Рішення

від 21.12.2023 по справі 632/1457/21

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 632/1457/21 провадження № 2/632/61/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 грудня 2023 року м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого у справі судді Библіва С.В., за участі секретаря судового засідання Кузьменко М.В., прокурорів Лозівської окружної прокуратури Харківської області Старишка В.В. та Ніколайчук А.М., представника відповідачки ОСОБА_1 , адвоката Зеленського О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області до ОСОБА_1 , Фермерського Господарства «Грущенка Володимира Петровича» в особі голови Грущенка Володимира Петровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про витребування із незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Держави в особі Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди,-

В С Т А Н О В И В :

26.07.2021 року керівник Лозівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Фермерського Господарства «Грущенка Володимира Петровича» в особі голови Грущенка Володимира Петровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про витребування із незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Держави в особі Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди.

Позов обґрунтований тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №5908-СГ від 04.07.2016 року ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Берецької сільської ради Лозівського (колишнього Первомайського) району Харківської області, орієнтовним розміром земельної ділянки 2 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 12.10.2016 року №11113-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 6324581000:10:000:0096), яка знаходиться за межами населених пунктів в територіальних межах Берецького старостинського округу Олексіївської сільської ради Лозівського (колишнього Первомайського) району Харківської області, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства. На підставі зазначеного наказу на вказану земельну ділянку державним реєстратором 04.11.2016 зареєстровано право власності за ОСОБА_4 22.12.2016 приватним нотаріусом Первомайського районного нотаріального округу Вовк І.В. право власності ОСОБА_4 на вказану земельну ділянку припинено на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2016, укладеного з ОСОБА_2 .

Заочним рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 29.05.2019 року у справі № 632/2229/18 та постановою Харківського апеляційного суду від 20.11.2019 року позовні вимоги першого заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру Харківської області, скасування державної реєстрації про право власності та витребування спірної ділянки у власність Держави задоволено. Зокрема, визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгекадастру у Харківській області № 5908-СГ від 04.07.2016 року "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності; визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 12.10.2016 року № 11113-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність", яким ОСОБА_4 передано земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 6324581000:10:000:0096 загальною площею 2 га, що знаходиться за межами населених пунктів Берецької сільської ради Первомайського району Харківської області; витребувано у ОСОБА_2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 6324581000:10:000:0096, площею 2,0000 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Берецької сільської ради Первомайського району Харківської області на користь Держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області шляхом внесення відомостей про земельну ділянку до земельно-кадастрової документації; скасовано державну реєстрацію про право власності, здійсненої у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6324581000:10:000:0096, площею 2,0000 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Берецької сільської ради Первомайського району Харківської області.

Крім того, ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу від 23.11.2018 року передала у власність ОСОБА_3 спірну земельну ділянку і право власності за останньою зареєстроване приватним нотаріусом Первомайського нотаріального округу Вовк І.В. р/н НОМЕР_1 . Відповідно до договору оренди від 07.02.2019 року ОСОБА_3 передала земельну ділянку в оренду ФГ «Грущенка Володимира Петровича» строком до 04.02.2034 року. Право оренди зареєстровано 11.02.2019 року держреєстратором Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, номер запису про інше речове право 30286176. Також, ОСОБА_3 відповідно до договору дарування від 07.06.2021 року передала безоплатно у власність ОСОБА_1 все ту ж спірну земельну ділянку. Право власності зареєстроване приватним нотаріусом Вовк І.В. 07.06.2021 року, номер запису 43265654.

Все вказане унеможливлює реалізацію Олексіївською сільською радою Лозівського району Харківської області, як розпорядником земельної ділянки, правомочностей власника землі.

На час подання позовної заяви земельна ділянка власникові не повернута. Відповідачі ОСОБА_1 та ФГ «Грущенка Володимира Петровича» не могли законно набути відповідних речових прав на спірну земельну ділянку (право приватної власності та право користування). Прокопенко всупереч вимог ст. ст. 116, 118, 121 ЗК України отримав земельну ділянку, але підстави набуття такого права відпали з набранням чинності рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 29.05.2019 року, тобто наступні власники та користувач право на земельну ділянку не мають.

Позивач вважає, що в силу ст. ст. 387-388 ЦК України має право ставити перед судом питання щодо витребування у ОСОБА_1 спірної земельної ділянки на користь Олексіївської сільської ради Харківської області та скасування державної реєстрації права власності та оренди за відповідачами.

09.08.2021 року провадження у справі за ухвалою судді відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання на 08.09.2021 року, яке було відкладено на 28.09.2021 року через неналежне повідомлення відповідачки ОСОБА_1 про нього, а з 28.09.2021 року на 18.11.2021 року через неотримання відповідачкою ОСОБА_1 копії позовної заяви.

18.10.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідачки ОСОБА_1 , адвоката Зеленського О.С., в якому він просив повністю відмовити у задоволенні позову. Зокрема зазначено:

по-перше, що прокуратура може представляти у суді інтереси держави, а у вказаній справі вона представляє інтереси територіальної громади, на що права не має, Олексіївська сільська рада Лозівського району Харківської області може сама виступити у процесі та відстоювати свої права, а участь прокурора впливає на принцип рівності сторін, порушуючи права відповідачів;

по-друге, на підставі норм ст. ст. 330, 387, 388 ЦК України позивач не може витребувати своє майно, оскільки ОСОБА_1 є добросовісним набувачем. Земельна ділянка вибула від компетентних органів державної влади саме в результаті реалізації їх усвідомленого волевиявлення;

по-третє, позивачем не доведено наявності суспільного інтересу у спірних правовідносинах;

по-четверте, задоволення позовних вимог призведе до непропорційності втручання у право власності добросовісного набувача, оскільки на нього перекладається надмірний тягар шукати способи компенсації своїх втрат.

19.10.2021 року стороною позивача надано відповідь на відзив.

З 18.11.2021 року підготовче засідання відкладено на 23.12.2021 року за заявою адвоката Зеленського О.С. для підготовки заперечень на відповідь на відзив, які були надані до суду 24.11.2021 року.

23.12.2021 року ухвалою суду закрито підготовче засідання з призначенням справи до розгляду по суті на 10.02.2022 року, яке через перебування судді у додатковій відпустці відкладено на 24.03.2022 року.

Через військову агресію рф проти України справа до розгляду призначена була вже на 10.11.2022 року і відкладена через неявку сторін на 03.01.2023 року, а потім на 08.02.2023 року через відсутність відомостей про одержання відповідачами судових повісток.

Через зайнятість представника відповідачки у іншому судовому засіданні за його заявою розгляд відкладено на 29.03.2023 року, а потім на 08.06.2023 року через неможливість провести відеоконференцію із адвокатом Зеленським О.С., оскільки у нього відсутнє електропостачання і з тих самих причина - на 30.08.2023 року. З 30.08.2023 року відкладено на 30.10.2023 року та на 21.12.2023 року через відсутність зв`язку для проведення відеоконференції.

В судовому засідання прокурор підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Представник Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області у своїй заяві просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги повністю підтримує.

Представник відповідачки ОСОБА_1 , адвокат Зеленський О.С. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив. Сама відповідачка до суду не прибула.

Представник відповідача Фермерського Господарства «Грущенка Володимира Петровича» в особі голови Грущенка Володимира Петровича до судового засідання не прибув, хоча належним чином був судом сповіщений про дату, час та місце його проведення, відзиву на позовну заяву не надав.

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру в Харківській області до суду не прибув, проте надав судові заяву про розгляд справи без його участі.

Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були про нього повідомлені, письмових пояснень не надали, ставлення до позовних вимог судові не відомі.

Враховуючи викладене суд ухвалив проводити судове засідання без сторін, які до суду не прибули, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення сторін, що прибули, вивчивши позовну заяву, відзив на позовну заяву сторони ОСОБА_1 , відповідь на її відзив, заперечення на відповідь, інші документи та матеріали справи, оцінивши всі докази окремо та у сукупності, суд встановив обставини та відповідні до них правовідносини.

відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій, крім іншого, надаються такі пільги: першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Згідно ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, в тому числі, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Постанова КМ України від 07.06.2017 № 413 «Про деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» закріплюється першочерговість забезпечення земельними ділянками учасників антитерористичної операції.

Відповідно до положень зазначеної постанови Держгеокадастр та його територіальні органи підчас передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність у межах норм безоплатної приватизації повинні визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області (крім надання земельних ділянок особам, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6,пунктів 11-14частини другої статті 7 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (учасникам антитерористичної операції).

Згідно даної постанови, Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність у межах норм безоплатної приватизації повинні:визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області (крім надання земельних ділянок особам, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6,пунктів 11-14 частини другої статті 7 (що стосується прав осіб з інвалідністю внаслідок війни) Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

Таким чином, надання у власність земельних ділянок учасникам АТО здійснюється у порядку, визначеному ст. 118 ЗК України, за умови, що учасник бойових дій не скористався своїм правом на безоплатне отримання у власність земельної ділянки.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов`язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Заочним рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 29.05.2019 року у справі № 632/2229/18 та постановою Харківського апеляційного суду від 20.11.2019 року, які набрали чинності 20.11.2019 року (а.с.25-33), позовні вимоги першого заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру Харківської області, скасування державної реєстрації про право власності та витребування спірної ділянки у власність Держави задоволено. Зокрема, визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгекадастру у Харківській області № 5908-СГ від 04.07.2016 року "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності; визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 12.10.2016 року № 11113-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність", яким ОСОБА_4 передано земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 6324581000:10:000:0096 загальною площею 2 га, що знаходиться за межами населених пунктів Берецької сільської ради Первомайського району Харківської області; витребувано у ОСОБА_2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 6324581000:10:000:0096, площею 2,0000 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Берецької сільської ради Первомайського району Харківської області на користь Держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області шляхом внесення відомостей про земельну ділянку до земельно-кадастрової документації; скасовано державну реєстрацію про право власності, здійсненої у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6324581000:10:000:0096, площею 2,0000 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Берецької сільської ради Первомайського району Харківської області.

Таким чином, судами встановлено, що ОСОБА_4 набув права власності на спірну земельну ділянку незаконно, в наслідок подвійної приватизації, а тому, не мав права на її відчуження за договором купівлі-продажу ОСОБА_2 , за якою право власності скасовано судом.

Проте, ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу від 23.11.2018 року передала у власність ОСОБА_3 спірну земельну ділянку і право власності за останньою зареєстроване приватним нотаріусом Первомайського нотаріального округу Вовк І.В. р/н НОМЕР_1 . Відповідно до договору оренди від 07.02.2019 року ОСОБА_3 передала земельну ділянку в оренду ФГ «Грущенка Володимира Петровича» строком до 04.02.2034 року. Право оренди зареєстровано 11.02.2019 року держреєстратором Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, номер запису про інше речове право 30286176. Також, ОСОБА_3 відповідно до договору дарування від 07.06.2021 року передала безоплатно у власність ОСОБА_1 все ту ж спірну земельну ділянку. Право власності зареєстроване приватним нотаріусом Вовк І.В. 07.06.2021 року, номер запису 43265654 (а.с.34-41).

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії (принципи), які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинне здійснюватися на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя. Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» це наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». Одним із елементів дотримання критерію пропорційності при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.

У справах «Рисовський проти України» (рішення від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» (рішення від 16 лютого 2017 року, заява № 43768/07), пов`язаних із земельними правовідносинами, ЄСПЛ, установивши порушення статті 1 Першого протоколу, зазначив про право добросовісного власника на відповідну компенсацію чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на землю.

У справі, яка розглядається, з огляду на характер спірних правовідносин, встановлені обставини та правові норми, з яких не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідачів критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.

Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля, водні ресурси є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За правилами статей 4, 5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема: поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 80 ЗК України закріплює суб`єктний склад власників землі, визначаючи, що громадяни та юридичні особи є суб`єктами права власності на землі приватної власності, територіальні громади є суб`єктами права власності на землі комунальної власності та реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, держава, реалізуючи право власності через відповідні органи державної влади, є суб`єктом права власності на землі державної власності.

З огляду на наведене, положення частини першої статті 83, частини першої статті 84, статті 122 ЗК України, статей 1, 2, 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, водні ресурси є об`єктами права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі відповідно державної чи комунальної власності. У цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель з державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

За таких обставин в даній справі, «суспільним», «публічним» інтересом звернення прокурора до суду з вимогою витребування спірної земельної ділянки із володіння ОСОБА_1 є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - безоплатна передача у власність громадянам земель сільськогосподарського призначення, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу. «Суспільний», «публічний» інтерес полягає у відновленні правового порядку, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю, захист такого права шляхом повернення в комунальну власність землі, що незаконно вибула з такої власності.

В питаннях оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і в питаннях наявності «суспільного», «публічного» інтересу, також визнає за державою достатньо широку «сферу розсуду», за виключенням випадків, коли такий «розсуд» не грунтується на розумних підставах (рішення в справах «Спорронґ і Льоннорт проти Швеції», «Булвес» АД проти Болгарії»).

ЄСПЛ, оцінюючи можливість захисту права особи за статтею 1 Першого протоколу, загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося в зв`язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно, зазначаючи, що існують відмінності між тією справою, в якій законне походження майна особи не оспорюється, і справами стосовно позбавлення особи власності на майно, яке набуте злочинним шляхом або стосовно якого припускається, що воно було придбане незаконно (наприклад, рішення та ухвали ЄСПЛ у справах «Раймондо проти Італії» від 22 лютого 1994 року, «Філліпс проти Сполученого Королівства» від 5 липня 2001 року, «Аркурі та інші проти Італії» від 5 липня 2001 року, «Ісмаїлов проти Російської Федерації» від 06 листопада 2008 року).

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність та поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Відповідачка ОСОБА_1 не могла законно набути право приватної власності на спірну земельну ділянку. Натомість вона набула такого права власності в спосіб, який за формальними ознаками має вигляд законного: юридичне оформлення права власності відповідачки на землю стало можливим у результаті прийняття державним органом низки незаконних рішень. Як і не могло набути права оренди на землю ФГ «Грущенка Володимира Петровича».

Витребування спірної земельної ділянки з володіння відповідачки ОСОБА_1 відповідає критерію законності: воно здійснюється на підставі норми статті 388 ЦК України у зв`язку з порушенням державним органом низки вимог закону, які відповідають вимогам доступності, чіткості, передбачуваності.

Відповідно до закріпленого у статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно з чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Так, підстави набуття права власності ОСОБА_4 визнані незаконними. Волевиявлення держави було спрямовано на надання безоплатно у власність земельної ділянки особі, яка таким правом скористалася вперше. Між тим, як підтверджено матеріалами справи ОСОБА_4 таке своє право вже реалізував.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Норма статті 388 ЦК України може застосовуватися як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна з чужого володіння.

Оскільки земельний фонд земель сільськогосподарського призначення є обмежений, громадяни, які мають право на безоплатне отримання землі можуть бути позбавлені такого права у разі відмови у задоволенні вимог про витребування земельної ділянки, тому втручання держави у право власності ОСОБА_1 є пропорційним.

Право власності дійсного власника презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна, відтак право держави, а на тепер органу місцевого самоврядування, на спірну земельну ділянку підлягає захисту шляхом пред`явлення віндикаційного позову.

Водноча, на наявність прав власника на майно не впливає і та обставина, що воно було предметом угоди щодо відчуження, укладеної іншими способами, оскільки дійсний власник не був стороною такої угоди.

При цьому, статтею 346 ЦПК України не передбачено підстав припинення права власності дійсного власника у зв`язку із передачею земельної ділянки, реєстрацію права власності на неї за іншими особами, у тому числі після її продажу, що відбулося без участі та поза волею дійсного власника.

У таких випадках чинність таких правочинів, державної реєстрації прав на його майно за іншими способами чи наявність у них правовстановлюючих документів не є перешкодою для витребування власником свого майна від добросовісного набувача на підставі ст. 388 ЦК України, що є належним способом захисту.

Повернення у власність Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області незаконно відчуженої земельної ділянки переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів громади.

Отже, суд вважає, що витребування земельної ділянки у ОСОБА_1 не порушуватиме принцип пропорційності втручання у право мирного володіння майном, оскільки і так остання набувачка права власності на спірну земельну ділянку отримала безоплатно.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду прокурором сплачено судовий збір в загальному розмірі 6204,00 грн., тобто слід стягнути по 3102,00 грн. з кожного відповідача.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 264, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області до ОСОБА_1 , Фермерського Господарства «Грущенка Володимира Петровича» в особі голови Грущенка Володимира Петровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про витребування із незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Держави в особі Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди задовольнити повністю.

Витребувати у ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 6324581000:10:000:0096, площею 2,0000 га, яка знаходиться за межами населених пунктів в територіальних межах Берецького старостинського округу Олексіївської сільської ради Лозівського (колишнього Первомайського) району Харківської області на користь Держави в особі Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області.

Скасувати державну реєстрацію про право власності, здійсненої у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державну реєстрацію права оренди за Фермерським Господарством « Грущенка Володимира Петровича » на земельну ділянку з кадастровим номером 6324581000:10:000:0096, площею 2,0000 га, яка знаходиться за межами населених пунктів в територіальних межах Берецького старостинського округу Олексіївської сільської ради Лозівського (колишнього Первомайського) району Харківської області.

Стягнути з ОСОБА_1 та Фермерського Господарства «Грущенка Володимира Петровича» на користь Харківської обласної прокуратури судові витрати у справі у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 6204,00 грн. - по 3102,00 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Представник позивача: Лозівська окружна прокуратура Харківської області, адреса: 64602, м. Лозова Харківської області, вул. Богданівська 17 тел. (05745 2-56-17).

Особа, в інтересах якої посадовою особою прокуратури подана позовна заява: Олексіївська сільська рада Лозівського району Харківської області, 64122, с. Олексіївка Лозівського району Харківської області, вул. Центральна, 18, код ЄДРПОУ 04398519.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_2 , адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Фермерське Господарство «Грущенка Володимира Петровича», 64131, Харківська область, Лозівський район, с. ГрушинеЮ вул. Первомайська, 101, код ЄДРПОУ 37646497.

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, 64145, м. Харків, вул. Космічна, 21, 8-9 поверх, код ЄДРПОУ 39792822.

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і.н. НОМЕР_3 , зареєстрована: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_3 , і.н. НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення виготовлено 08.01 .2024 року.

Суддя:С. В. Библів