Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/90/24
Провадження № 2/711/593/24
У Х В А Л А
08 січня 2024 року суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Булгакова Г.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «АвтоФінанс», Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватного виконавця Кісельової Віталіни Володимирівни про захист прав споживачів та усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття обтяжень,-
в с т а н о в и в:
Представник ОСОБА_1 адвокат Горобець С.О. звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із вищевказаним позовом, в якому просив усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні власністю, а саме автомобілем марки SAIPA TIBA, 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , об`єм двигуна 1497 см. куб. шляхом зняття обтяжень на рухоме майно і виключення записів з державного реєстру обтяжень рухомого майна, а саме:
-обтяження № 26781418, зміна обтяження, Д3035БДАБ, дата реєстрації: 09.07.2019 17:39:33, зареєстрував: ОСОБА_2 , Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, контрольна сума: 7А3472289Б, суб`єкт: боржник: ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс», Обтяжувач: Печерський РВ ДВС м. Київ ГТУ10 у м. Києві (34979022);
-обтяження № 26670830, зміна обтяження, 1ВЕ80577ЕЕ, дата реєстрації: 30.05.2019 19:34:54, зареєстрував: ОСОБА_2 , Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, контрольна сума: 1ВЕ80577ЕЕ, суб`єкти: боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» (38104479), обтяжувач: Печерський РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві (34979022);
-обтяження № 17309514, зміна обтяження, 83248ГДГ4Д, дата реєстрації: 19.02.2019 12:32:46, зареєстрував: ОСОБА_3 . Приватний виконавець Кісельова В.В., контрольна сума: 95Д6В4А28А, суб`єкти: боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» (38104479); Обтяжувач: Приватний виконавець Кісельова Віталіна Володимирівна (3235616103).
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Булгаковій Г.В.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено наступне.
За приписами частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК України.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Так, частиною 3 статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов, що саме вимагає позивач (предмет позову), обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову) та докази, що підтверджують ці обставини.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.
За загальним правилом підсудності цивільних справ, позови пред`являються за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача фізичної особи або місцезнаходженням юридичної особи, згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено законом (стаття 27 ЦПК України).
Між тим, процесуальним законом передбачені випадки альтернативної підсудності, тобто за вибором позивача.
Так, згідно із частиною 5 статті 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Позивачем пред`явлено позов до Придніпровського районного суду м. Черкаси за правилами альтернативної підсудності в порядку частини 5, 16 статті 28 ЦПК України, з посиланням на віднесення спору до категорії справ про захист прав споживачів.
Водночас, згідно із статтею 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Із пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).
Отже, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду для дотримання вимог статті 175 ЦПК України зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено (стаття 21 Закону України «Про захист прав споживачів»), тим самим навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
Однак, в порушення даних вимого закону, позивач у своїй позовній заяві не посилається на зміст позовних вимог та обставини, якими обґрунтовує позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», та не зазначає про те, яке право споживача порушено у відповідності до статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів».
Виходячи із системного аналізу положень Закону України «Про захист прав споживачів», для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, із зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».
Таким чином, обґрунтування позивача з приводу застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про захист прав споживачів» та звільнення позивача від сплати судового збору потребують уточнень, оскільки зі змісту позовних вимог слідує, що на дані правовідносини не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів» і, як наслідок, позивач має сплатити судовий збір та визначитися з підсудністю справи, так як підсудність справи за вибором позивача також не може бути застосована.
Крім того, відповідно до вимог частини 5 статті 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому, відповідно до частини 1 та 2 статті 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Вказуючи на належність засвідчення копії суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів «Згідно з оригіналом», назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки.
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем, в обґрунтування своїх вимог, не надано копії договору фінансового лізингу № 00102 від 21.11.2014 та копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а додана до позовної заяви копія відповіді регіонального центру від 18.07.2023 виготовлена в неналежній якості, що унеможливлює повне та всебічне дослідження даного доказів.
Крім цього, зі змісту позовних вимог взагалі не зрозуміло яким чином Білозерський відділ державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) порушує права позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, оскільки обтяження на рухоме майно накладені Печерським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та приватним виконавцем Кісельовою В.В.
Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє заявника та надає йому строк на усунення недоліків.
Оскільки, позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, то її необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
В разі невиконання вимог ухвали суду, позовна заява, відповідно до частини 3 статті 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 185 ЦПК України, суддя,-
п о с т а н о в и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «АвтоФінанс», Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватного виконавця Кісельової Віталіни Володимирівни про захист прав споживачів та усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття обтяжень - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання даної ухвали.
Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення вказаних недоліків у зазначений строк, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Г. В. Булгакова
Суд | Придніпровський районний суд м.Черкас |
Дата ухвалення рішення | 08.01.2024 |
Оприлюднено | 09.01.2024 |
Номер документу | 116139718 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів» |
Цивільне
Придніпровський районний суд м.Черкас
Булгакова Г. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні