 від 13.10.2023 за ч.1 ст. 130 КУпАП (справа №293/1868/23);

серії ААД №171806 від 13.10.2023 за ч.2 ст. 126 КУпАП (справа №293/1870/23);

серії ААД №171805 за ч. 6 ст. 121 КУпАП (справа №293/1869/23);

серії ААД №171804 за ч.5 ст. 121 КУпАП (справа №293/1871/23).

Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судових справ між суддями, 09.11.2023 вищевказані адміністративні матеріали розподілені для розгляду судді Проценко Л.Й.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Згідно вимог п.6 Розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 №814, у разі об`єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.

Отже, суд уважає за доцільне вищевказані справи про адміністративні правопорушення об`єднати в одне провадження. Об`єднаній справі присвоїти №293/1868/23.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорпушення серії ААД №171803 від 13.10.2023 гр. ОСОБА_1 13.10.2023 о 17:27 в с. Видибор по вул. Вишнева 15, керував транспортним засобом Suzuki Lets 2 б/н, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження на визначення алкоголю в організмі людини в установленому законом порядку відмовився із фіксацією на нагрудний відео реєстратор поліцейського, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорпушення серії ААД №171806 від 13.10.2023 гр. ОСОБА_1 13.10.2023 о 17:27 в с. Видибор по вул. Вишнева 15, керував транспортним засобом Suzuki Lets 2 б/н, не маючи права керування даним видом транспортного засобу, чим порушив вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.2 ст. 126 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорпушення серії ААД №171805 від 13.10.2023 гр. ОСОБА_1 13.10.2023 о 17:27 в с. Видибор по вул. Вишнева 15, керував транспортним засобом Suzuki Lets 2 б/н, який незареєстрований в ТСЦ у встановлений законом термін, чим порушив вимоги п.2.9 в Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.6 ст. 121 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорпушення серії ААД №171804 від 13.10.2023 гр. ОСОБА_1 13.10.2023 о 17:27 в с. Видибор по вул. Вишнева 15, керував транспортним засобом Suzuki Lets 2 б/н, без мотошолому, чим порушив вимоги п.2.3 г Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.5 ст. 121 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання, призначене судом на 04.01.2024 повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується довідкою про доставку sms-повідомлення (а.с. 23,24).

Крім того, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 достеменно знав про складення відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення, про що свідчать матеріали справи.

Вирішуючи питання про розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд керується ч.1 ст.268 КУпАП, яка вказує на те, щосправа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Така позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно дост.17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі "Пономарев проти України" Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Отже, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, з урахуванням вищенаведеного, суд уважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі ОСОБА_1 у зв`язку з чим розглядає справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 згідно вищезазначених протоколів, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

За приписами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно доЗакону України "Продорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху (далі- ПДР). Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина).

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно вимогст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно вимогст.251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Згідно зіст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП суд зазначає таке:

Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №171803 від 13.10.2023 гр. ОСОБА_1 13.10.2023 о 17:27 в с. Видибор по вул. Вишнева 15, керував транспортним засобом Suzuki Lets 2 б/н, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження на визначення алкоголю в організмі людини в установленому законом порядку відмовився із фіксацією на нагрудний відео реєстратор поліцейського, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Згідно із пунктом 2.9 (а)Правил дорожнього руху, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306 (далі Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.5 Правил).

Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушення, передбаченого ч.1статті 130 КУпАП.

Згідно п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільнимнаказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року(далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Інструкції).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно достатті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі - заклад охорони здоров`я (п. 7 Інструкції).

Згідно ізстаттею 266 КУпАПогляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Частиною 1ст.130 КУпАПвстановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд встановив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ч.1ст. 130 КУпАП з огляду на таке.

Поліцейськими протокол про адміністративне правопорушення ААД №171803 від 13.10.2023, складений за відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку.

Як вбачається із матеріалівсправи, відмова водія пройти огляд на стан сп`яніння в установленому закономпорядку зафіксована на технічні засоби відповідно до норм ст.266 КУпАП та відповідний диск долучений до матеріалів справи.

Відповідно до вимогстатті 251 КУпАПтехнічні засоби, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та відповідно до положень статей251,252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Із долученого до протоколу про адміністративнеправопорушення відеозапису події (а.с.10), убачається,що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за порушення правил дорожнього руху, що підтверджується копією протоколу про адмінстративне правопорушення серії ААД №171804 від 13.10.2023 за сч. 5 ст. 121 КУпАП (а.с.3). Під час спілкування з ОСОБА_1 , зокрема, в ході з`ясування обставин за виявлене правопорушення, працівники поліції встановили, що ОСОБА_1 є особою неповнолітнього віку та виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння про які повідомили останньому. Далі гр. ОСОБА_1 роз`яснені права та обов`язки передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 відмовився. Після цього останньому запропоновано пройти такий огляд у найближчому медичному закладі, на що ОСОБА_1 також відмовився. При цьому ОСОБА_1 показав, що вчора пив пиво.

Після відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, повідомлено, що відносно нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

З відеозапису також убачається, що після задокументування правопорушення ОСОБА_1 попереджено про заборону руху до повного протвереження.

У цьому провадженні вирішальним для визнання особи винуватою є встановлення факту саме відмови водія виконати вимогупрацівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння, з урахуванням того, що водій мав ознаки алкогольного сп`яніння.

Отже, вина ОСОБА_1 увчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується доданими до матеріалів про адміністративне правопорушення доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №171803 від 13.10.2023 (а.с.2);

- відеозаписом події від 13.10.2023, що міститься на оптичному диску, який долучений до матеріалів справи (а.с. 10).

Також в матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Черняхівського ТМО від 13.10.2023 о 17:35 год. (а.с.5), акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, за якими ОСОБА_1 від огляду відмовився (відеозапис); розписка про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу від 13.10.2023 (а.с. 7); розписка про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених статтями 55,56,59,63 Конституції України та ст. 268 КУпАП від 13.10.2023 (а.с.6).

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 при можливій недовірі до працівників поліції при огляді на місці за допомогою приладу "Драгер", мав беззаперечну змогу скористатись своїм правом та пройти відповідний огляд саме у найближчому медичному закладі, довести свою позицію, разом з цим, відмовився від огляду, як на місці зупинки, так і у запропонованому працівниками поліції відповідному медичному закладі, який знаходиться у смт Черняхів.

Докази, які містяться на оптичному диску, доданому до матеріалів справи, відеозапис саме факту пропонування пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та факту відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку як на місці зупинки транспортного засобу так і у медичному закладі, що і підлягає встановленню під час розгляду цієї справи є безперервним.

Водночас, суд звертає увагу, що в межах цього провадження встановлюється саме склад правопорушення у виді відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, відеозапис в цій частині є належними та допустимими, оскільки на ньому зафіксована об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення в повному обсязі.

Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.126 КУпАП суд зазначає таке:

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №171806 від 13.10.2023 гр. ОСОБА_1 13.10.2023 о 17:27 в с. Видибор по вул. Вишнева 15, керував транспортним засобом Suzuki Lets 2 б/н, не маючи права керування даним видом транспортного засобу, чим порушив вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п. 2.1 а) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Порушення вимог даного пункту Правил дорожнього руху тягне за собою адміністративну відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП диспозицією якої визначено настання відповідальності саме за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Аналізуючи матеріали справи відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи при цьому особу неповнолітнього, суд вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 статтею 126 КУпАП України, а відтак дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.126 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом та підтверджується матеріалами справи.

В ході розгляду справи, суд також установив, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №171805 від 13.10.2023 та протоколу про адміністративне правопорпушення серії ААД №171804 від 13.10.2023 гр. ОСОБА_1 13.10.2023 о 17:27 в с. Видибор по вул. Вишнева 15, керував транспортним засобом Suzuki Lets 2 б/н, який незареєстрований в ТСЦ у встановлений законом термін та керував таким транспортним засобом без мотошолому, чим порушив вимоги п.2.9 в та п.2.3 г Правил дорожнього руху.

Своїми діями гр. ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення відповідальність за які предбачена ч.6 ст. 121 та ч.5 ст. 121 КУпАП.

Так, диспозиція ч.6 ст. 121 КУпАп передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку.

За п.2.9 в Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака…

Диспозиція ч.5 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Як визначено у п.2.3 г Правил дорожнього руху водій зобов`язаний під час руху на мотоциклі або мопеді бути в застебнутому мотошоломі й не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.

Суд встановив, що протиправна та винна поведінка ОСОБА_1 за вчинення правопорушень, передбаченихч.6ст.121та ч.5ст.121КУпАП, підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративне правопорушення та додатках до нього, ОСОБА_1 не спростовано.

За таких обставин суд уважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений як ч.6 ст. 121 так і ч.5 ст. 121 КУпАП та вина останнього у вчиненні таких адмінстративних правопорушеннях є доведеною поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так, у п.52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Відповідно до п.2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.

Суд встановив, що поліцейським протоколи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 складені в установленому законом порядку, відповідають вимогам ст.256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

В рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Досліджені та оцінені судом докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1ст.130, ч.2 ст. 126, ч. 6 ст. 121, ч.5 ст. 121 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. У суду відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Згідност.34,35 КУпАП обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

При накладенні адміністративного стягнення, враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, який є неповнолітньою особою, ступінь його вини, майновий стан, суд уважає за можливе притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.130, ч.2 ст. 126, ч. 6 ст. 121, ч.5 ст. 121 КУпАП.

Згідно зіч. 2 ст. 13 КУпАП, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44,51,89,121-127,130, статтею 139, частиною третьоюстатті 154, частиною другою статті 156, статтями 173,173-4,174,183-1,185,190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбаченістаттею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбаченістаттею 24-1 цього Кодексу.

Отже, вказана норма закріплює право суду, а не обов`язок, застосувати до неповнолітнього заходи впливу передбачені ст. 24-1 КУпАП.

Згідно ст. 1 КУпАП завданням Кодексу, окрім іншого, є зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

ОСОБА_1 перебуває саме у тому віці, коли у особи формується повага до закону, уявлення про відповідальність та невідворотність покарання за скоєні вчинки.

Водночас суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом без посвідчення водія та, зокрема, недотримався також Правил дорожнього руху, які забороняють керувати транспортним засобом без мотошолому та реєстрації такого транспортного засобу, та відмовився виконувати законну вимогу працівників поліції про проходження огляду на стан сп`яніння, що свідчить про формування викривленого уявлення про законність та безвідповідального ставлення до небезпеки, що може бути спричинена його діями.

За таких обставин, суд уважає, що жоден із заходів передбачених ст.24-1 КУпАП не буде дієвим запобіжником від вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень в подальшому, а навпаки укріпить переконання у власній безкарності.

Таким чином, підстав для застосування до неповнолітнього ОСОБА_1 заходів впливу, передбаченихст. 24-1 КУпАП, з огляду на характер вчинених правопорушень, не вбачається, тому він підлягає відповідальності на загальних підставах.

Крім того, згідно з п. 28 Постанови N 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Оскільки ОСОБА_1 не отримував у встановленому порядку посвідчення на право керування транспортними засобами, додаткове адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами до нього не може бути застосовано.

Враховуючи викладене, беручи до уваги обставини справи, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення відповідно до вимог ч.2 ст.36 КУпАП у межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч.1 ст.130 КУпАП, у вигляді штрафу без позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно дост. 40-1 КУпАПсудовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7,13, 34-35, ч.2 ст.36, 40-1, ч.1ст.130, ч.2 ст. 126, ч.5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, 245, 251, 252, 256,266, 291, 294, 307,308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення №293/1868/23, №293/1869/23, №293/1870/23, №293/1871/23 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130, ч.2 ст. 126, ч.5 ст. 121, ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Об`єднаній справі присвоїти єдиний унікальний №293/1868/23.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) грн без позбавлення права керування транспортними засобами.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

На підставі частини 2 статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) грн без позбавлення права керування транспортними засобами.

Штраф підлягає сплаті на р/р UA368999980313060149000006001, отримувач коштів ГУК у Житомирській області/21081300, код отримувача 37976485; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок на користь держави (адреса: вул.Липська, 18/5, м.Київ, 01601; код ЄДРПОУ 26255795); отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 "Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)".

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

На постанову суду протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, має бути наданий (надісланий) правопорушником до суду.

У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Згідно ст.308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.

Повний текст постанови виготовлений: 08.01.2024.

Суддя Людмила ПРОЦЕНКО