Справа № 202/14020/23
Провадження № 2/202/376/2024
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 січня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді - Бєсєди Г.В.
за участю секретаря - Травкіної В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ліра." до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості по внесках на утримання спільного майна, -
ВСТАНОВИВ:
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернувся представник об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ліра." з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості по внесках на утримання спільного майна.
В обґрунтування позовної заяви, зазначає, що відповідачі є власниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 . ОСББ "Ліра." надає співвласникам будинку послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової територій. Позивач належним чином виконав перед відповідачами свої зобов`язання щодо належного утримання та використання спільного майна будинку, проте відповідачі неналежним чином здійснює оплату внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території та оплату комунальних послуг, у зв`язку із чим у них утворилась заборгованість за надані послуги в сумі 29 144, 75 грн.; три відсотки річних - 2 132, 19 грн.; інфляційні втрати - 10 579, 54 грн.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Скалецький В.А. надав відзив на позовну заяву в якому зазначав про сплив строку позовної давності до частини вимог та відповідно просив застосувати позовну давність та відмовити в задоволенні позову в цій частині. Зазначав, що позивач звернувся до суду з позовною заявою 18.07.2023, позовна давність розпочалася та не переривалась з липня 2017 року, а тому просив застосувати строк позовної давності до позовних вимог з березня 2016 по липень 2020 року. Загальна заборгованість за зазначений період становить 12 828, 55 грн. у зв`язку з чим відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у зазначеній частині. 3% річних, згідно розрахунку позивача за період з березня 2016 по липень 2020 року, становили 1608, 14 грн. у зв`язку з чим позовна давність застосується до вимог у зазначеній частині та відповідач прохає суд відмовити у задоволенні позовних вимог у зазначеній частині також. Оскільки позивачем надано невірний розрахунок інфляційних витрат, які розраховувалися виключно із однієї загальної суми 29 144,74 навіть за період коли така заборгованість не існувала. Відповідач позбавлений можливості надати відповідні заперечення у зазначеній частині та просить суд відмовити в задоволенні вимог про стягнення інфляційних витрат у розмірі 10 579, 54 грн. у повному обсязі.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи в їх відсутність та письмові пояснення на відзив у яких наведено нові розрахунки заборгованості.
Представник відповідачів - адвокат Скалецький В.А. надав заяву про розгляд справи без участі відповідачів. Суму боргу в розмірі 16 791, 20 грн. та 3 % річних визнав. В решті позовних вимог просив відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», власник квартири зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Статтею 151 Житлового кодексу України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок неналежного виконання відповідачами свого обов`язку щодо сплати витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території станом на у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 29 144, 75 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за послуги з теплопостачання, яка виникла за період з березня 2016 року по червень 2023 року.
Відповідно до статті 256ЦК України,позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частиною четвертою статті 267ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Частинами першою, п`ятою статті 261ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Позовна давність відповідно до частини першої статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього кодексу.
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).
ЄСПЛ зауважує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли би бути ущемлені у разі, якщо би було передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу» (див. mutatis mutandis рішення у справах «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» від 20 вересня 2011 року («OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia», заява № 14902/04, § 570), «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» від 22 жовтня 1996 року («Stubbings and Others v. the United Kingdom», заяви № 22083/93 і № 22095/93, § 51)).
Частина четверта статті 267 ЦК України визначає, що поза межами позовної давності вимоги задовольнятися не можуть, і сплив цього строку є підставою для відмови у позові.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)- тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).
Відповідно до статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).
Частиною 1 ст. 32 Закону «Про житлово-комунальні послуги"»встановлено, що плата за послуги нараховується щомісячно.
А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення щомісячного платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Оскільки позивачем не надано доказів погодження між сторонами іншого строку.
При цьому, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та другастатті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).
Аналіз зазначених норм цивільного права визначає, що за щомісячними платежами перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове зверненняборжника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій, такий висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 27 квітня 2020 року у справі № 3-269гс16.
У Постанові Верховного Суду від 08 листопада 2020 року у справі № 6-2891цс18 вказано, що відповідно до частин першої, третьої статті 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново. Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою».
Як вбачається із матеріалів справи, позовна заява подана 18.07.2023, що підтверджується вхідним штампом суду, тобто після спливу позовної давності щодо щомісячних платежів по липень 2020 року. Матеріали справи не містять будь-яких доказів вчинення відповідачами дій, які свідчать про визнання ними боргу у період з березня 2016 року по липень 2020 року.
Разом з тим, позивачем не пропущено позовну давність щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за щомісячними платежами за період з липня 2020 року в розмірі, що за перерахунком становить 16 770, 80 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Беручи до уваги наведене та перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що у зв`язку з наявністю заборгованості по виконанню зобов`язання по сплаті послуг по утриманню будинку, з відповідача також підлягають стягненню на підставі ст. 625 ЦК України три відсотки річних - 727, 51 грн. та збитки від інфляції - 8 371, 23 грн.
Враховуючи зазначене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (61, 81 %).
Відповідно до частини четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ліра." до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості по внесках на утримання спільного майна - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ліра." (м. Дніпро, вул. М. Міхновського, буд. № 4, код ЄДРПОУ 40270805) заборгованість в сумі 25 869 (двадцять п`ять тисяч вісімсот шістдесят дев`ять) грн. 54 коп., яка складається з: 16 770, 80 грн. - заборгованість зі сплати внесків співвласників на управління будинком, 727, 51 грн. - 3 % річних від простроченої суми заборгованості, 8 371, 23 грн. - інфляційні збитки.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ліра." (м. Дніпро, вул. М. Міхновського, буд. № 4, код ЄДРПОУ 40270805) судовий збір у сумі 414,75 з кожного.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Повний текст рішення складений 08 січня 2024 року.
Суддя Г.В. Бєсєда
Суд | Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 08.01.2024 |
Оприлюднено | 09.01.2024 |
Номер документу | 116140557 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них про стягнення плати за користування житлом |
Цивільне
Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
Бєсєда Г. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні