Рішення

від 08.01.2024 по справі 911/2963/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2963/23

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом

Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (09100, Київська обл., місто Біла Церква, вулиця Мережна, будинок 3, код 04654336)

до

Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Архітектурно-планувальне бюро» (09100, Київська обл., місто Біла Церква, бульвар Олександрійський, будинок 75, код 23244325)

про стягнення 54400,51 гривень,

До Господарського суду Київської області 25.09.2023 надійшла позовна заява Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (надалі позивач/КП «Білоцерківтепломережа») про стягнення з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Архітектурно-планувальне Бюро» (надалі відповідач/КП «Архітектурно-планувальне Бюро») заборгованості за договором на теплову енергію від 01.01.2021 № 1529 у загальному розмірі 54400,51 гривень, з яких: 49413,33 гривень основна заборгованість, 2080,75 гривень 3% річних, 2906,42 гривень інфляційні втрати.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що стягувана сума виникла у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов вищезгаданого договору.

Ухвалою суду від 05.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2963/23 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою: встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали.

Поштове відправлення, яким суд надсилав на адресу відповідача ухвалу про відкриття провадження від 05.10.2023, повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду з відміткою від 08.12.2023 про невручення відповідачу, а саме «адресат відсутній за вказаною адресою».

У відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Пунктом 10) частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, зокрема місцезнаходження юридичної особи.

За змістом правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 27.07.2022 у справі № 908/3468/13 та підлягають застосуванню з огляду на ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у цьому випадку, суду. Факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом. Проте, відповідач процесуальним правом на подання відзиву не скористався.

Враховуючи те, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

1. 01.01.2021 позивачем (надалі теплопостачальна організація) та відповідачем (далі - споживач) було укладено договір № 1529 на теплову енергію (надалі - договір).

2. За умовами цього договору:

- предметом цього Договору є надання споживачу теплової енергії та централізованого гарячого водопостачання (ДК 021-2015 09320000-8 «Єдиний закупівельний словник») - теплової енергії (п. 1.1. договору);

- теплопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію, а споживач зобов`язується прийняти на межі балансової належності з найменшими втратами та оплатити за встановленими тарифами (п. 1.2. договору)

- розрахунки за надану теплову енергію здійснюються за встановленими тарифами, згідно норми та фактично опалювальної площі відповідно до розрахунку витрат тепла (теплового навантаження (п. 4.1. договору);

- оплата за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 5 (п`ятого) числа місяця наступного за місяцем поставки теплової енергії (п. 4.3 договору);

- теплопостачальна організація передає споживачу теплову енергію згідно даних зазначених у Додатку № 1, який є невід`мною частиною даного договору (п. 5.1. договору);

- теплопостачальна організація передає споживачу теплову енергію на межі балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності (п. 5.3. договору);

- приймання-передача теплової енергії, поставленої теплопостачальною організацією споживачу, оформлюється щомісячним актом приймання-передачі теплової енергії. Теплопостачальна організація складає та передає контролером чи надсилає простим листом на адресу споживача пакет розрахункових документів: Акт приймання-передачі, рахунок-фактура - щомісячно, акт звірки взаєморозрахунків - щоквартально, в двох примірниках, по одному для кожної із сторін. Споживач зобов`язаний на протязі 3-х робочих днів після отримання пакету документів підписати, скріпити печаткою та передати на адресу теплопостачальної організації один примірник Акту приймання-передачі, Акту звірки взаєморозрахунків або письмово надати обґрунтовані заперечення. У разі відсутності письмових заперечень Акти вважаються погодженими і підлягають відображенню у бухгалтерському обліку теплопостачальної організації та споживача (п. 5.4. договору);

- у випадку не повернення або відсутності обґрунтованої відмови у підписанні споживачем акту приймання-передачі, акту звірки взаєморозрахунків теплопостачальній організації в строк передбачений п. 5.4 даного Договору, то дані документи вважаються погодженими і підписаними та є підставою для проведення розрахунків між теплопостачальною організацією і споживачем (п. 5.5. договору);

- облік спожитої теплової енергії проводиться по приладам обліку, атестованих в органах Держстандарту України, або розрахунковим методом, враховуючи визначену фактичну величину опалювальної площі (додаток № 6), кількість споживачів, технічні характеристики обладнання та устаткування, за нормативами, затвердженими органом місцевого самоврядування та керуючись Будівельними нормами і правилами (п. 5.6. договору);

- споживач зобов`язується до 10 числа місяця наступного за розрахунковим повернути на адресу теплопостачальної організації підписаний Акт приймання-передачі. У разі відсутності обґрунтованих заперечень у письмовій формі, акти приймання-передачі вважаються погодженими і є підставою для проведення розрахунків (п. 6.2.20 договору).

Згідно Додатку № 1 постачання теплової енергії здійснюється за адресою місця розташування офісу відповідача б-р Олександрійський, 75.

3. Як стверджує позивач, на виконання умов договору у період лютого 2022-квітень 2023 року ним було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 52413,33 гривень, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями рахунків-фактур та актів приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії, актами про використану теплову енергію за спірний період та повідомленням начальника ОСББ «Оберіг-75» за вих. № 2/06 від 27.06.2023.

4. Позивач вказує, що відповідач всупереч умовам договору взяте на себе зобов`язання по оплаті отриманої теплової енергії у повному обсязі не виконав, сплативши на рахунок позивача 31.10.2022 лише 3000 гривень, що стало підставою для звернення позивача до суду із розглядуваним позовом із вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 49413,33 гривень, а також 2906,42 гривень інфляційних втрат та 2080,76 гривень 3 % річних.

5. Відповідач правом на подання відзивну на позовну заяву не скористався.

6. Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

7. За змістом ст. ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

8. Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

9. Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

10. Згідно із ч. ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

11. Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

12. Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

13. Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

14. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

15. Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

16. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

17. Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

18. Як вже зазначалося судом, на підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором позивачем надано акти приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії за період лютий 2022 року-квітень 2023 року та відповідні їм рахунки на оплату.

19. Як встановлено судом за умовами п. 4.3 договору оплата за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 5 (п`ятого) числа місяця наступного за місяцем поставки теплової енергії.

20. Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

21. Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористалася, доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та сплати коштів за отриману теплову енергію не надав, доказів надання мотивованої відмови від підписання актів або заперечень щодо обсягів отриманої теплової енергії також не надано.

22. Таким чином, матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за договором.

23. Враховуючи викладене вище, суд вважає доведеним факт існування простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 49413,33 гривень, а вимога позивача про стягнення з відповідача існуючої заборгованості є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджена, відповідачем не спростована та належить до задоволення.

24. Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов наступних висновків.

25. Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 2906,42 гривень інфляційних втрат та 2080,76 гривень 3 % річних, розрахованих за загальний період з 07.03.2022 по 20.09.20223.

26. Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

27. Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останній здійснено арифметично вірно, у відповідності до умов договору, обставин справи та вимог закону, тож вимоги позивача про стягнення з відповідача 2080,76 гривень 3% річних та 2906,42 гривень інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю в заявленому розмірі.

28. Отже, суд приймає рішення про стягнення з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Архітектурно-планувальне бюро» на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» 49413,33 гривень основного боргу, 2080,76 гривень 3% річних та 2906,42 гривень інфляційних втрат.

29. Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» задовольнити повністю.

Стягнути Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Архітектурно-планувальне бюро» (09100, Київська обл., місто Біла Церква, бульвар Олександрійський, будинок 75, код 23244325) на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (09100, Київська обл., місто Біла Церква, вулиця Мережна, будинок 3, код 04654336) 49413,33 гривень основного боргу, 2906,42 гривень інфляційних втрат, 2080,75 гривень 3% річних та 2684 гривень судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 08.01.2024.

Суддя Р.М. Колесник