Рішення

від 08.01.2024 по справі 240/29317/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2024 року м. Житомир справа № 240/29317/23

категорія 113070200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Проспект-Транс" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Проспект-Транс" із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті №007115 від 27.06.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки 13.06.2023 ПП "Проспект-Транс" використовувало вантажний автомобіль та напівпричіп для перевезення піску митого, придбаний у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 для власних потреб ПП «Проспект-Транс», а тому не може бути притягнуте до відповідальності за правопорушення, передбачене частиною 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-263 КАС України.

Ухвалою суду від 17.10.2023 задоволено заяву Приватного підприємства "Проспект-Транс" у забезпеченні позову.

Через відділ документального забезпечення суду 26.10.2023 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що у водія був відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також у слоті тахографа була відсутня картка водія ОСОБА_2 , а отже відсутня роздруківка даних роботи водія ОСОБА_2 за 13.06.2023, передбачена статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". Вказано, що перевезення вантажу здійснювалося відповідно до ТТН №1055 від 13.06.2023, автомобільним перевізником в якій зазначено ПП "Проспект-Транс", вантажовідправником зазначено - ПрАТ "Фаворит Компані", пункт завантаження - с. Харитонівка Коростишівського району Житомирської області, пункт розвантаження - с. Іванів, відтак, під час перевірки було виявлено порушення вимог статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1ст.263 КАС України.

У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 13.06.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено перевірку транспортного засобу щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричіпом реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 .

Під час перевірки встановлено, що водій ОСОБА_2 здійснював внутрішні вантажні перевезення згідно ТТН №1055 від 13.06.2023, автомобільним перевізником в якій зазначено ПП "Проспект-Транс", вантажовідправником зазначено - ПрАТ "Фаворит Компані", пункт завантаження - с. Харитонівка Коростишівського району Житомирської області, пункт розвантаження - с. Іванів (копія ТТН а.с.41).

Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також у слоті тахографа була відсутня картка водія ОСОБА_2 .

За результатами перевірки складено акт №006150 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13.06.2023. Водій із актом ознайомлений, про що свідчить його підпис у відповідній графі акту перевірки та пояснення.

На підставі даного акту перевірки, виконуючим обов`язки начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті Грибан М.М. складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27.06.2023 за №007115, якою до позивача, відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн .

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач оскаржив таку у досудовому порядку до Державної служби України з безпеки на транспорті, втім оскаржувану постанову першим заступником голови залишено без змін, а скарга позивача без задоволення, що слугувало зверненню позивача за судовим захистом із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

За приписами ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон України №2344-ІІІ).

Згідно з статтею 5 Закону України №2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України (ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Відповідно до статті 48 Закону 6 Закону України №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у статті 48 Закону України №2344-ІІІ визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

Згідно з пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), під час проведення рейдової перевірки, зокрема, перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Як встановлено судом, актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №007115 від 27.06.2023 зафіксовано порушення - відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також у слоті тахографа була відсутня картка водія ОСОБА_2 .

Так, відповідно до п. 1.2. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340), це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Пунктом 1.4 Положення передбачено випадки перевезення пасажирів чи/та вантажів, у яких не поширюється це Положення. Проте спірний випадок до таких не відноситься.

Відповідно до п. 6.1 Положення автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Пункт 6.3 Положення визначає, що водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.

З наведеного слідує, що автомобільний перевізник незалежно від того, чи здійснює перевезення за плату чи власний вантаж, має дотримуватись вимог щодо обліку та фіксації робочого часу та відпочинку.

У постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №820/4624/17 вказано, що положеннями статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010.

Отже, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн (що відповідає спірному випадку) повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, а водій, який керує таким ТЗ, у разі відсутності тахографа повинен вести індивідуальну контрольну книжку водія.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385:

- тахограф - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Відповідно до пунктів 3.3, 3.6 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Отже, саме перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт, зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, зберігають протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірки тахографа, дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом. При цьому, водії повинні мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнені тахокарти у разі використання аналогового тахографа або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Таким чином, наведені норми зобов`язують водія транспортного засобу обладнаного цифровим тахографом мати один з передбачених Інструкцією №385 документів.

За приписами абзацу третього частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем здійснено рейдову перевірку у відповідності до пункту 15 Постанови №1567, а саме, перевірено наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Варто зазначити, що в розумінні положень Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільний перевізник повинен забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення.

Приписи Закону зобов`язують автомобільних перевізників, водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують перевезення.

Відсутність у водія на момент проведення перевірки передбачених документів становить склад господарського правопорушення, за яке саме до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.

Водій транспортного засобу повинен мати при собі: 1) протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; 2) заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР; 3) картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Із матеріалів справи встановлено, що в результаті проведення рейдової перевірки транспортного засобу марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричіпом реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 органами державного контролю було встановлено, що у водія був відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до Т3, а також у слоті тахографа була відсутня картка водія ОСОБА_2 , а отже була відсутня роздруківка даних роботи водія ОСОБА_3 за 13.06.2023., передбачена статтею 48 Закону 2344-II.

Перевезення вантажу здійснювалося відповідно до ТТН №1055 від 13.06.2023, яка надана водієм під час перевірки, із змісту якої встановлено, що автомобільним перевізником в якій визначено ПП «Проспект-Транс», вантажовідправником зазначено - ПрАТ «Фаворит Компані», пункт завантаження - с. Харитонівка Коростишівського району Житомирської області, пункт розвантаження - с. Іванів. Копія товарно-транспортної накладної долучена до відзиву відповідача.

При цьому, суд зауважує, що відсутність вказаних документів на момент перевірки водій ОСОБА_2 підтвердив шляхом підписання акту №006150 від 13.06.2023, в якому вказані обставини були зафіксовані. Жодних зауважень чи пояснень, з приводу викладених в цьому акті обставин, водій при його підписанні не вказав.

Будь-яких доказів протилежного, а саме доказів наявності у водія на момент перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до Т3 та роздруківки даних роботи водія, позивач до суду не надав.

Щодо посилань позивача на те, що в силу вимог статті 60 Закону №2344-ІІІ він не може бути притягнутий до адміністративно-господарської відповідальності, оскільки на момент складання акту, на підставі якого винесено оскаржувану постанову, він не був автомобільним перевізником, так як не надавав послуг з перевезення вантажів, а транспортний засіб використовувався виключно для власних потреб в межах господарських діяльності, суд зазначає наступне.

Згідно ст.1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, з наступними змінами та доповненнями (далі - Правила №363).

Згідно із абзацом 18 розділу І Правил №363 перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

З урахуванням змісту вказаних норм слідує висновок, що відповідальність у даному випадку несуть фізичні чи юридичні особи, які безпосередньо здійснюють, у тому числі, за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами.

Перевезення на комерційній основі означають надання послуг, а перевезення за власний кошт - перевезення для власних потреб.

Визначення юридичної чи фізичної особи перевізником не залежить від обраного та зареєстрованого ним КВЕД. Тобто, дія закону поширюється на фізичних чи юридичних осіб - автомобільних перевізників, які в процесі здійснення підприємницької діяльності перевозять вантаж, в тому числі і для власних потреб.

Суд зазначає, що до позовної заяви долучено копію ТТН №1055 від 13.06.2023 в якій зазначено: автомобільний перевізник ПП «Проспект-Транс», вантажовідправник - ФОП ОСОБА_1 , пункт завантаження - с. Харитонівка Коростишівського району Житомирської області, пункт розвантаження - АДРЕСА_1 (а.с.9).

Однак, під час здійснення рейдової перевірки транспортного засобу, водієм ОСОБА_2 було надано органам державного контролю ТТН №1055 від 13.06.2023, із змісту якої встановлено, що автомобільним перевізником в якій визначено ПП «Проспект-Транс», вантажовідправником зазначено - ПрАТ «Фаворит Компані», пункт завантаження - с. Харитонівка Коростишівського району Житомирської області, пункт розвантаження - с. Іванів. Копія товарно-транспортної накладної долучена до відзиву відповідача.

Суд звертає увагу, що акт проведення перевірки містить особистий підпис водія в якості підтвердження ознайомлення зі встановленими обставинами порушень та жодних заперечень стосовно порушення не зазначив.

А тому, суд не приймає до уваги надану позивачем ТТН №1055 від 13.06.2023, оскільки відомості зазначені у даній товаро-транспортній накладній не відповідають відомостям наданої товаро-транспортної накладної водієм ОСОБА_2 при перевірці транспортного засобу.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що ст.48 Закону України №2344-ІІІ не містить виключного переліку документів необхідних для здійснення внутрішніх перевезень, а наявність у водія протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, прямо передбачена Інструкцією №385 та Положенням №340, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів за його відсутності є порушенням статті 48 Закону України №2344-ІІІ та є підставою для застосування до автомобільного перевізника адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 року у справі № 820/4624/17.

Пунктом 25 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Як встановлено з матеріалів справи, листом від 19.06.2023 за вих. №45139/24/24-23 позивача було запрошено для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення на 27.06.2023. Вказаний лист отримано позивачем 22.06.2023 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На розгляд справи про виявлені порушення позивач не з`явився. Будь-яких документів, які б підтверджували його позицію, в тому числі ТТН № 1055, яка долучена до позовної заяви, позивачем надано не було.

Позивачем не було реалізовано право на оскарження відповідних дій/актів до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю, відповідно до вимог пункту 32 Порядку № 1567, щодо її оскарження.

Відповідно п. 27 Порядку у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Верховний Суд у постанові від 11.02.2020 по справі № 820/4624/17 зазначив, що з матеріалів справи встановлено, що повідомленням від 05.09.2017 № 4132 позивача було викликано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 12.09.2017. Вказано, що згідно із інформацією про відстеження пересилання поштових відправлень на Офіційному сайті «Укрпошта» копію повідомлення направлено на адресу позивача 05.09.2017, 07.09.2017 повідомлення надійшло до відділення зв`язку, проте не було вручено під час доставки. Зазначено, що позивач мав можливість отримати дане повідомлення з 07.09.2017, проте вказаним правом не скористався. Зроблено висновок, що відповідач належним чином повідомив позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а у зв`язку із неявкою уповноваженої особи суб`єкта господарювання, правомірно розглянув справу без її участі.

Також, Верховний Суд у постанові від 01.03.2018 по справі № 820/4810/17 зазначив, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно- господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно застосував до позивача як до автомобільного перевізника адміністративно-господарські санкції.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи зазначене, оцінивши докази, долучені до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що постанова Державної служби України з безпеки на транспорті №007115 від 27.06.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірною, тому підстави для її скасування відсутні.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Як зазначалось вище, ухвалою суду від 17.10.2023 було вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті №007115 від 27.06.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №240/29317/23 за позовом Приватного підприємства "Проспект-Транс" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.

Згідно з ч.1 ст.157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

З огляду на відмову у скасуванні постанови Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті №007115 від 27.06.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу, суд вважає за необхідне скасувати вжиті заходи забезпечення позову.

Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, а також ураховуючи положення ст. 139 КАС України, судові витрати понесені позивачем стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Проспект-Транс" (вул. Сергія Параджанова, 77, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10001. РНОКПП/ЄДРПОУ: 36427930) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, буд.14, м. Київ, 01135. РНОКПП/ЄДРПОУ: 39816845), про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 17.10.2023 за результатами розгляду матеріалів за № 240/29317/23 - скасувати.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України таможе бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

08 січня 2024 р.