У Х В А Л А
про відкриття провадження у справі
08 січня 2024 року м. Чернігів справа № 910/18868/23
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., перевіривши матеріали позовної заяви
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРІТАЙМ", код ЄДРПОУ 41741025
вул. Київська, буд. 11, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000, shevchenko@armada.law
відповідач: російська федерація в особі Генеральної прокуратури російської федерації
вул. Велика Дмитрівка, буд. 15а, м. Москва, ГСП-3, 125993, mail@genproc.gov.ru, erp_support@genproc.gov.ru
про стягнення 17 709 506,00грн (484 282,00 доларів США)
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю АГРІТАЙМ звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до російської федерації в особі Генеральної прокуратури російської федерації, у якому просить суд стягнути з російської федерації 17 709 506,00грн збитків, що еквівалентно 484 282,00 доларів США.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що через військову агресію російської федерації проти України позивачем понесені збитки, а саме: не зібрано врожай ріпаку на посівних площах, які використовувались позивачем та втрачено вартість урожаю в 2022 році.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.12.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АГРІТАЙМ до російської федерації в особі Генеральної прокуратури російської федерації про стягнення 17 709 506,00грн та додані до неї документи передано за підсудністю до Господарського суду Чернігівської області.
03.01.2024 позовні матеріали надійшли до Господарського суду Чернігівської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2024 справу № 910/18868/23 передано на розгляд судді Моцьора В.В.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України. Підстави для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.
Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, у якій в тому числі зазначає за якими правилами позовного провадження буде розглядатись справа (частина 2 статті 176 ГПК України).
Оскільки, відповідно до статті 12 та статті 247 ГПК України справа №910/18868/23 не підпадає під категорію малозначної справи, суд дійшов висновку, що її слід розглядати за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.
Оскільки відповідачем у справі є іноземна держава російська федерація, тому існує необхідність звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до ст. 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно зі ст. 367 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Законом України від 01.12.2022 № 2783-IX "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року" з 23.12.2022 зупинено у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22.01.1993 і ратифікованої Законом України від 10.11.1994 № 240/94-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст. 417), та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28.03.1997 і ратифікованого Законом України від 03.03.1998 №140/98-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 26, ст. 162).
Відповідно до ст. 5 Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, яка набрала чинності для України 19.12.1992, компетентні суди та інші органи держав учасниць Співдружності Незалежних держав зобов`язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування Сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо.
Згідно Закону України Про вихід з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, який набрав чинності 05.02.2023, постановлено вийти з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої в м. Києві 20.03.1992 та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19.12.1992.
Разом з цим, і Україна, і російська федерація є учасниками Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965.
Згідно зі ст. 1 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, яка ратифікована Україною 19.10.2000, ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном. Ця Конвенція не застосовується, якщо адреса особи, якій необхідно вручити документ, невідома.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Конвенції Центральний Орган запитуваної Держави або будь-який орган, який вона може призначити для цього, складає підтвердження відповідно до формуляра, доданого до цієї Конвенції. У підтвердженні підтверджується факт вручення документу і зазначається спосіб, місце та дату вручення, а також особа, якій документ було вручено. Якщо документ не був вручений, в підтвердженні зазначаються причини, які перешкодили врученню.
Згідно п. 6.7. Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги у цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27.06.2008, суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних 1965 року до Центрального органу іноземної держави напряму.
Відповідно до ст. 3, 5 Конвенції орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках. Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом, зокрема, у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території. Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.
Статтею 15 Конвенції визначено, що якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з`явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території; b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту. Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:
a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією;
b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців;
c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.
Таким чином, враховуючи положення ст. 367 Господарського процесуального кодексу України та з метою належного повідомлення відповідача російської федерації в особі Генеральної прокуратури російської федерації, керуючись положеннями Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, господарський суд вважає за необхідне звернутися до компетентного органу російської федерації із судовим дорученням про вручення відповідачу судових документів.
Разом з тим, у зв`язку з агресією з боку росії та введенням воєнного стану на території України АТ Укрпошта з 25.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з російською федерацією.
Таким чином, передача будь-яких документів компетентним органам російської федерації засобами поштового зв`язку наразі неможлива.
Відповідно до п. 250 Практичного керівництва із застосування Гаазької конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах Гаазької конференції з міжнародного приватного права від 01.12.2005 (далі Практичне керівництво) спеціальна комісія дійшла висновку, що міжнародна передача документів відповідно до Конвенції про вручення документів повинна і може здійснюватися засобами, що передбачають використання інформаційних технологій, у тому числі електронної пошти.
Одним з найважливіших завдань Конвенції є покращення судової взаємодопомоги. Застосування сучасних технологій, безсумнівно, має значною мірою сприяти співробітництву між компетентними органами держави, що запитує та запитується, і вдосконалювати таке (п. 257 Практичного керівництва).
У пункті 247 Практичного керівництва із застосування Гаазької конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах Гаазької конференції з міжнародного приватного права від 01.12.2005 (далі Практичне керівництво) викладено, що відзначивши значні технологічні зміни стосовно умов, у яких діють три зазначені конвенції, Спеціальна комісія дійшла такого висновку: незважаючи на те, що під час ухвалення трьох Конвенцій передбачати таку еволюцію було неможливо, сучасні технології є невід`ємною частиною життя нинішнього суспільства, та їх використання є існуючу реальність. Щодо цього Спеціальна комісія зазначила, що дух і літера Конвенцій не перешкоджають використанню сучасних технологій і що застосування та дія Конвенцій може надалі удосконалюватися завдяки застосуванню подібних технологій.
Пунктом 262 Практичного керівництва визначено, що відповідно до частини 1 статті 5 Конвенції виконання запиту про вручення документа регулюється законодавством запитуваної держави. Звідси випливає, що питання про дійсність вручення документа по каналах електронного зв`язку також регулюється внутрішніми законами конкретної держави, а не Конвенцією. Що стосується вручення з дотриманням формальних вимог, то в принципі вважається, що вручення, яке здійснюється у запитуваній державі відповідно до формальних вимог законодавства останнього є достатньою гарантією дійсності вручення документа, тобто того, що документ був своєчасно доведений до відома адресата, щоб він міг підготуватися до свого захисту.
На питання чи може отримання та прочитання електронного повідомлення розглядатися як вручення документа без дотримання формальних вимог, у принципі, Комісія дала ствердну відповідь на це питання, за умови, що законодавство запитуваної держави не забороняє вручення (п. 263 Практичного керівництва).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне направити копію цієї ухвали на офіційну електронну адресу компетентного органу відповідача Міністерства юстиції російської федерації (info@minjust.gov.ru).
Керуючись статтями 12, 120, 162, 165, 166, 168, 176, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
3. Підготовче засідання призначити на 06 лютого 2024 року о 10:00. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: проспект Миру 20, м. Чернігів, 14000, зал судових засідань № 305.
3. Підготовче засідання призначити на 06.02.2023 о 10:00. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: проспект Миру, 20, м. Чернігів, 14000, зал судових засідань № 305.
4. Встановити відповідачу строк не пізніше 15 календарних днів з дня вручення даної ухвали відповідно до ст. 165 ГПК України надати відзив на позовну заяву та докази, які підтверджують викладені у відзиві обставини, надіславши одночасно копію відзиву з доказами позивачу; докази такого направлення надати суду до початку судового засідання.
Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
5. Запропонувати позивачу у п`ятиденний строк з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України, надіславши одночасно копію даної відповіді на відзив відповідачу; докази такого направлення надати суду до початку судового засідання.
6. Запропонувати відповідачу у п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив відповідно до ст. 167, 184 ГПК України надати заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування, аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення; одночасно надіслати копію заперечень позивачу та третім особам; докази такого направлення надати суду до початку судового засідання.
7. Запропонувати учасникам справи направити у судове засідання своїх уповноважених представників.
При направленні в судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі відповідно до ст.60 ГПК України документи на підтвердження їх повноважень та документи, які посвідчують особу.
8. Звернути увагу учасників справи на те, що:
за приписами частини 8 статті 80 ГПК України докази не подані у встановлений законом або судом строк до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
При цьому, з огляду на зміст частини 9 вказаної статті, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи;
згідно з частиною 2 статті 207 ГПК України заяви та клопотання, які без поважних причин не будуть подані в строк, визначений судом, суд залишає без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.
Документи по справі можуть бути направлені на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області: e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; засоби зв`язку: факс 77-44-62, тел. 676-311.
Суддя В.В. Моцьор
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 08.01.2024 |
Оприлюднено | 09.01.2024 |
Номер документу | 116148760 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Моцьор В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні