Рішення

від 08.01.2024 по справі 462/8655/23

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/8655/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Палюх Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоклас» про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути з відповідача на його користь 88 249,08 грн матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП та судові витрати. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 28.07.2023 на вул. Садовій,2-А у м. Львові відбулась ДТП за участю автомобіля «Audi A6» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «DAF XF105.460» номерний знак НОМЕР_2 з причепом «Krone-SD» номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали пошкодження. Згідно з повідомленням про ДТП винним у настанні ДТП є ОСОБА_2 . Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «DAF XF105.460» на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «АСК «Скарбниця», згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР6611329. Згідно з звітом №2773/23 від 09.08.2023 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Audi A6» номерний знак НОМЕР_1 складає 168 249,08 грн, а вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складових автомобіля «Audi A6» номерний знак НОМЕР_1 складає 83437,64 грн. Враховуючи, що максимальний розмір страхової виплати, що підлягає сплаті ПрАТ «АСК «Скарбниця» становить 80000,00 грн, то з ОСОБА_2 підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди і лімітом відповідальності страховика, а саме 88249,08 грн. За наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 09 листопада 2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

Враховуючи вимоги ст.ст.279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Як встановлено судом, 28.07.2023 о 15.45 год на вул. Садова, 2-А у м. Львові відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Audi A6» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «DAF XF105.460» номерний знак НОМЕР_2 з причепом « Krone-SD» номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали пошкодження. Вину у вказаній ДТП визнав ОСОБА_2 /а.с.6/.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «Audi A6» номерний знак НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 /а.с.19/.

Відповідно до полісу №АР6611329 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «DAF XF105.460» номерний знак НОМЕР_2 була застрахована у ПрАТ «АСК «Скарбниця» /а.с.15/.

Згідно з звітом №2773/23 про оцінку автомобіля «Audi A6» номерний знак НОМЕР_1 від 09.08.2023, оцінку виконано СПДФО ОСОБА_3 , який є суб`єктом оціночної діяльності Сертифікат №622/22, виданий Фондом державного майна України 12.12.2022, на підставі договору та заяви від СК «Скарбниця» /а.с.7-9/.

Відповідно до вищевказаного звіту, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Audi A6» номерний знак НОМЕР_1 складає 168249,08 грн. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових «Audi A6» номерний знак НОМЕР_1 складає 83437,64 грн. Ринкова вартість автомобіля «Audi A6» номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 складає 728328,70 грн.

Порядок та умови здійснення страхового відшкодування за договорами (полісами) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів регламентується Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно із ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У відповідності до ст. 28 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вбачається із звіту №2773/23 про оцінку автомобіля «Audi A6» номерний знак НОМЕР_1 від 09.08.2023, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Audi A6» номерний знак НОМЕР_1 складає 168249,08 грн. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових «Audi A6» номерний знак НОМЕР_1 складає 83437,64 грн. Ринкова вартість автомобіля «Audi A6» номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 складає 728328,70 грн.

Дослідивши матеріали справи та беручи до уваги те, що відповідачем не надано для дослідження свого висновку експертного автотоварознавчого дослідження, суд бере до уваги поданий позивачем звіт №2773/23 про оцінку автомобіля «Audi A6» номерний знак НОМЕР_1 від 09.08.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Окрім цього, як передбачено статтею 1194 ЦК України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Відповідно до п. 33.2. ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

Відповідно до Постанови Правління Національного Банку України №108 від 30.05.2022 «Про деякі питання здійснення страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Національної поліції України в розмірі 80000 гривень на потерпілого.

Оскільки сторони погодились на повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) без участі уповноважених на те працівників Національної поліції України, то за цієї обставини у страховика виникло право на здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) в межах максимального розміру, затвердженого Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяв на день настання страхового випадку в сумі 80000, 00 грн.

Оскільки вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача «Audi A6» номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача ОСОБА_2 , перевищує суму страхового відшкодування, яке підлягає виплаті страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ, тому з ОСОБА_2 , як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та лімітом відповідальності страховика, що становить 88249,08 грн (168249,08 грн (вартість відновлювального ремонту) - 80000грн (ліміт відповідальності страховика).

За наведеного, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення на його користь з ОСОБА_2 88 249,08 грн матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП є підставними і підлягають задоволенню.

Щодо вимог про понесених стягнення судових витрат, які складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно вимог ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає договір про надання правничої допомоги №21/09 від 21.09.2023, акт про надання правничої допомоги №1 від 16.10.2023, рахунок №01 від 16.10.2023 та квитанцію про оплату правничої допомоги, згідно з договором №21/09 від 21.09.2023.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторони утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (див. постанову Верховного Суду від 30.01.2023 № 910/7032/17).

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Разом з тим, суд враховує, що складання позову у дані справі не потребувало аналізу великої кількості документів, справа розглянута у спрощеному провадженні без участі сторін. Надання правничої допомоги адвокатом у даній справі зводилося до складання та подання позовної заяви, з мінімальною кількістю доказів, які є типовими для даної категорії справ.

Водночас, відповідач своїм правом заявити клопотання про зменшення витрат на правову допомогу не подав, жодних заперечень з приводу розміру витрат на правову допомогу, заявленого позивачем не надав.

Враховуючу категорію справи, обсяг наданих адвокатом послуг, результат розгляду справи в суді, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат, з урахуванням задоволення позову, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню та відшкодуванню у сумі 5000 грн, що відповідає критеріям співмірності, обґрунтованості та пропорційності.

Крім того, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 859 грн, який відповідно до вимог ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 3, 6, 9, 22, 28-29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 15, 16, 1166, 1187, 1194 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 82, 89, 141, 264-265, 274-275, 279-282 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 88 249 /вісімдесят вісім тисяч двісті сорок дев`ять) гривень 08 копійок матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 859 грн судового збору та 5000 грн витрат на правову допомогу, а всього 5859 грн.

У решті вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоклас», ЄДРПОУ: 33532976, адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Городоцька, 174.

Суддя: