Рішення

від 08.01.2024 по справі 922/4712/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/4712/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріотехгаз УПК", Харківська обл., с. Циркуни про стягнення коштів 20 921,36 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріотехгаз УПК" про стягнення суми боргу за спожитий газ 14 409,22 грн, пені 2 457,23 грн., 3% річних 655,19 грн., інфляційних втрат 3 399,72 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач не розрахувався за поставлений природний газ у лютому-березні 2022 року за Договором постачання природного газу №41АР200-367-21 від 24.09.2021.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.11.2023 відкрито провадження у справі № 922/4712/23; справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, за наявними в справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на позов.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та надання їм можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами поштового зв`язку на їх юридичні адреси, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань направлено копію ухвали від 13.11.2023 про відкриття провадження у справі.

Копію зазначеної ухвали відповідач отримав, про що свідчить залучене до матеріалів справи зворотне поштове повідомлення, згідно з яким направлялась поштова кореспонденція. Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву в порядку та строк, встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.11.2023.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд установив наступне.

Як свідчать матеріали справи, 24.09.2021 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР200-367-21 (далі за текстом - договір), за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2021-2022 роках природний газ (далі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором (п. 1.1 договору в редакції додаткової угоди № ДУ-2/41АР200-367-21 від 16.12.2021).

Згідно з п. 1.2. договору (в редакції додаткової угоди № ДУ-2/41АР200-367-21 від 16.12.2021) річний плановий обсяг постачання газу у 2022 році складає до 2900 куб. м.

Відповідно до п. 9.1 договору, договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині постачання газу з газової доби в яку споживач включений до реєстру споживачів ТОВ "Твій Газзбут" в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення" (зі змінами внесеними додатковою угодою № ДУ-2/41АР200-367-21 від 16.12.20211 до договору).

Згідно з п. 2.3 договору обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (пункт 4.1 договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ. Постачання та споживання підтверджених обсягів газу протягом місяця здійснюється, як правило, в рівномірному режимі, виходячи із середньодобової норми (далі - добова норма), яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця, або згідно узгодженого сторонами графіку до 25-го (двадцять п`ятого) числа місяця, що передує місяцю постачання у випадку, якщо споживання здійснюється протягом місяця нерівномірно. У разі нерівномірного щодобового споживання газу, який підлягає постачанню у місяці постачання. Споживач зобов`язаний до 10:00 год, дня, що передує дню, з якого змінюється плановий обсяг газу, надати постачальнику заявку про збільшення/зменшення планового обсягу газу із зазначенням планованих щодобових обсягів споживання газу на наступний (залишковий) період місяця постачання. У разі необхідності коригування обсягів планованого споживання природного газу у газовій добі споживання, споживач зобов`язаний надіслати скориговану заявку про збільшення/зменшення планового обсягу газу на добу постачання не пізніше ніж 18.00 год. газової доби постачання природного газу. Заявка також має містити плановані щодобові обсяги споживання газу на наступний (залишковий) період місяця постачання. Заявки надаються споживачем на електронну адресу постачальника tg@gaszbut.com.ua, з наступним направленням заявок у письмовому вигляді на адресу постачальника. Не підлягають зміні обсяги газу, що вже фактично поставлені споживачу.

Відповідно до п. 2.5.1 договору за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

Згідно з п. 2.5.2 договору на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги", «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до п. п. 2.5.3, 2.5.4. договору, споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання - передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику примірник оригіналу акта приймання - передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання - передачі природного газу. У випадку відмови від підписання акта приймання - передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) природного газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних оператора ГРМ чи оператора ГТС. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника. У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання протягом 2 календарних днів з дати отримання, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних постачальника.

На підставі п. 3.3 договору зміна ціни узгоджуються шляхом підписання додаткової угоди до цього договору, крім випадку, визначеного п. 3.3.1 цього договору.

Відповідно до п. 4.2. договору оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку.

- оплата в розмірі 100 % (сто відсотків) здійснюється споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий Постачальником газ здійснюється Споживачем до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п. 4.4 договору, датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.

У п. 5.5.2 договору передбачений обов`язок споживача, відповідно до якого, споживач зобов`язаний оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Відповідно до п. 6.2.1 договору, сторони передбачили та погодили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Як свідчать матеріали справи, позивач надав відповідачу послуги з постачання природного газу: у січні 2022 року - 254,56 куб м. вартістю 16 717,94 грн., у лютому 2022 року - 191,88 куб. м. вартістю 9 433,57 грн., у березні 2022 року - 118,45 куб.м. вартістю 5 940,14 грн.

Об`єм поставленого газу за лютий-березень 2022 року підтверджується відомостями наданими оператором ГТС про обсяги спожитого газу.

За підсумками надання послуг з газопостачання за лютий-березень 2022 року, позивачем сформовано та направлено відповідачу акти приймання-передачі газу № ТГ382007347 від 28.02.2022 та № ТГ382018942 від 31.03.2022 до договору, на загальну суму 15 373,71 грн.

Суд констатує, що направлення було здійснено згідно з листом від 04.09.2023.

Разом із цим акти приймання-передачі газу № № ТГ382007347 від 28.02.2022 та № ТГ382018942 від 31.03.2022 відповідачем не були підписані, мотивованої відмови в письмовій формі від підписання зазначених актів не надано.

На підставі п. п. 2.5.3, 2.5.4. договору акти приймання-передачі газу № № ТГ382007347 від 28.02.2022 та № ТГ382018942 від 31.03.2022 вважаються підписаними споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних постачальника.

Позивач зазначає, що станом на 03.02.2022р. існувала переплата за Договором за послуги з газопостачання за попередній період у розмірі 964,49 грн., з урахуванням чого заборгованість відповідача за отриманий природний газ у лютому-березні 2022 році складає 14 409,22 грн. та залишається несплаченим.

Обставини щодо стягнення зазначеного боргу стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Крім того, внаслідок прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, позивачем нараховано і заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 2 457,23 грн, 3% річних в розмірі 655,19 грн та інфляційні втрати в розмірі 3 399,72 грн.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частинами 1, 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Правила постачання природного газу, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, розроблені на виконання п. 17 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про ринок природного газу" та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС) (далі - Правила).

Відповідно до п.1 розд. ІІ Правил, підставою для постачання природного газу споживачу є, зокрема: наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; наявність підтвердженого обсягу природного газу на відповідний розрахунковий період для потреб споживача; відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків.

Згідно з п. 2 розд. ІІ Правил, постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Договір постачання природного газу укладається на весь очікуваний обсяг споживання природного газу в розрахунковому періоді, необхідний споживачу (п.3 розд.II Правил).

Пунктами 9 та 19 розд. ІІ Правил передбачено, що постачальник забезпечує споживача необхідними підтвердженими обсягами природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу. Постачальник зобов`язаний, зокрема, забезпечувати постачання природного газу на умовах та в обсягах, визначених договором на постачання природного газу, за умови дотримання споживачем дисципліни відбору природного газу та розрахунків за нього.

Споживач, згідно з п. 20 розд. ІІ Правил, зобов`язується, зокрема, дотримуватись вимог цих Правил; своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений природний газ на умовах, визначених договорами.

Частиною 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів та не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

При цьому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 «Про затвердження типового договору розподілу природного газу» також закріплено, що функції/повноваження по обліку фактично спожитого природного газу реалізується оператором ГРМ та безпосередньо споживачем, при цьому постачальники природного газу лише використовують отримані від них відповідні данні.

У п. 5 розд. 1 Правил, п. 5 гл. 1 розд.1 Кодексу газотранспортних систем (Кодекс ГТС) встановлено, що інформаційна платформа - це електронна платформа оператора ГТС у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, створена відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи.

Відповідно до п.п.1,2 гл. 3 розд. IV Кодексу ГТС, для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб`єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов`язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи.

Згідно з ч. 2 гл. 3 розд. IV Кодексу ГТС, оператор газорозподільної системи за заявою суб`єкта ринку природного газу, що займається оптовою купівлею-продажем або постачанням газу, присвоює суб`єкту унікальний EIC-код. Оператор газорозподільної системи присвоює EIC-коди всім споживачам, що приєднані до газорозподільної системи відповідного оператора та відповідних ЕІС-кодів їх точок комерційного обліку (за необхідності).

ЕІС-код (Energy Identification Code) - персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу або його точки комерційного обліку (за необхідності), присвоєний в установленому порядку оператором ГРМ (по споживачах, які підключені до газорозподільної системи) або оператором ГТС (по споживачах, які підключені до газотранспортної системи) (п.5 розд.1 Правил).

З наведеного вбачається, що постачання природного газу здійснюється виключно через та за допомогою Інформаційної платформи оператора ГТС.

В даному випадку, як вже зазначалося, факт поставки позивачем на користь відповідача природного газу в лютому та березні 2022 року підтверджується актами приймання-передачі газу № ТГ382007347 від 28.02.2022 та № ТГ382018942 від 31.03.2022, які на підставі п. п. 2.5.3, 2.5.4. договору вважаються підписаними споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних постачальника. Крім того, обсяг спожитого відповідачем природного газу, який відображено в актах, відповідає відомостям, наданим оператором ГТС про обсяги спожитого відповідачем газу в зазначений період.

Строк виконання відповідачем зобов`язання, з оплати спожитого газу встановлено умовами договору, та є таким що настав.

Доказів сплати боргу за лютий-березень 2022 (з врахуванням переплати за попередній період) в загальній сумі 14 409,22 грн. відповідачем суду не надано.

За таких обставин, позов в частині стягнення зазначеного боргу з відповідача на користь позивача підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення інфляційних та 3% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз статті 625 ЦК України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

У зв`язку з тим, що відповідач допустив прострочення оплати спожитого газу, зазначені обставини, з урахування вимог ст. 625 ЦК України, надають право позивачу на нарахування 3% річних, та інфляційних за весь час прострочення.

За таких обставин, перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім сум 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що відповідні розрахунки відповідають нормам чинного законодавства та умовам спірного договору, а тому, враховуючи те, що відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений Договором, позовні вимоги в частині стягнення 655,19 грн. 3% річних, та 3 399,72 грн інфляційних втрат є обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позову в частині стягнення пені суд зазначає наступне.

Стаття 610 ЦК України вказує на те, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Крім того, стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 2-3 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.2.1 договору, сторони передбачили та погодили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Як зазначалось, факт прострочення відповідачем виконання своїх зобов`язань щодо сплати заборгованості за спожитий протягом лютий-березень 2022 року газ підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростовується. Зазначене також надає позивачу право на нарахування пені за таке прострочення в порядку, визначеному вказаними положеннями чинного законодавства та умовами договору.

За таких обставин перевіривши складений позивачем розрахунок пені, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2 457,23 грн пені також підлягають задоволенню.

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про повне задоволення позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684,00 грн. на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріотехгаз УПК" (62441, Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Соборна, 78; код ЄДРПОУ 34690103) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, б. 32/2, код ЄДРПОУ 43965848) - 14 409 грн. 22 коп. заборгованості за спожитий газ, 2 457 грн. 23 коп. пені, 655 грн. 19 коп. 3% річних, 3 399 грн. 72 коп. інфляційних втрат та 2684 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "08" січня 2024 р.

Суддя С.Ч. Жельне