Рішення

від 23.11.2023 по справі 911/2175/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2023 р. Справа № 911/2175/23

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Дідик Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради, Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації, Комунального навчального закладу фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд»

про стягнення 133 987, 96 грн

Представники:

від прокуратури: Ясир Є.М.

від позивача 1: не з`явилися

від позивача 2: не з`явилися

від позивача 3: не з`явилися

від відповідача: не з`явилися

Обставини справи:

Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради, Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації, Комунального навчального закладу фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» на користь Комунального навчального закладу фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» грошових коштів в сумі 133 987, 96 грн за непоставлений товар внаслідок укладення нікчемних додаткових угод № 3 від 17.02.2020, № 5 від 23.09.2020, № 6 від 17.11.2020, № 7 від 14.12.2020, № 11 від 18.01.2021 до договору поставки природного газу № 1 від 15.01.2020.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що Комунальним навчальним закладом фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» порушено вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» та умови укладеного між ними договору № 1 постачання природного газу від 15.01.2020, оскільки без належних підстав укладено додаткові угоди, якими внесено зміни до істотних умов договору, а саме збільшено ціну за одиницю товару та зменшено загальні обсяги поставки газу, в результаті чого відповідач не поставив товар і отримав на 133 987, 96 грн більше ніж за умови реалізації газу по ціні тендерної пропозиції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.07.2023 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 14.08.2023 та витребувано у прокуратури і сторін певні документи.

27.07.2023 до Господарського суду Київської області від позивача 2 - Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації надійшла заява б/н від 27.07.2023 (вх. № 2426/23 від 27.07.2023) про розгляд справи без участі, у якій позивач 2 повідомляє, що повністю підтримує позовні вимоги та просить розглядати дану справу без участі його представника.

До Господарського суду Київської області від позивача 3 - Комунального навчального закладу фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» надійшло клопотання № 311 від 07.08.2023 (вх. № 15177/23 від 08.08.2023, вх. № 15177/23 від 11.08.2023) про проведення судового засідання без участі представника позивача, у якому він просить приєднати до матеріалів справи документи, що додаються, а також провести підготовче судове засідання, призначене на 14.08.2023, та наступний розгляд даної справи без участі представника позивача 3 - Комунального навчального закладу фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.08.2023, враховуючи неявку в судове засідання представників прокуратури та сторін, неналежне виконання учасниками справи вимог суду, з метою дотримання завдань підготовчого провадження і основних засад господарського судочинства, розгляд даної справи у підготовчому засіданні відкладено на 21.09.2023.

21.08.2023 до Господарського суду Київської області від позивача 1 - Черкаської обласної ради надійшло клопотання б/н б/д (вх. № 15911/23 від 21.08.2023) про розгляд справи за відсутності його представника за наявними в матеріалах справи документами.

До Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив б/н від 18.08.2023 (вх. № 15986/23 від 22.08.2023) на позовну заяву, у якому він заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та просить розгляд справи здійснювати без участі сторони відповідача.

28.08.2023 до Господарського суду Київської області від позивача 1 - Черкаської обласної ради надійшло клопотання № 01-33/719 від 16.08.2023 (вх. № 16314/23 від 28.08.2023) про розгляд справи за відсутності його представника за наявними в матеріалах справи документами.

До Господарського суду Київської області від прокуратури надійшла відповідь № 52/3-5628вих-23 від 28.08.2023 (вх. № 16531/23 від 31.08.2023) на відзив відповідача на позовну заяву.

15.09.2023 до Господарського суду Київської області від позивача 2 - Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації надійшли додаткові письмові пояснення б/н від 15.09.2023 (вх. № 3163/23 від 15.09.2023) по справі.

До Господарського суду Київської області від прокуратури надійшла заява № 52/3-6051вих-23 від 13.09.2023 (вх. № 17703/23 від 18.09.2023) про зміну предмету позову, у якій заявник змінює свої позовні вимоги у даній справі та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» на користь Черкаської обласної ради грошові кошти в сумі 133 987, 96 грн внаслідок укладення нікчемних додаткових угод № 3 від 17.02.2020, № 5 від 23.09.2020, № 6 від 17.11.2020, № 7 від 14.12.2020, № 11 від 18.01.2021 до договору поставки природного газу № 1 від 15.01.2020.

Також, 18.09.2023 до Господарського суду Київської області від прокуратури надійшли письмові пояснення № 52/3-6059вих-23 від 13.09.2023 (вх. № 17704/23 від 18.09.2023) та документи по справі.

До Господарського суду Київської області від позивача 3 - Комунального навчального закладу фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» надійшла відповідь № 371 від 12.09.2023 (вх. № 17735/23 від 18.09.2023) на відзив відповідача, у якій він, крім іншого, просить провести підготовче судове засідання, що призначено на 21.09.2023, та наступний розгляд даної справи без участі представника позивача 3 - Комунального навчального закладу фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.09.2023, враховуючи подання прокуратурою заяви № 52/3-6051вих-23 від 13.09.2023 (вх. № 17703/23 від 18.09.2023) про зміну предмету позову, зважаючи на неявку в судове засідання представника відповідача, з метою дотримання завдань підготовчого провадження і основних засад господарського судочинства, продовжено строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять днів, розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 19.10.2023, запропоновано позивачам та відповідачу надати суду письмові пояснення по суті заяви № 52/3-6051вих-23 від 13.09.2023 (вх. № 17703/23 від 18.09.2023) про зміну предмету позову.

18.10.2023 до Господарського суду Київської області від позивача 3 - Комунального навчального закладу фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» надійшло клопотання № 446 від 13.10.2023 (вх. № 19779/23 від 18.10.2023) про проведення судового розгляду без участі представника позивача, у якому він зазначає, що повністю підтримує даний позов, з урахуванням заяви № 52/3-6051вих-23 від 13.09.2023 (вх. № 17703/23 від 18.09.2023) про зміну предмету позову, та просить провести підготовче засідання, призначене на 19.10.2023, та наступний розгляд справи без участі представника Комунального навчального закладу фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради».

До Господарського суду Київської області від позивача 1 - Черкаської обласної ради надійшли додаткові письмові пояснення б/н від 19.10.2023 (вх. № 5764/23 від 19.10.2023) по справі, у яких він, крім іншого, просить провести розгляд даної справи у підготовчому засіданні, яке призначено на 19.10.2023, за відсутності представника Черкаської обласної ради за наявними у матеріалах справи документами.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.10.2023 прийнято заяву прокуратури № 52/3-6051вих-23 від 13.09.2023 (вх. № 17703/23 від 18.09.2023) про зміну предмету позову до розгляду та відкладено розгляд даної справи у підготовчому засіданні на 02.11.2023.

31.10.2023 до Господарського суду Київської області від позивача 3 - Комунального навчального закладу фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» надійшла заява б/н від 31.10.2023 (вх. № 4018/23 від 31.10.2023) про розгляд справи без участі, у якій він просить провести підготовче засідання, призначене на 02.11.2023, та наступний розгляд справи без участі представника Комунального навчального закладу фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради».

До Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява б/н від 31.10.2023 (вх. № 20574/23 від 31.10.2023), у якій він повідомляє суд про неможливість з`явлення у судове засідання 02.11.2023 у зв`язку із захистом інтересів клієнта у іншому суді.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.11.2023 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 23.11.2023.

Присутній у судовому засіданні 23.11.2023 представник прокуратури підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяви № 52/3-6051вих-23 від 13.09.2023 (вх. № 17703/23 від 18.09.2023) про зміну предмету позову, та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представники позивачів та відповідача, належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання 23.11.2023 не з`явилися.

Враховуючи, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників позивачів та відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 23.11.2023, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

З матеріалів справи вбачається, що Комунальним навчальним закладом фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» (позивач 3) 03.12.2019 оголошено про проведення відкритих торгів UA-2019-12-03-002064-b на закупівлю природного газу за кодом ДК 021:2015:09120000-6 газове паливо, кількістю 137000 м.куб., строком поставки до 31.12.2020 за рахунок місцевого бюджету на суму 1 370 000, 00 грн.

Відповідно до форми протоколу розкриття тендерних пропозицій від 19.12.2019 та протоколу засідання тендерного комітету № 37 від 26.12.2019, за результатами проведення електронного аукціону та розгляду тендерної пропозиції, переможцем процедури відкритих торгів згідно предмету закупівлі: код ДК 021:2015:09120000-6 газове паливо, визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» (відповідач). Також прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем та надіслати на адресу переможця повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

15.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» (постачальник - відповідач) та Комунальним вищим навчальним закладом «Корсунь-Шевченківський педагогічний коледж ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» (споживач - позивач 3) укладено договір № 1 постачання природного газу, за умовами якого постачальник зобов`язався протягом строку дії даного договору передавати споживачу товар у загальному потоці у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи по предмету: ДК 021:2015, код 09120000-6 газове паливо (природний газ), включно з урахуванням послуги замовлення (бронювання) потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання природного газу, а споживач зобов`язався приймати та оплачувати природний газ на умовах даного договору.

Згідно з п. 1.2 договору поставка природного газу здійснюється протягом періоду споживання у 2020 році в обсязі 137000 куб.м., в тому числі виходячи із такого помісячного обсягу: січень 27000, лютий 24500, березень 22600, квітень 5900, травень 450, червень 350, липень 250, серпень 200, вересень 450, жовтень 11900, листопад 18700, грудень 24700. Всього за 2020 рік 137000 куб.м.

Відповідно до п. 1.3 договору обсяг закупівлі може бути зменшений в залежності від реального фінансування видатків та за згодою сторін. Зобов`язання за цим договором виникають у 2020 році, в межах асигнувань, встановлених кошторисом, платіжні зобов`язання виникають в залежності від реального фінансування.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що ціна за 1000 куб.м. природного газу на момент укладення даного договору становить 4499, 00 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна природного газу 3749, 17 грн (включно з урахуванням послуги замовлення (бронювання) потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання природного газу); податок на додану вартість у розмірі 20 % до ціни газу 749, 83 грн. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 616 363, 00 грн з урахуванням ПДВ 102 726, 71 грн.

Згідно з п. 3.2 договору ціна договору може змінюватись протягом строку його дії. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Відповідно до п. 3.3 договору сторони домовились, що ціна газу, розрахована згідно п. 3.1 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за природний газ згідно з умовами договору.

Пунктом 11.1 договору передбачено, що даний договір вступає в силу з моменту підписання і діє в частині постачання природного газу до 31.12.2020, а в частині розрахунків до повного їх закінчення.

Згідно з п. 11.5 договору істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків:

- зменшення обсягу закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача (п. 11.5.1 договору);

- зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в п. 3.1 договору (п. 11.5.2 договору);

- покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в п. 3.1 договору (п. 11.5.3 договору);

- продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 11.5.4 договору);

- узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) якості товарів, робіт і послуг) (п. 11.5.5. договору);

- зміни ціни у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок (п. 11.5.6 договору);

- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових коригувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (п. 11.5.7 договору).

22.01.2020 між постачальником та споживачем укладено додаткову угоду № 1 до договору № 1 постачання природного газу від 15.01.2020, відповідно до якої сторони внесли зміни до п. 3.1 договору, абзац четвертий якого викладено в такій редакції: «Загальна вартість обсягу поставки складає 616 363, 00 грн з урахуванням ПДВ 102 727, 17 грн», а також виклали реквізити споживача в розділі 12 в новій редакції.

17.02.2020 між постачальником та споживачем укладено додаткову угоду № 2 до договору № 1 постачання природного газу від 15.01.2020, згідно якої сторони домовилися зменшити обсяги постачання природного газу за рахунок спожитого за період з 01.01 по 14.01.2020 за договором постачання природного газу № 364 (19) Б від 23.01.2019 з ТОВ «АС», продовженого на період проведення процедури закупівлі природного газу на 2020 рік на 9,96395 тис.куб.м. на суму 44 827, 81 грн, в тому числі ПДВ 7471, 30 грн, та внести відповідні зміни до договору, а саме викласти п. 1.2 договору в такій редакції: «поставка природного газу здійснюється протягом періоду споживання у 2020 році в обсязі 127,03605 тис.куб.м., в тому числі з помісячним обсягом: січень 13,94825, лютий 24,500, березень 22,600, квітень 5,900, травень 0,450, червень 0,350, липень 0,250, серпень 0,200, вересень 0,450, жовтень 11,900, листопад 18,700, грудень 27,7878; І квартал 61,04825, ІІ квартал 6,700, ІІІ квартал 0,900, ІV квартал 58,3878. Всього за 2020 рік 127,03605 тис. куб.м.». Також, у вказаній додатковій угоді № 2 сторони вирішили додати до п. 3.1 договору абзац в такій редакції: «загальна сума договору становить 571 535, 19 грн, в тому числі ПДВ 95 255, 86 грн».

17.02.2020 між постачальником та споживачем укладено додаткову угоду № 3 до договору № 1 постачання природного газу від 15.01.2020, відповідно до якої сторони вирішили викласти п. 3.1 договору у такій редакції: «з 01.02.2020 ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 4884, 00 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна природного газу без ПДВ 4070, 00 грн (включно з урахуванням послуги замовлення (бронювання) потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання природного газу); податок на додану вартість у розмірі 20 % до ціни газу 814, 00 грн. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 571 535, 19 грн з урахуванням ПДВ 95 255, 86 грн». Також, у вказаній додатковій угоді № 3 сторони вирішили викласти п. 1.2 договору в такій редакції: «поставка природного газу здійснюється протягом періоду споживання у 2020 році у обсязі 118,12146 тис.куб.м., в тому числі виходячи із такого помісячного обсягу: січень 13,94825, лютий 24,500, березень 22,600, квітень 5,900, травень 0,450, червень 0,350, липень 0,250, серпень 0,200, вересень 0,450, жовтень 11,900, листопад 18,700, грудень 18,87321; І квартал 61,04825, ІІ квартал 6,700, ІІІ квартал 0,900, ІV квартал 49,47321. Всього за 2020 рік 118,12146 тис. куб.м.».

26.05.2020 між постачальником та споживачем укладено додаткову угоду № 4 до договору № 1 постачання природного газу від 15.01.2020, якою змінено у тексті договору назву замовника (споживача) Комунальний вищий навчальний заклад «Корсунь-Шевченківський педагогічний коледж ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» на Комунальний навчальний заклад фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради».

23.09.2020 між постачальником та споживачем укладено додаткову угоду № 5 до договору № 1 постачання природного газу від 15.01.2020, згідно якої сторони вирішили викласти п. 3.1 договору у такій редакції: «з 01.09.2020 ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 5370, 00 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна природного газу без ПДВ 4475, 00 грн (включно з урахуванням послуги замовлення (бронювання) потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання природного газу); податок на додану вартість у розмірі 20 % до ціни газу 895, 00 грн. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 571 535, 19 грн з урахуванням ПДВ 95 255, 86 грн». Також, у вказаній додатковій угоді № 5 сторони вирішили викласти п. 1.2 в такій редакції: «поставка природного газу здійснюється протягом періоду споживання у 2020 році у обсязі 112,135135 тис.куб.м., в тому числі виходячи із такого помісячного обсягу: січень 13,94825, лютий 24,15471, березень 12,91596, квітень 0,1964, травень 0,19868, червень 0,19717, липень 0,2713, серпень 0,09381, вересень 0,458855, жовтень 18,700, листопад 20,500, грудень 20,500; І квартал 51,01892, ІІ квартал 0,59225, ІІІ квартал 0,823965, ІV квартал 59,700. Всього за 2020 рік 112,135135 тис. куб.м.».

17.11.2020 між постачальником та споживачем укладено додаткову угоду № 6 до договору № 1 постачання природного газу від 15.01.2020, відповідно до якої сторони вирішили викласти п. 3.1 договору у такій редакції: «з 01.11.2020 ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 5904, 00 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна природного газу без ПДВ 4920, 00 грн (включно з урахуванням послуги замовлення (бронювання) потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання природного газу); податок на додану вартість у розмірі 20 % до ціни газу 984, 00 грн. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 571 535, 19 грн з урахуванням ПДВ 95 255, 86 грн». Також, у вказаній додатковій угоді № 6 сторони вирішили викласти п. 1.2 в такій редакції: «поставка природного газу здійснюється протягом періоду споживання у 2020 році у обсязі 107,07636 тис.куб.м., в тому числі виходячи із такого помісячного обсягу: січень 13,94825, лютий 24,15471, березень 12,91596, квітень 0,1964, травень 0,19868, червень 0,19717, липень 0,271, серпень 0,09381, вересень 0,19528, жовтень 4,04342, листопад 20,500, грудень 30,361656; І квартал 51,01892, ІІ квартал 0,59225, ІІІ квартал 0,56009, ІV квартал 54,9051. Всього за 2020 рік 107,07636 тис. куб.м.».

14.12.2020 між постачальником та споживачем укладено додаткову угоду № 7 до договору № 1 постачання природного газу від 15.01.2020, згідно якої сторони вирішили викласти п. 3.1 договору у такій редакції: «з 01.12.2020 ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 6492, 00 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна природного газу без ПДВ 5410, 00 грн (включно з урахуванням послуги замовлення (бронювання) потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання природного газу); податок на додану вартість у розмірі 20 % до ціни газу 1082, 00 грн. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 571 535, 19 грн з урахуванням ПДВ 95 255, 86 грн». Також, у вказаній додатковій угоді № 7 сторони вирішили викласти п. 1.2 в такій редакції: «поставка природного газу здійснюється протягом періоду споживання у 2020 році у обсязі 103,879867 тис.куб.м., в тому числі виходячи із такого помісячного обсягу: січень 13,94825, лютий 24,15471, березень 12,91596, квітень 0,1964, травень 0,19868, червень 0,19717, липень 0,271, серпень 0,09381, вересень 0,19528, жовтень 4,04342, листопад 15,561, грудень 32,104187; І квартал 51,01892, ІІ квартал 0,59225, ІІІ квартал 0,56009, ІV квартал 51,708607. Всього за 2020 рік 103,879867 тис. куб.м.».

22.12.2020 між постачальником та споживачем укладено додаткову угоду № 8 до договору № 1 постачання природного газу від 15.01.2020, відповідно до якої сторони домовилися зменшити обсяги природного газу та загальну суму договору і викласти п. 1.2 договору у такій редакції: «поставка природного газу здійснюється протягом періоду споживання у 2020 році у обсязі 95,97568 тис.куб.м., в тому числі виходячи із такого помісячного обсягу: січень 13,94825, лютий 24,15471, березень 12,91596, квітень 0,1964, травень 0,19868, червень 0,19717, липень 0,271, серпень 0,09381, вересень 0,19528, жовтень 4,04342, листопад 15,561, грудень 24,200; І квартал 51,01892, ІІ квартал 0,59225, ІІІ квартал 0,56009, ІV квартал 43,80442. Всього за 2020 рік 95,97568 тис.куб.м.». Також, у вказаній додатковій угоді № 8 сторони вирішили викласти частину другу підпункту 3.1 розділу 3 в такій редакції: «загальна вартість всього обсягу поставки складає 520 221, 21 грн, в тому числі ПДВ 86, 703, 54 грн».

23.12.2020 між постачальником та споживачем укладено додаткову угоду № 9 до договору № 1 постачання природного газу від 15.01.2020, якою сторони дійшли згоди продовжити дію договору № 1 постачання природного газу від 15.01.2020 до 31.01.2021 включно та встановити, що об`єм поставки в 2021 році визначається окремою додатковою угодою між сторонам та не може перевищувати 20 % суми, визначеної в договорі.

18.01.2021 між постачальником та споживачем укладено додаткову угоду № 10 до договору № 1 постачання природного газу від 15.01.2020, згідно якої сторони дійшли згоди включити до договору п. 11.5.8 у такій редакції: «ціну предмета закупівлі можливо змінити у випадку зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових коливань на основі формули, наведеної у листі Мінекономрозвитку № 3304-04/54265-06 від 11.12.2018 «Щодо розрахунку ціни на природній газ».

18.01.2021 між постачальником та споживачем укладено додаткову угоду № 11 до договору № 1 постачання природного газу від 15.01.2020, відповідно до якої сторони виклали п. 3.1 договору у такій редакції: «з 01.01.2021 ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 8004, 00 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна природного газу без ПДВ 6670, 00 грн (включно з урахуванням послуги замовлення (бронювання) потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання природного газу); податок на додану вартість у розмірі 20 % до ціни газу 1334, 00 грн».

19.01.2021 між постачальником та споживачем укладено додаткову угоду № 12 до договору № 1 постачання природного газу від 15.01.2020, згідно якої сторони дійшли згоди викласти п. 1.2 договору у такій редакції: «поставка природного газу здійснюватиметься протягом періоду споживання в 2020 році в обсязі 95,97568 тис.куб.м. та в січні 2021 року (на період проведення процедури закупівлі) в обсязі 12,9990 тис.куб.м., загальний обсяг постачання природного газу становить 108,97468, в тому числі виходячи із такого помісячного обсягу: січень 2020 року 13,94825, лютий 2020 року 24,15471, березень 2020 року 12,91596, квітень 2020 року 0,1964, травень 2020 року 0,19868, червень 2020 року 0,19717, липень 2020 року 0,271, серпень 2020 року 0,09381, вересень 2020 року 0,19528, жовтень 2020 року 4,04342, листопад 2020 року 15,561, грудень 2020 року 24,200, січень 2021 року 12,9990; І квартал 2020 року 51,01892, ІІ квартал 2020 року 0,59225, ІІІ квартал 2020 року 0,56009, ІV квартал 2020 року 43,80442. Всього за 2020 рік 95,97568 тис.куб.м. Всього за 2021 рік 12, 9990 тис. куб.м.». Також, у вказаній додатковій угоді № 12 сторони вирішили викласти частину другу підпункту 3.1 розділу 3 в такій редакції: «загальна вартість всього обсягу поставки складає 624 265, 45 грн, в тому числі ПДВ 104 044, 24 грн».

29.01.2021 між постачальником та споживачем укладено додаткову угоду № 13 до договору № 1 постачання природного газу від 15.01.2020, відповідно до якої сторони вирішили продовжити дію договору до 28.02.2021.

На виконання умов договору № 1 постачання природного газу від 15.01.2020 відповідач за період з січня 2020 року по січень 2021 року поставив позивачу 3 природний газ на загальну суму 624 265, 45 грн, а позивач 3 вказаний природний газ оплатив, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами прийому-передачі природного газу та платіжними дорученнями.

Прокурор стверджує, що додаткові угоди № 3 від 17.02.2020, № 5 від 23.09.2020, № 6 від 17.11.2020, № 7 від 14.12.2020, № 11 від 18.01.2021 до договору № 1 постачання природного газу від 15.01.2020 є нікчемними, оскільки при їх укладенні порушено вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» та умови договору № 1 постачання природного газу від 15.01.2020, так як ними внесено зміни до істотних умов договору, а саме збільшено ціну за одиницю товару та зменшено загальні обсяги поставки газу, в результаті чого відповідач не поставив товар і отримав на 133 987, 96 грн більше ніж за умови реалізації газу по ціні тендерної пропозиції, у зв`язку з чим прокурор звернувся з даним позовом до суду.

Позивач 1 Черкаська обласна рада у свої письмових поясненнях зазначила, що прокуратурою невірно визначено розпорядника бюджетних коштів вищого рівня і вказано, що контроль щодо використання коштів державного та місцевого бюджетів здійснюється органом державного фінансового контролю, а не Черкаською обласною радою.

Позивач 2 та позивач 3 - Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації та Комунальний навчальний заклад фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» у своїх письмових поясненнях повністю підтримали позовні вимоги заступника керівника Смілянської окружної прокуратури у даній справі.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що позовні вимоги прокуратури є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню. Водночас, відповідач стверджує, що прокуратура звернулася до суду про нікчемність додаткової угоди № 3 від 17.02.2020 поза межами строку позовної давності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в спірних правовідносинах суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор подав позов у даній справі в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради, Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації та Комунального навчального закладу фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» з посиланням на їх бездіяльність щодо захисту інтересів держави, які полягають у забезпеченні реалізації принципів регулювання бюджетних відносин під час здійснення публічних закупівель.

Підставою для представництва інтересів держави в особі вищезазначених органів є наявність у них владних повноважень у спірних правовідносинах, оскільки Черкаська обласна рада відповідає за реалізацію державної політики у сфері освіти, є засновником Комунального навчального закладу фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» та власником закріпленого за ним комунального майна. Комунальний навчальний заклад фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» підпорядкований Черкаській обласній раді, а органом управління цим закладом відповідно до делегованих повноважень є Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації.

При цьому, у прохальній частині заяви про зміну предмету позову прокурор просить, внаслідок укладення нікчемних додаткових угод № 3 від 17.02.2020, № 5 від 23.09.2020, № 6 від 17.11.2020, № 7 від 14.12.2020, № 11 від 18.01.2021 до договору поставки природного газу № 1 від 15.01.2020, стягнути грошові кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» на користь Черкаської обласної ради як особи, яка уповноважена на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету.

Як вже зазначалося вище, договір № 1 постачання природного газу від 15.01.2020 та спірні додаткові угоди до нього укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» (постачальник - відповідач) та Комунальним навчальним закладом фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» (споживач - позивач 3).

Відповідно до п. 4 статуту Комунального навчального закладу фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» його засновником є Черкаська обласна рада, яка в установленому чинним законодавством порядку представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області та здійснює управління суб`єктом господарювання комунальної власності.

Згідно з п. 5 статуту засновником (Черкаською обласною радою) делеговано окремі повноваження Управлінню освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації, яке є органом управління коледжем в межах та обсягах, визначених законодавством України, цим статутом та відповідним договором.

Пунктом 24 статуту передбачено, що коледж є юридичною особою публічного права, яка здійснює свою діяльність на засадах неприбутковості і є бюджетною установою.

Відповідно до п. 26 статуту фаховий коледж має самостійний баланс, бюджетні рахунки у територіальному органі Державної казначейської служби України та/або поточні, депозитні, валютні та інші рахунки в установах державних банків, бланк зі своїм найменуванням, кутовий штамп, круглу печатку із зображенням Державного Герба України, свого найменування та інших атрибутів юридичної особи. Коледж має відокремлене майно, земельні ділянки, може від власного імені набувати майнових та особистих немайнових прав і обов`язків, нести відповідальність, бути позивачем і відповідачем у суді.

Згідно з п. 175 статуту майно коледжу є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області, управління якою здійснює засновник (Черкаська обласна рада), та закріплюється за ним на праві господарського відання відповідним договором і не може бути предметом застави, а також не підлягає вилученню або передачі у власність юридичним і фізичним особам без рішення засновника та вищого колегіального органу самоврядування коледжу, крім випадків, передбачених законодавством.

Пунктами 186 та 187 статуту передбачено, що фінансування коледжу здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу. Головним розпорядником бюджетних коштів є Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації. Фінансування коледжу здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі шляхом надання відповідних освітніх субвенцій, а також коштів обласного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно з ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 26), від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18 (пункт 35), від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 80), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.16) і № 922/1830/19 (підпункт 7.1)).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 76), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.17) і № 922/1830/19 (підпункт 7.2)). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 27), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.18) і № 922/1830/19 (підпункт 7.3)).

У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», частина перша якої визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами 1 та 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Абзац 3 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає заборону на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Беручи до уваги наведене, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 підтвердила свої висновки, викладені у пункті 9 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, про те, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом 3 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», має застосовуватися з урахуванням положень абзацу 1 ч. 3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи. При цьому наголосила, що у контексті засадничого положення ч. 2 ст. 19 Конституції України відсутність у Законі України «Про прокуратуру» інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 55, ч. 1 ст. 63 Господарського кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування» комунальне підприємство, створене органом місцевого самоврядування, є господарською організацією, учасником господарських відносин, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.

Отже, Комунальний навчальний заклад фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» не здійснює владних управлінських функцій, а тому не є суб`єктом владних повноважень.

Разом з тим, суд зазначає, що правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок).

Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Пунктом 18 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів це бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до ст. 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня це розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абзац 3 п. 7 Порядку).

Абзацами 1 та 2 п. 5 Порядку визначено, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених та погоджених у випадках, передбачених цим Порядком, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, а закладам фахової передвищої та вищої освіти, науковим установам та закладам охорони здоров`я також за наявності затверджених та погоджених у випадках, передбачених цим Порядком, планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання та здійснювати платежі в межах бюджетних асигнувань, установлених затвердженими та погодженими у випадках, передбачених цим Порядком, кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а заклади фахової передвищої та вищої освіти, наукові установи та заклади охорони здоров`я також установлених затвердженими та погодженими у випадках, передбачених цим Порядком, планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів.

За змістом абзацу 2 п. 43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а заклади фахової передвищої та вищої освіти, наукові установи та заклади охорони здоров`я також в межах бюджетних асигнувань, затверджених планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів, за наявності витягу, доведеного органом Казначейства, що підтверджує відповідність цих документів даним бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів органів Казначейства.

З огляду на вищевикладене, вбачається, що Комунальний навчальний заклад фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» у спірних правовідносинах діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником товару (природного газу) в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня.

Водночас слід зазначити, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» є суб`єктом господарювання, а метою його діяльності як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів і одержання прибутку відповідно до ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Отже, у відносинах щодо розрахунків з постачальником природного газу за договором комунальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Комунального навчального закладу фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» та необхідність залишення позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі Комунального навчального закладу фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради», без розгляду відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 вказала, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси відповідної територіальної громади.

Так, оскільки засновником навчального закладу та власником його майна є відповідна територіальна громада в особі ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання школою коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 дійшла висновку про те, що рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у справі.

Цими висновками Велика Палата Верховного Суду відступила від протилежних висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14.07.2022 у справі № 909/1285/21 (підпункт 1.2 пункту 5.27) та від 01.02.2023 у справі № 924/996/21, у яких суд відхилив доводи прокурора щодо наявності в органів місцевого самоврядування повноважень здійснювати захист законних інтересів держави у правовідносинах, пов`язаних із закупівлею комунальними закладами товарів за бюджетні кошти, з посиланням на те, що наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинне реагувати комунальне підприємство як суб`єкт господарських відносин, а також з посиланням на те, що відповідні органи місцевого самоврядування не були сторонами договорів про закупівлю.

За таких обставин, враховуючи те, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців Черкаської області; завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності; неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади Черкаської області, суд дійшов висновку про можливість стягнення безпідставно отриманих коштів за незаконними правочинами на користь Черкаської обласної ради.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.08.2023 у справі № 924/1283/21.

Отже, враховуючи те, що Черкаська обласна рада є засновником Комунального навчального закладу фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради», управляє закріпленим за нею майном, затверджує обласний бюджет, з якого фінансується цей комунальний заклад, і наділена повноваженнями контролю за виконанням бюджету, а також зважаючи на те, що Комунальний навчальний заклад фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» підпорядкований Черкаській обласній раді (засновнику), а органом управління цим закладом відповідно до делегованих повноважень є Управлінню освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації, суд вважає, що Черкаська обласна рада та Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації є належними позивачами у даній справі.

З огляду на вищевикладене, суд залишає позов, поданий Заступником керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Комунального навчального закладу фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради», без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України та продовжує розгляд по суті позовних вимог Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради та Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації.

Так, щодо розгляду даного позову по суті суд зазначає таке.

Прокурор стверджує, що додаткові угоди № 3 від 17.02.2020, № 5 від 23.09.2020, № 6 від 17.11.2020, № 7 від 14.12.2020, № 11 від 18.01.2021 до договору № 1 постачання природного газу від 15.01.2020 є нікчемними, оскільки при їх укладенні порушено вимоги Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема, ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», та умови договору № 1 постачання природного газу від 15.01.2020, так як ними внесено зміни до істотних умов договору, а саме збільшено ціну за одиницю товару та зменшено загальні обсяги поставки газу, в результаті чого відповідач не поставив товар і отримав на 133 987, 96 грн більше ніж за умови реалізації газу по ціні тендерної пропозиції, які заявлені до стягнення у даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, договір № 1 постачання природного газу від 15.01.2020 укладено за результатами проведення процедури відкритих торгів на виконання Закону України «Про публічні закупівлі».

Законом України «Про публічні закупівлі» (в редакції чинній на момент укладення договору № 1 постачання природного газу від 15.01.2020 та додаткових угод до нього) встановлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Статтею 20 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури відкритих торгів має бути подано не менше двох пропозицій.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація повинна містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю є нікчемним у разі: його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону; його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до ст. 18 цього Закону; його укладення з порушенням строків, передбачених ч. 2 ст. 32 та абз. 8 ч. 3 ст. 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до ст. 18 цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, договори про закупівлю, які укладені з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», в силу ст. 37 вказаного Закону, є нікчемними, а тому визнання таких договорів та додаткових угод до них недійсними не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

Разом з тим, позовна вимога про стягнення коштів з відповідача, може бути розглянута судом як вимога про застосування правових наслідків недійсності нікчемного правочину, тому для з`ясування наявності підстав для стягнення коштів з відповідача, суд має визначити, чи є спірні додаткові угоди нікчемними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Так, ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, встановлених у цій статті.

Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Суд звертає увагу, що за загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі»). Однак вказана норма передбачає випадки, при яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю.

Так, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» зміна істотних умов договору можлива у разі зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Тобто положення п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» прямо передбачає, що обов`язковою умовою для збільшення ціни договору є наявність підтверджених обставин коливання цін на ринку щодо відповідного товару, зокрема і природного газу.

Суд також зазначає про те, що чинне законодавство не передбачає, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18).

З матеріалів справи вбачається, що прокурор, звертаючись з даним позовом до суду, підставою для визнання недійсними додаткових угод № 3 від 17.02.2020, № 5 від 23.09.2020, № 6 від 17.11.2020, № 7 від 14.12.2020, № 11 від 18.01.2021 до договору № 1 постачання природного газу від 15.01.2020 визначив саме положення п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі».

Отже, системний аналіз положень статей 651, 652 Цивільного кодексу України та положень п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (аналогічний правовий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).

Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом.

Зі змісту тендерної документації та договору № 1 постачання природного газу від 15.01.2020, а саме п. 3.1 договору, вбачається, що сторонами було визначено ціну за 1000 куб.м. природного газу у розмірі 4499, 00 грн з урахуванням ПДВ. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 616 363, 00 грн з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 3.2 договору ціна договору може змінюватись протягом строку його дії. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Згідно з п. 11.3 договору всі зміни до цього договору оформлюються письмовими додатковими угодами. Пропозицію щодо внесення змін до договору може зробити кожна із сторін договору. Пропозиція щодо внесення змін до договору має містити обґрунтування необхідності внесення таких змін до договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Обмін інформацією щодо внесення змін до договору здійснюється у письмовій формі шляхом взаємного листування. Відповідь особи, якій адресована пропозиція щодо змін до договору, про її прийняття повинна бути повною і безумовною.

Пунктом 11.5 договору передбачено, що істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків:

- зменшення обсягу закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача (п. 11.5.1 договору);

- зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в п. 3.1 договору (п. 11.5.2 договору);

- покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в п. 3.1 договору (п. 11.5.3 договору);

- продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 11.5.4 договору);

- узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) якості товарів, робіт і послуг) (п. 11.5.5. договору);

- зміни ціни у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок (п. 11.5.6 договору);

- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових коригувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (п. 11.5.7 договору).

Отже, умовами договору сторони погодили можливість зміни ціни за одиницю товару за умови надання стороною, яка пропонує зміни, належного обґрунтування необхідності внесення таких змін до договору, а також лише у випадках, визначених п. 11.5 договору.

При цьому, з вищезазначеного вбачається, що навіть за умов погодження сторонами договору можливості зміни ціни за одиницю товару шляхом укладання додаткових угод, факт укладання договору за результатами проведення процедури закупівлі, встановлює обмеження, визначені Законом України «Про публічні закупівлі». Зокрема, ціна на природній газ може збільшуватись у разі коливання ціни на ринку - обґрунтоване та документально підтверджене, якщо це робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим та не може перевищувати збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10%.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування необхідності підписання спірних додаткових угод відповідач звертався до коледжу з листами, у яких посилався експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати щодо вартості природного газу.

Суд звертає увагу, що надані відповідачем експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати щодо вартості природного газу за своїм змістом є лише документами довідково-інформаційного характеру і фактично дублюють дані із сайту АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та регіональних підприємств постачальників газу, вони не містять точної інформації про коливання цін на природний газ станом, як на момент звернення відповідача з пропозиціями про внесення змін до договору, так і на момент підписання спірних додаткових угод, жоден з наведених документів не містить будь-якої інформації саме про факт коливання цін на природній газ у порівняні з датою укладення договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару.

Разом з тим, суд, дослідивши зазначені експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати щодо вартості природного газу з урахуванням інших доказів, наявних в матеріалах справи, зокрема, інформації від Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» (лист вих. № 24/02-248 від 24.02.2023), інформації від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (лист № 2074/16.2.2/7-23 від 23.02.2023), прейскуранта на природний газ із ресурсів АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», інформації з Державної служби статистики України про діапазон цін на природний газ станом на момент укладення договору та спірних додаткових угод, дійшов висновку, що на момент укладення спірних додаткових угод, а саме додаткової угоди № 3, спостерігається динаміка зменшення ціни на природний газ, а тому жодних підстав для ініціювання підняття цін не було.

Отже, у матеріалах справи відсутні належні докази того, що невнесення змін до договору в частині збільшення ціни на природній газ було б очевидно невигідним та збитковим.

Також суд враховує, що будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому, така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір. Метою регулювання, передбаченого ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10%, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. При цьому, обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Водночас, відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що при укладанні спірних додаткових угод сторонами не додержані вимоги про збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10%.

Так, при укладені додаткової угоди № 3 від 17.02.2020 ціну за 1000 куб.м. збільшено з 4499, 00 грн до 4884, 00 грн, тобто на 8,56 % та одночасно зменшено обсяги природного газу з 127,03605 тис.куб.м. до 118,12146 тис.куб.м. При цьому, як вже зазначалося вище, станом на дату укладення додаткової угоди № 3 не підтверджено коливання ціни на товар у сторону збільшення, а навпаки, спостерігається зниження ціни на природній газ.

При укладені додаткової угоди № 5 від 23.09.2020 ціну за 1000 куб.м. підвищено до 5370, 00 грн, тобто на 9,95 % відносно ціни попередньої додаткової угоди і на 19,36 % відносно ціни договору та одночасно зменшено передбачені договором обсяги споживання газу до 112,135135 тис.куб.м.

При укладенні додаткової угоди № 6 від 17.11.2020 ціну за 1000 куб.м. газу підвищено до 5904, 00 грн, тобто на 9,95 % відносно ціни попередньої додаткової угоди і на 31,23 % відносно ціни договору та одночасно зменшено передбачені договором обсяги споживання газу до 107,07636 тис.куб.м.

При укладенні додаткової угоди № 7 від 14.12.2020 ціну за 1000 куб.м. газу підвищено до 6492, 00 грн, тобто на 9,95 % відносно ціни попередньої додаткової угоди і на 44,29% відносно ціни договору та одночасно зменшено передбачені договором обсяги споживання газу до 103,879867 тис.куб.м.

При укладенні додаткової угоди № 11 від 18.01.2021 ціну за 1000 куб.м. газу підвищено до 8004, 00 грн, тобто на 23,29 % відносно ціни попередньої додаткової угоди та на 77,9 % відносно ціни договору.

Отже, з вищезазначеного вбачається, що навчальний заклад - споживач, який мав беззаперечне право на отримання газу по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції відповідача постачальника про збільшення ціни підписав спірні додаткові угоди, внаслідок чого ціна 1000 куб.м газу збільшилася на 77,9%, а обсяг поставки газу за договором істотно зменшився (на 42,7 %).

Суд звертає увагу, що метою регулювання, передбаченого ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Водночас, будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

При цьому, тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та з огляду на положення ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», суд вважає, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) і укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення на 77,9% шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця і свідчить про те, що укладення спірних додаткових угод у цьому випадку призвело до нівелювання результатів відкритих торгів.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі».

Отже, судом встановлено, що законодавство про публічні закупівлі передбачає спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах, який був порушений сторонами, при цьому, споживач, як сторона договору, розпоряджається не власними коштами, а коштами місцевого бюджету, тобто коштами відповідної громади, а у даному випадку таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та громади, з порушенням норм Закону України «Про публічні закупівлі» і засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами).

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що додаткові угоди № 3 від 17.02.2020, № 5 від 23.09.2020, № 6 від 17.11.2020, № 7 від 14.12.2020, № 11 від 18.01.2021 до договору № 1 постачання природного газу від 15.01.2020 укладені з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» та є нікчемними в силу ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» і відповідно не породжують жодних правових наслідків для сторін.

При цьому, нікчемність вищевказаних додаткових угод не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором № 1 постачання природного газу від 15.01.2020, тобто зобов`язання є договірними.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно з ч. 3 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 Цивільного кодексу України передбачено, що кількість товару, яка продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Згідно з ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Нікчемність додаткових угод № 3 від 17.02.2020, № 5 від 23.09.2020, № 6 від 17.11.2020, № 7 від 14.12.2020, № 11 від 18.01.2021 означає, що зобов`язання сторін регулюються договором № 1 постачання природного газу від 15.01.2020 з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 від 22.01.2020, додатковою угодою № 2 від 17.02.2020, додатковою угодою № 4 від 26.05.2020, додаткової угоди № 8 від 22.12.2020, додаткової угоди № 9 від 23.12.2020, додаткової угоди № 10 від 18.01.2021, додаткової угоди № 12 від 19.01.2021 та додаткової угоди № 13 від 29.01.2021, відтак, і поставка природного газу, і його оплата мали здійснюватися сторонами відповідно до умов укладеного договору в частині вартості поставленого природного газу.

Так, відповідно до умов договору відповідач повинен був поставити коледжу у 2020 році 95,97568 тис.куб.м. природного газу та в січні 2021 року 12,9990 тис.куб.м. за ціною 4499, 00 грн за 1000 куб.м., а тому отримана відповідачем оплата (133 987, 96 грн) за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст. 13 та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, у судове засідання своїх представників не направив, будь-яких доказів на заперечення вимог прокуратури суду не надав.

З огляду на вищевикладене та враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» на користь Черкаської обласної ради грошових коштів в сумі 133 987, 96 грн за непоставлений товар внаслідок укладення нікчемних додаткових угод № 3 від 17.02.2020, № 5 від 23.09.2020, № 6 від 17.11.2020, № 7 від 14.12.2020, № 11 від 18.01.2021 до договору поставки природного газу № 1 від 15.01.2020 є доведеними та обґрунтованими.

Щодо заявленої відповідачем у відзиві на позовну заяву вимоги про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин, суд зазначає таке.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ст. 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Статтею 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд звертає увагу, що на спірні правовідносини поширюються положення ст. 257 Цивільного кодексу України щодо загальної позовної давності, а на підставі ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб`єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення своїх прав і законних інтересів.

Отже, аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи носія порушеного права (інтересу). При цьому, як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), (що був встановлений на усій території України з 12.03.2020 та діяв до 30.06.2023), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Разом з тим, пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Воєнний стан був введений в Україні Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року і на час розгляду цієї справи не скасований та не припинений.

Отже, з огляду на приписи статей 256, 257 Цивільного кодексу України, п. 12, п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а також враховуючи дату звернення прокуратури із даним позовом до суду 14.07.2023 та дату укладення спірних додаткових угод, суд дійшов висновку, що строк позовної давності у даній справі прокуратурою не пропущено.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, вимоги Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради, Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» на користь Черкаської обласної ради грошових коштів в сумі 133 987, 96 грн за непоставлений товар внаслідок укладення нікчемних додаткових угод № 3 від 17.02.2020, № 5 від 23.09.2020, № 6 від 17.11.2020, № 7 від 14.12.2020, № 11 від 18.01.2021 до договору поставки природного газу № 1 від 15.01.2020 підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 2, 13-14, 73-79, 86, 123, 129, 226, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Залишити позов, поданий Заступником керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Комунального навчального закладу фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради», без розгляду.

2. Позовні вимоги Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради, Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» (08131, Київська область, Бучанський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Київська, будинок 34-А, ідентифікаційний код - 40111046) на користь Черкаської обласної ради (18001, Черкаська область, місто Черкаси, бульвар Шевченка, будинок 185, ідентифікаційний код 24411541) грошові кошти в сумі 133 987 (сто тридцять три тисячі дев`ятсот вісімдесят сім) грн 96 коп за непоставлений товар внаслідок укладення нікчемних додаткових угод № 3 від 17.02.2020, № 5 від 23.09.2020, № 6 від 17.11.2020, № 7 від 14.12.2020, № 11 від 18.01.2021 до договору поставки природного газу № 1 від 15.01.2020.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» (08131, Київська область, Бучанський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Київська, будинок 34-А, ідентифікаційний код - 40111046) на користь Черкаської обласної прокуратури (18000, Черкаська область, місто Черкаси, бульвар Шевченка, будинок 286, ідентифікаційний код 02911119, р/р: UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі в м. Київ) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп судового збору.

5. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення підписано: 08.01.2024.

Суддя Т.В. Лутак