Ухвала

від 08.01.2024 по справі 480/13389/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

08 січня 2024 року справа № 480/13389/23

Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Токарі" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В:

Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Токарі" про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 28246,25 грн та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1017 грн.

Ухвалою суду від 25.12.2023 вказана позовна заява була залишена без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання її копії, шляхом направлення до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших причин такого пропуску та наданням відповідних доказів.

Копію вказаної ухвали позивач отримав 25.12.2023 в електронному кабінеті в системі "Електронний суд".

28.12.2023 до суду від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яка є аналогічного змісту із заявою про поновлення строку для звернення до суду, що подана позивачем разом з позовною заявою.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 20.06.2023 звертався до суду з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій з відповідача, однак ухвалою суду від 11.07.2023 у справі №480/6211/23 позовну заяву було повернуто у зв`язку з несплатою судового збору. Після того, як 15.12.2023 були виділені кошти на оплату судового збору, позивач сплатив судовий збір та 20.12.2023 повторно звернувся до суду з даним позовом. Посилаючись на ч. 8 ст. 169 КАС України, якою визначено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, позивач вважає що строк звернення до суду пропущений з поважних причин.

Суд, дослідивши матеріали справи та розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Із змісту даних норм слідує, що суд, який вирішує публічно-правовий спір, повинен перевірити коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, чи не пропущено позивачем встановлений строк звернення до суду, якщо так, то докази поважності причин його пропуску надані позивачем.

Частиною 4 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) передбачено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Верховний Суд у постановах від 06.11.2020 у справі № 160/8707/19, від 06.02.2018 у справі № П/811/2242/15, від 05.07.2018 у справі № 809/1933/16 та від 08.08.2019 у справі №809/1931/16 зазначив, що адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сплачується (нараховується, застосовується) підприємствами самостійно до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

При цьому, Верховним Судом зазначено, що саме з 16 квітня відповідного року у контролюючого органу виникає право на стягнення несплачених підприємством самостійно сум санкцій у судовому порядку. Крім того, на дані правовідносини поширюється строк звернення до суду, встановлений КАС України.

Отже, у вказаних постановах Верховного Суду викладено правовий висновок щодо тримісячного строку звернення до суду у справах за позовом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, який поширюється, у тому числі, і на вимоги про стягнення санкцій.

Тому, для стягнення з відповідача адміністративно-господарські санкції та пені за 2022 рік, що мали бути сплачені відповідачем до 15.04.2023, строк звернення до суду відраховується з 16.04.2023.

Як вбачається з матеріалів позову, Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося вперше до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Токарі" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за 2022 рік 20.06.2023 (справа № 480/6211/23).

Ухвалою суду від 22.06.2023 позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору, а ухвалою суду від 11.07.2023 позовну заяву повернуто позивачу.

20.12.2023 Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю вдруге звернулося до суду з даним позовом, але з порушенням тримісячного строку, встановленого абзацом 2 частини 2 статті 122 КАС України для звернення суб`єкта владних повноважень з позовом до суду.

Щодо посилань позивача на поважність причин пропуску строку звернення до суду з підстав несвоєчасного виділення коштів для сплати судового збору, суд зазначає наступне.

З огляду на положення ст. 5 Закону України "Про судовий збір" Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю не віднесено до органів, що звільняються від сплати судового збору, а тому такий орган повинен сплачувати судовий збір на загальних підставах.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації "2800", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

За приписами пункту 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, у разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У цьому ж пункті зазначено, що під час складання на плановий бюджетний період розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Таким чином, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Обставини пов`язані з несвоєчасним фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, та погодження сплати тощо не можуть бути підставою для не можуть бути поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для поновлення строку звернення до суду із цим позовом з підстав несвоєчасного виділення коштів для сплати судового збору.

Стосовно посилання позивача на те, що він вже звертався до суду, але позовну заяву було судом повернуто, суд зазначає наступне.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази наявності обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивач чи представника позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.

Слід звернути увагу позивача на те, що до повторного звернення із аналогічним позовом застосовуються вимоги КАС України, як до нової позовної заяви. При цьому, позивач під час реалізації свого права на повторне звернення до суду з позовом не звільняється від обов`язку дотримуватися встановленого законодавством строку звернення до суду з такою позовною заявою.

Подання первинної позовної заяви тим самим позивачем до того самого відповідача не передбачає зупинення чи автоматичне поновлення строку на звернення до суду та можливості у зв`язку з цим у подальшому на розсуд позивача розпоряджатися часом на звернення до суду.

Будь-яких поважних причин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, позивачем не зазначено.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Суд зазначає, що з 11.07.2023 (дати повернення позовної заяви в межах справи № 480/6211/23) по 20.12.2023 (дату звернення до суду з даним позовом) минуло більше п`яти місяців, тому обставина щодо попереднього звернення до суду не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно із ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

У зв`язку з ненаданням позивачем доказів про існування поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вказаного клопотання позивача та повернути позовну заяву з доданими до неї документами.

Водночас суд зазначає, що у відповідності до ч. 8 ст. 169 КАС України позивач має право повторного звернення до суду в разі надання доказів поважності причин пропуску такого строку в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Токарі" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені і додані до неї документи - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя С.О. Бондар