Рішення

від 08.01.2024 по справі 916/4406/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4406/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Благодійної організації „Дітям нового століття про стягнення 1 757,02 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі по тексту Департамент) звернувся до господарського суду із позовною заявою до Благодійної організації „Дітям нового століття (далі по тексту Організація) про стягнення неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі 1 757,02 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору оренди №714/ж/4 від 25.08.2005р., в частині повернення об`єкта оренди, що стало підставою для нарахування неустойки за період з 01.01.2022 по 28.01.2022.

Ухвалою суду від 30.10.2023 дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження; встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; встановлено позивачу 5-денний строк з дня вручення відзиву на позов для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу 3-денний строк з дня вручення відповіді на відзив для подання заперечень на відповідь на відзив.

Відповідно до ч. ч. 5, 8 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Організація була повідомлена судом про відкриття провадження по даній справі в порядку письмового провадження шляхом направлення ухвали від 30.10.2023 на юридичну адресу відповідача, а саме: 65011, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 80, яка була перевірена судом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на дату відкриття провадження у справі.

02.12.2023 до господарського суду було повернуто поштове відправлення, направлене на адресу відповідача з метою повідомлення останнього про розгляд судом даного спору.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення Організації про розгляд судом даного спору. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Нежитлові приміщення першого поверху №505, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 80, загальною площею 25,6 кв. м., згідно свідоцтва про право власності від 13.01.2009 належать на праві комунальної власності територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради.

25.08.2005 між Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради (Орендодавець) та Організацією (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №714/ж/4, відповідно до умов якого відповідачу було передано у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 25, 6 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Базарна. 80. Договір укладено на строк до 05.08.2006.

В результаті укладення додаткових угод від 06.08.2006, 07.02.2007, 21.12.2007, 10.12.2010, 16.03.2011, 08.01.2013, 20.01.2014, 05.12.2014, 22.01.2016, 27.12.2016, 07.12.2017, 25.04.2018, 28.03.2019, 23.12.2019 до договору оренди №714/ж/4 від 25.08.2005 неодноразово вносилися зміни.

Слід зазначити, що додатковою угодою від 07.02.2007 Орендодавця за договором оренди №714/ж/4 від 25.08.2005 було змінено з Приморської районної адміністрації Одеської міської ради на Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради; додатковою угодою від 16.03.2011 Орендодавця у договорі було змінено з Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на Департамент.

Додатковою угодою №12 від 28.03.2019 до договору оренди №714/ж/4 від 25.08.2005 сторонами було продовжено строк дії договору до 31.12.2019 та визначено, що за орендоване приміщення Орендар зобов`язується сплачувати з 01.01.2019 до 31.12.2019 орендну плату у розмірі 1 грн. в рік; з 01.01.2020 розмір орендної плати становитиме 674,20грн. в місяць без урахування ПДВ та індексу інфляції.

Додатковою угодою №13 від 23.12.2019 до договору оренди №714/ж/4 від 25.08.2005 сторонами було продовжено строк дії договору до 31.12.2020 та визначено, що за орендоване приміщення Орендар зобов`язується сплачувати з 01.01.2020 до 31.12.2020 орендну плату у розмірі 1 грн. в рік; з 01.01.2021 розмір орендної плати становитиме 703,12 грн. в місяць без урахування ПДВ та індексу інфляції.

Рішенням господарського суду Одеської області від 30.06.2022 по справі №916/4108/21, яке набрало законної сили 22.07.2022, позовні вимоги Департаменту було задоволено, виселено Організацію з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 25.6 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 80, на користь Департаменту; присуджено до стягнення із відповідача неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 у розмірі 18 610,62 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

28.01.2022 між Департаментом та Організацією було підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення, відповідно до якого Департаментом було прийнято від відповідача нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 25, 6 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Базарна. 80 та перебувало у користуванні відповідача згідно з договором №714/ж/4 від 25.08.2005.

04.05.2023 Департамент звернувся до Організації із претензією, відповідно до якої позивач просив сплатити неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди за період з 01.01.2022 по 28.01.2022 у розмірі 1 757,02 грн.

У поданій до суду позовній заяві Департаментом було зазначено, що оскільки у додатковій угоді від 23.12.2019 до договору оренди №714/ж/4 від 25.08.2005 сторонами було встановлено з 01.01.2021 орендну плату у розмірі 703,12 грн. (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції), наявні правові підстави для стягнення із відповідача неустойки у розмірі подвійної орендної плати за несвоєчасне повернення об`єкта оренди, нарахованої за період з 01.01.2022 до 28.01.2022, у загальному розмірі 1757,02 грн. При здійсненні розрахунку неустойки позивачем було враховано орендну ставку, яка мала застосовуватись з 01.01.2021р.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України (далі по тексту ГК України) майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 761 цього Кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, врегульовані Законом України „Про оренду державного та комунального майна № 157-IX від 03.10.2019р., який набрав чинності 27.12.2019р.

Господарським судом в процесі вирішення даного спору було встановлено, що 25.08.2005 між Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради, яка була змінена на Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та, в подальшому, на Департамент, та Організацією було укладено договір оренди нежитлового приміщення №714/ж/4. Строк дій укладеного договору згідно з додатковою угодою №13 від 23.12.2019 закінчився 31.12.2020.

Частиною 1 ст. 25 Закону України „Про оренду державного та комунального майна врегульовано, що у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Неналежне виконання Організацію зобов`язань в частині повернення об`єкта оренди після закінчення строку дії договору №714/ж/4 від 25.08.2005 стало підставою для звернення Департаменту до суду із позовом про виселення відповідача та стягнення неустойки.

Рішенням господарського суду Одеської області від 30.06.2022 по справі №916/4108/21, яке набрало законної сили 22.07.2022, Організація була виселена із займаних приміщень із присудженням до стягнення на користь Департаменту неустойки за період з 01.01.2021 по 31.12.2021.

28.01.2022 між Департаментом та Організацією було підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення, відповідного до якого Організацією було повернуто позивачу орендоване на підставі договору №714/ж/4 від 25.08.2005 приміщення.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З викладених обставин господарський суд, враховуючи повернення відповідачем орендованого приміщення лише 28.01.2022, дійшов висновку про наявність у Департаменту права вимагати стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за період з 01.01.2022 до 28.01.2022.

Частиною 1 ст. 651 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Правовим наслідком закінчення 31.12.2020 дії договору оренди нежитлового приміщення №714/ж/4 від 25.08.2005 є неможливість встановлення зазначеним договором зобов`язань для сторін на майбутнє, тобто на 2021 та 2022 роки. Таким чином, у суду відсутні правові підстави для врахування орендної ставки, яка мала застосовуватись з 01.01.2021, тобто після закінчення 31.12.2020 строку дії договору, у розмірі 703,12 грн. в місяць без урахування ПДВ та індексу інфляції під час розрахунку неустойки за січень 2022.

Господарський суд зазначає, що при розрахунку неустойки необхідно враховувати орендну ставку, яка була визначена додатковою угодою №12 від 28.03.2019, відповідно до якої з 01.01.2020 розмір орендної плати мав становити 674,20 грн. в місяць без урахування ПДВ та індексу інфляції.

З викладених обставин, суд, здійснивши розрахунок неустойки, яка має бути присуджена до стягнення із Організації на користь Департаменту, із урахуванням умов додаткової угоди №12 від 28.03.2019, дійшов висновку, що правильним розміром неустойки за 28 днів січня 2022 є 1 684,48 грн. (809,04 грн.*показник інфляції за період з 01.01.2019 по 31.12.2021 /31*28*2= 1 684,48 грн.). Наведене має наслідком необхідність часткового задоволення заявлених Департаментом позовних вимог шляхом присудження до стягнення із відповідача неустойки у розмірі 1 684,48 грн.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення заявлених Департаментом комунальної власності Одеської міської ради позовних вимог шляхом присудження до стягнення із Благодійної організації „Дітям нового століття неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі 1 684,48 грн. В іншій частині позову необхідно відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Благодійної організації „Дітям нового століття /65011, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 80; ідентифікаційний код 23992056/ на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради /65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, ідентифікаційний код 26302595/ неустойку у розмірі 1684,48 грн. /одна тисяча шістсот вісімдесят чотири грн. 48 коп./, судовий збір у розмірі 2 573,18 /дві тисячі п`ятсот сімдесят три грн. 18 коп./.

3. В іншій частині вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 08 січня 2024 р.

Суддя С.П. Желєзна