Рішення

від 28.12.2023 по справі 902/1374/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" грудня 2023 р. Cправа № 902/1374/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21000) в інтересах держави в особі Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21000)

до: Громадської організації "Розумна Вінниця" (3-й провулок Сагайдачного, 32, с. Вінницькі Хутори, Вінницький район, Вінницька область, 23219)

про стягнення 179 194,03 грн.

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.,

представників сторін:

прокурора Міняйло І.М. за посвідченням;

позивача Трибіда Т.В. згідно витягу з ЄДРЮОФОП та ГФ;

відповідача не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області з вимогами до Громадської організації "Розумна Вінниця" про стягнення заборгованості по орендній платі, комунальних послугах та експлуатаційних витратах за Договорами №7-178, №7-178-К від 02.02.2021 у сумі 179 194,03 грн.

Свої вимоги перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури обґрунтовує тим, що розпорядженням голови Вінницької обласної Ради від 28.08.2020 № 196, затвердженим рішенням 46 сесії Вінницької обласної Ради 7 скликання від 29.10.2020 № 997, надано дозвіл про продовження терміну дії договору оренди приміщень №№ 9, 10 загальною площею 53, 04 кв.м., розташованих в адмінбудинку за адресою: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, з Громадською організацією «Розумна Вінниця», орендодавцем яких є Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області.

У подальшому між Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області та Громадською організацією «Розумна Вінниця» укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад Вінницької області, № 7-178 від 02.02.2021 .

Крім того, на виконання п. 3.1. та п. 6.5. розділу II «Незмінювані умови договору» між Управлінням та Громадською організацією «Розумна Вінниця» укладено Договір № 7-178-К від 02.02.2021 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання орендарю комунальних послуг та послуг з утримання будинку.

Відповідач своїх зобов`язань по сплаті орендної плати, плати за комунальні послуги та експлуатаційні витрати за зазначеними договорами своєчасно не здійснював, внаслідок чого утворилась заборгованість, розмір якої станом на 01.06.2023 складає 179 194, 03 грн.

Суд, ухвалою від 09.11.2023 за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 902/1374/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначив на 05.12.2023.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 28.12.2023, про що 05.12.2023 постановлено відповідну ухвалу.

На визначену судом дату з`явилися прокурор у справі та представник позивача.

Відповідач правом участі в засіданні суду не скористався. Ухвала суду про відкриття провадження у справі, що направлена відповідачу повернута до суду з поштовою відміткою "адресат відмовився".

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок вручення рекомендованих поштових відправлень врегульовано Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі Правила).

Із вказаних Правил надання послуг поштового зв`язку слідує, що невручення рекомендованого поштового відправлення під час доставки є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України. При цьому неотримання відповідачем ухвали суду є наслідком його бездіяльності, оскільки відповідне направлення здійснювалося на офіційну адресу його місцезнаходження згідно з відомостями, що містяться в ЄДРЮОФОП та ГФ.

Окрім того, судом розміщено оголошення на веб-порталі судової влади (сайт Господарського суду Вінницької області) про розгляд справи № 902/1374/23, в якій відповідачем є Громадська організація "Розумна Вінниця".

Також суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Поряд з цим суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97- ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України"). Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника відповідача.

Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи, а також відзиву на позовну заяву, на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що відповідача належним чином було повідомлено про дане судове засідання. Неявка останнього є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

Поряд з цим слід зазначити, що положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 28.12.2023 суд заслухав вступне слово прокурора у справі та представника позивача, провів стадію з`ясування обставин та перевірки їх доказами, повідомив про завершення розгляду справи по суті та вийшов до нарадчої кімнати для постановлення вступної і резолютивної частини судового рішення, повідомивши прокурора та представника позивача про орієнтовний час повернення з нарадчої кімнати.

На проголошення вступної та резолютивної частини рішення в судове засідання 28.12.2023 прокурор у справі та представник позивача не з`явилися, у зв`язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивач, дослідивши в судовому засіданні докази, які подано на підтвердження позовних вимог, господарський суд встановив такі обставини, які є предметом доказування у даній справі.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших ociб.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

В силу положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Зокрема, під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- також у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленні пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їx захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у cпpaві №1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулось чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їx захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функцій у спірних правовідносинах.

Поняття "орган уповноважений державою здійснювати відповідні повноваження" визначено, як орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організації чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Тобто, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод органів місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади як державні органи. До зазначеного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.10.2018 у cправi № 4/166"Б", від 08.02.2019 у cправi № 915/20/18).

Є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у cпpaві "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява №42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач i відповідач, яким надаються piвні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Отже, тлумачення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, як прямо передбачені законом.

Для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 286, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності i вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений законом або договором.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду місцевого бюджету належать, зокрема, надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності.

В обґрунтування порушення інтересів держави прокурор посилається на те, що неотримання орендної плати фактично ослаблює економічні основи територіальної громади Вінницької області.

Згідно ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу І Положення про Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області управління - це установа, яка є спільною власністю територіальних громад Вінницької області, виконавчим органом обласної Ради з питань ефективного використання майна, управління якою здійснює Вінницька обласна Рада. Засновником Управління є Вінницька обласна Рада.

Згідно пункту 2 розділу II Положення одним із завдань управління є вирішення питання щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до спільної комунальної власності територіальних громад області, та передача в оренду таких об`єктів.

Пунктом 2 розділу III Положення передбачено, що управління має право укладати договори, набувати майнових та немайнових прав, бути позивачем та відповідачем у суді, господарському суді (з питань, що передані обласною Радою до компетенції управління).

Таким чином, Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області є органом місцевого самоврядування, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача в оренду майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону.

Орендою, відповідно до положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна", є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

3 аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, матеріальною основою якого є, у тому числі, доходи бюджету територіальної громади у вигляді орендної плати.

На запити прокуратури, позивачем у листі №01-04-01/839 від 09.06.2023 надано інформацію щодо стану сплати орендної плати за використання комунального майна, в т.ч. відповідачем у справі за договором №7-178 від 02.02.2021, з якої вбачається, що станом на 01.06.2023 заборгованість складає 179 194,03 грн.

За результатами вивчення стану законності у сфері раціонального та ефективного використання комунального майна в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор листом від 08.08.2023 звернувся до Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області, в якому просив надати положення про Управління і акти звірки взаємних розрахунків з Громадською організацією "Розумна Вінниця" (за наявності), та повідомив про намір звернутись до суду.

У листі від 18.08.2023 Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області повідомило прокуратуру про те, що направлені на адресу Громадської організації "Розумна Вінниця" акти звірки та акти-рахунки виконаних робіт останнім Управлінню не повернуті, заперечень щодо сум, виставлених в актах не надходило. Також Управління надало розрахунковий рахунок на який підлягає стягненню заборгованість.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" на адресу Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області 15.09.2023 направлено повідомлення №15/2-548вих-23 про наявність підстав для представництва інтересів держави прокурором шляхом пред`явлення позовної заяви в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області до Громадської організації "Розумна Вінниця" про стягнення заборгованості за договором оренди.

У зв`язку з наведеним, судом встановлено достатньо підстав для звернення першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури з позовом в інтересах держави в ocoбi Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області до господарського суду з метою захисту порушених інтересів держави, оскільки уповноважений орган місцевого самоврядування не здійснює свої повноваження в спірних правовідносинах, внаслідок чого стало ненадходження коштів від орендної плати за користування комунальним майном до бюджету територіальної громади.

Із наявних матеріалів справи судом встановлено, що 10.08.2017 між Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (позивач, за Договором Управління) та Громадською організацією «Розумна Вінниця» (відповідач, за Договором Орендар) укладено Договір №7-178 на оренду приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад області (надалі Договір), згідно з яким Управління надає, а Орендар приймає в оренду нежиле приміщення, загальною площею 53,04 кв.. (з коеф. 1,49 на коридор, холи, сходові клітини, санвузли і т.д.) під розміщення громадської організації, що складається з кімнат №№9, 10, які розташовані за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, гідно викопіювання з поверхового плану, що складає невід`ємну частину цього Договору (додаток №1). (а.с. 15-18)

Пунктом 1.4. Договору визначено, що об`єкт оренди є спільною власністю територіальних громад області і знаходиться на балансі Управління спільної комунальної власності, який є орендодавцем.

Згідно п. 2.1. Договору вступ Орендаря у володіння та користування об`єктом оренди настає одночасно із підписанням сторонами акта приймання-передачі вказаного об`єкта.

У разі припинення цього Договору об`єкт оренди повертається Управлінню в належному стані з урахуванням нормального фізичного зносу в порядку, встановленому п. 2.1. Договору. Об`єкт оренди вважається поверненим з моменту підписання сторонами акти приймання-передачі (п. 2.3. Договору)

Обов`язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає об`єкт іншій сторони за Договором (п. 2.4. Договору)

За змістом п. 3.1. Договору за володіння та користування об`єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, місячний розмір якої в становить (25,55 х К інфл. за липень 2017р) грн. за 1 кв.м, орендованої площі, відповідно до рішення 13 сесії Вінницької обласної Ради 5 скликання № 419 «Про оренду манна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області» та рішення 7 сесії Вінницької обласної Ради 6 скликання № 220 «Про Порядок передачі в оренду майна, що є об`єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області». Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції поточного місяця.

Додатково до орендної плати, комунальних послуг та експлуатаційних витрат нараховується податок на додану вартість у розмірах та в порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з орендними платежами (п. 3.2. Договору)

Відшкодування витрат за комунальні послуги (вода, опалення, приєднане навантаження (тепло), електроенергія, вивезення сміття, охорона будинку, пожежна сигналізація) Орендар сплачує за рахунками Управління згідно з розшифровкою всіх витрат по видах послуг щомісячно. Сума відшкодування комунальних послуг (за 1 кв.м.) змінюється пропорційно змінам розцінок за ці послуги (п. 3.3. Договору)

Згідно п. 3.6. Договору Управління до 20 числа кожного місяця підготовлює рахунки по орендній платі, комунальним послугам та експлуатаційним витратам, а Орендар зобов`язаний протягом двох робочих днів отримати зазначені рахунки, розписавшись про їх отримання в відомості на отримання рахунків.

Пунктом 3.7. Договору визначено, що Орендар має право протягом трьох днів з моменту отримання рахунку, в разі непогодження з сумою комунальних послуг, виставленою в рахунку, надати Управлінню свої обґрунтовані письмові заперечення. Управління розглядає заперечення Орендаря протягом трьох днів та в разі погодження змінює суму, виставлену в рахунку.

В разі якщо Орендар в термін, передбачений п.3.6. Договору, не з`явився для отримання рахунку або своєчасно не надав свої письмові заперечення щодо загальної суми виставленої в рахунку - загальна сума виставлена в рахунку до сплати вважається узгодженою між Сторонами (п. 3.8. Договору)

Визначену орендну плату, плату за комунальні послуги та експлуатаційні витрати Орендар зобов`язаний сплачувати на рахунок Управління не пізніше 1-го числа місяця, наступного за звітним. В разі несвоєчасної оплати Управління залишає за собою право стягувати орендну плату, плату за комунальні послуги та експлуатаційні витрати через нотаріальну контору чи господарський суд. Необхідні платежі нараховуються з моменту підписання акту приймання-передачі (п. 3.9. Договору).

За змістом п. 3.12. Договору, у разі припинення дії даного Договору орендна плата, плата за комунальні послуги експлуатаційні витрати сплачується Орендарем по день фактичної передачі приміщення Управлінню.

Розділом 5 Договору визначено обов`язки Орендаря, серед яких, обов`язок своєчасно і в повному обсязі вносити на рахунок Управління орендну плату, плату за комунальні послуги та експлуатаційні витрати.

Відповідно до п. 10.1. Договору цей Договір діє з 10 серпня 2017 р. до 10 липня 2020 р.

У разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну Договору після закінчення його строку протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором (п. 10.5. Договору)

За Актом приймання-передачі приміщень від 10.08.2017, Громадська організація «Розумна Вінниця» прийняла, а Управління спільної комунальної власності територіальних громад області передало відповідно до Договору оренди № 7-178 нежитлові приміщення загальною площею 53,04 кв.м. під розміщення громадської організації, що складається з кімнат №№ 9, 10, які розташовані в адмінбудинку за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7. (а.с. 19)

01.07.2018 Сторонами укладено Додаткову угоду №2 до Договору № 7-178, якою погоджено п. 3.1. Договору викласти в наступній редакції: «За володіння та користування об`єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, місячний розмір якої в становить (29.55 х К інф.т. за червень 2018р) грн. за 1 кв.м. орендованої площі, відповідно до рішення 13 сесії Вінницької обласної Ради 5 скликання № 419 «Про оренду майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селиш, міст Вінницької області» та рішення 7 сесії Вінницької обласної Ради 6 скликання № 220 «Про Порядок передачі в оренду майна, що є об`єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області». Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції поточного місяця. (а.с. 24)

01.01.2019 Сторонами укладено Додаткову угоду до Договору № 7-178, якою внесено зміни до розділу ІІІ Договору в частині відшкодування витрат за комунальні послуги, та серед іншого, визначено, що Орендар відшкодовує шляхом сплати за рахунками Управління експлуатаційні витрати (витрати на утримання будинку і прибудинкової території) місячний розмір, яких складає 30,70 грн за 1 кв.м. без ПДВ. Сума відшкодування (за 1 кв.м.) змінюється пропорційно законодавчій зміні розміру мінімальної заробітної плати. Розмір експлуатаційних витрат змінюється щорічно з 1 січня кожного року. (а.с. 23)

Як слідує з наявних матеріалів справи, по настанню дати закінчення строку дії Договору оренди № 7-178 (10.07.2020) Орендар не повернув орендовані приміщення. Натомість, 11.07.2020 між Сторонами підписано Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області, за яким Управління передало, а Орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, що належить до спільної власності територіальних громад Вінницької області загальною площею 53,04 кв.м., що складається з кімнат №№ 9, 10, які розташовані в адмінбудинку за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7. (а.с. 34)

У подальшому, на підставі розпорядження голови Вінницької обласної Ради від 28.08.2020 № 196, затвердженого рішенням 46 сесії Вінницької обласної Ради 7 скликання від 29.10.2020 № 997, про надання дозволу про продовження терміну дії Договору оренди № 7-178, між Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (за Договором Балансоутримувач, Орендодавець) та Громадською організацією «Розумна Вінниця» (Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад Вінницької області № 7-178 від 02.02.2021. (надалі Договір № 7-178) (а.с. 25-33)

Згідно п. 1.1. розділу II «Незмінювані умови договору», Орендодавець (Балансоутримувач) передає, а Орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначені у п. 4 розділу І «Змінювані умови договору».

Відповідно до п.п. 4.1 п. 4 розділу І «Змінювані умови договору», об`єктом оренди є нежилі приміщення № 9, 10 (основною площею 35, 6 кв.м.), які розташовано на цокольному поверсі в адмінбудинку за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, загальною площею 53, 04 кв.м. (з коефіцієнтом 1, 49 кв.м.на коридори, холи, сходові клітини, санвузли і т.д.).

Згідно п. 1.1. розділу II «Незмінювані умови договору», Орендодавець (Балансоутримувач) передає, а Орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначені у п. 4 розділу І «Змінювані умови договору».

Пунктом 2.1. розділу II «Незмінювані умови договору» передбачено, що Орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акту приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між Орендарем і Балансоутримувачем (Орендодавцем) одночасно з підписанням цього договору.

Відповідно до п. 3.1. розділу II «Незмінювані умови договору» орендна плата становить суму, визначену у п. 9 розділу І «Змінювані умови договору», а саме: місячна орендна плата, визначена на підставі абз. 4 ч. 7 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», становить 1 747, 14 гривень (без ПДВ).

До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат Балансоутримувача (Орендодавця) за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Балансоутримувачем (Орендодавцем) та/або безпосередньо з постачальником комунальних послуг в порядку, визначеному п. 6.5 Договору.

Відповідно до п. 3.2. розділу II «Незмінювані умови договору» орендна плата за перший місяць оренди визначається з урахуванням таких особливостей: якщо між датою визначення орендної плати за базовий місяць (визначений відповідно до пункту 9.1 розділу І «Змінювані умови договору») і датою підписання акта приймання - передачі минуло більш як один повний календарний місяць, то розмір орендної плати за перший місяць оренди встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць.

Орендна плата за другий і кожний наступний місяці оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно п. 3.3. розділу II «Незмінювані умови договору» Орендар сплачує орендну плату до бюджету та Балансоутримувачу (Орендодавцю) у співвідношенні, визначеному у п. 16 розділу І «Змінювані умови договору», до 15 числа, що настає за поточним місяцем оренди, - для орендарів, які отримали майно в оренду без аукціону.

Пунктом 16 розділу І «Змінювані умови договору» визначено співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору: Балансоутримувачу 100 - відсотків суми орендної плати, бюджету - 0 відсотків орендної плати.

Пунктом 3.4. розділу II «Незмінювані умови договору» передбачено, що Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків Орендодавця/балансоутримувача, який виставляє рахунок на загальну суму орендної плати. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати.

Відповідно до п. 3.8. розділу II «Незмінювані умови договору» орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Балансоутримувачем (Орендодавцем), який звертається із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим Договором, за яким у Орендаря є заборгованість.

Згідно п. 3.11. розділу II «Незмінювані умови договору» припинення договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі.

Пунктом 12.1. розділу І «Змінювані умови договору» визначено строк дії Договору - до 10 червня 2023 року включно.

Поряд з цим, на виконання п. 3.1. та п. 6.5. розділу II «Незмінювані умови договору» між Управлінням та Громадською організацією «Розумна Вінниця» укладено Договір № 7-178-К від 02.02.2021 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання орендарю комунальних послуг та послуг з утримання будинку. (а.с. 35-38)

Пунктом 3.2.5. зазначеного Договору Сторонами погоджено наступне:

Балансоутримувач до 20 числа кожного місяця підготовлює рахунки по комунальним послугам та експлуатаційним витратам, а Орендар зобов`язаний протягом двох робочих днів отримати зазначені рахунки, розписавшись про їх отримання в відомості на отримання рахунків.

Орендар має право протягом трьох днів з моменту отримання рахунку, в разі непогодження з сумою комунальних послуг, виставленою в рахунку, надати Балансоутримувачу свої обґрунтовані письмові заперечення. Балансоутримувач розглядає заперечення Орендаря протягом трьох днів та в разі погодження змінює суму, виставлену в рахунку.

В разі якщо Орендар в зазначений термін, не з`явився для отримання рахунку або своєчасно не надав свої письмові заперечення щодо загальної суми виставленої в рахунку - загальна сума виставлена в рахунку до сплати вважається узгодженою між Сторонами/

Визначену плату за комунальні послуги та експлуатаційні витрати Орендар зобов`язаний сплачувати на рахунок Балансоутримувача не пізніше 1-го числа місяця, наступного за звітним. В разі несвоєчасної оплати Балансоутримувач залишає за собою право стягувати плату за комунальні послуги та експлуатаційні витрати через господарський суд. Необхідні платежі нараховуються з моменту підписання акту приймання-передачі.

Як вказує позивач, на виконання умов вказаних Договорів оренди, та Договору про відшкодування витрат Орендодавця на утримання нерухомого майна, позивачем було надано відповідачу в оренду приміщення, та забезпечено постачання комунальних послуг.

Судом встановлено, що в період з січня 2021 року по травень 2023 позивачем складено Акти-рахунки надання послуг на відшкодування витрат за комунальні послуги та експлуатаційні витрати на загальну суму 126 829,47 грн (а.с. 40-68), з яких відповідачем частково оплачено Акт за січень в сумі 990,57 грн. Решта Актів залишено відповідачем без оплати.

Поряд з цим, позивачем в період з січня 2021 року по травень 2023 нараховано до сплати 53 355,13 грн орендної плати.

Як доводить позивач, своїх зобов`язань за зазначеними Договорами відповідач належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла прострочена заборгованість. Станом на 01.06.2023 у Орендаря виникла загальна сума заборгованості зі сплати орендної плати та комунальних послуг на загальну суму 179 194,03 грн.

20.02.2023 позивачем адресовано відповідачу вимогу № 01-04-01/207 про сплату заборгованості, що утворилась. (а.с. 69, 70)

Проте, зазначену вимогу відповідачем залишено без задоволення, що стало підставою звернення з даним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення закріплені у частині 1 статті 283 Господарського кодексу України.

Згідно частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України).

Аналогічні положення містяться у частині першій статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Підставою виникнення правовідносин між сторонами є Договір №7-178 на оренду приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад області від 10.08.2017 з Додатковими угодами від 01.07.2018, від 01.01.2019, Договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад Вінницької області № 7-178 від 02.02.2021 та Договір № 7-178-К від 02.02.2021 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання орендарю комунальних послуг та послуг з утримання будинку.

За своєю правовою природою зазначені Договори оренди є договорами оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, до регулювання правовідносин якого застосовуються положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Суд зважає, що Договір №7-178 на оренду приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад області від 10.08.2017 укладено зі строком дії з 10.08.2017 до 10.07.2020.

На момент укладення зазначеного Договору оренди діяв Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року № 2269-ХІІ.

03.10.2019 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ. В розділі "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01.01.2020 (за виключенням окремих зазначених норм).

При цьому пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону було визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про оренду державного та комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 30, ст. 416 із наступними змінами) з дня введення в дію цього Закону.

Враховуючи опублікування тексту Закону України від 03.10.2019 №157-ІХ в офіційному виданні "Голос України" 26.12.2019, цей Закон набрав чинності 27.12.2019 і, відповідно до наведених приписів, введений в дію з 01.02.2020, а отже з цієї дати підлягають застосуванню його приписи (за виключенням норм, зазначених в розділі "Прикінцеві та перехідні положення").

За загальним правилом, якщо прийнятим нормативним актом порівняно з попереднім змінюється правове регулювання відносин в тій чи іншій сфері, то нові норми застосовуються з дати набрання ними чинності, якщо інше не визначено в самому нормативному акті (частина 1 статті 5 ЦК України).

В пункті 2 розділу Закону України від 03.10.2019 №157-ІХ "Прикінцеві та перехідні положення" передбачено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 частини 2 статті 18 цього Закону, або 01.07.2020.

Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Таким чином, законодавець передбачив умови та порядок продовження дії договорів, які були укладені відповідно до положень Закону України від 10.04.1992 № 2269-XII.

Договір №7-178 на оренду приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад області від 10.08.2017 було укладено відповідно до положень Закону України від 10.04.1992 № 2269-XII.

У постанові Верховного Суду від 28.02.2023 у справі №910/13661/21 наголошено, що порядок продовження договорів оренди державного та комунального майна, який діяв до 31.01.2020 та був передбачений Законом України № 2269-XII (втратив чинність 31.01.2020), може бути застосовано до процедури продовження тих договорів, строк дії яких закінчився до 01.07.2020 включно, а щодо інших договорів оренди державного та комунального майна (строк дії яких закінчився після 01.07.2020) у силу вимог абзацу 3 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №157-IX має застосовуватися порядок продовження, визначений Законом України №157-ІХ.

Таким чином, законодавець передбачив умови та порядок продовження дії договорів оренди державного та комунального майна, укладених відповідно до положень Закону України №2269-XII.

Схожий правовий висновок щодо необхідності чіткого розмежування порядку та підстав продовження договорів оренди державного та комунального майна, передбачених нормами Закону України №2269-XII (чинного до 31.01.2020) і Закону України №157-ІХ (введеного в дію з 01.02.2020), викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.10.2021 у справі №907/720/20, від 09.11.2021 у справі №908/2637/20, від 05.07.2022 у справі №909/479/21, від 19.07.2022 у справі №924/852/21, від 13.12.2022 у справі №916/4073/21, від 27.12.2022 у справі №910/21725/21).

Отже, оскільки строк дії Договір №7-178 на оренду приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад області від 10.08.2017 було встановлено до 10.07.2020, тобто вже після 01.07.2020, то до спірних правовідносин оренди державного майна підлягають застосуванню саме норми Закону України від 03.10.2019 №157-ІХ.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України від 03.10.2019 №157-ІХ етапність передачі в оренду державного та комунального майна передбачає: прийняття рішення щодо наміру передачі майна в оренду; внесення інформації про потенційний об`єкт оренди до ЕТС; прийняття рішення про включення потенційного об`єкта оренди до одного із Переліків; опублікування інформації про потенційний об`єкт оренди, щодо якого прийнято рішення про включення до одного з Переліків, в ЕТС; розміщення в ЕТС оголошення про передачу майна в оренду; проведення аукціону на право оренди майна або передача об`єкта в оренду без проведення аукціону, укладення та публікація в ЕТС договору оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України від 03.10.2019 №157-ІХ об`єкти державної та комунальної власності передаються в оренду за результатами проведення аукціону виключно в ЕТС, у тому числі аукціону, предметом якого є право на продовження договору оренди об`єкта згідно із статтею 18 цього Закону.

Порядок продовження договору оренди врегульовано приписами статтею 18 Закону №157-IX та постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 "Деякі питання оренди державного та комунального майна", якою затверджений Порядок передачі в оренду державного та комунального майна (далі - Порядок).

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 157-IX продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 статті 18 Закону № 157-IX передбачено, що без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які:

укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше;

укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону;

укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону;

укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.

Як вбачається із матеріалів справи, Договір №7-178 на оренду приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад області від 10.08.2017 укладено вперше зі строком оренди менше п`яти років, тому підлягав продовженню без проведення аукціону.

Як встановлено судом, на підставі розпорядження голови Вінницької обласної Ради від 28.08.2020 № 196, затвердженого рішенням 46 сесії Вінницької обласної Ради 7 скликання від 29.10.2020 № 997, про надання дозволу про продовження терміну дії Договору оренди № 7-178, між Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (за Договором Балансоутримувач, Орендодавець) та Громадською організацією «Розумна Вінниця» (Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад Вінницької області № 7-178 від 02.02.2021.

Згідно частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до часини 1 статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Положеннями Договорів оренди передбачено, що Орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, а в силу частини 4 статті 17 цього "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. (частина 1 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені статтею 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розрахунку орендної плати за період з січня 2021 року по травень 2023 року заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.06.2023 року складає 53 355,13 грн.

Окрім того, станом на 01.06.2023 відповідачем не відшкодовано позивачу комунальні послуги за Договором Договір № 7-178-К від 02.02.2021 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання орендарю комунальних послуг та послуг з утримання будинку в загальному розмірі 125 838,90 грн.

При цьому суд зважає, що орендна плата і комунальні послуги та експлуатаційні витрати за січень 2021 року нараховані в межах Договору оренди № 7-178 від 10.08.2017, п. 3.12 якого визначено, що у разі припинення дії даного договору орендна плата, плата за комунальні послуги експлуатаційні витрати сплачується Орендарем по день фактичної передачі приміщення Управлінню.

Відтак, сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором №7-178 на оренду приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад області від 10.08.2017 з Додатковими угодами від 01.07.2018, від 01.01.2019, Договором оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад Вінницької області № 7-178 від 02.02.2021 та Договором № 7-178-К від 02.02.2021 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання орендарю комунальних послуг та послуг з утримання будинку підтверджується в розмірі 179 194,03 грн.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині в розмірі 179 194,03 грн підлягають до задоволення.

Суд акцентує увагу, що відповідачем не висловлено заперечень щодо правильності проведеного позивачем розрахунку по орендній платі та комунальних послугах, не надано власного контррозрахунку заборгованості тощо.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно безпідставними, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.

Згідно з п.2 ч. 1ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному об`ємі, витрати по сплаті судового збору у сумі 2 687,91 грн покладаються на відповідача та підлягають стягненню на користь Вінницької обласної прокуратури.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Громадської організації "Розумна Вінниця" (3-й провулок Сагайдачного, 32, с. Вінницькі Хутори, Вінницький район, Вінницька область, 23219; код ЄДРПОУ 41363476) на користь Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21000; код ЄДРПОУ 20098076) 179 194 грн. 03 коп. - заборгованості по орендній платі, комунальних послугах та експлуатаційних витратах.

Стягнути з Громадської організації "Розумна Вінниця" (3-й провулок Сагайдачного, 32, с. Вінницькі Хутори, Вінницький район, Вінницька область, 23219; код ЄДРПОУ 41363476) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, буд. 33, м. Вінниця, 21050; код ЄДРПОУ 02909909, Державна казначейська служба України, м. Київ, р/р UA568201720343110002000003988, МФО 820172, отримувач Вінницька обласна прокуратура) 2 687 грн. 91 коп. - витрат на сплату судового збору.

Примірник рішення направити Вінницькій обласній прокуратурі та позивачу до електронних кабінетів в ЄСІТС, відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Додатково примірник рішення надіслати на відому суду адреcу електронної пошти відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 08 січня 2024 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (3-й провулок Сагайдачного, 32, с. Вінницькі Хутори, Вінницький район, Вінницька область, 23219)