Ухвала

від 31.08.2023 по справі 372/2852/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №372/2852/23

2/760/9710/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про залишення позовної заяви без руху

31 серпня 2023 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Митрофанова А.О., дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Обухівського районного суду Київської області про надання дозволу оформлення спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

До Обухівського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Обухівського районного суду Київської області про надання дозволу оформлення спадщини.

26 червня 2023 року розпорядженням голови Обухівського районного суду Київської області цивільну справу направлено до Київського апеляційного суду для визначення підсудності.

13 липня 2023 року ухвалою Київського апеляційного суду для забезпечення розгляду позовної заяви визначено Солом`янський районний суд міста Києва.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Пунктами 5, 8 частини 3 статті 175 ЦПК України передбачено, що саме в позовній заяві зазначаються докази, що підтверджують кожну обставину, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначенням доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Позов пред`явлено до Обухівського районного суду Київської області, однак позивач не зазначив, чим саме відповідач порушив, не визнає, або оспорює його права, за захистом яких має місце звернення до суду.

Разом з тим, районні у містах ради ( у разі їх створення) та їх виконавчі органи відповідно до Конституції та законів України здійснюють, зокрема, управління рухомим та нерухомим майном, та іншими об`єктами, що належать до комунальної власності територіальних громад районів у містах.

Обсяг і межі повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів визначаються відповідними міськими радами за узгодженням з районними у містах радами з урахуванням загальноміських інтересів та колективних потреб територіальних громад районів у містах.

У разі відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом позивачу необхідно залучити до участі у справі відповідну селищну, сільську, районну або міську раду, які і будуть представляти інтереси територіальної громади.

Відповідно до ст. 392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Належним відповідачем є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно.

Відповідно до листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року або ж спадкодавець проживав в іншій державі, спадкоємець є іноземним громадянином та проживає в іншій державі, а спадкове майно знаходиться на території України. Обставини, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 179 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК) у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця. Слід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. У випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов`язаний витребувати такі докази (ч.1 ст.137 ЦПК). У разі якщо особи, які беруть участь у справі, не заявляють клопотання про витребування доказів, зокрема, копій документів із спадкової справи, обов`язком суду на підставі ч.4 ст.10 ЦПК є роз`яснення наслідків невчинення такої процесуальної дії. Запит суду до нотаріальної контори має стосуватись документів щодо обставин, які підлягають встановленню судом, зокрема, це відомості про осіб, які звертались до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, яким видано свідоцтва про право на спадщину, свідоцтво про право на частку в спільному майні подружжя тощо.

Позивач просить надати ОСОБА_3 та його брату ОСОБА_4 право на оформлення спадщини. Однак, ОСОБА_2 не зазначений у позовній заяві як позивач, також відсутні документи підтверджуючи право на представництво.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 177 УЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з наданих матеріалів, на підтвердження звільнення від сплати судового збору, ОСОБА_1 долучив до заяви копію посвідчення учасника бойових дій.

У відповідності до вимог п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі №545/1149/17, норма п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст.12,22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року зроблено правовий висновок, згідно якого учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.

Враховуючи предмет та підставу позову, відсутні підстави для застосування положень ст.ст.12,22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та звільнення позивача від сплати судового збору.

Зважаючи на приписи ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час звернення становить 1073 грн. 60 коп.

У зв`язку з викладеним, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність вимогам ст. 175 ЦПК України, визначити коло учасників справи, викласти обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, належним чином сформулювати позовні вимоги, надати оригінал квитанції про сплату судового збору, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження заяви до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Обухівського районного суду Київської області про надання дозволу оформлення спадщини - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Митрофанова