Рішення

від 20.12.2023 по справі 916/2681/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2681/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора-керівника Каховської окружної прокуратури Херсонської області (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, пр. Дніпровський, 34а) в інтересах держави в особі

позивача-1: Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39766281, 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 69)

позивача-2: Каховського професійного аграрного ліцею (код ЄДРПОУ 02548216, 74853, Херсонська область, с. Зелений Під, вул. Жовтнева, 1; адреса для листування: 04082, м. Київ, вул. Я.Івашкевича, 3/127)

до відповідача: Приватного підприємства "Злотодар" (код ЄДРПОУ 38215682, 54017, м. Миколаїв, вул. Севастопольська, 21)

про розірвання Інвестиційного договору №47 від 17.11.2017, скасування рішення державного реєстратора, припинення іншого речового права та зобов`язання звільнити земельну ділянку

за участю представників сторін:

прокурор: Коваленко Тетяна

від позивача-1: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Прокурор-керівник Каховської окружної прокуратури Херсонської області звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом в інтересах держави в особі позивача-1 Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області; позивача-2 Каховського професійного аграрного ліцею до відповідача Приватного підприємства "Злотодар" про розірвання Інвестиційного договору №47 від 17.11.2017, скасування рішення державного реєстратора, припинення іншого речового права та зобов`язання звільнити земельну ділянку.

Ухвалою суду від 03.07.2023 позовну заяву керівника Каховської окружної прокуратури Херсонської області було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

21.07.2023 Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області подано пояснення у справі.

Ухвалою суду від 31.08.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 02.10.2023; закрито підготовче провадження у справі №916/2681/23; призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 27.09.2023.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Сулімовської М.Б. судове засідання, призначене на 27.09.2023, не відбулося.

Ухвалою суду від 29.09.2023 постановлено провести підготовче провадження у справі №916/2681/23 впродовж розумного строку та призначено судове засідання у справі на 25.10.2023.

У судовому засіданні 25.10.2023 господарський оголосив перерву до 15.11.2023.

Ухвалою від 15.11.2023 позов прокурора-керівника Каховської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Каховського професійного аграрного ліцею залишено без розгляду.

У судовому засіданні 15.11.2023 господарський суд постановив провести розгляд справи впродовж розумного строку та оголосив перерву до 30.11.2023.

Однак, у зв`язку з несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих) електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду, що підтверджено Актом відповідальних осіб Господарського суду Одеської області від 30.11.2023, судове засідання, призначене на 30.11.2023, не відбулось.

Наказом голови суду від 07.12.2023 №46 "Про введення особливого режиму роботи Господарського суду Одеської області" відновлено роботу в КП "ДСС" та електронній комп`ютерній мережі суду з 08.12.2023.

Ухвалою від 08.12.2023 призначено судове засідання у справі на 20.12.2023.

В судове засідання з`явилась прокурор, яка підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвали суду у даній справі, направлені відповідачу за адресою, відомості щодо якої містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулись до суду з відмітками поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою.

Суд враховує, що відповідно до п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

За наведеного суд констатує, що судом було вжито належних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Відзив на позовну заяву, будь-які заяви та клопотання від відповідача не надходили.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк.

Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із ч.2 ст.178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням наведеного, розгляд справи проводився за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 20.12.2023 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши прокурора, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №326742 від 04.02.2009, Каховському професійному аграрному ліцею на праві постійного користування належить земельна ділянка площею 432,62 га з кадастровим номером 6523585500:15:010:0001 для ведення підсобного господарства.

17.11.2017 між Каховським професійним аграрним ліцеєм (ліцей, замовник) та Приватним підприємством "Злотодар" (інвестор, відповідач) укладено Інвестиційний договір №47 на здійснення заходів з відтворення та підвищення родючості грунтів, будівництво гідротехнічної інфраструктури, покращення умов підготовки кадрів в аграрній сфері.

Згідно п.1.2 договору, у зв`язку з необхідністю покращення використання водних та земельних ресурсів, проведення природоохоронних заходів з розчищення водойм та облаштування прибережних захисних смуг, проведення робіт з відтворення і підвищення родючості грунтів, спрямуванням водокористування для здійснення заходів з гідротехнічної меліорації на землях, у тому числі будівництво з цією метою внутрішньогосподарських меліоративних систем, замовник, на підставі повноважень, визначених законодавством, доручає, а інвестор зобов`язується на власний ризик і за власні кошти відповідно до умов цього договору виконати роботи та здійснити заходи, що є предметом цього договору.

Відповідно до п.1.3 договору, сторони домовились, що предметом за цим договором є виконання інвестором на земельній ділянці загальною площею 371,8 га, що є частиною від земельної ділянки 432,52 га відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №326742, зареєстрованого в Книзі державних актів на право постійного користування на землю за №3АА001981-030972400003 (кадастровий номер 6523585500:15:010:0001), таких робіт:

- проведення робіт з рекультивації земельних ділянок з метою відтворення і підвищення родючості грунтів, поліпшення їх екологічного стану, шляхом розчищення від бур`янів та оброблення земельних ділянок, спрямування водокористування для здійснення заходів з гідротехнічної меліорації на земельних ділянках, оброблення земельних ділянок та вирощування на них сільськогосподарської продукції;

- будівництво (прокладання) на земельних ділянках внутрішньогосподарських меліоративних мереж, у тому числі встановлення зрошувальної техніки для здійснення гідротехнічної меліорації, закупівля та встановлення енергоефективних приладів та систем;

- проведення заходів з агрохімічної меліорації;

- проведення дорадчо-консультаційних заходів;

- вивчення альтернативних видів гідротехнічної меліорації (далі для цілей цього договору - роботи);

Детальний порядок, строки, етапи й інші умови виконання таких робіт визначено в Інвестиційному проекті, що є невід`ємною частиною цього договору, та який повинен відповідати умовам цього договору.

Також:

- залучення в установленому порядку учнів та слухачів ліцею до проходження виробничої практики з ознайомлення з сільськогосподарською технікою та способів вирощування сільськогосподарських культур;

- щорічне здійснення робіт з ремонту будівель та споруд ліцею, оновлення навчального інвентарю та матеріально-технічного забезпечення відповідно до окремо затвердженого та погодженого сторонами переліку та плану протягом дії договору загальною сумою 4000 тис. грн.

За умовами п.1.4 договору, під інвестуванням сторони розуміють вкладання інвестором власних грошових коштів, трудових ресурсів, технічних засобів, інших необхідних ресурсів в достатньому обсязі для повного забезпечення та виконання робіт відповідно до цього договору та для реалізації Інвестиційного проекту.

Відповідно до п.1.5 договору, в результаті реалізації Інвестиційного проекту та виконання всіх робіт за цим договором інвестор передає у власність замовнику споруджені внутрішньогосподарські меліоративні мережі, а також пов`язані з їх обслуговуванням об`єкти інженерної інфраструктури.

Згідно п.1.6 договору, орієнтовна сума інвестування: 31980 тис. грн. (еквівалент 1230 тис. дол. США).

Загальний обсяг вартості робіт визначатиметься поетапно з виконання певних робіт та міститиметься в проектно-кошторисній документації (у разі необхідності її оформлення), яка є невід`ємною частиною Інвестиційного проекту.

Сторони домовились, що щорічна сума інвестування у виконання робіт з ремонту будівель та споруд ліцею, оновлення навчального інвентарю та матеріально-технічного забезпечення становить не більше 10% від загальної суми інвестування у 4000 тис. грн., (тобто 400 тис. грн., що є еквівалентом 15 тис. дол. США), та уточнюється за взаємною згодою сторін щорічно не пізніше 1 червня.

Замовник забезпечує всіляку підтримку та доступність до об`єктів, що потребують ремонту, реконструкції та модернізації, а також до земельних ділянок та їх використання інвестором для ефективного виконання робіт протягом строку реалізації Інвестиційного проекту та строку дії цього договору (п.1.7 договору).

Сторони погоджуються із тим, що цей договір і, зокрема, зазначене у підпунктах 1.3 і 1.4 договору, не є підставою для виникнення між сторонами відносин, предметом яких є спільна діяльність. За даним договором не передбачається створення юридичної особи.

Сторони домовились, що у разі необхідності ведення бухгалтерського обліку та звітності, вчинення інших необхідних фінансових операцій щодо здійснення робіт, передбачених пунктом 1.3 цього договору, здійснює інвестор (п.1.8 договору).

На підставі частини п`ятої ст.626 ЦК України сторони ціну договору не встановлювали, і визнали, що дійсний договір є безоплатним, тобто сторони не несуть фінансових або матеріальних обов`язків і рівнозначно, фінансової або матеріальної відповідальності одна перед іншою в межах предмету та інших положень договору, крім випадків, передбачених пунктом 5 цього договору (п.1.9 договору).

В розділі 2 договору визначено права та зобов`язання сторін.

Так, виконання робіт відповідно до цього договору та реалізація Інвестиційного проекту здійснюються за кошти інвестора та за рахунок використання ним власних трудових ресурсів, техніки, машин, устаткування, інших матеріалів (п.2.1.1 договору).

Для виконання цього договору та реалізації Інвестиційного проекту сторони беруть на себе спільні зобов`язання, в тому числі, щорічно не пізніше 1 червня за участю обох сторін складати деталізований перелік та обсяг робіт, які повинен виконати інвестор у поточному році відповідно до умов договору та Інвестиційного проекту з визначенням суми інвестиційних коштів, передбачених на реалізацію Інвестиційного проекту (п.2.1.3 договору).

Замовник має право вимагати від інвестора належного виконання робіт, умов та строків договору; здійснювати контроль за належним виконанням зобов`язань інвестором у порядку, визначеному сторонами, залучаючи з цією метою своїх спеціалістів на місце виконання робіт інвестором (п.2.2 договору).

За умовами п.2.3.1 договору, замовник зобов`язується забезпечувати протягом строку дії договору доступність до земельних ділянок та їх використання інвестором для виконання інвестором робіт за цим договором та Інвестиційним проектом.

В свою чергу, відповідно до п.2.4 договору, інвестор має право вимагати від замовника забезпечувати протягом дії цього договору доступність до земельних ділянок з метою виконання робіт за договором та для реалізації Інвестиційного проекту, а також доступність до будівель та споруд, іншого майна, яке потребує ремонту та реконструкції, якщо такі роботи будуть виконуватися безпосередньо інвестором.

Відповідно до п.2.5 договору інвестор зобов`язується:

- протягом строку дії договору виконувати роботи на земельних ділянках в оптимальні періоди часу та з дотриманням технологічних та технічних вимог; інформувати замовника про хід виконання робіт;

- отримати необхідну дозвільну документацію, яка вимагається діючим законодавством для здійснення певних видів діяльності, пов`язаних з виконанням робіт за цим договором та нести персональну відповідальність в разі відсутності такої документації;

- передати замовнику в установленому порядку після закінчення строку дії договору у власність споруджені внутрішньогосподарські меліоративні мережі, а також пов`язані з їх обслуговуванням об`єкти інженерної інфраструктури;

- дотримуватись під час виконання робіт положень та вимог Земельного кодексу України, Водного кодексу України, інших законодавчих та нормативно-правових актів з охорони навколишнього природного середовища, правил техніки безпеки та охорони праці, а в разі їх порушення нести відповідальність за таке порушення, відповідно до законодавства;

- підтверджувати щорічно обсяг фактичного виконання робіт та їх якість, про що складати за участю замовника акти.

Згідно п.3.1 договору, строк реалізації Інвестиційного проекту та строк дії договору становить двадцять років та діє з дати підписання обома сторонами до 31 грудня 2038 року.

За умовами п.5.2 договору, цей договір припиняється після виконання робіт та закінчення строку дії договору, визначених сторонами у підпункті 3.1 цього договору.

Відповідно до п.5.4 договору, дострокове розірвання цього договору допускається виключно за згодою сторін в порядку та на умовах, визначених письмовою угодою між сторонами про розірвання договору.

В п.6.7 договору сторони дійшли згоди, що вся вирощена сільськогосподарська продукція рослинництва в результаті обробітку інвестором земельних ділянок є власністю інвестора.

До цього договору додається та є невід`ємною його частиною: Інвестиційний проект "Будівництво гідротехнічної інфраструктури та покращення умов для підготовки кадрів в аграрній сфері" (п.6.8 договору).

Договір підписано представниками сторін без жодних зауважень, підписи скріплено печатками.

20.02.2018 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору, якою доповнено п.6 договору "Інші умови".

13.03.2019 сторонами укладено Додаткову угоду №2 до договору, якою внесено зміни в додаток до договору "Інвестиційний проект" щодо строків виконання робіт.

Разом з тим, як зазначає прокурор, в порушення п.2.1.3 договору ПП "Злотодар" як інвестором взяті на себе зобов`язання, передбачені п.1.3 договору, у строки, визначені пунктами 4.1-4.3 Інвестиційного проекту, не виконано, не забезпечено будівництва (прокладання) на земельних ділянках внутрішньогосподарських меліоративних мереж, у тому числі встановлення зрошувальної техніки для здійснення гідротехнічної меліорації, закупівлі та встановлення енергоефективних приладів та систем.

Так, у ході досудового розслідування по кримінальному провадженню №42021231190000008 від 16.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 ч.1 КК України, за фактом порушень вимог законодавства при використанні ПП "Злотодар" земельних ділянок Каховського професійного аграрного ліцею шляхом укладання удаваного правочину з метою фактичної оренди земельної ділянки для вирощування сільськогосподарської продукції, слідчим 16.03.2021 проведено огляд місця події, а саме земельної ділянки площею 371,8 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 6523585500:15:010:0001 площею 432,62 га для ведення підсобного господарства.

На час проведення огляду встановлено наявність ознак проведення сільськогосподарських робіт, а саме - здійснено обробіток грунту та посів сільськогосподарської культури - гороху. Земельна ділянка без зрошення, ознак будівництва (прокладання) на ділянці внутрішньогосподарської меліоративної мережі, або ж будь-якої зрошувальної техніки.

Означене також підтверджується відповідними листами Каховського професійного аграрного ліцею.

Поряд з цим, факт вирощування інвестором на земельній ділянці сільськогосподарської продукції підтверджує виконання замовником зобов`язань щодо забезпечення доступності до земельних ділянок та їх використання інвестором для виконання робіт за цим договором та Інвестиційним проектом.

Наведене, за твердженням прокурора, підтверджує порушення інвестором п.1.3 договору в частині будівництва (прокладання) на земельних ділянках внутрішньогосподарських меліоративних мереж, тому числі встановлення зрошувальної техніки для здійснення гідротехнічної меліорації, закупівлі та встановлення енергоефективних приладів та систем.

Також, в порушення п.4.2 Інвестиційного проекту інвестором не здійснено жодних дій по інвестуванню коштів на покращення умов для підготовки, перепідготовки та підвищенню кваліфікації учнів та слухачів КПАЛ шляхом оновлення та модернізації наявної матеріально-технічної бази, оновлення спортивних будівель та споруд, комунікацій, обладнання, придбання технологічно нових засобів навчання протягом дії інвестиційного договору.

Прокурор зазначає, що Каховський професійний аграрний ліцей, маючи на меті під час укладення Інвестиційного договору пошук додаткових джерел інвестування, та керуючись браком власних коштів, наразі опинився в ситуації фактичної відсутності запланованого та очікуваного фінансування та інвестування. Враховуючи, що ПП "Злотодар" не виконав зобов`язання щодо виконання істотних умов договору у передбачений Інвестиційним проектом строк, вказане є істотним відступом від умов договору, отже замовник має право вимагати розірвати договір, у тому числі в судовому порядку.

Також, 22.11.2017 державним реєстратором Каховської міської ради на підставі Інвестиційного договору №47 від 17.11.2017, додаткових угод №1 від 20.02.2018, №2 від 07.03.2019 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №338349871. За результатами до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про інше речове право №23573763 (спеціальний розділ) (із відповідними змінами, що вносились до запису), вид іншого речового права - Інвестиційний договір на будівництво гідротехнічної інфраструктури, покращення умов для підготовки кадрів в аграрній сфері.

У подальшому, 22.09.2021 державним реєстратором Високопільської селищної ради, у зв`язку із поданою заявою представника ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №60501282 від 22.09.2021, згідно якого внесено запис №44080023 про зміни до іншого речового права "Інвестиційний договір на будівництво гідротехнічної інфраструктури, покращення умов для підготовки кадрів в аграрній сфері", яке перенесено із запису №23573763, з одночасним погашенням запису №23573763 у зв`язку із перенесенням.

Прокурор зазначає, що проведення державної реєстрації Інвестиційного договору №47 від 17.11.2017 здійснено державним реєстратором безпідставно та в порушення вимог ст.ст.4, 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Як зауважив прокурор, вказані у сукупності обставини істотно зачіпають інтереси держави, тоді як орган, відповідно уповноважений державою здійснювати розпорядження земельною ділянкою - Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області належним чином не виконує покладених на нього відповідних обов`язків.

В розрізі наявності підстав для представництва інтересів держави у суді в особі відповідного органу прокурор зазначив, що у відповідь на запити прокурора №24-521 вих-20 від 25.11.2020, №52-2-1357 вих-21 від 12.11.2021, №52-1092вих-23 від 15.06.2023 Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області повідомлено, що заходи реагування з вказаних питань не вживалися.

Тоді як в означених запитах прокурора ГУ Держгеокадастру у Херсонській області неодноразово повідомлено про виявленні порушення вимог законодавства. Крім того, 31.11.2021 за №46 Каховським професійним аграрним ліцеєм до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області направлено письмову заяву в порядку ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Разом з тим, позивачем жодних заходів контролю не вжито.

Зазначене, на думку прокурора, вказує на усвідомлену пасивну поведінку органу, який уповноважений державою на здійснення охорони земель, свідчить про нездійснення ним захисту інтересів держави та є підставою для пред`явлення цього позову прокурором в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області.

За наведених вище обставин, прокурор, з посиланням на приписи ч.2 ст.651 ЦК України, просить розірвати Інвестиційний договір №47 від 17.11.2017 на здійснення заходів з відтворення та підвищення родючості грунтів, будівництво гідротехнічної інфраструктури, покращення умов підготовки кадрів в аграрній сфері, із змінами, внесеними згідно додаткових угод №1 від 20.02.2018 та №2 від 13.03.2019, що укладений між Каховським професійним аграрним ліцеєм та ПП "Злотодар"; скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 60501282 від 22.09.2021 про реєстрацію іншого речового права "Інвестиційний договір на будівництво гідротехнічної інфраструктури, покращення умов для підготовки кадрів в аграрній сфері", з одночасним припиненням іншого речового права "Інвестиційний договір на будівництво гідротехнічної інфраструктури, покращення умов для підготовки кадрів в аграрній сфері"; зобов`язати ПП "Злотодар" повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області земельну ділянку державної форми власності площею 371,8 га, яка є частиною земельної ділянки площею 432,62 га, з кадастровим номером 6523585500:15:010:0001.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до приписів ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Згідно із положеннями ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 ГПК України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Суд зауважує, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідний компетентний орган, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

Так, прокурор позивачем визначив Головне управління Держгеокадастру у Херсонської області, як компетентний орган, що мав би захищати інтереси держави.

Звертаючись із позовом у справі, яка розглядається, прокурор зазначив, що відповідачем, як стороною спірного Інвестиційного договору №47 від 17.11.2017, істотно порушуються умови договору, що виразилось у невиконанні його істотних умов, що значною мірою позбавило іншу сторону - Каховський професійний аграрний ліцей на отримання в майбутньому позитивних результатів від його виконання - прокладеної внутрішньогосподарської меліоративної мережі, сучасних дощувальних машин та отримання інвестування в ремонт будівель і споруд ліцею, оновлення навчального інвентарю та матеріально-технічного забезпечення, що є підставою для розірвання договору в порядку ч.2 ст.651 ЦК України.

За твердженнями прокурора, звернення до суду із позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області спрямовано на представництво інтересів держави, оскільки орган, уповноважений державою здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на якій повинні реалізовуватися заходи та здійснюватися роботи за спірним договором, - Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, належним чином не виконує покладених на нього відповідних обов`язків.

Тобто, підставою реалізації прокурором представницьких функцій, за його твердженням, стала усвідомлена пасивна поведінка Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області щодо захисту порушених інтересів держави.

Статтею 324 Цивільного кодексу України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Згідно зі статтею 15-1 Земельного кодексу України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 122 вищевказаного Кодексу передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Як юридичну особу Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області зареєстровано 15.05.2015, про що у Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено відповідний запис.

Таким чином, з 15.05.2015 повноваження щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення покладено на Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 №482 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" на Держгеокадастр покладені повноваження із державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючістю грунтів.

Статтею 5, 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Згідно статтей 187, 188 Земельного кодексу України, контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин,

Відповідно до п.1 Положення "Про Державне агентство земельних ресурсів України", затвердженого Указом Президента України №445 від 08.04.2011, Державне агентство земельних ресурсів України є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру", територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів реорганізовуються шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру. Також встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 №294-р "Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру передано функції і повноваження Державного агентства земельних ресурсів, що припиняється.

Відповідно до п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 23.12.2021 №603 (в редакції наказу Держгеокадастру від 08.03.2023 №85), Головне управління відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель, зокрема за додержанням органами державної влада та місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку реалізації та набуття права на землю, додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування тощо.

З огляду на зазначене, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області є уповноваженим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у сфері нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Разом з тим, за загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст.11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї ж статті, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1 ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між Каховським професійним аграрним ліцеєм та ПП "Злотодар" Інвестиційний договір є підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у сторін договору взаємних цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Аналогічна правова позиція сформована, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі №912/1385/17, постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі №911/2259/19.

Відповідно до статті 19 Цивільного кодексу України, особа має право на самозахист свого цивільного права від порушень і протиправних посягань. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням. Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства. Водночас, частина друга статті 13 Цивільного кодексу України встановлює загальне правило, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Таким чином, частина друга статті 651 Цивільного кодексу України дозволяє розірвання договору лише тоді, коли порушення має істотний характер, оскільки має дотримуватися принцип пропорційності порушення і відповідальності.

При цьому суд зазначає, що з огляду на положення ч.2 ст.651 ЦК України, можливість ініціювати розірвання договору з причин неналежного виконання договірних зобов`язань надана саме стороні договору (а не будь-якому іншому органу) в силу імперативних норм наведеної норми закону.

В даному випадку позивач Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області не є стороною спірного договору, отже не має права втручатися в господарські відносини суб`єктів господарювання та ініціювати спір про розірвання укладеного між ними договору.

За наведених обставин суд констатує, що прокурором не доведено, що позивач є компетентним органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, тоді як судом встановлені обставини звернення останнього в інтересах неналежного позивача, тобто особи, яка не уповноважена на звернення до суду із позовом про розірвання договору в порядку ч.2 ст.651 ЦК України, в якому не є стороною, а тому у задоволенні позову в частині розірвання договору слід відмовити.

Усі ж інші, викладені у позові доводи прокурора та відповідні правові підстави стосовно порушення відповідачем умов Інвестиційного договору, залишаються судом поза увагою, як такі, що не можуть бути досліджені за недоведеності наявного у позивача суб`єктивного права.

Позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію іншого речового права "Інвестиційний договір на будівництво гідротехнічної інфраструктури, покращення умов для підготовки кадрів в аграрній сфері" є похідною від вимоги про розірвання договору, крім того, прокурором не доведено, на захист яких прав позивача спрямована дана вимога, та що задоволення останньої призведе до ефективного захисту таких порушених прав, а відтак у задоволенні означеної вимоги слід відмовити.

Що стосується зобов`язання відповідача повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області земельну ділянку державної форми власності площею 371,8 га, яка є частиною земельної ділянки площею 432,62 га, з кадастровим номером 6523585500:15:010:0001, суд зазначає, що повернення земельної ділянки є правовим наслідком розірвання договору. Разом з тим, у зв`язку із відмовою у задоволенні вимоги про розірвання спірного договору, вказана вимога також не підлягає задоволенню.

Окремо суд зауважує, що вказаний спосіб захисту інтересів держави не узгоджується з тим, що відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №326742 від 04.02.2009 земельна ділянка площею 432,62 га з кадастровим номером 6523585500:15:010:0001 для ведення підсобного господарства належить Каховському професійному аграрному ліцею на праві постійного користування.

Суд наголошує, що згідно з частиною 1 статтею 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статтею 16 Цивільного кодексу України установлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині 2 цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Так само кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, що прямо передбачено у частині 2 статті 15 Цивільного кодексу України.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004, поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

При цьому, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними, у розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України, доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства).

Тобто вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Аналогічна позиція наведена в постанові Верховного Суду від 15 лютого 2022 року по справі №924/250/19.

Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на встановлені вище обставини, суд дійшов висновку, що прокурором не доведено належним чином порушення відповідачем інтересів держави в особі позивача, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити повністю.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати, в порядку ст.129 ГПК України, покладаються на прокурора.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати зі сплати судового збору покласти на прокурора.

Суддя М.Б. Сулімовська

Згідно з ч.ч.1, 2ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Повне рішення складено і підписано 05 січня 2024 р.