Рішення

від 18.09.2023 по справі 370/1924/21

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2023 р. Справа №370/1924/21

Макарівський районний суд Київської області у складі

головуючого судді Косенко А.В.,

із секретарем судового засідання Зозуля Я.А.,

за участю

представник позивача ОСОБА_1 ,

представник відповідача Шмаров Є.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт Макарів Київської області справу за позовом

ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛЕТТАК» про стягнення збереженої заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до, Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛЕТТАК» (далі - відповідач), в якому вказав, що відповідно до наказу №12/17-к від 15.03.20127 року ОСОБА_3 було прийнято на посаду монтажника в товариство з обмеженою відповідальністю «Плеттак» з 15.03.2017 року на підставі строкового трудового договору №01/2017 від 15.03.2017 року.

09.11.2017 року на станції метра «Житомирська» в м. Києві його було зупинено працівниками поліції для перевірки документів, які в подальшому привезли на призивний пункт «ДВРЗ», де він отримав повістку згідно Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до наказу військового комісару від 10.11.2018 року №259, у зв`язку з призивом на строкову військову службу мпозивача для проходження служби було направлено до військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

10.11.2018 року ще знаходячись на призивному пункті він в телефонному режимі повідомив керівництво ТОВ «Плеттак» про призов його на військову службу, а пізніше засобами поштового зв`язку на адресу товариства було направлено копію повістки від 09.11.2018 року та витяг з наказу військового комісару від 10.11.2018 року.

Проте, наказом №76/1/18-к від 25.10.2018 року позивача було звільнено з роботи монтажника нібито за власним бажання з 08.11.2018 року.

Не погоджуючись з незаконним звільнення, за захистом своїх порушених прав звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом про скасування наказу про звільнення з роботи та запису у трудовій книжці звільнення з посади монтажника на підставі оскаржуваного наказу.

Рішенням Святошинського районного суду 08.09.2020 року поданий позов було задоволено. Скасовано наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Плеттак» за №76/1/18-к від 25.10.2018 року про звільнення позивача з роботи, з посади монтажника. За власним бажанням з 08.11.2018 року. Скасовано запис в трудовій книжці про звільнення з посади монтажника на підставі наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Плеттак» за №76/1 /18-к від 25.10.2018 року. Рішення суду набрало законної сили 16.02.2021 року.

Проте, оскільки на час розгляду справи він перебував на строковій військовій службі, тому залишилося невирішеним питання щодо повернення йому заробітної плати за час перебування на військовій службі.

Позивач маю право на отримання збереженої заробітної плати за час перебування на дійсній військовій службі в розмірі 259 753 грн. 86 коп.(703.92 грн. х 369).

Разом з тим, вважає, що має право на отримання середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, а саме з дня звільнення з військової служби і до дня набрання судовим рішенням законної сили, по 16.02.2021 року, що складає 203 робочих днів. А тому виходячи з викладеного, він має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу за зазначений період в розмірі 142 899 грн. 82 коп. (703.92 грн. х 203).

Враховуючи наведене позивач просив суд:

-Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Плеттак» код ЄДРПОУ 24918464 на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) збережений середній заробіток за час перебування на строковій військовій службі в Збройних силах України за період з 09.11.2018 року по 30.04.2020 року включно в сумі 259 653 грн. 86 коп.

-Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Плеттак» код ЄДРПОУ 24918464 на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.05.2020 року по 16.02.2021 року включно в сумі 142 899 грн. 82 коп.

У встановлений судом строк та у встановленому процесуальним законом порядку відповідач подав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнали та просили відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що Скасування рішенням Святошинського райсуду м.Києва наказу ТОВ «ПЛЕТТАК» про звільнення позивача та скасування запису в трудовій книжці позивача про звільнення означає фактичне поновлення позивача на роботі, оскільки після скасування наказу про звільнення поновлюється чинність наказу про його прийняття на роботу. Від дня ухвалення рішення Святошинським райсудом м.Києва, 08.09.2020 року, до сьогодні, позивачем не було вчинено жодної встановленої законодавством юридично значимої дії направленої на його поновлення на роботі на підставі рішення Суду. Позивач станом до сьогодні не отримав в Святошинському райсуді м.Києва виконавчий лист по справі на яку посилається (№759/14733/19). Якщо позивач у встановленому законодавством порядку вчасно пред`явив би відповідачу до виконання виконавчий документ по справі №759/14733/19 в порядку негайного виконання, він міг би стати до роботи 09.09.20р. Проте, як зазначено вище, жодних дій направлених на виконання рішення у справі №759/14733/19 позивачем не вчинено до сьогодні. Відповідачу не пред`явлено до виконання у встановленому порядку рішення суду у справі №759/14733/19, що свідчить про безпідставність вимог про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

У встановлений судом строк та у встановленому процесуальним законом порядку позивач подав відповідь на відзив, в якій просив позовні вимоги задовольнити, а посилання відповідача у відзиві необгрунтованими.

Ухвалою суду від 27.09.2021 року дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Розгляд даної цивільної справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 08.06.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті 18.09.2023 року.

У судове засідання 18.09.2023 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив у задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши сторін у справі, дослі дивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу №12/17-к від 15.03.20127 року ОСОБА_3 було прийнято на посаду монтажника в товариство з обмеженою відповідальністю «Плеттак» з 15.03.2017 року на підставі строкового трудового договору №01/2017 від 15.03.2017 року.

Відповідно до наказу військового комісару від 10.11.2018 року №259, у зв`язку з призивом на строкову військову службу мене для проходження служби було направлено до військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідно до наказу №76/1/18-к від 25.10.2018 року ОСОБА_3 було звільнено з роботи монтажника нібито за власним бажання з 08.11.2018 року.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва 08.09.2020 року поданий позов було задоволено. Скасовано наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Плеттак» за №76/1/18-к від 25.10.2018 року про звільнення позивача з роботи, з посади монтажника. За власним бажанням з 08.11.2018 року. Скасовано запис в трудовій книжці про звільнення з посади монтажника на підставі наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Плеттак» за №76/1 /18-к від 25.10.2018 року. Рішення суду набрало законної сили 16.02.2021 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, вищевказаними судовими рішеннями встановлено порушення відповідачем трудового права позивача. Отже, ця обставина не потребує додаткового доведення.

Так, відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Як роз`яснено в п. 32 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.1992року «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи, невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менше двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

Відповідно до п. 2 ч. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати (крім передбачених абз.1,2 Порядку) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. В абз. 4 вказаного Порядку зазначено, що якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Згідно п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» №100 від 08 лютого 1995 року, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, г у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК 7), ОСОБА_3 в вересні 2018 року було отримано в якості заробітної плати 12320 грн. 00 коп., а в жовтні - 17245 грн. 45 коп. Отже, виходячи із отриманих у отриманої за два останніх місяців перед звільненням (призовом на дійсну військову службу), середньомісячна заробітна плата складала 14782 грн. 73 коп., а середньоденна заробітна плата становила 703 грн. 94 коп. (29565 грн. 45 коп./ 42 роб. дні (вересень 2018 року - 20 роб. дні, жовтень - 22 дні). Кількість робочих днів за час перебування його на строковій військовій службі з дня звільнення, а саме з 09.11.2018 року по 30.04.2020 року становить 369 робочих дні.

Виходячи із викладеного, позивач ОСОБА_3 мав право на отримання збереженої заробітної плати за час перебування на дійсній військовій службі в розмірі 259 753 грн. 86 коп.(703.92 грн. х 369).

Разом з тим, він також має право на отримання середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, а саме з дня звільнення з військової служби і до дня набрання рішенням Святошинського районного суду м. Києва 08.09.2020 року законної сили, а саме по 16.02.2021 року, що складає 203 робочих днів. А тому виходячи з викладеного, позивач має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу за зазначений період в розмірі 142 899 грн. 82 коп. (703.92 грн. х 203).

Вказані розрахунки відповідачем не оспорено та не спростовано, власного розрахунку не надано, а отже такий приймається судом до уваги (ч.1 ст. 82 ЦПК України).

Згідно ст.ст.1,2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Частиною 2 ст.39 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» передбачено, що громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 51, частиною п`ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п`ятою статті 61 Закону України «Про освіту».

Так, відповідно до ст.119 КЗпП України на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України «Про військовий обов`язок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідної до цих законів.

Частина 3 ст. 119 КЗпП України передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

Частиною 2 ст. 19 вказаного закону встановлено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та ст.1 Закону України "Про оборону України», з моменту оголошення мобілізації настає особливий період, під час якого набирають чинності особливості проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.

У разі призову громадянина на військову службу до Збройних Сил України під час дії особливого періоду, відповідно до вимог чинного законодавства України, за ним зберігається місце роботи, посада та середній заробіток на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації.

Питання щодо наявності особливого періоду в державі поза часом проведення мобілізації було предметом судового розгляду. Вищий адміністративний суд України у постанові від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14) виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду.

Ураховуючи вищезазначене, з огляду на зміст заходів мобілізації та демобілізації визначених Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", з 17.03.2014 і на час призову позивача на військову службу рішення про проведення мобілізації не оголошувалося, воєнний стан не вводився, Збройні Сили України функціонують в умовах особливого періоду.

Отже, виходячи із наведеного, оскільки позивач був призваний на військову службу до Збройних сил України, тому він мав право на отримання збереженого середнього заробітку за час перебування на військовій службі, до дня звільнення, а саме до 30.04.2020 року, а також середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня звільнення з військової служби і до дня набрання судовим рішенням законної сили - 16.02.2021 року, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.81,89,141,263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛЕТТАК» про стягнення збереженої заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Плеттак» код ЄДРПОУ 24918464 на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) збережений середній заробіток за час перебування на строковій військовій службі в Збройних силах України за період з 09.11.2018 року по 30.04.2020 року включно в сумі 259 653 грн. 86 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Плеттак» код ЄДРПОУ 24918464 на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.05.2020 року по 16.02.2021 року включно в сумі 142 899 грн. 82 коп.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Макарівський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Виготовлення повного тесту рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України судом відкладається на строк не більш як десять днів.

Реквізити сторін:

ОСОБА_3 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЛЕТТАК»: 04128, м. Київ, Садове товариство «Берківець-1», вул. Садова, 28, код ЄДРПОУ 24918464.

Суддя А.В. Косенко