Рішення

від 08.01.2024 по справі 922/4424/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/4424/23

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Чугуївська агенція комунальних ресурсів" (63503, Харківська область, м. Чугуїв, бульвар Комарова, буд. 12, ідентифікаційний код 35248317) до Фізичної особи-підприємця Кривеженко Оксани Василівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення 36 988,98 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

17.10.2023 Комунальне підприємство "Чугуївська агенція комунальних ресурсів" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Кривеженко Оксани Василівни (відповідач) про стягнення суми простроченої заборгованості в сумі 36 988,98 грн. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Додатковою угодою №8 від 12.12.2022 про дострокове розірвання договору оренди № 50 від 01.04.2018 за взаємною згодою сторін з 19.12.2022 щодо сплати орендної плати та відшкодування комунальних послуг, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом про стягнення з відповідача простроченої заборгованості в сумі 36 988,98 грн, з яких: орендна плата - 15 020,18 грн, відшкодування комунальних послуг - 16 449,11 грн та пеня за прострочення платежів - 5 519,69 грн за період з 01.01.2023 по 07.09.2023.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.10.2023 позовну заяву залишено без руху.

31.10.2023 до суду у встановлений судом строк від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№29625).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.11.2023 повернуто Комунальному підприємству "Чугуївська агенція комунальних ресурсів" заяву про усунення недоліків позовної заяви (вх.№29625 від 31.10.2023) без розгляду на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України.

07.11.2023 у встановлений судом строк через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№30436).

Дослідивши зміст заяви про усунення недоліків позовної заяви та додані до неї документи у їх сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом в ухвалі Господарського суду Харківської області від 23.10.2023 у справі №922/4422/23 про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4424/23. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Роз`яснено відповідачу, що згідно ст. 251 ГПК України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 ГПК України). Встановлено позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - п`ять днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення із урахуванням вимог ст. 167 ГПК України - п`ять днів з дня отримання відповіді на відзив.

20.11.2023 до суду у встановлений строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№31781) та уточнення до відзиву (вх.№32274 від 24.11.2023), в яких відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення орендної плати та просить зменшити її розмір на підставі ч. 2 ст. 286 ГК України, та розстрочити виконання рішення на 18 місяців посилаючись те, що відповідач не мав повного доступу до орендованого приміщення перші місяці повномасштабного вторгнення Російської Федерації, не мав можливості займатись підприємницькою діяльністю та має малий дохід, лише 2000 грн допомоги переселенцям, що підтверджується довідкою від 18.07.2022 № 6324-7001365246 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Водночас, відповідач просить відмовити в частині стягнення пені, оскільки за твердженням відповідача порушення зобов`язання виникло у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин внаслідок введення воєнного стану в Україні, що засвідчено у листі від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислової палати України.

21.11.2023 через підсистему "Електронний суд" у встановлений строк від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№31951), в якій зазначено, що від початку повномасштабного вторгнення приміщення будівлі Універмаг було відчинено цілодобово, так як підприємством та органами управління громади в підвальному приміщенні було розгорнуте укриття для населення громади, орендарі, які залишилися в громаді, працювали та забезпечували потреби мешканців міста. Відповідно до ч. 2 ст. 286 ГК України орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об`єкта оренди, але з таким питанням відповідач не звертався, при цьому, у зв`язку з оголошенням воєнного стану та скрутним становищем в Україні, на період воєнного стану, а саме з 24.02.2022 по 31.12.2022 включно, позивачем було прийнято рішення про сплату орендної плати за приміщення в розмірі 75% від загальної суми нарахування.

Позивачем також зазначено, що нарахування пені здійснено позивачем за прострочення платежів по відшкодуванню витрат за комунальні послуги, сплату яких передбачено п. 7.6 договору оренди, за несвоєчасну сплату яких нараховується пеня відповідно до п. 12.3. договору оренди.

При цьому, позивач заперечує проти зменшення пені та розстрочення рішення суду у цій справі, так як за твердженням позивача відповідач за десять місяців від написання позовної заяви про зобов`язання сплатити заборгованість ігнорував повідомлення, листи, дзвінки та намагався уникнути сплати заборгованості.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

01.04.2018 між Комунальним підприємством "Чугуївська агенція комунальних ресурсів" (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Кривеженко Оксаною Василівною (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 50 (далі - договір оренди).

За умовами п. 2.1. договору оренди у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов`язується передати за плату орендарю в строкове платне користування, а орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування нерухоме майно - частину нежитлового приміщення нежитлового будинку, загальною площею 24,35 м2 на II - поверсі, що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, бул. Комарова, № 12 (далі - Об`єкт оренди).

Згідно з п. 2.2. договору оренди Орендодавець гарантує, що володіє та користується Об`єктом оренди на підставі Рішення Чугуївської міської ради XVII сесії VII скликання від 31.01.2017 року № 526 - VII.

Відповідно до п. 3.1. договору оренди об`єкт оренди передається орендарю для використання його в господарській діяльності: цільовим призначенням 47.79, а саме: роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах.

Згідно з п. 3.2. договору оренди зміна орендарем цільового призначення Об`єкту оренди не допускається.

Згідно з п. 10.2.1. договору оренди Орендар зобов`язується прийняти Об`єкт оренди від Орендодавця за Актом прийому-передачі Об`єкту оренди відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п. 16.1. договору оренди зобов`язання Сторін за цим Договором розпочинаються після підписання Сторонами Акту прийому-передачі, що визначено сторонами, і зазначено дату на Акті приймання-передачі.

Як убачається з матеріалів справи, позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування об`єкт оренди згідно Акту прийому-передачі частини приміщення від 01.04.2018.

Отже, у відповідача виникло зобов`язання по сплаті орендної плати за договором оренди з 01.04.2018.

Згідно з п. 7.1. договору оренди за згодою Сторін ціна цього Договору складається з суми орендної плати.

Розмір орендної плати передбачений рішенням Чугуївської міської ради Харківської області XXVII сесії VII скликання №884-VII від 20.12.2017 "Про встановлення розміру орендної плати за користування нежитловим приміщенням будівлі універмагу в м. Чугуєві, бульвар Комарова, №12".

Відповідно до п. 7.2. договору оренди орендна плата за користування майном становить 64,22 грн. (шістдесят чотири грн. 22 коп.) за 1 кв.м., яка сплачується орендарем щомісяця не пізніше 19 числа місяця, наступного за розрахунковим без ПДВ, згідно Методики розрахунку плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Чугуєва, затвердженої рішенням ХХIХ сесії VI скликання Чугуївської міської ради від 27.07.2012 року № 1257-VI. Орендна плата за кожний наступний місяць оренди підлягає індексації із застосуванням індексу інфляції, що встановлюється щомісяця і публікується в офіційних джерелах, в разі прийняття відповідних нормативних актів та внесення змін до законодавства України.

Згідно з п. 7.3. договору оренди орендна плата сплачується за час фактичного користування Об`єктом оренди. Якщо час фактичного користування Об`єкту оренди менше ніж 1 (один) календарний місяць, орендна плата сплачується у розмірі пропорційному фактичному часу користуванню Об`єкту оренди.

Відповідно до п. 7.4. договору оренди орендна плата та інші платежі за цим Договором, сплачується орендарем на банківський рахунок Орендодавця у національній валюті України.

Відповідно до п. 7.6. договору оренди орендар, крім орендної плати, зобов`язується сплачувати витрати на комунальні послуги, якими орендар користується (на опалення, водопостачання, каналізацію, електроенергію, вивезення побутового сміття, телефонний зв`язок та інше). Оплата комунальних платежів здійснюється орендарем на основі укладених договорів та вказаних в них тарифів організацій-постачальників, що здійснюють постачання послуг.

Згідно рішення Чугуївської міської ради Харківської області LVII сесії VII скликання від 27.05.2020 "Щодо питань нарахування орендної плати за користування майном, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Чугуєва" Чугуївській міській раді та підприємствам, установам, закладам і організаціям комунальної форми власності, які є орендодавцями майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Чугуєва тимчасово, за період з 01.05.2020 до 21.05.2020 включно вирішено не проводити нарахування орендної плати за користування майном, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Чугуєва суб`єктам господарювання, яким заборонено роботу відповідно до Постанови КМУ від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами). Зробити перерахунок орендної плати та пені за період з 01.04.2020 дo 30.04.2020 включно суб`єктам господарювання, яким заборонено роботу відповідно до Постанови КМУ від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом 8АК8-СоV-2" (зі змінами). Перелік суб`єктів господарювання, яким заборонено роботу відповідно до Постанови КМУ від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" (зі змінами) (додається). Суми орендної плати та пені, перераховані орендарями за квітень місяць 2020 року, зараховуються орендодавцями в рахунок наступних платежів.

Згідно з п. 1 Додаткової угоди №5а від 01.06.2020 до договору оренди Орендар та Орендодавець дійшли згоди про проведення перерахунку за тимчасове припинення користування об`єктом оренди наступним чином:

- за березень 2020 року нарахування за користування об`єктом оренди здійснюється в повному обсязі;

- за квітень 2020 року за користування об`єктом оренди, орендна плата не нараховується;

- за період травня 2020 року - з 01.05.2020 по 21.05.2020 включно орендна плата не нараховується;

- з 22.05.2020 року нарахування за користування об`єктом оренди здійснюється в повному обсязі.

Згідно з п. 1 Додаткової угоди №6 від 18.12.2020 до договору оренди змінено та викладено у новій редакції п. 7.2. договору: орендна плата за користування майном за перший базовий місяць оренди (січень 2021 року) становить 76,38 (Сімдесят шість грн. 38 коп.) разом з ПДВ за м2 займаної площі.

Згідно з п. 1 Додаткової угоди №6а від 01.03.2022 до договору оренди у зв`язку з оголошенням воєнного стану та скрутним становищем в Україні, на період воєнного стану з 24.02.2022 року по 31.12.2022 року включно, нарахування орендної плати за приміщення складатиме 75% від загальної суми нарахування.

Відповідно до п. 10.2.3 договору оренди орендар зобов`язується сплачувати орендну плату в термінах та умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 16.6 договору оренди дострокове розірвання цього Договору можливе за взаємною згодою його Сторін, що оформлюється додатковим правочином (угодою) до цього Договору, про що ініціююча Сторона зобов`язана повідомити іншу Сторону за 5 (п`ять) днів до запланованої дати дострокового припинення дії цього Договору.

Згідно з п. 6.1. договору оренди цей договір діє з 01.04.2018 по 31.12.2018.

Відповідно до п. 6.2. договору оренди по закінченні строку оренди за цим договором, орендар має переважне право перед будь-якими третіми особами на продовження дії та/або переукладання цього договору на наступний строк та на умовах, визначених цим договором.

Додатковою угодою №2 від 31.12.2018 до договору оренди було змінено та викладено п. 6.1. договору оренди у наступній редакції: цей договір діє з 01.01.2019 по 31.12.2019.

У листі б/н від 16.01.2020 відповідач просила позивача продовжити договірні відносини оренди на новий період з 01.12.2021 на умовах попереднього договору шляхом укладання додаткової угоди строком до 2 років 11 місяців та надала згоду на заключення договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна.

Додатковою угодою №5 від 24.09.2020 до договору оренди було змінено та викладено п. 6.1. договору оренди у наступній редакції: цей договір діє з 01.01.2021 по 30.11.2023.

Згідно з п. 16.8 договору оренди цей договір може бути розірваний за вимогою сторони у відповідності до вимог чинного законодавства.

Пунктом 16.2 договору оренди передбачено, що закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення ними своїх господарських зобов`язань, що мали місце під час дії цього договору.

За твердженням позивача, 13.06.2021 позивачем було надіслано відповідачу повідомлення (претензію) №28 від 28.05.2021 з вимогою погасити у десятиденний строк існуючу станом на 28.05.2021 заборгованість в сумі 6 785,31 грн з орендної плати та відшкодування витрат за комунальні послуги та повідомив, що у разі не сплати позивач буде вимушений розірвати договір оренди.

Крім того, у позовній заяві зазначено, що позивачем було надіслано відповідачу повідомлення (претензію) №51 від 29.12.2021 з вимогою погасити у десятиденний строк існуючу станом на 29.12.2021 заборгованість в сумі 5 541,15 грн з орендної плати та відшкодування витрат за комунальні послуги та позивач повідомив, що у разі не сплати він буде вимушений розірвати договір оренди.

З матеріалів справи убачається, що між сторонами підписано рахунки-акти виконаних робіт (послуг) за лютий 2020-грудень 2020, січень 2021-листопад 2021, а також підписано з боку позивача рахунки-акти виконаних робіт (послуг) за січень 2022-грудень 2022, які одночасно є актами виконаних робіт (послуг) та рахунками на оплату орендної плати та відшкодування комунальних послуг, які згідно п. 7.2. договору оренди сплачуються відповідачем щомісяця не пізніше 19 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Проте, відповідач в порушення умов п. 7.2. договору оренди орендну плату та відшкодування комунальних послуг вносила несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого згідно наданого позивачем рахунку-акту виконаних робіт (послуг) №3 донарахування за жовтень-грудень 2022 за відповідачем станом на 12.12.2022 обліковується заборгованість з орендної плати у розмірі 17 309,83 грн та з відшкодування комунальних послуг у розмірі 12 958,21 грн, всього: 30 268,04 грн.

12.12.2022 позивачем було отримано заяву відповідача про дострокове розірвання договору оренди згідно п. 16.2., 16.6. договору оренди за взаємною згодою сторін з 19.12.2022, в якій відповідач просила підготувати відповідні документи взаємних розрахунків по сплаті орендної плати та відшкодування витрат комунальних послуг згідно п. 5.1., 5.2. договору оренди, та зобов`язалась сплатити види нарахувань до 3-х місяців 2023 р.

На підставі вказаної заяви відповідача, між сторонами було укладено Додаткову угоду №8 від 12.12.2022 про дострокове розірвання договору оренди № 50 від 01.04.2018 за взаємною згодою сторін з 19.12.2022.

Отже, договір оренди №50 від 01.04.2018 розірваний з 19.12.2022.

У пункті 2 вказаної Додаткової угоди №8 від 12.12.2022 сторонами визначено, що згідно зі ст.16 п. 16.2 "Закінчення строку або розірвання дії Договору оренди № 50 від 01.04.2018 року не звільняє Сторони (Орендаря) від відповідальності за його порушення своїх господарських зобов`язання що мали місце під час дії цього Договору, тобто "невиконання зобов`язання по сплаті орендної плати та відшкодування комунальних послуг ст. 7 пп. 7.2, 7.6 ст. 12 п. 12.1". Таким чином, Орендар погоджується та гарантує заявою від 12.12.2022 року, що бере на себе виконання зобов`язання упродовж 3 (трьох) місяців погасити існуючу заборгованість по Договору оренди нерухомого майна № 50 від 01.04.2018 року у сумі 30 268,04 грн. (Тридцять тисяч двісті шістдесят вісім грн. 43 коп.) з них: орендна плата - 17 309,83 грн. (Сімнадцять тисяч триста дев`ять грн. 83 коп.); відшкодування комунальних послуг - 12 958,21 грн. (Дванадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят вісім грн. 21 коп.) за період з 01.01.2023 року по 31.03.2023 року. Також Орендар гарантує погашення нарахування у січні 2023 року за 18 днів грудня 2022 року за оренду приміщення та відшкодування комунальних послуг.

Тобто, у п. 2 Додаткової угоди №8 від 12.12.2022 до договору оренди відповідач гарантував в період з 01.01.2023 по 31.03.2023 включно погасити заборгованість у сумі 30 268,04 грн, з яких: орендна плата в сумі 17 309,83 та відшкодування комунальних послуг в сумі 12 958,21 грн, а також погасити нарахування у січні 2023 року за 18 днів грудня 2022 року за оренду приміщення та відшкодування комунальних послуг.

Згідно з п. 9.2.4. договору оренди орендодавець зобов`язаний після закінчення строку оренди прийняти від орендаря об`єкт оренди по Акту прийому-передачі протягом 3 (трьох) днів.

З матеріалів справи убачається, що 19.12.2022 відповідачем було повернуто, а позивачем прийнято об`єкт оренди, що підтверджується Актом прийому-передачі частини приміщення від 19.12.2022.

07.09.2023 позивачем було надіслано на адресу відповідача повідомлення №29 від 07.09.2023 про нарахування пені за прострочення платежів та по заборгованості, до якого додано розрахунок пені та акт звірки, в якому позивач просив відповідача сплатити заборгованість та пеню, та повідомив, що у разі несплати позивач буде вимушений звернутися до суду.

Вказане повідомлення не вручено адресату та повернуто за зворотною адресою 15.09.2023 з відміткою пошти "Адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується довідкою пошти.

Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом про стягнення з відповідача 36 988,98 грн, з яких: орендна плата - 15 020,18 грн, відшкодування комунальних послуг - 16 449,11 грн та пеня за прострочення платежів - 5 519,69 грн за період з 01.01.2023 по 07.09.2023.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 36 988,98 грн, з яких: орендна плата - 15 020,18 грн, відшкодування комунальних послуг - 16 449,11 грн та пеня за прострочення платежів по відшкодуванню витрат за комунальні послуги платежів - 5519,69 грн за період з 01.01.2023 по 07.09.2023.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача орендної плати в сумі 15 020,18 грн та відшкодування комунальних послуг в сумі 16 449,11 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Оскільки спірне орендоване майно є державною власністю до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання відносин, пов`язаних з передачею державного та комунального майна в оренду.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 третьої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Статтею 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 ст. 202 ГК України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Строк договору оренди визначається за погодженням сторін (ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України).

Згідно ч.ч. 2-3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Суд зазначає, що згідно ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Судом установлено, що відповідач, уклавши вказану вище Додаткову угоду №8 від 12.12.2022 про дострокове розірвання договору оренди № 50 від 01.04.2018 за взаємною згодою сторін з 19.12.2022, визнав наявність заборгованості та зобов`язався в період з 01.01.2023 по 31.03.2023 включно погасити її у сумі 30 268,04 грн, з яких: орендна плата в сумі 17 309,83 та відшкодування комунальних послуг в сумі 12 958,21 грн, а також погасити нарахування у січні 2023 року за 18 днів грудня 2022 року за оренду приміщення та відшкодування комунальних послуг, проте за відповідачем згідно наданого позивачем розрахунку станом на 16.02.2023 обліковується заборгованість з орендної плати в сумі 15 020,18 грн та з відшкодування комунальних послуг в сумі 16 449,11 грн, яка не спростована та не погашена відповідачем.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Ураховуючи вищенаведене та те, що матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача боргу з орендної плати в сумі 15 020,18 грн та відшкодування комунальних послуг в сумі 16 449,11 грн, що не спростовано відповідачем, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь Державного бюджету орендної плати в сумі 15 020,18 грн та відшкодування комунальних послуг в сумі 16 449,11 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в сумі 5519,69 грн за період з 01.01.2023 по 07.09.2023, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 16.2 договору оренди передбачено, що закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення ними своїх господарських зобов`язань, що мали місце під час дії цього Договору.

Наведений пункт договору відповідає вимогам частини 4 статті 631 ЦК України, якою передбачено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Так, відповідно до статей 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 статті 549 ЦК України).

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Пунктом 12.3 договору оренди передбачено, що у разі прострочення орендарем сплати орендної плати та інших платежів, передбачених цим договором, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної чинної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Отже, нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені, судом встановлено, що пеня на суму боргу з відшкодування комунальних послуг може бути нарахована починаючи з наступного дня, коли зобов`язання по оплаті мало бути виконано згідно виставлених позивачем рахунків на оплату та відповідно її нарахування мало тривати протягом шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Втім позивачем неправомірно здійснено розрахунок пені починаючи з 01.01.2023 по 07.09.2023, а тому в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 5 519,69 грн суд відмовляє.

Підсумовуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 31 469,29 грн, з яких: орендна плата в сумі 15 020,18 грн та відшкодування комунальних послуг в сумі 16 449,11 грн. В частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 5 519,69 грн слід відмовити.

При цьому, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зменшення орендної плати та розстрочення виконання рішення на 18 місяців, з огляду на наступне.

Так, згідно з ч. 2 ст. 286 ГК України орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об`єкта оренди.

Відповідно до ч. 4 статті 762 ЦК України наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Для застосування ч. 4 ст. 762 ЦК України визначальною умовою є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за це, мають бути доведені. Такий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі №914/2264/17.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. У рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Згідно з частиною 1 статті 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Відповідно до частини 3 статті 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до приписів частини 4 статті 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, суд звертає увагу відповідача, що розстрочення рішення на 18 місяців суперечить частині 5 статті 331 ГПК України, оскільки згідно вказаної статті розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.

Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.

Розстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан стягувача.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає перелік обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.

В обгрунтування вказаних вище клопотань щодо зменшення орендної плати та розстрочення виконання рішення відповідачем зазначено, що відповідач не мала повного доступу до орендованого приміщення перші місяці повномасштабного вторгнення Російської Федерації, не мала можливості займатись підприємницькою діяльністю та має малий дохід, лише 2000 грн допомоги переселенцям, що підтверджується довідкою від 18.07.2022 № 6324-7001365246 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проте, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості повного доступу до орендованого приміщення у перші місяці повномасштабного вторгнення Російської Федерації та на підтвердження виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а доводи відповідача про неможливість займатись підприємницькою діяльністю та про малий дохід, лише 2000 грн допомоги переселенцям згідно доданої до відзиву довідки від 18.07.2022 № 6324-7001365246 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, не є належним доказом існування тяжкого фінансового стану відповідача, оскільки згідно частини 2 статті 218 ГК України та статті 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності, тому, тяжке фінансове становище в умовах ринкової економіки, є одним із можливих ризиків господарської діяльності та в умовах воєнного стану (фінансової кризи) в країні носить загальний характер, як для боржника так і для стягувача.

Суд також зазначає, що відповідно до положень частини першої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Проте, відповідачем на підтвердження суттєвих змін у її фінансовому становищі не надано сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на реальну можливість виконання зобов`язань відповідача саме за договором оренди.

Разом з цим, суд приймає до уваги, що відповідач протягом тривалого часу не вживав будь-яких заходів на погашення заборгованості з орендної плати та відшкодування комунальних послуг.

При цьому, відповідачем не надано й доказів, які б свідчили про майбутнє покращення скрутного матеріального становища відповідача, а отже і про наявність реальної можливості виконання рішення суду у справі.

Крім того, судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання рішення суду з врахуванням інфляційних процесів в економіці держави також порушує матеріальні інтереси позивача як представника інтересів територіальної громади міста Чугуїв, що призведе до негативних наслідків у його діяльності у вигляді неодержання місцевим бюджетом грошових коштів.

Ураховуючи вищенаведене, у суду відсутні підстави для задоволення клопотань відповідача про зменшення розміру орендної плати та розстрочення виконання рішення суду.

Ураховуючи часткове задоволення позову, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 283,48 грн покладаються на відповідача, решта суми судового збору у розмірі 400,52 грн покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 232, 283 Господарського кодексу України, ст. 5, 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610-611, 629, 653, 759, 762 Цивільного кодексу України та ст. 4, 20, 73-75, 77, 80, 118, 129, 165, 177, 178, 203, 233, 236-240, 241, 252, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково у розмірі 31 469,29 грн.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Кривеженко Оксани Василівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Чугуївська агенція комунальних ресурсів" (63503, Харківська область, м. Чугуїв, бульвар Комарова, буд. 12, ідентифікаційний код 35248317) орендну плату у розмірі 15 020,18 грн та відшкодування комунальних послуг у розмірі 16 449,11 грн, всього: 31 469,29 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду.

Судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 2 283,48 грн покласти на відповідача: фізичну особу-підприємця Кривеженко Оксану Василівну ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Стягнути з фізичної особи-підприємця Кривеженко Оксани Василівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Чугуївська агенція комунальних ресурсів" (63503, Харківська область, м. Чугуїв, бульвар Комарова, буд. 12, ідентифікаційний код 35248317) 2 283,48 грн судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач: Комунальне підприємство "Чугуївська агенція комунальних ресурсів" (63503, Харківська область, м. Чугуїв, бульвар Комарова, буд. 12, ідентифікаційний код 35248317).

Відповідач: Фізична особа-підприємець Кривеженко Оксана Василівна ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п.17.5 п.17 розділу XІ "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "08" січня 2024 р.

Суддя І.О. Чистякова