Ухвала

від 08.01.2024 по справі 600/66/24-а

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 січня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/66/24-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув матеріали за позовом Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до ТОВ ТСІ-Транс про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

У С Т А Н О В И В:

Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить: стягнути з ТОВ ТСІ-Транс на користь Чернівецького обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції та пеню в сумі 21468,76 грн шляхом перерахування коштів на рахунок.

Відповідно ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 171 КАС України).

Перевіривши наявність передумов та існування правових підстав для відкриття провадження в адміністративній справі, визначених ст. 171 КАС України, суд зазначає наступне.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист. Позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.

Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Статтею 122 КАС України передбачені строки звернення до адміністративного суду.

Так, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Таким чином, позивач, як суб`єкт владних повноважень, має звернутись до адміністративного суду у тримісячний строк з дня виникнення підстав, що дають йому право на пред`явлення визначених законом вимог.

Згідно ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 9 ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Частиною 4 ст. 20 Закону №875-XII передбачено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Проте, як зазначено Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 у справі № 813/1897/17, річний звіт за формою N 10-ПІ щодо кількості працевлаштованих інвалідів відповідач повинен був надати позивачу не пізніше 01 березня та відповідно розрахувати і сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів до 15 квітня

На підставі наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що відлік строку на звернення до суду для позивача, як суб`єкта владних повноважень, почався не з моменту, коли він дізнався про порушення, як він помилково вважає, а з дня виникнення підстав, що дають право на пред`явлення передбачених законом вимог, тобто з 16 квітня.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 08.08.2019 у справі N 809/1931/16, від 06.11.2020 у справі № 160/8707/19, ухвалі від 03.03.2021 у справі № 280/5341/20, постанові від 21.11.2022 у справі №400/3957/21.

При цьому, Верховним Судом України зазначено, що саме з 16 квітня відповідного року у контролюючого органу виникає право на стягнення несплачених підприємством самостійно сум санкцій у судовому порядку. Крім того, на дані правовідносини поширюється строк звернення до суду, встановлений КАС України.

Отже, у вказаних постановах Верховного Суду викладено правовий висновок щодо тримісячного строку звернення до суду у справах за позовом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, який поширюється, у тому числі, і на вимоги про стягнення пені.

Як вбачається із матеріалів справ, відлік строку на звернення до адміністративного суду для позивача у даній справі почався з 16.04.2023.

В той же час позивач звернувся до суду з цим позовом 03.01.2024 (згідно з відбитком штемпеля), тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.

Всупереч п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України позивач в позовній заяві не обґрунтував дотримання ним строку звернення до суду з позовними вимогами, чим не дотримав вимог ч. 6 ст. 161 КАС України.

Суд звертає увагу, що позивачем не вказано в позові поважні причини пропуску строку звернення до суду та не наведено обставин пропуску строку звернення до суду.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску, а також докази на підтвердження таких обставин.

Частиною 2 та 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. Суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Всупереч наведеній нормі, до позовної заяви не подано доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів.

Натомість надано фіскальний чек від 12.07.2023, що не може свідчити про надіслання позовної заяви з додатками у грудні 2023 року.

Частиною 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).

Згідно ст. 9 Закону № 3674-VI суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону.

Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - ставка судового збору становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено з 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2684,00 грн.

Частиною 3 ст. 6 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як видно з позовної заяви, яка надіслана до суду поштовим зв`язком 28.12.2023 та надійшла 03.01.2024, зміст та характер заявлених вимог майновий.

Отже, при подачі позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір за 1 вимогу немайнового характеру в сумі 2684,00 грн.

Із матеріалів позову видно, що позивачем на підтвердження сплати судового збору надано платіжну інструкцію № 554 від 04.09.2023 на загальну суму 2684,00 грн.

Водночас, згідно інформації із системи "Діловодство спеціалізованого суду", у вересні 2023 року позивач звернуся з аналогічними вимогами до суду, проте ухвалою суду від 27.09.2023

по справі № 600/6063/23-а позовну заяву повернуто позивачу.

Відповідно до відомостей із системи "Діловодство спеціалізованого суду" за звернення до суду з вказаним адміністративним позовом (справа № 600/6063/23-а) позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 554 від 04.09.2023.

З огляду на викладене та враховуючи, що позивачем судовий збір в розмірі 2684,00 грн згідно платіжної інструкції № 554 від 04.09.2023 сплачено за подання позову у справі № 600/6063/23-а, відтак, на переконання суду, вказана квитанція не свідчать про сплату позивачем судового збору за зверненням до суду з позовною заявою у справі № 600/66/24-а.

Отже, платіжна інструкція № 554 від 04.09.2023 не є належним доказом сплати позивачем судового збору за даний позов у справі № 600/66/24-а.

Натомість, позивачем не сплачено судовий збір та не додано документ про сплату судового збору у сумі № 600/66/24-а.

Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач коштів Чернівецьке ГУК/Чернівецька ТГ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; номер рахунку отримувача (ІВАN) UA538999980313141206084024405; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу за подання адміністративного позову (із зазначенням позивача).

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаного вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачу строк для його усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 123, 169, 171, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали.

3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.К. Левицький