Ухвала

від 08.01.2024 по справі 552/117/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ПОЛТАВИ

Справа №552/117/24

Провадження № 2-з/552/6/24

У Х В А Л А

08.01.2024 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря судового засідання Лихошвай А.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в Київський районний суд м. Полтави з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання квартири об`єктом спільної сумісної власності та визнання за позивачем в порядку поділу майна подружжя, права власності на частку квартири. У позовній заяві просить визнати спільною сумісною власністю сторін квартиру за адресою АДРЕСА_1 та визнати за позивачем у порядку поділу спільної сумісної власності, право власності на 43/1000 частки зазначеної квартири.

Позивач також подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кв. АДРЕСА_2 .

Відповідно до вимог ч.1 ст. 153 ЦПК України заява розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Суд, розглянувши матеріали, дійшов донаступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 ст.149 ЦПК України також передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З поданої до суду заяви ОСОБА_1 не вбачається підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Пунктом 4Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від22.12.2006року №9«Про практикузастосування судамицивільного процесуальногозаконодавства прирозгляді заявпро забезпеченняпозову» наголошує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно частин 5, 6ст. 153 ЦПК Українизалежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

З заяви про забезпечення позову не вбачається посилання на відповідні докази чи обґрунтування яким чином невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Як вбачається, заява про забезпечення доказів ґрунтується лише на припущеннях позивача , а саме, що невжиття відповідних заходів в подальшому може ускладнити або унеможливити в майбутньому виконання рішення суду в разі задоволення позову .

З урахуванням викладеного, у зв`язку з недоведеністю підстав, передбачених ч. 2ст. 149 ЦПК України, в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний термін апеляційної скарги.

Головуючий суддя Ж.В.Кузіна