Рішення

від 08.01.2024 по справі 910/16823/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.01.2024Справа № 910/16823/23Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи» (03065, м. Київ, проспект Любомира Гузара, буд. 44; ідентифікаційний код:42795490)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Чойс Компані» (02094, м. Київ, вул. Івана Сергієнка, буд. 18, офіс 704; ідентифікаційний код: 40264316)

про стягнення 375001,95 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30.10.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Чойс Компані» про стягнення 375001,95 грн, з яких 179141,95 грн пені та 195860,00 грн штрафу.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №4600006995 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 11.01.2023 прострочив поставку товару, у зв`язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 179141,95 грн пені та 195860,00 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 відкрито провадження у справі №910/16823/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

При цьому, про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/16823/23 відповідач повідомлявся належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (02094, м. Київ, вул. Івана Сергієнка, буд. 18, офіс 704), що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Чойс Компані» (постачальник) укладено Договір №4600006995 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується у визначений цим договором строк передати у власність покупця вироби з дроту (габіони), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього договору, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі товари.

Відповідно до п. 3.1 Договору №4600006995 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 11.01.2023 ціна цього договору становить 13990000,00 грн.

Згідно з п. 4.2 Договору №4600006995 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 11.01.2023 покупець проводить розрахунки з постачальником за товар на підставі рахунку-фактури постачальника шляхом прямого безготівкового переказу на умовах 50% попередньої оплати протягом 3-х календарних днів з дати отримання рахунку-фактури вартості. Покупець зобов`язаний оплатити 50% залишкової вартості переданих товарів протягом 30-ти календарних днів з дати поставки.

У п. 5.1 Договору №4600006995 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 11.01.2023 сторони погодили, що постачальник зобов`язується передати покупцю товарі в кількості, строки та в місці поставки відповідно до специфікації.

Згідно з п. 5.8 Договору №4600006995 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 11.01.2023 датою поставки товарів за цим договором є дата підписання покупцем акту приймання товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.14 цього договору та передачі постачальником покупцю в повному обсязі документів, перелік яких наведений у п. 5.8 договору.

Відповідно до п. 5.14 Договору №4600006995 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 11.01.2023 приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі акту приймання товарів за кількістю та якістю.

У Специфікації до Договору №4600006995 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 11.01.2023 сторони погодили, що місцем поставки товару є м. Боярка, вул. С. Петлюри, буд. 49.

У Додатку №4 до Договору №4600006995 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 11.01.2023 визначено строк поставки товару - 400 одиниць протягом 7-ми робочих днів з моменту перерахування коштів на рахунок постачальника, 1600 одиниць - протягом 14-ти робочих днів з моменту перерахування коштів на рахунок постачальника.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №4600006995 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 11.01.2023 прострочив поставку товару, у зв`язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 179141,95 грн пені та 195860,00 грн штрафу.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач виставив позивачу рахунок на оплату №1 від 18.01.2023 на суму 1399000,00 грн (на 200 одиниць товару), з огляду на що позивач, керуючись п. 4.2 договору, сплатив відповідачу 19.01.2023 50% попередньої оплати у розмірі 699500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №106427 від 19.01.2023.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Як встановлено судом, у Додатку №4 до Договору №4600006995 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 11.01.2023 визначено строк поставки товару - 400 одиниць протягом 7-ми робочих днів з моменту перерахування коштів на рахунок постачальника, 1600 одиниць - протягом 14-ти робочих днів з моменту перерахування коштів на рахунок постачальника.

Згідно з п. 5.8 Договору №4600006995 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 11.01.2023 датою поставки товарів за цим договором є дата підписання покупцем акту приймання товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.14 цього договору та передачі постачальником покупцю в повному обсязі документів, перелік яких наведений у п. 5.8 договору.

Відповідно до п. 5.14 Договору №4600006995 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 11.01.2023 приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі акту приймання товарів за кількістю та якістю.

Отже, відповідач повинен був поставити позивачу 200 одиниць товару у строк до 30.01.2023.

З Акту приймання товарів за кількість та якістю від 13.02.2023 вбачається, що 100 одиниць товару було поставлено відповідачем 13.02.2023, а з Акту приймання товарів за кількість та якістю від 15.02.2023 - що решта 100 одиниць товару було поставлено позивачу 15.02.2023.

Отже, відповідачем було прострочено виконання вказаного зобов`язання.

Також, судом встановлено, що відповідач виставив позивачу рахунок на оплату №6 від 14.02.2023 на суму 2798000,00 грн (на 400 одиниць товару), з огляду на що позивач, керуючись п. 4.2 договору, сплатив відповідачу 15.02.2023 50% попередньої оплати у розмірі 1399000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №114528 від 15.02.2023.

Отже, відповідач повинен був поставити позивачу 400 одиниць товару у строк до 07.03.2023.

З Акту приймання товарів за кількість та якістю від 14.03.2023 вбачається, що 135 одиниць товару було поставлено відповідачем 14.03.2023.

Отже, відповідачем було прострочено виконання вказаного зобов`язання.

Крім того, судом встановлено, що відповідач виставив позивачу рахунок на оплату №28 від 15.03.2023 на суму 2798000,00 грн (на 400 одиниць товару), з огляду на що позивач, керуючись п. 4.2 договору, сплатив відповідачу 16.03.2023 50% попередньої оплати у розмірі 1399000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №123597 від 16.03.2023.

Отже, відповідач повинен був поставити позивачу 400 одиниць товару у строк до 05.04.2023.

Доказів виконання відповідачем вказаного обов`язку матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту ст. 693 Цивільного кодексу України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» №475/97- ВР від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» від 23.10.1991, «Федоренко проти України» від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого «права власності».

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Отже, за висновками суду, відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на «законне очікування», що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Брумареску проти Румунії», «Пономарьов проти України», «Агрокомплекс проти України»).

Покупець має право на односторонню відмову від договору купівлі-продажу, зокрема, у випадку здійснення покупцем попередньої оплати та непередання продавцем товару після її отримання у встановлені договором строки, у такому випадку покупець має право на повернення попередньої оплати, водночас, з моменту відмови покупця від договору та вимоги повернути попередню оплату - обов`язок продавця поставити товар припиняється.

Отже, відповідне право передбачає собою відмову від договору купівлі-продажу та припинення зобов`язань сторін за договором, в тому числі припинення обов`язку продавця поставити погоджений товар.

Позивачем долучено до позовної заяви копію повідомлення про повернення сплаченої попередньої оплати у розмірі 1399000,00 грн, яке підписано уповноваженою особою позивача 31.05.2023 (цифровим підписом).

Крім того, відповідно до п. 12.1 Договору №4600006995 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 11.01.2023 цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.05.2023 включно, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У зв`язку з простроченням та невиконанням відповідачем обов`язку з поставки товару за Договором №4600006995 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 11.01.2023, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 179141,95 грн та штраф у розмірі 195860,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 7.5 Договору №4600006995 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 11.01.2023 за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 календарних днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено.

Перевіривши розрахунки пені та штрафу, наведені позивачем у позовній заяві, суд дійшов висновку щодо їх обґрунтованості, з огляду на що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Чойс Компані» пені у розмірі 179141,95 грн та штрафу у розмірі 195860,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Чойс Компані» (02094, м. Київ, вул. Івана Сергієнка, буд. 18, офіс 704; ідентифікаційний код: 40264316) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи» (03065, м. Київ, проспект Любомира Гузара, буд. 44; ідентифікаційний код:42795490) пеню у розмірі 179141 (сто сімдесят дев`ять тисяч сто сорок одна) грн 95 коп, штраф у розмірі 195860 (сто дев`яносто п`ять тисяч вісімсот шістдесят) грн та судовий збір у розмірі 5625 (п`ять тисяч шістсот двадцять п`ять) грн 03 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Спичак