Рішення

від 08.01.2024 по справі 240/32068/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2024 року м. Житомир справа № 240/32068/23

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, які полягають у безпідставному позбавленні його щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн згідно постанови щодо відмови нарахувати йому доплату до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на його користь грошові кошти у вигляді щомісячної доплати в сумі 2000,00 гривень згідно постанови щодо відмови нарахувати йому доплату до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.09.2023 до дня набуття рішенням законної сили;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на його користь 2000,00 грн витрат за надання правничої допомоги.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що після здійснення перерахунку його пенсії на виконання рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області протиправно не виплачує йому щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», чим порушує його права на належне пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду провадження у даній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувало проти задоволення заявлених позовних вимог. Аргументуючи таку позицію відповідач зазначив, що визначеною в постанові Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 умовою, за наявності якої особа набуває права на отримання щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 гривень, є призначення їй пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01 березня 2018 року або після цієї дати однак із грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати. Водночас, абзацом 3 пункту 1 вказаної постанови визначено, що у випадку, коли пенсія зазначеним особам переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 року, щомісячна доплата в розмірі 2000,00 гривень не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. Оскільки, після 01.03.2018 на виконання рішення суду позивачу було здійснено перерахунок пенсії і її розмір після цього перерахунку збільшився на понад 2000,00 гривень, то передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 доплата до пенсії в розмірі 2000,00 гривень йому не виплачується. З огляду на вищезазначене, відповідач стверджує, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України, а тому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до положень ст.ст. 257, 262 КАС України суд розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року у справі №240/18585/23, яке набрало законної сили 09.09.2023, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" від 05.04.2023 №33/26/118-236 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.

Наявною у справі копією протоколу перерахунку пенсії позивача підтверджується, що в жовтні 2023 року на виконання вказаного судового рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснило перерахунок пенсії позивача. Однак, у зв`язку з тим, що розмір пенсії позивача після цього перерахунку збільшився на понад 2000,00 гривень, відповідач, керуючись абзацом 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713, починаючи з 01.10.2023 припинив виплату йому щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 гривень, передбаченої вказаною постановою.

Не погоджуючись із такими діями Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо припинення виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 4 статті 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 18 статті 43 Закону №2262-ХІІ у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі Постанова №713).

В пункті 1 Постанови №713 Кабінет Міністрів України установив, що з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.

Пунктом 3 Постанови №713 доручено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 01.07.2021 виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови.

Однак, в абзаці третьому пункту 1 Постанови №713 Уряд визначив, що особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Таким чином, Постановою №713 для осіб, яким до 1 березня 2018 року призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено щомісячну доплату у сумі 2000 гривень. Одночасно з цим передбачено, що така доплата не виплачується у разі, коли пенсія переглядалась (перераховувалась) після 1 березня 2018 року, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Матеріалами справи підтверджується, що після 01 березня 2018 року на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року у справі №240/18585/23 позивачу було проведено перерахунок пенсії, внаслідок якого його пенсія збільшилась більше ніж на 2000,00 гривень, у зв`язку з чим відповідач припинив з 01.10.2023 виплату йому доплати до пенсії в розмірі 2000,00 гривень, передбаченої Постановою №713.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам щодо того, чи впливає проведений позивачу перерахунок пенсії на його право на отримання щомісячної доплати, встановленої Постановою №713, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 08.11.2022 у справі №420/2473/22.

У вищезазначеній постанові від 08.11.2022 у справі №420/2473/22, розглядаючи спір у подібних правовідносинах, Верховний Суд зазначив:

«Відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови №713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.

Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону №2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00 - 2700,00 грн.

Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону №2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.

Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної Постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови №713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.

Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови №713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.»

Аналогічна правова позиція була підтримана Верховним Судом у постановах від 02.03.2023 у справі №600/870/22-а, від 04.04.2023 у справі №380/25987/21, від 18.04.2023 у справі № 560/6528/22, від 26.04.2023 у справі №380/14122/22, від 26.04.2023 у справі №380/4510/22, від 26.04.2023 у справі №140/10795/21 та від 26.04.2023 у справі №160/14146/22.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З матеріалів справи вбачається, що перерахунок пенсії позивача, здійснений на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року у справі №240/18585/23, є перерахунком, пов`язаним з усуненням порушеного права позивача на належний розмір пенсії, право на отримання якої винило до 01.03.2018. Цей перерахунок не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, що обумовлений підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців на підставі нормативно-правого акта компетентного органу.

Відтак, враховуючи правові висновки Верховного Суду у справах щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, суд прийшов до висновку, що перерахунок пенсії позивача, здійснений на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року у справі №240/18585/23, не позбавляє позивача права на отримання щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 гривень відповідно до Постанови №713.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області протиправно з 01.10.2023 - після здійснення перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду від 09 серпня 2023 року у справі №240/18585/23, не виплачувало йому щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713.

Застосовуючи механізм захисту права позивача, порушеного суб`єктом владних повноважень, суд, враховуючи визначені в ч. 2 ст. 245 КАС України повноваження, якими наділений суд при прийнятті рішення про задоволення позову, вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити позивачу нарахування та виплату вказаної щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 гривень, починаючи з 01.10.2023.

При цьому, періодом за який суд задовольняє заявлені позовні вимоги є період з 01.10.2023, а не з 01.09.2023, як просить позивач в прохальній частині позовної заяви, оскільки під час розгляду справи встановлено та підтверджено матеріалами пенсійної справи позивача, що саме з цієї дати (01.10.2023) йому було припинено виплату спірної доплати.

В свою чергу, заявлена позивачем вимога про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на його користь грошових коштів у вигляді щомісячної доплати в сумі 2000,00 гривень задоволенню не підлягає.

Відтак, суд, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

З наявної у матеріалах справи квитанції вбачається, що позивачем під час звернення до суду з вказаними позовом було сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 гривень.

З огляду на положення ч. 1, 3 ст. 139 КАС України, та враховуючи сплату позивачем судового збору в мінімальному розмірі, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1073,60 грн належить стягнути відповідача у повному розмірі.

Водночас, у позові позивачем також було заявлено вимогу про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на його користь 2000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про розподіл вказаних витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною четвертою статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6статті 134 КАС України).

Частиною 7 статті 134 КАС України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року (справа №810/3806/18, справа №810/2816/18, справа №810/3806/18), від 22 листопада 2019 року (справа №810/1502/18).

Для підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогуШулима Іван Анатолійович до матеріалів справи додав: договір про надання правничої допомоги від 07.04.2023, укладений між ним та адвокатом Логіновим Р.М., акт виконання робіт по наданню правничої допомоги від 13.11.2023 із зазначеною загальною вартістю наданих послуг в розмірі 2000,00 грн, квитанцію про оплату послуг №804563 суму 2000,00 грн.

Проте, суд акцентує увагу на тому, що при вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказана позицій узгоджується з висновками Верховного суду у постанові від 22.12.2020 у справі № 520/8489/19.

Відтак, при вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує те, що дана справа є справою незначної складності, у даній категорії справ є усталена судова практика Верховного Суду, розгляд справи проводився у порядку письмового провадження без виклику представників сторін у судове засідання.

Беручи до уваги зміст виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та їх вартість, суд вважає, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є неспівмірними та завищеними. Отже, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, суд, за критеріями обґрунтованості розміру витрат на правову допомогу та пропорційності до предмета спору, враховуючи заперечення відповідача щодо суми таких витрат, суд приходить до висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат (2000,00 гривень) є надмірним. У зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правову допомогу в сумі 1000,00 гривень, решту витрат повинен нести позивач

Керуючись статями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо припинення з 01.10.2023 виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", після здійснення перерахунку його пенсії на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року у справі №240/18585/23.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.10.2023 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн (тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн (тисяча гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович