Постанова

від 20.12.2023 по справі 914/1790/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2023 р. Справа №914/1790/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді: Плотніцького Б.Д.,

Суддів: Гриців В.М.,

Кравчук Н.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія", м. Дрогобич

на рішення Господарського суду Львівської області від 12.09.2023 (повний текст рішення підписано 18.09.2023, суддя Запотічняк О.Д.)

у справі №914/1790/23

за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівської залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія", м. Дрогобич

про: стягнення 172 650,00 грн штрафу

У порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівської залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія" про стягнення 172 650,00 грн штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань зі своєчасної поставки товару за Договором поставки №Л/НХ-22467/НЮ від 19.10.2022, у зв`язку з чим позивачем нараховано 172 650,00 грн штрафу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.09.2023 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівської залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" 172 650,00 грн та 2 684,00 грн судового збору.

Рішення суду мотивовано наявністю факту невиконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором №Л/НХ-22467/НЮ 19.10.2022, і, відповідно, стягненню суми штрафу в розмірі 172 650,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, аргументи учасників справи та процесуальні питання.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ «Юлія» оскаржило рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає наступне:

- 23.11.2022 на адресу позивача надіслано листа №55, у якому висловлено прохання щодо укладення додаткових угод до договорів поставки №Л/НХ-22459/НЮ від 17.10.2022, №Л/НХ-22466/НЮ від 19.10.2022, №Л/НХ-22467/НЮ від 19.10.2022 з продовженням терміну їх дії на шістдесят календарних днів до 01.03.2023, з огляду на настання обставин непереборної сили. Однак, позивач проігнорувавши вказаного листа, надіслав йому рознарядку №НЗІ/НГ-40/1467 на суму 1 152 000,00грн щодо поставки товару у кількості 1 000штук.

- судом першої інстанції неповно з`ясовано всі обставини справи, зокрема, відповідач не міг займатися підприємницькою діяльністю саме у зв`язку з відключенням електроенергії, що унеможливлювало процес виробництва - розпиловки лісу, що підтверджується довідкою Рокитнівської селищної ради №64 від 12.12.2022, на підставі якої було отримано від Рівненської торгово-промислової палати сертифікат №5600-22-2055 про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією російської федерації, введенням воєнного стану в Україні та масовими ракетними обстрілами об`єктів критичної інфраструктури.

Відтак, беручи до уваги викладене, відповідач просить апеляційну скаргу задоволити, а рішення господарського суду Івано-Франківської області скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

14.11.2023 на адресу суду надійшли додаткові пояснення апелянта від 10.11.2023, у яких останній просить долучити до матеріалів справи документи, на підставі яких було видано Сертифікат про форс-мажорні обставини, а саме:

1) лист ПрАТ «Львівобленерго» про відсутність електропостачання ТзОВ «Юлія» за адресою: Дрогобицький р-н, с.Солонське, вул.Меденицька,43;

2) лист ПрАТ «Львівобленерго» про відсутність електропостачання ТзОВ «Юлія» за адресою: вул.Грушевського,28, смт.Підбуж, Дрогобицький р-н, Львівська обл.;

3) лист ПрАТ «Рівнеобленерго» №64-06/185 від 10.10.2023 на №09/181-22 від 06.06.2022 про відсутність електропостачання у с.Кисоричі.

А також долучено два договори оренди виробничих будівель від 04.01.2022 та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ТзОВ «Юлія» (дата та час державної реєстрації: 12.12.2022 10:04:10) об`єкту нерухомого майна загальної площі 370,3кв.м. за адресою: вул.Грушевського,28, смт.Підбуж, Дрогобицький р-н, Львівська обл.

Позивач проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив у поясненнях №НЮ-1/2965 від 14.11.2023. Зокрема, зазначив, що твердження апелянта не відповідають дійсності. Долучена апелянтом довідка Рокитнівської селищної ради №64 від 12.12.2022 мала бути подана відповідачем разом із відзивом на позовну заяву, який поданий до суду 16.06.2023. Тобто така вже була у відповідача на той момент. Відповідач не обґрунтував неможливість її подачі у суді першої інстанції, відповідно така не може бути прийнята судом до розгляду в порядку ч.8 ст.80 ГПК України.

Лист відповідача про укладення додаткової угоди до Договору у зв`язку з настанням обставин непереборної сили від 23.11.2022 не був належним чином обґрунтованим, відповідно до вимог чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору, зокрема, не було підтвердженого факту вказаних обставин ТПП. Позивач зазначає, що з відзиву відповідача вбачається про звернення до Рівненської ТПП лише 15.12.2022, на що 19.12.2022 надано сертифікат Рівненською ТПП, яким засвідчено відповідні форс-мажорні обставини терміном з 21.11.2022 по 29.12.2022 (тривають). Також відповідач звертає увагу суду на те, що ТОВ «Юлія» знаходиться на території Львівської області, у той час, як Сертифікат видано Рівненською ТПП. Відтак, на думку позивача, відповідач не довів та не обґрунтував вплив форс-мажорних обставин на неможливість належного виконання зобов`язань за договором та не виконав такі, відповідно, не довів підстав для звільнення його від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань.

У додаткових поясненнях №НЮ-1/2979 від 20.11.2023 позивач у відповідь на додаткові пояснення відповідача зазначає, що документи, подані останнім до суду апеляційної інстанції, не були подані у встановлений законом строк, хоча на момент подачі відзиву вже існували у відповідача. Неможливість подачі зазначених документів відповідач не обґрунтував, відтак згідно ч.8 ст.80 ГПК України, такі не можуть бути прийняті судом до розгляду. Одночасно, звертає увагу суду на те, що у поданих документах не вказано реквізитів звернень, у відповідь на які такі надані, вказано про електропостачання житлового будинку. Лист ПрАТ«Рівнеобленерго» щодо відсутності напруги з 01.11.2022 по 10.02.2023 викликає сумніви щодо його достовірності, з огляду на те, що він датований 10.10.2023 у відповідь на звернення №06/181-22 від 06.06.2022. У червні 2022 ТзОВ «Юлія» об`єктивно не могло запитувати інформацію про напругу у електромережі за майбутній період. Одночасно, такий лист не міг бути підставою для видачі ТзОВ «Юлія» Сертифікату ТПП про форс-мажорні обставини у грудні 2022, оскільки містить інформацію про обставини, які ніби існували у лютому 2023.

Відводів суддям в порядку ст.ст.35 - 37 ГПК України на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами. Судове засідання не проводилось. Учасники провадження не викликались.

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

Як встановлено судами, 19.10.2022 між Акціонерним товариством "Укрзалізниця" в особі посадових осіб Регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця", як Покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юлія", як Постачальником було укладено Договір поставки №Л/НХ-22467/НЮ (надалі - Договір) за умовами п.1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцю товар відповідно до Специфікації №1 (Додаток №1 до даного Договору), а Покупець - прийняти Товар і оплатити його вартість.

Згідно з п.п.1.2., 1.3. Договору найменування товару: шпали дерев`яні обрізні непросочені тип 1 Код ДК 021:2015 -03410000-7 (Деревина).

Специфікацією №1 (Додаток №1 до Договору) сторонами визначено, зокрема, найменування Товару (вкладиш стале-бронзовий верхній корінний/нижній корінний, вкладиш стале-бронзовий нижній/верхній шатунний, втулка підшипника розподільчого валу бронзово-бабітова, втулка стале-бронзова), його номенклатуру. Кількість, найменування, технічний опис, рік виготовлення, код УКТЗЕД. виробник та країна виробника товару зазначено у Специфікації №1 (Додаток № 1 до цього Договору). Постачальник (відповідач у справі) є виробником Товару згідно вказаної специфікації.

Поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки Укрзалізниці, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності останньої до приймання товару, протягом не більше 15-ти календарних днів з моменту надання такої рознарядки. Місце поставки (ШПЗ) Рава-Руський шпалопросочувальний завод, 80316, м.Рава-Руська, вул.Наливайка, 22 (п.4.2. Договору).

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що рознарядка Покупця на товар з накладеними двома кваліфікованими електронними підписами уповноважених осіб, визначених в п.4.3 цього Договору, направляється з електронної адреси Покупця nh-mtz@railway.lviv.ua на електронну адресу Постачальника Julia.tzov@ukr.ney Рознарядка на Товар вважається отриманою Постачальником з дати її направлення Покупцем на електронну адресу Постачальника.

Згідно з п.4.6. договору датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акта прийому-передачі товару та/або видаткової накладної.

У разі прострочення Постачальником строків поставки товару, строк оплати за такий товар збільшується за кожний календарний день прострочення такої поставки на 1 банківський день відповідно. Простроченням є різниця календарних днів між плановою датою прибуття товару на умовах п.4.2 цього договору та датою фактичної його поставки (п.7.7. Договору).

Відповідно до п.15.1 договору, строк його дії з моменту підписання сторонами до 31.12.2022 або до завершення воєнного стану (в залежності, яка подія настане швидше). Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від обов`язку виконання у повному обсязі взятих на себе за цим Договором зобов`язань щодо поставки та оплати товару.

У матеріалах справи наявна копія листа відповідача від 23.11.2022 №55, в якому останній просив у зв`язку з настанням обставин непереборної сили, керуючись п.10.3 розділу 10 договорів поставки та згідно зі ст.652 ЦК України, укласти додаткові угоди з продовженням терміну дії договорів поставки №Л/НХ-22459/НЮ від 17.10.2022, №Л/НХ- 22466/НЮ від 19.10.2022, №Л/НХ-22467/НЮ від 19.10.2022 на шістдесят календарних днів до 01.03.2023.

На виконання умов договору, позивачем було надано ТОВ "Юлія" письмову рознарядку №НЗІ/НГ-40/1467 від 12.12.2022 про необхідність поставки товару на загальну суму 1 152 000,00 грн. з ПДВ щодо поставки шпал дерев`яних обрізних непросочених тип 1 в кількості 1 000 штук.

15.12.2022 ТОВ "ЮЛІЯ" звернулося з заявою до Рівненської торгово-промислової палати з проханням засвідчити форс-мажорні обставини.

29.12.2022 Рівненська ТПП засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією російської федерації, введенням воєнного стану в Україні та масовими ракетними обстрілами об`єктів критичної інфраструктури.

28.12.2022 ТОВ "ЮЛІЯ" надіслала АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця" лист №60, в якому просило у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що підтверджується наданими позивачу копіями сертифікатів про форс-мажорні обставини, керуючись п.10.3 розділу 10 договорів поставки укласти додаткові угоди з продовженням терміну дії договорів поставки №Л/НХ-22466/НЮ від 19.10.2022, №Л/НХ- 22467/НЮ від 19.10.2022 на перший квартал 2023.

Проте, будь-які докази, які б свідчили про поважність причин затримки виконання обов`язку ТОВ "Юлія" в частині своєчасної поставки продукції, визначеної у рознарядці №НЗІ/НГ-40/1467 від 12.12.2022, останнім надано не було. Такі докази відсутні й у матеріалах справи.

Оскільки відповідач не поставив товар у встановлений Договором строк, позивачем нараховано штраф за порушення ТОВ "Юлія" умов договору в частині своєчасної поставки товару на суму 172 650,00 грн.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі, додаткових поясненнях та відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦК України (тут і надалі в редакції чинній на 12.08.2021) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; інші юридичні факти (п. 1, 4 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору поставки.

Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (п.3 ч.1 статті 3 ЦК України).

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Ддо договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем у справі, факту поставки товару, передбаченого укладеним Договором між сторонами не відбулось у строк, визначений п.4.2 Договору.

Частиною 1 ст.546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч.1 ст.550 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.552 ЦК України, сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами ст.230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 9.3.1. договору визначено, що при порушенні строків постачання, Постачальник оплачує Покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару, а за прострочення понад 15 календарних днів - додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строки товару за кожен день прострочення. При цьому, Постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань поставити товар, якщо про інше його не попередив письмово Покупець.

Перевіривши розрахунки, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов вірного висновку, що заявлена позивачем до стягнення сума штрафу в розмірі 172 650,00 грн, є арифметично вірною, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, відповідно позовна вимога про стягнення з відповідача вказаної суми підлягає задоволенню.

Також судом першої інстанції надано обґрунтоване пояснення на доводи відповідача щодо неможливості виконати умови договору з огляду на агресію росії на територію України та введеним воєнним станом (аналогічні доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі), і зазначено наступне.

Відповідач надав суду сертифікат про форс-мажорні обставини виданий Рівненською торгово-промисловою палатою №5600-22-2055 від 29.12.2022, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією російської федерації, введенням воєнного стану в Україні та масовими ракетними обстрілами об`єктів критичної інфраструктури терміном з 21.11.2022 по 29.12.2022.

Однак, сторони уклали Договір поставки №Л/НХ-22467/НЮ 19.10.2022, у той час, як воєнний стан на території України вже існував понад пів року. Підписуючи Договір, сторони погодили у ньому умови Договору, зокрема в частині строків (термінів) поставки. Проте, відповідач не вжив усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Крім того, незважаючи на те, що визначений у сертифікаті термін дії обставин, на які посилався відповідач, завершився 29.12.2022, станом на дату подачі позовної заяви, зобов`язання за договором так і не були виконані. Зокрема, п.4.2 Договору передбачено, що поставка товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку - та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Строк поставки товару протягом не більше 15 календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем. Так, рознарядку Укрзалізницею було надіслано ТОВ "Юлія" - 12.12.2022, відтак поставка мала бути здійснена до 27.12.2022. Враховуючи поданий відповідачем сертифікат ТПП, який підтвердив дію форс - мажорних обставин до 29.12.2022, поставка мала здійснюватись з 30.12.2022, однак така здійснена не була.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що воєнний стан на території України не означає, що Відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану, у зв`язку з чим відповідні посилання та доводи відповідача щодо невиконання умов договору з причин агресії росії на територію України та введення воєнного стану, були обґрунтовано відхилені судом.

Окрім того, у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Отже, знаючи про введення воєнного стану на території України, ТОВ «Юлія» підписало договір 19.10.2022 та, відповідно, взяло на себе зобов`язання виконати його належним чином. Однак, відповідач умови договору не виконав.

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доведеності факту невиконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором №Л/НХ-22467/НЮ 19.10.2022 та стягненню суми штрафу в розмірі 172 650,00 грн. За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судами під час розгляду справи, господарський суд Львівської області дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в процесі перегляду рішення суду судом апеляційної інстанції. Посилання на листи (інформацію) від ПрАТ «Львівобленерго», ПрАТ «Рівнеобленерго» та долучення таких до матеріалів справи не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на те, що такі листи від ПрАТ «Львівобленерго» не містять жодних ідентифікаційних значень щодо дати їх видачі, а апелянтом не обґрунтовано неможливості подачі таких листів до суду першої інстанції, як це передбачено нормами ГПК України. У той час, як з дати листа ПрАТ «Рівнеобленерго» вбачається, що такий було отримано апелянтом у жовтні місяці 2023, однак запит направлено до адресата 06.06.2022, що викликає сумніви у колегії суддів стосовно часового проміжку у понад рік часу для очікування відповіді на запит такої важливої інформації, що є вагомим доказом у підтвердження факту настання форс-мажорних обставин для товариства.

Одночасно, колегія суддів не вбачає за можливе зрозуміти за якою адресою у відповідача знаходяться виробничі потужності, оскільки суду апеляційної інстанції надано три листи від електропостачальних організацій за адресами: Дрогобицький р-н, с.Солонське, вул.Меденицька,43; вул.Грушевського,28, смт.Підбуж, Дрогобицький р-н, Львівська обл.; с.Кисоричі та долучено два договори оренди виробничих будівель від 04.01.2022 та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ТзОВ «Юлія» (дата та час державної реєстрації: 12.12.2022 10:04:10) об`єкту нерухомого майна загальної площі 370,3кв.м. за адресою: вул.Грушевського,28, смт.Підбуж, Дрогобицький р-н, Львівська обл. за відповідними адресами. Однак, з огляду на те, що наявність вказаних договорів оренди приміщень, за вказаними адресами вбачається з дати їх укладення (січень 2022) вже були у відповідача (апелянта) на момент подачі позивачем позову до суду першої інстанції та відзиву відповідача, та відсутність посилання на обтяжуючі обставини, з яких апелянт не зміг подати вказані документи у період розгляду справи в суді першої інстанції, судом не вбачається за можливе приймати їх до розгляду як належні засоби доказування в суді апеляційної інстанції. Колегія суддів також не приймає до уваги поданий апелянтом витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ТзОВ «Юлія» (дата та час державної реєстрації: 12.12.2022 10:04:10) об`єкту нерухомого майна загальної площі 370,3кв.м. за адресою: вул.Грушевського,28, смт.Підбуж, Дрогобицький р-н, Львівська обл. з аналогічних підстав, як вказані вище.

Інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються викладеним вище, у зв`язку з чим колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення.

Матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд ухвалив оскаржуване рішення з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст.129 ГПК України залишає витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом.

Керуючись ст.ст.8, 126, 129, 232, 233, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія", м. Дрогобич на рішення Господарського суду Львівської області від 12.09.2023 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 12.09.2023 у справі №914/1790/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

З огляду на перебування у відпустках суддів-членів колегії з 15.12.2023 по 05.01.2024, повний текст постанови підписано 08.01.2024

Головуючий-суддя Плотніцький Б.Д.

Судді Гриців В.М.

Кравчук Н.М.