Рішення

від 27.12.2023 по справі 922/3055/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2023м. ХарківСправа № 922/3055/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н. А.

за участю секретаря судового засідання Желтухіна А. М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за первісним позовом Комунального підприємства «Зміївське виробниче управління житлово-комунального господарства» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (63403, Харківська область, Чугуївський район, м. Зміїв, вул. Таранівське шосе, будинок 9, код ЄДРПОУ 03358720)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, Зміївська міська рада (63404, Харківська область, Чугуївський район, місто Зміїв, вул. Адміністративна, будинок 9, код ЄДРПОУ 04058674)

до Приватного підприємства «Медіа-Зміїв» (63404, Харківська область, м. Зміїв, вул. Гагаріна, 15, код ЄДРПОУ 34172855)

про зобов`язання усунути перешкоди у користування майном шляхом виселення,

та за зустрічним позовом Приватного підприємства «Медіа-Зміїв» (63404, Харківська область, м. Зміїв, вул. Гагаріна, 15, код ЄДРПОУ 34172855)

до Комунального підприємства «Зміївське виробниче управління житлово-комунального господарства» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (63403, Харківська область, Чугуївський район, м. Зміїв, вул. Таранівське шосе, будинок 9, код ЄДРПОУ 03358720)

про визнання договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна від 15.08.2011 подовженим на строк до припинення чи скасування воєнного стану та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану, -

за участі представників учасників справи:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - Підлісного М. О.,

відповідача за первісним позовом - (позивача за зустрічним позовом) - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Зміївське виробниче управління житлово-комунального господарства» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (позивач по справі) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства «Медіа-Зміїв» (відповідач по справі) про зобов`язання усунути перешкоди у користування майном шляхом виселення.

В обґрунтування заявленого позову позивач послався на те, що у період часу з 15.08.2011 по 15.04.2023 відповідач користувався нежитловими приміщеннями, які розміщені за адресою: Харківська область, м. Зміїв, вул. Гагаріна, 15, на підставі договору оренди, укладеного між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем). В зв`язку з прийняттям позивачем рішення про відмову у продовженні договору оренди відповідач з 16.04.2023 втратив належну правову підставу користуватись нежитловими приміщеннями, проте в порушення умов укладеного сторонами договору оренди та положень чинного законодавства по теперішній час не звільнив нежитлові приміщення та не передав їх позивачу, чим порушуються права позивача і що стало підставою для звернення позивача до господарського суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3055/23; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 06 вересня 2023 року; залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Зміївську міську раду (63404, Харківська область, Чугуївський район, місто Зміїв, вул. Адміністративна, будинок 9, код ЄДРПОУ 04058674), залученій третій особі відповідно до статті 168 ГПК України встановлено строк 5 днів з дня вручення ухвали для подання до господарського суду письмових пояснень щодо позову; встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, у зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов; позивачу згідно статті 166 ГПК України встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання; відповідачу згідно статті 167 ГПК України встановлено строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь на відзив з дня його отримання; повідомлено учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/; роз`яснено учасникам справи, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161-165 ГПК України та мають бути подані у строк, визначений ГПК України та відповідній ухвалі суду, письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (ст. 91 ГПК України), звернуто увагу сторін на те, що усі заяви, клопотання, пояснення, докази тощо, які подаються до суду, мають бути одночасно направлені іншим учасникам справи.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі: позивачу по справі не вручена та повернута на адресу господарського суду із довідкою відділення пошти а закінченням терміну зберігання (аркуш справи 163-167 першого тому справи); відповідачу вручена 30.07.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102272414407 (аркуш справи 114 першого тому справи); третій особі вручена 20.07.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102272414415 (аркуш справи 115 першого тому справи).

02.08.2023 (вх. № 20514/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла зустрічна позовна заява Приватного підприємства «Медіа-Зміїв» до Комунального підприємства «Зміївське виробниче управління житлово-комунального господарства» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області про визнання договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна подовженим на строк до припинення чи скасування воєнного стану та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.

В обґрунтування зустрічного позову позивач послався на те, що: 1) 31 жовтня 2022 року від Комунального підприємства «Зміївське виробниче управління житлово-комунального господарства» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області надійшов лист № 89 про те, що орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача у зв`язку з чим продовження договору оренди укладеного між ВУЖКГ та ПП «Медіа-Зміїв» не планується; 2) у відповіді вих. № 01/11 від 07 листопада 2022 року на зазначений вище лист ПП «Медіа-Зміїв» послалось на введення в Україні воєнного стану, п. 61 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 року «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», абзац 3 частини першої статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", та зазначило, що у відповідності до вимог даних нормативно-правових актів, дія договору продовжується на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану; 3) в цьому листі ПП «Медіа-Зміїв» також просило відповідача продовжити дію договору оренди на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану; 4) у листі від 31.10.2022 року № 89 орендодавцем не надано обґрунтування того, що дані приміщення необхідні для власних потреб балансоутримувача, що є порушенням абзацу 3 частини першої статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"; 5) орендарем дані недоліки не усунуті, належного обґрунтування відповідачем не надано; 6) пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 року «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» встановлено, що на період воєнного стану у разі, коли відповідно до законодавства, статуту або положення балансоутримувача уповноважений орган управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, повинен надавати згоду на розпорядження майном балансоутримувача, уповноважений орган управління приймає рішення про доцільність передачі майна в оренду/про надання згоди на передачу майна в оренду або про відмову в погодженні передачі майна в оренду протягом семи робочих днів з дати отримання заяви потенційного орендаря, балансоутримувача або орендодавця; 7) відсутність погодження або відмови у погодженні уповноваженого органу управління протягом семи робочих днів з дати отримання відповідної заяви вважається погодженням уповноваженого органу управління рішення балансоутримувача про намір передачі майна в оренду; 8) у встановлені законом строки, орендодавець відповідь не надавав, отже уповноважений орган управління майном - Зміївська міська рада є такою, що погодила намір передачі майна в оренду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.08.2023 залишено без руху зустрічну позовну заяву Приватного підприємства «Медіа-Зміїв» (вх. № 20514/23 від 02.08.2023); надано позивачу строк 5 днів з дня вручення йому ухвали для усунення недоліків, а саме: надання доказів на підтвердження відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів учасникам справи та сплати і надання доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу).

Приватне підприємство «Медіа-Зміїв» клопотанням (вх. № 23580/23 від 04.09.2023) надало суду докази усунення обставин, які стали підставами для винесення ухвали господарського суду Харківської області від 28.08.2023. Зокрема, надано докази на підтвердження відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів учасникам справи та докази сплати та судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.09.2023 прийнято до розгляду зустрічний позов Приватного підприємства «Медіа-Зміїв» до Комунального підприємства «Зміївське виробниче управління житлово-комунального господарства» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області про визнання договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна від 15.08.2011 подовженим на строк до припинення чи скасування воєнного стану та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану та об`єднано в одне провадження із первісним позовом по справі № 922/3055/23; встановлено відповідачу за зустрічним позовом п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на зустрічну позовну заяву, у зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України; встановлено позивачу за зустрічним позовом п`ятиденний строк з дня вручення відзиву на зустрічну позовну заяву для подання відповіді на відзив, у зазначений строк позивач має надіслати суду відповідь на відзив, яка повинна відповідати вимогам ст. 166 ГПК України.

05.09.2023 (вх. № 23891/23) на адресу господарського суду Харківської області надійшло клопотання Комунального підприємства «Зміївське виробниче управління житлово-комунального господарства» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області про відкладення розгляду справи для надання можливості позивачу реалізувати своє право на подання відзиву на зустрічну позовну заяву Приватного підприємства «Медіа-Зміїв».

Протокольною ухвалою суду від 06.09.2023 продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів та з метою надання можливості відповідачу за зустрічним позовом надати суду відзив на зустрічну позовну заяву відкладено розгляд справи на 27.09.2023.

22.09.2023 (вх. № 25690/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшов відзив Комунального підприємства «Зміївське виробниче управління житлово-комунального господарства» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області на зустрічний позов Приватного підприємства «Медіа-Зміїв».

В обґрунтування відзиву відповідач за зустрічним позовом послався на те, що: 1) пунктом 5 Постанови № 634 визначено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону України №157-IX; 2) визначене Постановою № 634 право орендаря на продовження договорів оренди на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану не є безумовним, а безпосередньо пов`язано з діями балансоутримувача щодо продовження чи непродовження дії договору; 3) реалізація цього права первісним позивачем у встановлені законодавством строки підтверджується: листом первісного позивача за вих. № 89 від 31.10.2022, яким ПП «Медіа-Зміїв» поінформовано, що орендоване Майно необхідне для власних потреб балансоутримувача, у зв`язку з чим продовження договору оренди, укладеного між сторонами, не планується; листом первісного позивача за вих. № 91 від 31.10.2022, яким повідомлено Зміївського міського голову про те, що за результатами проведеного аналізу встановлено можливість виділення нежитлових приміщень для нагальних потреб територіальної громади міста Змієва у зв`язку із закінченням строку дії договору (цим листом також повідомлено міського голову, що листом за вих. № 89 від 31.10.2022 сповіщено ПП «Медіа-Зміїв», що орендовані ними кімнати необхідні потреби балансоутримувача, у зв`язку з чим продовження договору не планується); листом первісного позивача за вих. № 127 від 09.12.2022, яким повторно повідомлено ПП «Медіа-Зміїв» про закінчення строку дії Договору 15.04.2023; листом первісного позивача за вих. № 83 від 25.04.2023, яким повторно повідомлено ПП «Медіа-Зміїв» про те, що строк дії договору закінчився 15.04.2023, а також запропоновано звільнити та повернути нежитлові приміщення протягом семи календарних днів за дати отримання даного листа, цей лист отримано відповідачем 25.04.2023, що підтверджується доказами направленням поштового повідомлення 6340403706032; 4) в свою чергу, листи за вих. № 89 від 31.10.2022, вих. №91 від 31.10.2022, направлені ПП «Медіа-Зміїв» та Зміївському міському голові відповідно, належним чином підтверджують завчасне повідомлення відповідачу про відмову у продовженні договору, передбаченого пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 634; 5) первісний позивач у якості орендодавця за договором та балансоутримувача нежитлових приміщень у повній відповідності до вимог пункту 5 Постанови № 634 та ст. 19 Закону України №157-IX заздалегідь направив повідомлення про відмову у продовженні договору внаслідок необхідності використання орендованого майна для власних потреб; 6) наказом первісного позивача від 24.10.2022 №14-ОД «Про впорядкування розміщення в робочих кабінетах (кімнатах) працівників КП «Зміївське виробниче управління житлово-комунального господарства» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області», за змістом якого впорядковано розміщення у робочих кабінетах (кімнатах) працівників КП «Зміївське виробниче управління житлово-комунального господарства Зміївської міської ради та закріплено кімнати 99, 100, 102, 103, 106, 107 за адресою м. Зміїв, вул. Гагаріна, буд. 15 за працівниками первісного позивача та для створення архіву та зберігання технічної, звітної та іншої наявної документації.

Протокольною ухвалою суду від 27.09.2023 за участю представників позивача та відповідача з огляду на прийняття до розгляду відзиву Комунального підприємства «Зміївське виробниче управління житлово-комунального господарства» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області на зустрічний позов Приватного підприємства «Медіа-Зміїв» суд відклав підготовче засідання на 18.10.2023 з метою реалізації процесуальних прав учасників судового процесу на подання заяв по суті справи.

18.10.2023 перед початком судового засідання на електронну пошту суду від позивача за зустрічним позовом надійшли: заперечення щодо витрат на правничу допомогу (вх. 28357/23), письмові пояснення в порядку ст. 42 ГПК України (вх. 28358/23), заява про виправлення описки (вх. 28359/23).

В судовому засіданні 18.10.2023 суд за участю представників позивача та відповідача: прийняв до розгляду дані письмові пояснення (відповідь на відзив за зустрічним позовом) та надав час відповідачу за зустрічним позовом на ознайомлення та надання заперечень; прийняв до розгляду заперечення відповідача за первісним позовом щодо витрат на правничу допомогу; з огляду на прийняття судом відповіді на відзив позивача за зустрічним позовом, для забезпечення права відповідача за зустрічним позовом на подання заперечень, суд вийшов за межі строків підготовчого провадження для реалізації процесуальних прав сторін та на підставі ст. 183, 46, 167, 181,182 ГПК України постановив постановляє протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 30.10.2023.

26.10.2023 (вх. 29209/23) на адресу Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд" від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшли заперечення.

27.10.2023 (вх. 29392/23) на адресу Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд" від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшли заперечення.

В судовому засіданні 30.10.2023 суд за участю представників позивача та відповідача: прийняв до розгляду заперечення позивача та відповідача; з огляду на те, що судом вчинені всі необхідні дії в межах підготовчого провадження, на підставі ст. 181, 182, 185 ГПК України суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.11.2023.

В судовому засіданні 15.11.2023 суд за участю представників позивача та відповідача перейшов до розгляду справи по суті. Третя особа не забезпечила участі в судовому засіданні свого представника, будь-яких письмових заяв чи клопотань господарському суду не надала, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронних листів до Електронного кабінету третьої особи. Представник позивача за первісним позовом підтримав заявлений первісний позов, проти зустрічного позову заперечував повністю. Представник відповідача за первісним позовом проти первісного позову заперечував, зустрічний позов підтримав в повному обсязі.

Протокольною ухвалою суду від 15.11.2023 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 06.12.2023, протокольною ухвалою суду від 06.12.2023 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 27.12.2023.

В судовому засіданні 27.12.2023 суд закінчив розгляд справи по суті та в нарадчій кімнаті постановив судове рішення за результатом розгляду спору по суті заявлених вимог сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, об`єктивно оцінивши надані суду документальні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

15 серпня 2011 року між позивачем за первісним позовом (орендодавцем) та відповідачем за первісним позовом (орендарем) було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є власністю територіальної громади міста Змієва (договір).

Положеннями пункту 1.1. укладеного сторонами договору передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - частину нежитлового приміщення багатоповерхової будівлі (кімнати 99, 100, 106, 107, 101, 102, 103) площею 41,1 кв. м., (майно) яке розміщене за адресою: Харківська область, м. Зміїв, вул. Гагаріна, 15, що належить територіальній громаді м. Змієва та перебуває на балансі Зміївського виробничого управління житлово-комунального господарства, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку станом на 07 липня 2011 року і становить за незалежною оцінкою без урахування ПДВ 126325,00 грн.

Відповідно до пункту 1.2. договору майно передається в оренду з метою розміщення офісу підприємства та Зміївської міської телевізійної студії.

Положеннями пункту 5.4. договору встановлено обов`язок відповідача забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню, псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки.

Згідно з пунктом 5.10 договору у разі припинення або розірвання договору орендодавець зобов`язується повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Положеннями пунктів 10.1., 10.3., 10.4. договору встановлено, що договір укладено строком на 3 роки, що діє з 15 серпня 2011 до 15 липня 2014 включно. Зміни до умов договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною. У разі відсутності заяви однієї із сторін щодо припинення договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору при обов`язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди.

Пунктом 10.6. договору визначено, що його чинність припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Вимогами пунктів 10.9, 10.10 договору встановлено, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю. У разі якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Відповідно до пункту 10.11 договору майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Згідно з пунктом 10.12 договору якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі орендної плати за користування майном за час прострочення.

З матеріалів справи вбачається, що актом прийому-передачі в оренду нерухомого майна (нежитлової будівлі загальною площею 41,1 кв. м.) від 15.08.2011 підтверджується передача відповідачу майна в оренду за вищевказаним договором.

Додатковою угодою від 11.07.2014 до договору сторони на підставі рішення XLVII сесії Зміївської міської ради VI скликання від 03 червня 2014 року № 14-XLVII «Про продовження дії договору оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Зміївської міської ради» продовжено строк дії договору до 15.07.2017.

Додатковою угодою від 07.08.2017 до договору сторони на підставі рішення ХХІІ сесії Зміївської міської ради VII скликання від 04 серпня 2017 року № 15-XXII «Про затвердження висновку про вартість майна та подовження дії договору оренди із ПП «Медіа-Зміїв» майна комунальної власності територіальної громади Зміївської міської ради, розташованого за адресою: Харківська обл., м. Зміїв, вул. Гагаріна, буд.15» викладено пункт 1.1. договору у наступній редакції: «орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно частина нежитлового приміщення багатоповерхової будівлі (кімнати 99, 100, 106, 107, 102, 103) загальною площею 32,1 кв.м. розміщене за адресою: Харківська область, м. Змїів, вул. Гагаріна, 15, що належить територіальній громаді м. Змієва та перебуває на балансі Зміївського виробничого управління житлово-комунального господарства, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 17.07.2017 року, затвердженого рішенням ХХІІ сесії Зміївської міської ради VII скликання від 04 серпня 2017 року №15-XXII, становить за незалежною оцінкою без урахування ПДВ 115000,00 грн. Пунктом 1 цієї ж додаткової угоди підтверджується згода сторін продовжити дію договору до 15 травня 2020 року включно.

Додатковою угодою № 3 до договору сторони на підставі рішення LIV сесії Зміївської міської ради VII скликання від 29 травня 2020 року № 14-LIV «Про погодження продовження строку дії договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є власністю територіальної громади міста Змієва № б/н від 15 серпня 2011 року, розташованого за адресою: Харківська обл., м. Зміїв, вул. Гагаріна, буд.15» сторони прийшли до згоди продовжити дію договору до 15 квітня 2023 року включно.

При цьому матеріалами справи підтверджується право господарського відання позивача щодо нежитлових приміщень, зокрема: витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, а також Рішенням XXXIX сесії VIII скликання Зміївської міської ради від 07 березня 2023 року № 2689-XXXIX-VII «Про закріплення майна на праві господарського відання за Комунальним підприємством Зміївське виробниче управління житлово-комунального господарства Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області».

Як свідчать матеріали справи, позивач листом за вих. № 89 від 31.10.2022 повідомив відповідача про те, що строк договору закінчується 15.04.2023. Цим листом відповідача поінформовано, що орендоване майно необхідне для власних потреб балансоутримувача, у зв`язку з чим продовження договору оренди, укладеного між сторонами, не планується.

Позивач також листом за вих. № 91 від 31.10.2022 поінформував Зміївського міського голову про те, що за результатами проведеного аналізу встановлено можливість виділення нежитлових приміщення для нагальних потреб територіальної громади міста Змієва у зв`язку із закінченням строку дії договору. Цим листом також повідомлено міського голову, що листом за вих. № 89 від 31.10.2022 сповіщено ПП «Медіа-Зміїв» про те, що орендовані останнім кімнати необхідні для потреби балансоутримувача, у зв`язку з чим продовження договору оренди не планується.

Водночас відповідач листом за вих. № 01/11 від 07.11.2022 повідомив про незгоду з рішенням позивача щодо не продовження договору оренди, посилаючись на п. 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна», положення Постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.2022 № 634.

Позивач листом за вих. №107 від 17.11.2022 повідомив також Зміївському міському голові, що під час проведення перевірки порядку використання орендованого майна за адресою: м. Зміїв, вул. Гагаріна, 15 було виявлено суттєве порушення вимог договору, а саме: встановлено факт проведення телекомунікаційних мереж в приміщенні підприємства, встановлено відповідне устаткування без належних документів та без погодження балансоутримувачем; проведено ряд робіт щодо розміщення мереж в приміщенні, при цьому виявлено пошкодження стін, підлоги та стелі; під час перевірки горища та даху підприємства виявлено, що на горищі проведено та установлено невідоме устаткування, яке знаходиться в аварійному стані, горище значно засмічене; в результаті проведення монтажу антен та комунікацій приміщення горища приведено у аварійний стан, виявлено пошкодження цегли, тріщини та інше; на даху встановлено декілька супутникових антен, устаткування щодо надання інтернет послуг, розміщені комунікації, відповідних документів та погоджень і дозволів.

В подальшому позивач листом за вих. № 127 від 09.12.2022 повторно повідомив відповідача про закінчення строку дії договору 15.04.2023, а також запропонував відповідачу звертатись до Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області з питань умов подальшої оренди чи продовження договору.

Відповідач листом за вих. № 04/04 від 17.04.2023 поінформував позивача про те, що вважає договір продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення воєнного стану відповідно до ч.5 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 року №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану.

Позивач листом за вих. № 83 від 25.04.2023 повідомив відповідача, що строк дії договору закінчився 15.04.2023, а також запропонував відповідачу звільнити та повернути нежитлові приміщення протягом семи календарних днів за дати отримання даного листа. Цей лист отримано відповідачем 25.04.2023, що підтверджується доказами направленням поштового повідомлення № 6340403706032.

Як свідчать матеріали справи, відповідач за первісним позовом не звільнив нежитлові приміщення та не передав їх позивачу за первісним позовом за відповідним актом приймання-передачі, продовжив користуватись нежитловими приміщеннями, в зв`язку із чим Комунальне підприємство «Зміївське виробниче управління житлово-комунального господарства» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області звернулось із позовом до господарського суду по даній справі до Приватного підприємства «Медіа-Зміїв» про зобов`язання усунути перешкоди у користування майном шляхом виселення.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї ж статті, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором найму (оренди) комунального майна, який підпадає під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

За приписами ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Приписами частин першої, третьої і п`ятої статті 762 Цивільного кодексу України унормовано, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-IX (з подальшими змінами) орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

За приписами ч.1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини третьої статті 66 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.

Щодо первісного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі ч.1 ст.19 Закону України №157-IX «Про оренду державного та комунального майна» прийняв рішення про відмову у продовженні договору, адже орендоване приміщення необхідне балансоутримувачу для власних потреб, які обґрунтовані у письмовому зверненні, наданому відповідачу та Зміївському міському голові.

Суд констатує, що право позивача відмовити відповідачу у продовженні договору гарантовано положеннями чинного законодавства України. Зокрема, пунктом 6 ст. 3 Цивільного кодексу України закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності - зазначений принцип включає, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори.

Згідно з вимогами Закону України №157-IX договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але в будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

Як вбачається з положень частин 3, 4 ст. 18 Закону України №157-IX договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Рішення про продовження договору оренди комунального майна, передбаченого частиною другою цієї статті, та рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймаються орендодавцем або представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеними ним органами у випадках, встановлених рішенням представницького органу місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог ч.1 ст.19 Закону України №157-IX рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю.

Відтак суд констатує, що з урахуванням положень ч.1 ст. 24 Закону України №157-IX укладений сторонами договір з 15.04.2023 є припиненим внаслідок закінчення строку, на який його укладено.

Згідно з пунктом 114 Постанови Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 р. № 483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна» рішення про відмову в передачі в оренду відповідного об`єкта оренди може бути прийняте орендодавцем у випадку наявності обґрунтованих власних потреб уповноваженого органу управління та/або балансоутримувача, або потреб іншої бюджетної установи, що розміщена в будівлі, споруді, їх окремій частині.

Крім того, чинні спеціальні правові норми визначають інший порядок продовження договорів оренди в період воєнного часу порівняно із загальним порядком, встановленим Законом України «Про оренду державного та комунального майна», та мають на меті спрощення регулювання цих відносин.

Так, спірні правовідносини виникли в період дії воєнного стану, який введено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. «Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в подальшому продовжено та який триває на час розгляду справи.

Ст. 1 Закону України від 01.04.2022 р. «Про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» доповнено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про оренду державного та комунального майна» пунктом 6-1 і такого змісту: «Під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо продовження договору оренди, зокрема щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану».

Пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 634 визначено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону.

Позивач має правовий статус орендодавця за договором, що у відповідності до положень ч.4 ст.18 Закону України №157-IX, надає позивачу право приймати рішення про відмову у продовженні договору оренди, відтак прийняття власником майна в особі Зміївської міської ради окремого рішення щодо використання майна для потреб балансоутримувача або щодо відмови у продовженні договору оренди не є необхідними умовами для відмови у продовженні договору.

Водночас листи за вих. № 89 від 31.10.2022, вих. № 91 від 31.10.2022, направлені ПП «Медіа-Зміїв» та Зміївському міському голові відповідно, належним чином підтверджують завчасне повідомлення відповідача про відмову у продовженні договору, передбаченого пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 634.

Таким чином, позивач як орендодавець за договором у повній відповідності до вимог пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України №634 та статті 19 Закону України №157-IX заздалегідь своєчасно направив повідомлення про відмову у продовженні договору внаслідок необхідності використання орендованого майна для власних потреб, відтак правові підстави для автоматичного продовження договору відсутні, адже договір є припиненим з 15.04.2023 внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

У зв`язку з цим, у відповідача 19.04.2023 виник обов`язок звільнити нежитлові приміщення, передати їх позивачу, а також підписати акт приймання-передачі орендованого майна. Проте, відповідач продовжує використовувати нежитлові приміщення без належних правових підстав та неодноразово висловлював власне рішення про відмову в поверненні нежитлових приміщень позивачу.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що відповідач з урахуванням ч.1 ст.25 Закону України №157-IX, пунктів 10.9. 10.11 договору зобов`язаний повернути нежитлові приміщення позивачу та підписати акт приймання-передавання нежитлових приміщень протягом трьох робочих днів з моменту припинення дії Договору, а саме до 19.04.2023, чого зроблено не було, що свідчить про порушення прав та законних інтересів позивача, а саме створення перешкод у здійсненні ним права користуватись нежитловими приміщеннями, яке є складовою частиною права господарського відання.

Суд також зауважує, що заява орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов`язальних правовідносин. Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини третьої ст. 202 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 р. у справі № 910/719/19).

Водночас, матеріали справи свідчать про те, що позивач починаючи із жовтня 2022 року, тобто майже за півроку до закінчення строку дії договору, неодноразово повідомляв відповідача про прийняття рішення не продовжувати договір. Факт належного та своєчасного ознайомлення відповідача із письмовою відмовою позивача від продовження договору підтверджується, у тому числі, вищезазначеними листами відповідача, у яких він висловлює заперечення з цього приводу.

Таким чином відповідач був належним чином поінформований про відмову позивача продовжити договір, а також про обов`язок звільнити нежитлові приміщення у встановлений договором строк. Крім того, відповідач мав достатньо часу (майже шість місяців) для укладання договору оренди іншого приміщення для здійснення господарської діяльності та звільнення нежитлових приміщень.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України, істотними умовами договору оренди є, поміж іншого, умови повернення орендованого майна.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як вбачається з положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. 785 Цивільного кодексу України також передбачено, що у разі припинення договору найму на наймача покладено обов`язок негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з частиною другою статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Отже, виходячи із змісту частини першої статті 759 та частини першої статті 785 Цивільного кодексу України, договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов`язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 910/20370/17.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Суд зазначає, що належним і ефективним способом захисту права у даних спірних правовідносинах є саме виселення орендаря із займаних приміщень. Для цього достатнім є встановлення судом обставин користування орендарем спірними приміщеннями після припинення дії договору оренди (постанова Верховного Суду від 21.01.2018 у справі № 920/1008/16).

З моменту, коли перестали існувати правові підстави для користування майном, особа, якій воно було надане, володіє ним незаконно, і власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні таким майном шляхом виселення. Отже, позов про виселення є негаторним (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц).

При цьому суд зауважує, що норми чинного законодавств, зокрема, приписи вищевказаних Постанови Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 р. № 483 та Закону України №157-IX, не місять імперативних приписів щодо конкретної форми щодо прийнятого рішення про відмову орендодавця від продовження договору оренди, відтак реалізація цього права може бути здійснена в будь-якій формі, яка в однозначний спосіб дає можливість ідентифікувати рішення орендодавця щодо подальшої дії договору оренди майна. Таким чином орендодавець має можливість відмовитись від продовження дії договору, в тому числі, шляхом направлення орендарю листів із зазначенням про непродовження дії договору в зв`язку із необхідністю орендованого майна для власних потреб орендодавця.

Зазначені обставини справи діють суду підстави для висновку про те, що орендодавець шляхом завчасного направлення листів орендарю за вих. № 89 від 31.10.2022, за вих. № 91 від 31.10.2022, за вих. № 127 від 09.12.2022 відповідно до пункту 114 Постанови Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 р. № 483 та згідно з вимогами ч.1 ст.19 Закону України №157-IX реалізував своє право, встановлене законом, на відмову від продовження договору оренди з ПП «Медіа-Зміїв», тобто рішення про відмову від продовження договору оренди було прийнято позивачем у формі направлення листів, які своїм змістом в однозначний спосіб свідчать про волевиявлення орендодавця про відмову від продовження договору оренди з орендарем в зв`язку із необхідністю орендованого майна для власних потреб балансоутримувача.

Беручи до уваги вимоги вказаного законодавства та положення укладеного сторонами договору суд дійшов висновку про те, що ПП «Медіа-Зміїв» продовжує використовувати нежитлові приміщення за відсутності належної правової підстави для цього після припинення дії договору оренди, в зв`язку із чим в наявності підстави для задоволення первісного позову та зобов`язання Приватне підприємство «Медіа-Зміїв» усунути перешкоди в користуванні Комунальним підприємством «Зміївське виробниче управління житлово-комунального господарства» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області майном шляхом виселення Приватного підприємства «Медіа-Зміїв» з нежитлових приміщень.

Щодо зустрічного позову.

Зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на посиланні ПП «Медіа-Зміїв» на те, що договір оренди було автоматично продовжено, проте суд з такими припущеннями позивача за первісним позовом не погоджується виходячи з наступного.

Питання продовження та відмови у продовженні договорів оренди комунального майна врегульовано Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України №157-IX «Про оренду державного та комунального майна», Постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2020 року № 483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна», Постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 року №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану».

Як вже зазначалось вище вище, первісний позивач прийняв рішення про відмову ПП «Медіа-Зміїв» у продовженні договору, адже нежитлові приміщення необхідні первісному позивачу для власних потреб, про що зазначено у письмових зверненнях, наданих ПП «Медіа-Зміїв» та Зміївському міському голові.

Положеннями частин 3, 4 ст. 18 Закону України №157-IX визначено, що договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

Рішення про продовження договору оренди комунального майна, передбаченого частиною другою цієї статті, та рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймаються орендодавцем або представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеними ним органами у випадках, встановлених рішенням представницького органу місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог ч.1 ст.19 Закону України №157-IX рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю.

Згідно з пунктом 114 Постанови Постанова №483 рішення про відмову в передачі в оренду відповідного об`єкта оренди може бути прийняте орендодавцем у випадку наявності обґрунтованих власних потреб уповноваженого органу управління та/або балансоутримувача, або потреб іншої бюджетної установи, що розміщена в будівлі, споруді, їх окремій частині.

Водночас, чинні спеціальні правові норми визначають інший порядок продовження договорів оренди в період воєнного часу порівняно із загальним порядком, встановленим Законом України «Про оренду державного та комунального майна», та мають на меті спрощення регулювання цих відносин.

Так, пунктом 6-1 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №157-IX визначено, що під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо: продовження договору оренди, зокрема, щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.

Спірні правовідносини виникли в період дії воєнного стану, який введено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в подальшому продовжено та який триває на час розгляду справи.

При цьому пунктом 5 Постанови №634 визначено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону України №157-IX.

Отже, визначене Постановою № 634 право орендаря на продовження договорів оренди на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану не є безумовним, а безпосередньо пов`язано з діями балансоутримувача щодо продовження чи непродовження дії договору з урахуванням приписів 19 Закону України №157-IX.

Таким чином, пунктом 5 Постанови №634, що є спеціальною правовою нормою, визначено право балансоутримувача комунального майна за наявності передбачених законом підстав приймати рішення про непродовження договору оренди цього майна, повідомивши про це орендодавця та орендаря за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди.

Реалізація цього права, як свідчать матеріали справи, первісним позивачем у встановлені законодавством строки підтверджується: листом первісного позивача за вих.№89 від 31.10.2022, яким ПП «Медіа-Зміїв» поінформовано, що орендоване Майно необхідне для власних потреб балансоутримувача, у зв`язку з чим продовження договору оренди, укладеного між сторонами, не планується; листом первісного позивача за вих.№ 91 від 31.10.2022, яким повідомлено Зміївського міського голову про те, що за результатами проведеного аналізу встановлено можливість виділення нежитлових приміщень для нагальних потреб територіальної громади міста Змієва у зв`язку із закінченням строку дії договору; цим листом також повідомлено міського голову, що листом за вих.№ 89 від 31.10.2022 сповіщено ПП «Медіа-Зміїв», що орендовані ними кімнати необхідні потреби балансоутримувача, у зв`язку з чим продовження договору не планується; листом первісного позивача за вих.№ 127 від 09.12.2022, яким повторно повідомлено ПП «Медіа-Зміїв» про закінчення строку дії договору 15.04.2023; листом первісного позивача за вих.№83 від 25.04.2023, яким повторно повідомлено ПП «Медіа-Зміїв» про те, що строк дії договору закінчився 15.04.2023, а також запропоновано звільнити та повернути нежитлові приміщення протягом семи календарних днів за дати отримання даного листа (лист отримано відповідачем 25.04.2023, що підтверджується доказами направленням поштового повідомлення 6340403706032).

В свою чергу, листи за вих. №89 від 31.10.2022, вих. №91 від 31.10.2022, направлені ПП «Медіа-Зміїв» та Зміївському міському голові відповідно, належним чином підтверджують завчасне повідомлення відповідачу про відмову у продовженні договору, передбаченого пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України №634. При цьому ПП «Медіа-Зміїв» не заперечує проти отримання листа за вих. № 89 від 31.10.2022.

Таким чином, первісний позивач як орендодавець за договором та балансоутримувач нежитлових приміщень у повній відповідності до вимог пункту 5 Постанови № 634 та ст. 19 Закону України № 157-IX заздалегідь направив повідомлення про відмову у продовженні договору внаслідок необхідності використання орендованого майна для власних потреб, в зв`язку із чим правові підстави для автоматичного продовження договору відсутні, адже договір оренди є припиненим з 15.04.2023 внаслідок закінчення строку, на який його укладено, в зв`язку з чим припущення ПП «Медіа-Зміїв» про те, що договір є автоматично продовженим, не ґрунтуються на вимогах закону, що є підставою для відмови в задоволенні зустрічного позову.

Щодо заперечень відповідача за первісним позовом відносно необґрунтованості заяви орендодавця про відмову від договору оренди суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що у листі за вих. № 89 від 31.10.2022 позивач повідомив, що нежитлові приміщення необхідні для власних потреб балансоутримувача.

При цьому суд зауважує, що право первісного позивача як балансоутримувача використовувати нежитлові приміщення для задоволення власних потреб захищено положеннями чинного законодавства. Гарантією реалізації такого права є, у тому числі, право первісного позивача приймати рішення про відмову у продовженні договору оренди.

Водночас, вимогами законодавства не встановлено конкретних вимог до змісту такої заяви, а безпосередньо заява орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов`язальних правовідносин. Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини третьої ст. 202 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 р. у справі № 910/719/19).

При цьому рішення первісного позивача про непродовження договору не потребує погодження з боку ПП «Медіа-Зміїв», а посилання ПП «Медіа-Зміїв» про необхідність детального обґрунтування необхідності використання саме цих нежитлових приміщень є фактично безпідставним втручанням в діяльність первісного позивача та протиправним обмеженням його права володіти та користуватись нежитловими приміщеннями, оскільки положеннями чинного законодавства не передбачено погодження орендарем обґрунтованості потреби орендодавця у власному використанні орендованих нежитлових приміщень.

За таких умов повідомлення орендарю про необхідність використання приміщень для власних потреб має виключно інформативний характер та покликано захистити переважне право орендаря на укладання договору оренди на новий строк. Водночас, реалізація первісним позивачем права не продовжувати договір не призводить до порушення переважного права ПП «Медіа-Зміїв» на укладання нового договору оренди, адже первісний позивач має намір використовувати нежитлові приміщення саме для власних потреб, а не передавати їх в оренду іншим особам.

Цей намір підтверджується наказом первісного позивача від 24.10.2022 №14-ОД «Про впорядкування розміщення в робочих кабінетах (кімнатах) працівників КП «Зміївське виробниче управління житлово-комунального господарства» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області», за змістом якого впорядковано розміщення у робочих кабінетах (кімнатах) працівників КП «Зміївське виробниче управління житлово-комунального господарства Зміївської міської ради та закріплено кімнати 99, 100, 102, 103, 106, 107 за адресою м. Зміїв, вул. Гагаріна, буд. 15 за працівниками первісного позивача та для створення архіву та зберігання технічної, звітної та іншої наявної документації.

Також суд при прийнятті рішення виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд керується при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Із зазначеного вище вбачається, що відповідачем за первісним позовом у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача за первісним позовом не спростовані.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги наведені положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів учасників процесу та наявних доказів, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача за первісним позовом є обґрунтованими та підлягають задоволенню, водночас вимоги зустрічного позову є необґрунтованими і суд в їх задоволенні в зв`язку із цим відмовляє.

Судом враховується також, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про задоволення первісного позову, судові витрати, понесені позивачем за первісним позовом у зв`язку з оплатою судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача за первісним позовом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129 Конституції України, 1, 2, 11, 13, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Приватне підприємство «Медіа-Зміїв» (код ЄДРПОУ 34172855, 63404, Харківська область, м. Зміїв, вул. Гагаріна, 15) усунути перешкоди в користуванні Комунальним підприємством «Зміївське виробниче управління житлово-комунального господарства» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (код ЄДРПОУ 03358720, 63403, Харківська область, Чугуївський район, м. Зміїв, вул. Таранівське шосе, будинок №9) майном шляхом виселення Приватного підприємства «Медіа-Зміїв» (код ЄДРПОУ 34172855, 63404, Харківська область, м. Зміїв, вул. Гагаріна, 15) з нежитлових приміщень багатоповерхової будівлі (кімнати 99, 100, 106, 107, 102, 103) загальною площею 32,1 кв. м., яка розміщена за адресою: Харківська область, м. Змїів, вул. Гагаріна, 15.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Медіа-Зміїв» (код ЄДРПОУ 34172855, 63404, Харківська область, м. Зміїв, вул. Гагаріна, 15) на користь Комунального підприємства «Зміївське виробниче управління житлово-комунального господарства» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (код ЄДРПОУ 03358720, 63403, Харківська область, Чугуївський район, м. Зміїв, вул. Таранівське шосе, будинок № 9) 2 684,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 08.01.2024.

СуддяН.А. Новікова