Рішення

від 08.01.2024 по справі 583/6198/23

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/6198/23

2-др/583/2/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2024 р. м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Ільченко В.М.

за участю секретаря Верби Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 заяву представника заявниці ОСОБА_1 - адвоката Цуркана Віктора Івановича про стягнення понесених судових витрат по справі за скаргою ОСОБА_1 , особа, бездіяльність якої оскаржується: начальник Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мовчан Лідія Олексіївна, стягувач: Сумське обласне комунальне підприємство «Фонд інвестування об`єктів соціальної сфери та промисловості» в порядку судового контролю за виконанням судового рішення щодо відмови у знятті арешту з майна,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.12.2023 задоволено скаргу ОСОБА_1 , особа, бездіяльність якої оскаржується: начальник Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мовчан Лідія Олексіївна, стягувач: Сумське обласне комунальне підприємство «Фонд інвестування об`єктів соціальної сфери та промисловості» в порядку судового контролю за виконанням судового рішення щодо відмови у знятті арешту з майна, визнано неправомірною бездіяльність Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції по не зняттю (не звільненню) з-під арешту майна боржника ОСОБА_1 , застосованого в межах виконавчого провадження №4260893, зобов`язано Охтирський відділ державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт із усього майна ОСОБА_1 та здійснити реєстрацію припинення обтяження нерухомого майна, накладеного постановою державного виконавця від 23.07.2007 в межах виконавчого провадження №4260893.

До закінчення судових дебатів представником заявниці заявлено про те, що додаткові докази на підтвердження понесених судових витрат будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

01.01.2024 представник заявниці звернувся до суду з заявою про стягнення понесених судових витрат, в якій просить стягнути на користь заявниці судові витрати, пов`язанні з розглядом справи (поштове супроводження скарги, заяв, клопотань, доказів), на загальну суму 120 грн та судові витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги, в сумі 5300 грн.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені, що, відповідно до положень ч. 4 ст. 270 ЦПК України, не перешкоджає розгляду заяви.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, проаналізував матеріали справи, дослідив письмові докази, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до положень ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Статтею 452 ЦПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Відповідно до 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною боржника надані договір про правничу допомогу від 10.12.2023, акт приймання-передачі (звіт) виконаних робіт за договором про правничу допомогу (детальний опис) від 28.12.2023, розрахункова квитанція серії ЦВІ №10-12/2023 про оплату 5300 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції.

Виходячи зі складності справи та виконаних адвокатом робіт, враховуючи характер спірних правовідносин, необхідний і фактично наданий обсяг правової допомоги, виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості, суд дійшов висновку про стягнення на користь заявниці 1500 грн в рахунок відшкодування судових витрат, пов`язаних з витратами на правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 140 ЦПК України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат. Розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження,забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Граничний розмір компенсації витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006 зі змінами від 28.02.2018 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» граничний розмір компенсації витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, не можуть перевищувати 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за сукупність дій, необхідних для розгляду справи.

Частинами 1, 9 ст. 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

З матеріалів цивільної справи вбачається, що 11.12.2023 заявницею було надіслано на адресу стягувача, який не має електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, копію скарги з доданими документами та сплачено за це поштове відправлення 41 грн, 23.12.2023 заявницею було надіслано на адресу стягувача копію уточненої скарги з доданими документами та сплачено за це поштове відправлення 41 грн, 29.12.2023 заявницею було надіслано на адресу стягувача копію заяви про стягнення понесених судових витрат та сплачено за це поштове відправлення 38 грн.

Отже, поштові витрати заявниці, пов`язані з вчиненням дій, необхідних для розгляду справи, складають у загальному розмірі 120 грн, які підлягають стягненнню на її користь.

Таким чином, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в рахунок відшкодування поштових витрат 120 грн та в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу 1500 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 83, 133, 137, 140, 141, 183, 246, 270, 450, 452 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника заявниці ОСОБА_1 - адвоката Цуркана Віктора Івановича про стягнення понесених судових витрат задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в рахунок відшкодування поштових витрат 120 (сто двадцять) грн та в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу 1500 (одну тисячу п`ятсот ) грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області В.М. Ільченко