Постанова

від 08.01.2024 по справі 815/162/14

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 815/162/14

Перша інстанція: суддя Аракелян М.М.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року по справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Виноробний завод КВЗ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

09.01.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод», яке в подальшому змінило назву на товариство з обмеженою відповідальністю «Виноробний завод КВЗ» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 20.12.2013 року №0002982230 та № 0002972230, якими здійснено донарахування ПДВ.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що надані позивачем до податкового органу в ході перевірки первинні документи в повній мірі підтверджують фактичність господарських операцій з ТОВ «Юбіком торг». Покладені податковим органом в основу акту перевірки висновки про відсутність реального характеру господарських операцій з цим контрагентом здійснені без належного аналізу характеру конкретної угоди, її товарності та реальності.

Відповідач, який в подальшому у зв`язку із реорганізацією був замінений судом на правонаступника ГУ ДПС в Одеській області (ухвала суду від 08.08.2023), надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що документи мають силу первинних лише у разі фактичного здійснення господарських операцій. Наслідки для податкового обліку створюють лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування витрат та податкового кредиту. Відповідач наголошував, що сукупність фактів та обставин, що характеризують контрагента позивача, свідчить про те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для формування податкового кредиту, без фактичного здійснення господарських операцій, у зв`язку із чим просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року, адміністративний позов ТОВ «Котовський винзавод» задоволено у повному обсязі.

Визнаючи протиправними та скасовуючи податкові повідомлення-рішення, суди виходили з наявності необхідних первинних документів бухгалтерського обліку, які підтверджують факт укладання позивачем договору з ТОВ «Юбіком торг» на постачання товару та надання послуг, а також подальшого його виконання.

Постановою Верховного Суду від 31 липня 2019 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області задоволено частково. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.04.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2015 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому касаційний суд зазначив, що повнота з`ясування обставин справи у цій ситуації вимагає від судів встановити фактичне використання ТОВ «Юбіком торг» в межах господарської діяльності частини цілісного майнового комплексу Державного підприємства «Котовський винзавод» з метою зберігання та постачання товарів позивачу за відсутності відповідного дозволу Регіонального відділення Фонду державного майна України. Так, до предмету дослідження у розглядуваній ситуації входить факт понесення ТОВ «Юбіком торг» витрат, пов`язаних з реальним користуванням частиною цілісного майнового комплексу Державного підприємства «Котовський виноробний завод» (на оренду, оплату комунальних платежів та електроенергії тощо) в межах господарської діяльності, зокрема для зберігання товарів. Крім того, необхідно перевірити, яким чином забезпечувався доступ працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Юбіком торг» до цілісного майнового комплексу та чи відбувалася при цьому відповідна фіксація.

При новому розгляді справи рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року позовні вимоги задоволено, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 20.12.2013 № 0002982230 та № 0002972230.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції не досліджено матеріальні та технічні можливості контрагента позивача та не надано належну оцінку доводам контролюючого органу про нереальність господарської операції.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, у зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що внаслідок проведення Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Котовський винзавод» (ЄДРПОУ 30827073) 03.12.2013 року складено акт № 3093/15-53/22-3/30827073, яким встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до завищення задекларованих ТОВ «Котовський винзавод» показників у рядку 17 декларації з ПДВ (податковий кредит) за травень 2013 року на загальну суму 1 317 941, 30 грн.

До таких висновків контролюючий орган дійшов внаслідок непідтвердження реальності господарських операцій по поставці позивачу товарів від ТОВ «Юбіком торг» (ЄДРПОУ 38156344).

На підставі акту перевірки 20.12.2013 Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0002982230 про зменшення від`ємного значення сум ПДВ за травень 2013 року на суму 976 950,00 грн,

№ 0002972230 про визначення сум ПДВ на суму 511 486,00 грн, в т.ч. за основним зобов`язанням на суму 340 991,00 грн та штрафними санкціями на суму 170 495,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують реальність проведення спірних господарських операцій між ТОВ «Котовський винзавод» та ТОВ «Юбіком торг» за договором поставки № 1/5 від 03.05.2013 року, а відповідачем зворотного не доведено.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт «а»).

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За визначенням статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У свою чергу, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 цього ж Закону).

Згідно із частинами першої та другої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження даних податкового обліку законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.

У той же час, норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

За обставинами справи спірні суми податкових донарахувань визначено податковим органом за наслідком визнання нереальною господарської операції позивача з контрагентом-постачальником ТОВ «Юбіком Торг» на загальну суму 7 856 452,88 грн, у т.ч. ПДВ - 1 317 941,30 грн.

З акту перевірки вбачається, що ТОВ «Юбіком Торг» уклав з ТОВ «Котовський Винзавод» 06.03.2013 року договір оренди нежитлового приміщення, площею 595 кв.м., за адресою: Одеська область, м.Котовськ, вул.50-річчя Жовтня,220, яке є невід`ємною частиною цілісного майнового комплексу державного підприємства «Котовський виноробний завод», яке останній орендує у Регіонального відділення Фонду державного майна України. На думку контролюючого органу, оскільки ТОВ «Котовський винзавод» не отримував від Регіонального відділення Фонду державного майна України згоду на передачу в суборенду державного майна, він не міг здавати в суборенду частину приміщень ТОВ «Юбіком торг» (стор.5 акту перевірки).

Також за результатами зустрічної звірки ТОВ «Юбіком торг» щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Котовський винзавод» за травень 2013 року не встановлено фактичного отримання ТОВ «Юбіком торг» товару, якій в подальому був адресований ТОВ «Котовський винзавод». Крім того, у ТОВ «Юбіком торг» відсутні основні фонди, необхіні для здійснення господарської діяльності (відсутнє право на земельні дялянки, відсутні транспортні засоби) (стор.8-10 акту перевірки).

Підтверджуючи реальність операцій з ТОВ «Юбиком торг», позивачем до перевірки надані первинні документи, а саме: договір поставки від 03.05.2013, видаткові та податкові накладні на поставку тари та консервантів для вина, платіжні доручення про оплату товару. Згідно листа ТОВ «Котовський винзавод» від 29.07.2013 № 29/07-1 товар в асортименті від ТОВ «Юбіком торг» приймався на складі за адресою: м.Котовськ, вул.50-річчя Жовтня, 220, який орендований останнім у позивача на підставі договору від 06.03.2013 року. Отже, відсутня необхідність поставки товару транспортом, у зв`язку з чим відсутні ТТН.

Судова колегія відхиляє доводи апелянта про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Юбіком торг» на підставі того, що ТОВ «Котовський вінзавод» не міг здавати в суборенду складські приміщення без згоди Регіонального відділення Фонду державного майна України.

Судом вірно встановлено, що 02 жовтня 2001 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (за договором: орендодавець) та ТОВ «Котовський винзавод» (за договором: орендар) укладено договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства «КОТОВСЬКИЙ ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД», за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс державного підприємства «Котовський виноробний завод», склад і вартість якого визначено відповідно у наведених додатках № 1,2,3, акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного станом на 01.08.2001 року і вартість якого становить 1357 тис. грн, у тому числі основні засоби за залишковою вартістю 1014 тис. грн та відновлення майна, що реалізовано без узгодження РВ ФДМ України 11 тис. грн. В подальшому строк дії цього договору продовжувався.

За змістом пункту 6.2. договору оренди, з дозволу орендодавця орендар має зокрема право продавати, обмінювати, позичати, іншим чином розпоряджатися матеріальними цінностями, які входять до складу орендованого майна підприємства, здавати їх в суборенду і передавати свої права та обов`язки за цим договором щодо цих цінностей іншій осіб за умови, що це не спричинить зміни вартості підприємства і не порушує інших положень цього договору (т. 1, а.с. 48-52).

06 березня 2013 року між ТОВ «Котовський винзавод» та ТОВ «Юбіком торг» укладено договір оренди нежитлового приміщення, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в користування нежитлове приміщення на території ДП «Котовський винзаводу», площею 595 кв.м, що розташоване за адресою: Одеська область, м. Котовськ, вул. 50-річчя Жовтня 220. 06 березня 2013 року між ТОВ «Котовський винзавод» та ТОВ «Юбіком торг» підписано акт приймання-передачі за договором оренди нежитлового приміщення від 06.03.2013 року (т. 2, а.с. 202).

Судова колегія наголошує, що факт укладання позивачем договору оренди частини складських приміщень з ТОВ «Юбіком торг» без згоди Регіонального відділення Фонду державного майна України свідчить лише про укладання договору з порушенням процедури, але не виключає самого факту заключення договору.

Крім того, на підтвердження реальності укладання такого договору та намірів ТОВ «Юбіком торг» здійснювати господарську діяльність з врахуванням цього договору свідчить той факт, що ТОВ «Юбіком торг» у день укладання договору оренди - 06.03.2013 року уклав до цього договору угоду, відповідно до якої орендодавець - ТОВ «Котовський винзавод» передав орендатору автонавантажувач «Тойота», балансовою вартістю 28 910,96 грн, та гідравлічний візок ОТК30РТР, балансовою вартістю 9930,00 грн. Факт передачі авто-технічних приладів від орендодавця орендарю підтверджується відповідним актом від 06.03.2013 року (т.3 а.с.130-131).

Вірними є і доводи суду, що матеріали справи не містять жодного доказу, який би доводив, що укладений договір оренди було визнано судом недійсним із застосуванням наслідків недійсності, передбачених Цивільним кодексом України.

Також судова колегія звертає увагу, що якщо контролюючий орган вважав неукладеним договір оренди нежитлового приміщення між позивачем та ТОВ «Юбіком торг», він мав зменшити зобов`язання з ПДВ ТОВ «Котовський винзавод», які пов`язані з декларуванням зобов`язань при наданні послуг оренди приміщення. Факт декларування зобов`язань з ПДВ по контрагенту ТОВ «Юбіком торг» підтверджується уточнюючим розрахунком з ПДВ за травень 2013 року (т.4 а.с.28-37), поданого у липні 2013 року. Проте, відповідач цього не зробив, а висновки акту перевірки враховані лише для збільшення податку на додану вартість.

Судова колегія також враховує пояснення ТОВ «Котовський винзавод», що отриману від ТОВ «Юбіком торг» продукцію, а саме: лімонну кислоту, культурні дріжжі, барвник, желатин харчовий, виноградний ароматизатор, а також пакувальні матеріали, він використав у власній господарській діяльності - для виготовлення алкогольної продукції, для чого він мав діючу ліцензію серії АЕ № 297885 зі строком дії з 26.04.2012 року по 26.04.2017 року.

За даними висновку експерта додаткової судово-економічної експертизи № 20-5781/5782 від 19.03.2021 ТОВ «Котовський винзавод» облікував у бухгалтерському обліку проведену господарську операцію з ТОВ «Юбіком торг» наступним чином.

У оборотній відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за травень 2013 року ТОВ «Котовський винзавод» визначив оприбуткування на суму 6 592 207 гривень, а саме:

-по рахунку 201 «Сировина й матеріали» в сумі 5028015,07 гривень;

-по рахунку 204 «Тара й тарні матеріали» в сумі 1317169,11 гривень;

-по рахунку 205 «Будівельні матеріали» в сумі 41250 гривень;

-по рахунку 209 «Інші матеріали» в сумі 172814,17 гривень;

-по рахунку 221 «Малоцінні та швидкозношувані предмети (за видами предметіі) в сумі 11733,33 гривень;

-по рахунку 281 «Товари на складі» в сумі 212224,84 гривень.

Також за рахунком 644 «Податковий кредит» визначена сума 1 318 441,46 гривень.

Щодо з`ясування обставин понесення ТОВ «Юбіком торг» витрат, пов`язаних з реальним користуванням частиною цілісного майнового комплексу Державного підприємства «Котовський виноробний завод» (на оренду, оплату комунальних платежів та електроенергії тощо) в межах господарської діяльності, зокрема для зберігання товарів, на чому наполягав ВС КАС, судом вірно встановлено, що відповідно до п.2.1 договору оренди від 06.03.2013 року приміщення, що орендується, надається орендарю для зберігання алкогольних напоїв та інших товарно-матеріальних цінностей.

Згідно пунктів 5.1, 5.2 договору оренди розмір орендної плати складає 10 000 грн в місць (з врахуванням ПДВ) за все орендоване приміщення. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно, не пізніше 10 банківських днів з дня закінчення розрахункового місяця.

Факт понесення ТОВ «Юбіком торг» витрат на оренду нежитлового приміщення у розмірі 10 000 грн підтверджується актом наданих послуг № 702 від 31.05.2013 року та виписаною ТОВ «Котовський винзавод» податковою накладною № 56 від 31.05.2013 року (т. 4, а.с. 23-24). Згідно висновку № 20-5781/5782 додаткової судово-економічної експертизи по даній адміністративній справі № 815/162/14 від 19.03.2021 року розмір отриманої орендної плати відображено у регістрі бухгалтерського обліку ТОВ «Котовський винзавод» за субрахунком 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» по контрагенту ТОВ «Юбіком торг» у травні 2013 року.

Судова колегія враховує, що оскільки договір оренди нежитлового приміщення від 06.03.2013 року не містить даних про встановлений порядок відшкодування витрат на комунальні послуги, у т.ч. оплати за постачання електроенергії, відсутня можливість документально підтвердити факт понесення витрат ТОВ «Юбіком торг», повязаних з користуванням об`єкту оренди.

З`ясовуючи, яким чином забезпечувався доступ працівників ТОВ «Юбіком торг» до нежитлового приміщення, що входить до складу цілісного майнового комплексу ТОВ «Котовський винзавод», та чи відбувалася при цьому відповідна фіксація, суд врахував пояснення позивача, що на території ЦМК здійснюється фотофіксація по всій території заводу, у тому числі й на прохідній. Однак, станом на теперішню дату, тобто після спливу майже 10 років, зазначена фотофіксація не збереглася (т. 3, а.с. 117).

В зв`язку наведеним судова колегія погоджується з доводами суду про неможливість підтвердження факту входу/виходу працівників ТОВ «Юбіком торг» на територію орендованого приміщення.

Щодо доводів контролюючого органу, які викладені в акті перевірки, про відсутність у ТОВ «Юбіком торг» основних фондів (земельних ділянок, транспортних засобів тощо), необхідних для здійснення господарської діяльності, судова колегія враховує пояснення директора ТОВ «Юбіком торг» Граждана О.Т. , які надійшли 28.08.2013 на адресу ДПІ Київського району м.Одеси на вимогу останньої, в яких зазначено, що підприємство створено у червні 2012 року з місцем розташування: м.Одеса, вул.Люстдорфська дорога, 92/94, де підприємство орендує у ПП «Югренткомпані» приміщення. Фактично підприємство займається оптовою торгівлею алкогольної продукції та має відповідну ліцензію № 005404 від 11.03.201 року. ТОВ «Юбіком торг» має 10 філій (перелік вказується) та загальна чисельність працівниців разом з філіями складає 111 осіб. Підприємство також підтверджує, що у травні 2013 року поставило на адресу ТОВ «Котовський винзавод» продукцію в асортименті, яку отримав у тому ж періоді у ТОВ «Південні традиції». Продукція зберігалась у сусідньому приміщенні, яку орендувало ТОВ «Підвенні традіції», та її перевезли навантажувачами. На підставі викладеного ТТН не складалися (т.1 а.с.64-70).

Крім того, судова колегія вважає, що відсутність земельних ділянок та власних транспортних засобів жодним чином не перешкоджає одному підприємству у здійсненні господарської діяльності по поставці товару іншому підприємству.

Враховуючи доведеність обставин оренди ТОВ «Юбіком торг» у позивача складського приміщення на території цілісного майнового комплексу, в якому веде господарську діяльність ТОВ «Котовськй винзавод», а також оренди автонавантажувача та гідравлічного візка для переміщення товару, наявність первинних документів на поставку ТОВ «Юбіком торг» товару, її оплату позивачем та використання у власній господарській діяльності, судова колегія вважає вірним висновок суду про необгрунтованість доводів відповідача про непідтвердження реальності господарськорї операції по поставці ТОВ «Юбіком торг» товару на адресу ТОВ «Котовський винзавод».

Судом також вірно враховані висновки судово-економічної експертизи № 20-107/108 від 29.05.2020 року та додаткової судово-економічної експертизи № 20-5781/5782 від 19.03.2021 року в рамках проведених Одеським ОНДІСЕ судових експертиз, відповідно до яких:

- неможливо документально підтвердити висновок акту перевірки від 03.12.2013 року про порушення ТОВ «Котовський винзавод» п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України про завищення ТОВ «Котовський винзавод» показників у рядку 17 декларації за травень 2013 року на загальну суму 1317941,30 грн.

- розмір орендної плати за договором від 06.03.2013 року відповідає сумі господарської операції, яку зазначено у первинному документі та відображено у бухгалтерському обліку ТОВ «Котовський винзавод» по контрагенту ТОВ «Юбіком Торг» у травні 2013 року.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності судова колегія приходить до висновку, що позивачем дотримано вимоги щодо документування та підтвердження здійсненої господарської операції первинними документами, у відповідності до вимог ПК України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Первинні документи, надані позивачем на підтвердження здійснення господарської операції з контрагентом-постачальником, враховуючи співвідношення вчиненої господарської операції з основним видом діяльності позивача, підтверджують правомірне формування показників податкової звітності та вказують на реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку підприємства.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації, які б спростовували факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел у їх взаємній сукупності.

За відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, які б свідчили, що господарські операції позивача із вказаним контрагентом були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у позивача наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат та податкового кредиту по операціям з його контрагентом.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко