Ухвала

від 08.01.2024 по справі 910/16366/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

08.01.2024Справа № 910/16366/23Господарський суд міста Києва у складі судді Карабань Я.А. розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА ГРУПА УКРАЇНИ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПИВНА МЕРЕЖА ЗАКЛАДІВ»

про стягнення 29 202,14 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕДІА ГРУПА УКРАЇНИ» (надалі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПИВНА МЕРЕЖА ЗАКЛАДІВ» (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 29 202, 14 грн, з яких: 21 097, 00 грн основний борг, 1 309,50 грн 3% річних та 6 795,64 грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків за договором про надання послуг №.DS-HRC-115745/2021 від 25.02.2021, в частині повної та своєчасної оплати отриманих послуг, право вимоги за яким отримано позивачем на підставі договору відступлення права вимоги №МГУ-142043/2023 від 28.02.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2023 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

01.11.2023 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі №910/16366/23, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Також вказаною ухвалою було зобов`язано позивача в період з 01.12.2023 по 05.12.2023 надати суду:

- виписку банку про рух коштів між позивачем та відповідачем починаючи з 28.02.2023 та на даний час;

- докази оплати права вимоги згідно договору відступлення права вимоги №МГУ-142043/2023 від 28.02.2023;

- докази направлення відповідачу актів наданих послуг за спірний період згідно договору про надання послуг №.DS-HRC-115745/2021 від 25.02.2021;

- докази повідомленні відповідача про відступлення права вимоги за договором відступлення права вимоги №МГУ-142043/2023 від 28.02.2023;

- письмове підтвердження, чи не змінилася, станом на день надання підтвердження, ціна позову (та у випадку повного або часткового погашення відповідачем спірної суми - надати докази такого погашення).

Так, відповідно до повідомлення про доставку електронного листа ухвала суду від 06.11.2023 була отримана позивачем - 06.11.2023 о 16:47 год.

За приписами частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Як вже було зазначено вище ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2023, зокрема, зобов`язано позивача в період з 01.12.2023 по 05.12.2023 надати суду: виписку банку про рух коштів між позивачем та відповідачем починаючи з 28.02.2023 та на даний час; докази оплати права вимоги згідно договору відступлення права вимоги №МГУ-142043/2023 від 28.02.2023; докази направлення відповідачу актів наданих послуг за спірний період згідно договору про надання послуг №.DS-HRC-115745/2021 від 25.02.2021; докази повідомленні відповідача про відступлення права вимоги за договором відступлення права вимоги №МГУ-142043/2023 від 28.02.2023; письмове підтвердження, чи не змінилася, станом на день надання підтвердження, ціна позову (та у випадку повного або часткового погашення відповідачем спірної суми - надати докази такого погашення).

Частиною 11 ст. 242 ГПК України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Згідно з абз. 2 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, ухвала суду від 06.11.2023 була отримана позивачем в електронному кабінеті 06.11.2023.

Однак, позивач у порушення приписів процесуального законодавства витребувані судом документи не надав, не зазначив причини їх неподання та не повідомив суд про причини неможливості їх подання.

Згідно з частиною 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 7 липня 1989 року в справі "Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії" вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 4 жовтня 2001 року в справі "Тойшлер проти Германії".

Тягар доказування за позовом процесуальним Законом покладено на позивача. Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 9 статті 81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов`язаний з`ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об`єктивно оцінити їх поважність. При цьому поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто незалежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов`язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 серпня 2019 року в справі №910/13094/17 та в постанові Північного апеляційного господарського суду від 20 квітня 2021 року в справі №910/18781/20.

Позивачем не наведено та не доведено поважних причин, які об`єктивно від нього не залежали, з урахуванням конкретних обставин справи, або які унеможливлювали чи істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій щодо належного виконання вимог ухвал суду. Також позивачем не надано суду доказів на підтвердження вжиття відповідних заходів для належного виконання вимог суду, що є порушенням вимог статті 42 ГПК України, якою встановлено, зокрема обов`язок сторони щодо сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; виконання процесуальних дій у встановлені законом або судом строки.

Ненадання позивачем витребуваних документів перешкоджає вирішенню спору по суті з урахуванням вимог статті 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, оскільки суд позбавлений можливості встановити, чим має позивач право на звернення до суду з даним позовом та чи має право стягнення боргу, чи настав строк оплати, а також перевірити розмір заявленої до стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат.

Отже, вказана бездіяльність позивача перешкоджає вирішенню спору та подальшому розгляду справи та свідчить про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, про що позивач попереджався ухвалами суду.

Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.

За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.

У п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" (Заява № 65518/01) від 06.09.2005 року викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід`ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.

Крім того, суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в справі Perez deRada Cavanilles проти іспанії (№ 2809095, рішення від 28.10.1998) зазначає, що право доступу до суду має не тільки існувати, але й бути практичним та ефективним. Просте існування права в законі доступу не є достатнім. Наприклад, воно може бути порушене такими чинниками, як існування процесуальних перепон, які заважають або зменшують можливості звернення до суду (занадто суворе тлумачення національними судами процесуальної норми (надмірний формалізм), що може позбавити заявників права доступу до суду, визначеного ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні мати легітимну мету, а слід дотримуватися розумного ступеня пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).

У даному випадку право на суд не можна визнати обмеженим. У зв`язку із невиконанням позивачем ухвали суду, позивачем були створенні перешкоди для з`ясування вважливих для вирішення справи обставин. У той же час, залишення позову без розгляду відповідно до процесуального закону не є перешкодою для позивача подати такий позов повторно з дотриманням всіх вимог передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Враховуючи невиконання позивачем ухвали суду від 06.11.2023, оскільки ненадання витребуваних судом документів перешкоджає вирішенню спору по суті, суд залишає позовну заяву без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

У той же час за змістом частини 4 статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. 226, 232, 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА ГРУПА УКРАЇНИ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПИВНА МЕРЕЖА ЗАКЛАДІВ» про стягнення 29 202,14 грн залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у встановленому законодавством України порядку.

Суддя Я.А.Карабань