УХВАЛА
08 січня 2024 року
Київ
справа № 820/3160/16
адміністративне провадження № К/990/97/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2023 у справі № 820/3160/16 за позовом Науково-виробничого підприємства "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, про скасування наказу, визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
02.01.2024 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби (далі - скаржник, ГУ ДПС), подана через підсистему «Електронний суд» 02.01.2024.
Попередню касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 15.12.2023 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судового рішення. Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України та роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі.
Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що зміст касаційної скарги є ідентичним до її попередньої редакції, яку Верховний Суд вже визнав неналежно оформленою.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.
Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Однак, звертаючись з касаційною скаргою вдруге, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.
Аналогічно попередній редакції касаційної скарги у повторно поданій міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник вважає, що суди не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 23.03.2023 у справі № 640/24141/21, адже позивач не оскаржував дії контролюючого органу щодо проведення перевірки. Суди попередніх інстанцій самостійно визначені підстави позову щодо незаконності прийняття податкових повідомлень рішень.
Проаналізувавши такі доводи, суд повторно звертає увагу скаржника про їх недостатність для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки у зазначеній ним постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №640/24141/21 не вирішувалося питання можливості/неможливості розгляду судами підстав, які не зазначалися у позові.
У справі № 640/24141/21, на постанову Верховного Суду від 23.03.2023 у якій посилається скаржник, суди не перевіряли і не надавали оцінки порушенню контролюючим органом пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (проведення перевірки під-час установленого на період дії карантину мораторію). За змістом цієї постанови відповідні доводи не були підставою позову в суді першої інстанції, а знайшли своє відображення лише в касаційній скарзі.
Тобто, у справі № 640/24141/21 доводи про допущення істотних порушень процедури призначення і проведення перевірки виходили за межі касаційного перегляду. Натомість у справі, у якій подано касаційну скаргу, суди попередніх інстанцій встановили допущення контролюючим органом порушення процедури прийняття податкового повідомлення-рішення (протиправність прийняття податкового повідомлення-рішення до набрання законної сили судовим рішенням в межах кримінального провадження), що тягне за собою його скасування, а відтак, висновки судів в цій частині утворюють межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 КАС України.
Більш того, суди врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10.01.2023 у справі № 600/2019/21-а, Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 04.09.2019 у справі № 265/6582/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, щодо застосування принципу jura novit curia (суд знає закони), відповідно до якого неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.
Обґрунтування, чому, на переконання скаржника, ці висновки не підлягали застосуванню та/або застосовані неправильно касаційна скарга не містить.
Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2023.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2023 у справі № 820/3160/16 за позовом Науково-виробничого підприємства "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, про скасування наказу, визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Гімон
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 08.01.2024 |
Оприлюднено | 09.01.2024 |
Номер документу | 116158397 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гімон М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні